Теми статей
Обрати теми

«Вільне відвідування» — режим гнучкого робочого часу в підприємця

Редакція ВД
Стаття

«Вільне відвідування» — режим гнучкого робочого часу в підприємця

 

Ситуація.

Приватний підприємець займається торгівлею на ринку, має декілька найманих працівників. Залежно від ситуації на ринку і погодних умов підприємцю і працівникам зручно застосовувати режим гнучкого робочого часу: працівники можуть приходити трохи пізніше звичайного або йти з роботи раніше. Чи можна застосувати такий режим роботи в підприємця і як це зафіксувати у трудовому договорі?

Докладніше про це ми зараз і поговоримо.

Катерина ВЛАДИМИРСЬКА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 12.10.71 р.

Методрекомендації № 359

— Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 04.10.2006 р. № 359.

 

Що таке гнучкий режим робочого часу

Гнучкий режим робочого часу

(ГРРЧ) — це така форма організації праці, при якій для деяких категорій працівників, для працівників окремих підприємств або їх структурних підрозділів (цехів) установлюється режим праці із саморегулюванням початку, закінчення і тривалості робочого часу впродовж робочого дня. При цьому потрібне повне відпрацювання установленої законом сумарної кількості робочих годин протягом прийнятого облікового періоду (робочого дня, тижня, місяця тощо).

Інакше кажучи, ГРРЧ припускає, що працівник може приходити на роботу не на точно визначений час (скажімо, на 9.00), а в заданий проміжок часу (наприклад, між 8.00 і 10.00). Так само йти з роботи він має право не рівно о 18.00, а в певний проміжок часу (наприклад, у період між 17.00 і 19.00).

Гнучкий режим робочого часу: чи можливий він у приватного підприємця?

Для відповіді на запитання, чи може приватний підприємець установлювати в себе ГРРЧ, звернемося до норм

КЗпП.

У

статті 3 КЗпП зазначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичною особою.

Тобто норми законодавства про працю єдині для найманих працівників юридичних і фізичних осіб. Якщо

КЗпП (норми інших законів прийняті відповідно до КЗпП) дозволяють застосовувати ГРРЧ для найманих працівників юридичних осіб і прямо не забороняють застосовувати такий режим у працівників фізичних осіб, значить, можна говорити про те, що приватний підприємець має повне право застосовувати ГРРЧ для своїх працівників.

Тепер подивимося, що зазначено в трудовому законодавстві про ГРРЧ. Прямо у

КЗпП про ГРРЧ нічого не згадується, але й заборони на використання такого режиму ні в КЗпП, ні в інших законодавчих актах немає. Крім того, про те, що законодавство про працю не забороняє застосовувати ГРРЧ, красномовно говорить сам факт появи Методрекомендацій № 359.

Звідси можна зробити висновок:

у законодавстві немає заборони на застосування ГРРЧ у приватних підприємців, а значить, приватний підприємець має повне право застосовувати в себе такий режим роботи.

 

Організація праці працівників в умовах гнучкого режиму робочого часу

Режим ГРРЧ може бути застосований у різних варіантах щодо початку і закінчення робочого дня, його тривалості, перерви на харчування і відпочинок (вільний від роботи час) залежно від виробничих та інших умов. Наприклад, застосовувати ГРРЧ доцільно при нерівномірному завантаженні працівників роботою, коли основний обсяг робіт припадає на початок або кінець робочого дня чи виходить за його межі.

Організація праці працівників в умовах ГРРЧ передбачає три складові робочого часу, на які може поділятися робочий день (зміна):

фіксований час — це час, коли працівник обов’язково повинен бути на робочому місці та виконувати безпосередньо свої виробничі функції. Відсутність працівника на його робочому місці у фіксований час без поважних причин повинна вважатися порушенням трудової дисципліни;

змінний час — це час, коли працівник на свій розсуд може починати і закінчувати свій робочий день (зміну). Це, як правило, одна-дві години перед початком (закінченням) зміни та час перерви на відпочинок і харчування;

час перерви на відпочинок і харчування, який може складати від 30 хвилин до двох годин на зміну. Цей час працівник використовує на свій розсуд і може бути відсутнім на робочому місці.

Роботу в умовах ГРРЧ може бути організовано за двома основними варіантами залежно від заведеного в підприємця обліку робочого часу.

Варіант перший.

