Теми статей
Обрати теми

Пенсійні внески при виплатах непрацівникам

Редакція ВД
Стаття

Пенсійні внески при виплатах непрацівникам

 

Ситуація.

Приватний підприємець залучає для виконання робіт і послуг сторонніх осіб: інших підприємців і громадян. Як нараховуються внески до Пенсійного фонду при виплаті доходу таким особам? Як розмежовуються поняття «роботи» та «послуги» для нарахування пенсійних внесків? У які строки слід сплатити нараховані пенсійні внески? Чи можна зарахувати частину єдиного податку в рахунок зобов’язань щодо пенсійного внеску «за підрядників»? Які особливості сплати пенсійних внесків, якщо роботи за договором підряду виконувалися декілька місяців?

Докладніше про все це ми зараз і поговоримо.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

 

Пенсійний внесок: з робіт є, а з послуг немає

Почнемо з найголовнішого. Відповідно до

статті 11 Закону № 1058 внесок до Пенсійного фонду нараховується тільки в тому випадку, якщо предметом договору є роботи, а не послуги (зокрема, маркетингові, консультаційні, бухгалтерські, юридичні, аудиторські послуги).

Таким чином,

про нарахування внеску до Пенсійного фонду йтиметься виключно там, де виплачується винагорода за виконання робіт за договором підряду.

Зазначимо, що Пенсійний фонд припускає нарахування внесків на суму оплати послуг (за бажанням), при цьому такі суми зараховуватимуться в системі персоніфікованого обліку

(листи від 13.05.2008 р. № 8157/03-20, від 21.02.2007 р. № 2790/03-20).

 

Робота та послуга: чим відрізняються?

Підприємці, залучаючи до співробітництва фізичних осіб, як правило, укладають з ними договір підряду або надання послуг. Зазначимо, що трудових відносин при цьому між ними не виникає, а ці види договорів регулюються

ЦКУ.

Перш ніж відповісти на запитання, який саме договір слід укладати: підряду чи надання послуг, слід визначитися з тим, що отримає підприємець у результаті виконання дій за договором.

Розібратися з цим запитанням нам допоможуть роз’яснення, викладені в

листі Мін’юсту від 01.12.2006 р. № 21-5-490, і, звичайно, норми самого ЦКУ.

Так,

відповідно до статті 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовнику.

За договором про надання послуг

одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, що споживається в процесі виконання певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 ЦКУ).

У

листі Мін’юсту від 01.12.2006 р. № 21-5-490 зазначено: щоб правильно визначити правову конструкцію (вид договору), яку слід застосувати для врегулювання правовідносин, необхідно чітко розмежовувати поняття робіт і послуг.

Так,

характерними ознаками послуг є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або отримувача, синхронність надання та отримання, неможливість зберегти, вживаність послуги при її наданні.

Предметом же підрядних відносин

можуть бути як створювана річ, так і обробка, переробка, ремонт уже існуючої речі.

Аналогічне роз’яснення наведено й у

листі ПФУ від 09.11.2006 р. № 14663/03-30.

 

Коли є робота, але немає пенсійного

Як підрядника підприємець-замовник може найняти фізичну особу, яка також зареєстрована підприємцем.

Якщо відповідно до договору підряду підрядник діє

як підприємець, ні нарахувань «зверху» (за ставкою 33,2 %), ні утримань «знизу» (за ставкою 2 %) пенсійних внесків при виплаті винагороди за договором підряду провадити не потрібно довідка 1.

Пояснюється це тим, що підприємець (підрядник) щодо своїх підприємницьких доходів не є платником пенсійного внеску за ставкою 2 %. А щодо внеску до Пенсійного фонду в розмірі 33, 2 % «зверху», то таке нарахування призводить до подвійного оподаткування.

Зверніть увагу: не потрібно нараховувати (утримувати) внески до Пенсійного фонду з підрядної винагороди підрядника-підприємця тільки в тому разі, якщо

вид діяльності, у межах якого виконуються підрядні роботи, «вписується» у підприємницьку діяльність підрядника.

Якщо ця умова не виконуватиметься, то підрядник вважатиметься пересічним громадянином.

Перевірити, чи закріплено відповідний вид діяльності за підприємцем, можна так. Якщо підрядник-підприємець перебуває на єдиному податку, то про це говорить його

Свідоцтво про сплату єдиного податку, де зазначено види діяльності, які він провадить.

Якщо ж за договором підряду підрядник-єдиноподатник виконує те, що не зазначено в його

Свідоцтві про сплату єдиного податку, то виходить, що замовник повинен оподатковувати виплату підрядної винагороди так само, як і в пересічного громадянина.

У разі коли підрядник-підприємець перебуває на звичайній системі оподаткування, замовнику слід орієнтуватися на те, що зазначено в договорі. Якщо в договорі зазначено, що підприємець діє на підставі Свідоцтва про держреєстрацію, то для нього діють правила як для підприємця. Якщо ж у договорі зазначено, що підрядником є фізична особа, тобто зазначено П. І. Б., реквізити паспорта (не згадується, що підрядник діє на підставі Свідоцтва про держреєстрацію), то відповідно й обкладати внесками суму його винагороди слід як для пересічної фізичної особи (не СПД), про що йтиметься далі.

До зазначеного додамо: якщо підприємець укладає договір підряду з юридичною особою (підрядником виступає юридична особа), то в цьому випадку внесок до Пенсійного фонду також не нараховується, так само як і інші соцвнески та податок з доходів.

 

Якщо підрядник — громадянин-непідприємець

Якщо за договором підряду роботи виконує пересічна фізична особа, то замовник обов’язково повинен

нарахувати на суму винагороди пенсійний внесок «зверху» за ставкою 33,2 % (за рахунок своїх коштів, але не за рахунок коштів, що належать громадянину-підряд- нику за договором підряду).

Крім нарахувань «зверху» за ставкою 33,2 %,

замовник повинен утримати з доходу фізичної особи 2 % як внесок до Пенсійного фонду.

Таким чином, замовник повинен виплатити винагороду за договором підряду за винятком податку з доходів (15 %) і 2 % пенсійного внеску.

Зазначимо, що при утриманні податку з доходів із суми підрядної винагороди вона не зменшується на внесок до Пенсійного фонду. Внески до інших соціальних фондів не нараховуються та не утримуються.

Наприклад, підряднику — фізичній особі нараховано за договором підряду винагороду в розмірі 1000 грн. Податок з доходів становитиме 150 грн., а пенсійні утримання — 20 грн. У підсумку на руки підрядник отримає 830 грн. (1000 грн. - 150 грн. - 20 грн.).

Інформацію про виплату внесків до Пенсійного фонду слід обов’язково відобразити в «пенсійному» додатку 23, а потім — у звітності щодо персоніфікації довідка 2.

Нагадаємо, що сума місячної межі для сплати внесків до Пенсійного фонду у 2008 році становить: 9495 грн. — для I кварталу, 9705 грн. — для II кварталу, 9735 грн. — для III кварталу, 10035 грн. — для IV кварталу. Ця межа поширюється і на підрядну винагороду: якщо її сума перевищуватиме граничну, то внески справляються тільки із суми межі для внесків.

 

Замовник-єдиноподатник і залік пенсійного внеску

Як відомо, частина єдиного податку розподіляється (держказначейством) на рахунки Пенсійного фонду. За рахунок цього можливий залік частини сплаченого єдиного податку (42 % від 50 % доплати єдиного податку за найманих працівників) у рахунок зобов’язань підприємця щодо пенсійного внеску «за найманих працівників».

При виплаті винагороди підрядникам єдиноподатник також нараховує внесок «зверху» до Пенсійного фонду, тому цілком закономірно виникає запитання, чи може на цю суму поширюватися залік довідка 3?

Сьогодні, на наш погляд, актуальним залишається роз’яснення, наведене в

листі ПФУ від 19.03.2004 р. № 2645/04. Так, ПФУ роз’яснив, що частину сплаченого єдиного податку можна зарахувати в тому числі й у рахунок зобов’язання, обчисленого за ставкою 32 % (тепер — 33,2 %) від винагород за договорами цивільно-правового характеру. Це незважаючи на те, що за громадян-підрядників єдиноподатник 50 % ставки єдиного податку не доплачує.

Таким чином, якщо замовник-єдиноподатник на особовому рахунку в Пенсійному фонді

на момент виплати винагороди підряднику має переплату щодо пенсійного внеску «за найманих працівників» (яка виникла за рахунок 42 % від 50 % доплати єдиного податку за найманих працівників або за рахунок інших джерел, наприклад, переплату щодо внеску «за себе» підприємець направив у рахунок майбутніх платежів щодо внеску «за найманих працівників»), то при виплаті підрядної винагороди нараховані внески до Пенсійного фонду в повній сумі відображаються в додатку 23, а сплачуються в частині, що не перекривається сумою переплати.

Зрозуміло, що перш ніж так діяти, підприємець повинен з’ясувати в Пенсійному фонді, чи є переплата та яка її сума.

 

Особливості сплати внесків, якщо роботи виконувалися декілька місяців

У підприємця-замовника може виникнути запитання: як нарахувати пенсійні внески, якщо період роботи підрядника припадає на декілька місяців?

Так,

підпункт 5.2.3 Інструкції № 21-1 пропонує, що нарахування страхових внесків на суми винагороди за роботи більше одного місяця здійснюється за ставкою, що діє на момент їх нарахування. Але при цьому застосування максимальної величини для соцвнесків здійснюється окремо за кожний місяць. Аналогічні вказівки є й у підпункті 5.1.7 Інструкції № 21-1.

Таким чином, якщо договір підряду передбачає оплату після завершення виконання робіт (нарахування виплат відповідає даті складання акта виконаних робіт), то пенсійним внеском вони обкладаються при виплаті

за ставкою, що діє на момент виплати.

Однак спочатку загальну суму потрібно розбити помісячно, щоб порівняти з максимальною величиною для соцвнесків, яка діяла в кожному місяці виконання робіт. І з огляду на те, чи було перевищення, щомісячно розрахувати належну суму внесків.

Як саме це зробити підприємцю у випадку з договором підряду, в

Інструкції № 21-1, на жаль, не зазначено.

Базуючись на усних консультаціях працівників Пенсійного фонду, можна знайти такий варіант вирішення цього питання. Якщо в договорі зазначено період, протягом якого мають виконуватися роботи, то розподіл виплат провадити потрібно (граничну величину для сплати соцвнесків застосовувати до кожного місяця), якщо ж такого застереження немає, то нараховувати внески потрібно в тому періоді, в якому було завершено виконання робіт і складений акт. Інакше кажучи, залежно від того, чи буде зазначено в договорі період роботи, механізм нарахування та утримання пенсійних внесків відрізнятиметься.

У ситуації коли потрібно розподіляти виплату за місяцями, виникає ще одне запитання: як провадити такий розподіл: пропорційно дням таких місяців або просто нарівну між місяцями? На нашу думку, розподіляти слід пропорційно календарним дням (неробочі дні, установлені

КЗпП, на підрядника не поширюються).

Наприклад, підрядник — пересічна фізична особа відповідно до договору підряду виконував для замовника роботу з 16 червня по 22 липня 2008 року (ці дати конкретно зазначено в договорі) і за виконану роботу йому в липні виплачено 10000 грн. (акт виконаних робіт також складено в липні).

Визначимо суму пенсійних внесків помісячно.

Сума винагороди, що припадає на червень, становитиме:

(10000 : 37 х 15) = 4054,05 (грн.),

де 37 — загальна кількість календарних днів виконання договору підряду;

15 — кількість календарних днів виконання договору підряду в червні.

Внесок до Пенсійного фонду за червень «зверху» становитиме:

4054,05 грн. х 33,2 % = 1345,94 (грн.).

Внесок до Пенсійного фонду «знизу» за червень становитиме:

4054,05 грн. х 2 % = 81,08 (грн.).

Сума винагороди, що припадає на липень, становитиме:

(10000 : 37 х 22) = 5945,95 (грн.).

Внесок до Пенсійного фонду «зверху» за липень становитиме:

5945,95 грн. х 33,2 % = 1974,06 грн.

Внесок до Пенсійного фонду «знизу» за липень становитиме:

5945,95 х 2 % = 118,92 грн.

Разом на винагороду за цим договором внесків до Пенсійного фонду нараховано «зверху» 3320 грн., «знизу» — 200 грн.

Як видно, через розподіл за місяцями ми оподаткували всю суму підрядної винагороди, незважаючи на максимальне обмеження (у червні  — 9705 грн. і в липні — 9735 грн.). Пенсійні внески при цьому (і з винагороди, що припадає на червень, і з винагороди, що припадає на липень) потрібно буде сплатити в липні.

Якби періоду роботи в договорі не було зазначено (була б зазначена тільки дата виконання договору), то внесками до Пенсійного фонду потрібно було б оподатковувати всю суму виплат як липневу. Тоді б сума внесків розраховувалася виходячи з максимальної величини (для липня — 9735 грн.), оскільки сума винагороди (10000 грн.) перевищує цю величину:

9735 х 33,2 % = 3232,02 грн.

9735 х 2 % = 194,7 грн.

 

Коли потрібно заплатити

Тепер у табличній формі наведемо строки сплати пенсійних внесків залежно від форми та порядку виплати підрядної винагороди.

 

Форма та порядок виплати винагороди

Порядок сплати пенсійних внесків

Виплата винагороди провадиться у грошовій формі. При цьому така виплата здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем підписання акта виконаних робіт

Пенсійний внесок «зверху» за ставкою 33,2 % сплачується одночасно з виплатою доходу або в день виплати винагороди, якщо така виплата провадиться з виручки від реалізації. Пенсійний внесок, утриманий «знизу» (2 %), сплачується не пізніше 20-го календарного дня місяця, наступного за місяцем нарахування доходу (підписання акта виконаних робіт)

Виплата винагороди провадиться в натуральній формі в тому ж місяці, в якому підписано акт виконаних робіт

Пенсійний внесок «зверху» за ставкою 33,2 % сплачується не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому було нараховано дохід (підписано акт). Пенсійний внесок, утриманий «знизу» (2 %), сплачується не пізніше 20-го календарного дня місяця, наступного за місяцем нарахування доходу (підписання акта виконаних робіт)

Виплату винагороди до 20-го числа місяця, наступного за місяцем підписання акта виконаних робіт, не здійснено

Пенсійний внесок «зверху» за ставкою 33,2 % і внесок «знизу» (2 %) сплачується не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування доходу (підписання акта виконаних робіт)

Виплата винагороди провадиться в натуральній формі в календарному місяці, наступному за тим, в якому було підписано акт виконаних робіт (але не пізніше 20-го числа місяця)

Пенсійний внесок «зверху» за ставкою 33,2 % сплачується в день виплати винагороди в натуральній формі. Пенсійний внесок, утриманий «знизу» (2 %), сплачується не пізніше 20-го календарного дня місяця, наступного за місяцем нарахування доходу (підписання акта виконаних робіт)

 

На закінчення зауважимо, що про організаційні моменти укладення договорів підряду, надання послуг, а також про нюанси їх оподаткування (переважно податком з доходів) ми писали також у «ВД», 2008, № 1, с. 34.

 

Висновки

Про обов’язкове нарахування внесків до Пенсійного фонду можна говорити тоді, коли громадянин (непідприємець) за цивільно-правовим договором (підряду) виконує роботи, а не надає послуги.

Якщо підрядник є підприємцем, то замовник пенсійні внески не утримує.

Замовник-єдиноподатник може зарахувати частину сплаченого єдиного податку (42 % від 50 % доплати єдиного податку за найманих працівників) у рахунок зобов’язань щодо сплати суми пенсійних внесків, нарахованих на підрядну винагороду.

Якщо роботи виконувалися декілька місяців, то винагорода обкладається при її виплаті за діючою ставкою. Однак для порівняння з межею для нарахування внесків, як правило, сума розбивається на місяці виконання робіт.


Довідкова інформація (довідка)

1

Податок з доходів і внески до інших фондів тут також не утримуються.

2

Підприємцю слід також пам’ятати, що суму коштів, сплачених підряднику (виконавцю), він зобов’язаний зазначити у Звіті за формою № 1ДФ з ознакою доходу «01».

3

42 % від 50 % доплати єдиного податку за найманих працівників, що значаться на особовому рахунку підприємця як переплата щодо внеску до Пенсійного фонду.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі