Як розрахуватися з працівником при звільненні
У минулому номері «ВД» ми торкнулися питання про звільнення працівників. У цій статті продовжимо цю тему, приділивши увагу виплатам, які необхідно провести при звільненні працівників залежно від причин звільнення (скорочення штату, відмова працівника прийняти нові умови праці, звільнення за власним бажанням).
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Закон № 1533
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.Інструкція зі статистики зарплати
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.
Виплати працівнику при звільненні у зв’язку зі скороченням штату
Порядок звільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату (на підставі
пункту 1 статті 40 КЗпП) ми детально розібрали в статті «Криза б’є по штатах