При підсумовуваному обліку робочого часу працівник повинен відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумовуваного обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). У цьому разі працівник години роботи, недопрацьовані впродовж установленого облікового періоду (тижня, місяця), повинен відпрацювати в інший час, а в разі, коли працівник за тиждень (місяць) відпрацював понад нормальну тривалість робочого часу, йому має бути надано відповідний час відпочинку. Так, наприклад, при 5-денному робочому тижні КЗпП встановлює умову про дотримання тижневої тривалості робочого часу 40 годин. Тому при п’ятиденному робочому тижні працівник повинен обов’язково повністю відпрацьовувати ці 40 годин. При цьому тривалість роботи в окремі дні може бути як менше, так і більше 8 годин. Наприклад, працівник може відпрацювати в понеділок 6 годин, у вівторок і середу — по 7 годин, а в четвер і п’ятницю — по 10. У результаті тижневу норму часу (40 годин) однаково буде виконано (6 + 2 х 7 + 2 х 10).

Варіант другий.

При одноденному обліку робочого часу працівник зобов’язаний дотримуватися встановленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості робочого дня незалежно від його початку, закінчення і тривалості перерви на обід. Так, якщо тривалість робочого дня встановлено 8 годин, щодня працівник повинен відпрацювати 8 годин.

Якщо обліковий період дорівнює дню, то при розробленні графіка ГРРЧ необхідно, щоб від початку періоду змінного часу на початку зміни до початку змінного робочого часу в кінці зміни працівник встигав відпрацювати денну норму часу — 8 годин (див. рис. 1 наприкінці статті). Як бачимо, у цьому разі працівник, прийшовши на роботу на 8.00 (початок змінного часу на початку роботи), до 17.00 (початок змінного часу в кінці роботи) відпрацює денну норму часу. Так само, прийшовши на роботу на 9.00 (закінчення змінного часу на початку роботи), до 18.00 (закінчення змінного часу в кінці роботи) відпрацює денну норму часу.

У цьому разі встановлювати початок змінного часу в кінці робочого дня, наприклад о 16.00, не має сенсу, оскільки параметри змінного робочого часу на початку робочого дня не дозволяють відпрацювати денну норму часу за ситуації, коли працівник побажає піти з роботи о 16.00.

Якщо за обліковий період вибрано період більше одного дня (наприклад, тиждень), то перелічені вище вимоги можна не виконувати, оскільки тут головне — виконати норму часу протягом облікового періоду (див. рис. 2 наприкінці статті). Протягом же кожного конкретного робочого дня можна недопрацювати або перепрацювати «нормальні» 8 годин.

ГРРЧ зі структурою, зображеною на рис. 3 (у кінці статті), можна встановити для всіх працівників.

Зверніть увагу: в умовах ГРРЧ тривалість робочого часу (зміни)

не може перевищувати 12 годин на добу.

Дуже важливою умовою застосування ГРРЧ є облік відпрацьованого робочого часу працівником: фактичний час роботи і перерви найманих працівників при ГРРЧ

повинен фіксуватися в табелі обліку робочого часу.

 

ГРРЧ і трудовий договір

ГРРЧ може встановлюватися за угодою між працівником і роботодавцем як при прийнятті на роботу, так і згодом, якщо виникне така необхідність.

Про те, що до працівника може застосовуватися ГРРЧ, потрібно обов’язково зазначити в самому трудовому договорі з працівником. Якщо в трудовому договорі нічого не зазначено про те, що працівник працюватиме з урахуванням ГРРЧ, то до трудового договору з найманим працівником потрібно внести відповідні зміни довідка 1.

У формі трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженій

наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260, є пункт 4, в якому потрібно зазначати час виконання робіт, тобто час початку і закінчення робіт. Якщо в підприємця встановлено режим робочого часу наприклад, з 9.00 до 18.00, у цьому пункті буде зроблено такий запис:

«4. Час виконання робіт установлюється з 9.00 до 18.00 годин.

...»

Якщо підприємець застосовує ГРРЧ, точний час початку і закінчення робіт не можна буде зазначати (він завжди різний). Але це у жодному разі не означає, що через таку обставину підприємець позбавляється права застосовувати ГРРЧ. На наш погляд, за погодженням із центром зайнятості, в якому зареєстровано трудовий договір, у трудовому договорі потрібно вказати наприклад таке:

«4. Час виконання робіт установлюється з 7.00 до 10.00 годин — змінний час, з 10.00 до 16.00 — фіксований час, у т. ч. 1 година перерви з 12.00 до 13.00, з 16.00 до 19.00 — змінний час (з урахуванням гнучкого режиму робочого часу, встановленого за домовленістю між

Фізичною особою і Працівником при тривалості робочого часу 40 годин на тиждень)

...»

 

Порядок запровадження гнучкого режиму робочого часу

У разі запровадження ГРРЧ працівники, які переводяться на цей режим праці, мають бути поінформовані та ознайомлені з терміном, порядком і умовами його застосування не пізніше ніж за 1 місяць.

Для юридичних осіб переведення працівників на ГРРЧ здійснюється за їх згодою і оформляється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням конкретних термінів і умов його застосування. У приватних підприємців факт застосування ГРРЧ має бути зафіксований у трудовому договорі.

Далі. У юридичних осіб ГРРЧ установлюється в правилах трудового розпорядку. Для підприємців наявність такого документа, як правила трудового розпорядку, не є обов’язковою. Водночас підприємцю не зайвим буде (щоб уникнути претензій перевіряючих) скласти документ, у якому було б застережено порядок застосування ГРРЧ.

На початку цього документа слід зазначити причини запровадження ГРРЧ у підприємця. Так, ГРРЧ доцільно запроваджувати, коли застосування звичайних графіків роботи малоефективне, а перехід на ГРРЧ сприятиме ефективнішому використанню робочого часу, підвищенню ефективності праці, поліпшенню психологічного і соціального мікроклімату в колективі.

Крім того, в цьому документі, зокрема слід зазначити:

— категорії працівників, на яких поширюється ГРРЧ (якщо ГРРЧ застосовується не до всіх працівників);

— змінний час початку і закінчення щоденної роботи (зміни);

— фіксований час роботи;

— час початку і закінчення перерв для відпочинку і харчування.

При цьому важливо, щоб працівники були не просто ознайомлені з цим документом. У документі краще прямо зазначити: «

ГРРЧ установлюється за погодженням із працівником, про що зазначено в трудовому договорі».

На закінчення зауважимо, що застосування режимів ГРРЧ не спричиняє змін у нормуванні та оплаті праці працівників, не впливає на порядок нарахування і розміру доплат, премій, не надає пільг при обчисленні стажу роботи (у тому числі й спеціального) та інші трудові права працівників.

У разі виробничої необхідності роботодавець може тимчасово на строк до 1 місяця переводити працівників з ГРРЧ на загальновстановлений у нього режим роботи.

 

Висновки

ГРРЧ припускає, що працівник може приходити на роботу не на точно визначений час (скажімо, на 9.00), а в заданий проміжок часу (наприклад, між 8.00 і 10.00). Так само йти з роботи він має право не рівно о 18.00, а в певний проміжок часу (наприклад, у період між 17.00 і 19.00).

У законодавстві немає заборони на застосування ГРРЧ у приватних підприємців, а отже, приватний підприємець має повне право застосовувати в себе такий режим роботи.

Організація праці працівників в умовах ГРРЧ передбачає три складові робочого часу, на які може поділятися робочий день (зміна):

фіксований час — це час, коли працівник обов’язково повинен бути на робочому місці та виконувати безпосередньо свої виробничі функції;

змінний час — це час, коли працівник на свій розсуд може починати і закінчувати свій робочий день (зміну). Це, як правило, одна-дві години перед початком (закінченням) зміни та час перерви на відпочинок і харчування;

час перерви на відпочинок і харчування, який може становити від 30 хвилин до двох годин на зміну. Цей час працівник використовує на свій розсуд і може бути відсутнім на робочому місці.

В умовах ГРРЧ

при підсумовуваному обліку робочого часу працівник має відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочого часу в обліковому періоді, який прийнятий для підсумовуваного обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). Години роботи, не допрацьовані впродовж установленого облікового періоду (тижня, місяця), повинен відпрацювати в інший час, а в разі, коли працівник за тиждень (місяць) відпрацював понад нормальну тривалість робочого часу, йому має бути надано відповідний час відпочинку. При одноденному обліку робочого часу працівник зобов’язаний дотримуватися встановленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості робочого дня незалежно від його початку, закінчення і тривалості перерви на обід.

Підприємцю не зайвим буде (щоб уникнути претензій перевіряючих) скласти документ, у якому було б застережено порядок застосування ГРРЧ.


Довідкова інформація (довідка)

Згідно з листом Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Державного центру зайнятості від 30.03.2006 р. № ДЦ12-1660/0/6-06

у разі прийняття сторонами погоджених змін і доповнень до укладеного трудового договору, зареєстрованого в центрі зайнятості, сторони письмово повідомляють про це центр зайнятості з доданням одного автентичного примірника змін або доповнень. Від себе додамо, що таких примірників, судячи з усього, має бути три: один залишиться у працівника, другий — у підприємця, третій — у центрі зайнятості. Важливо, що в зазначеному листі не йдеться про необхідність особистого відвідування сторонами договору центру зайнятості для внесення до нього змін.

 

img 1

img 2

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі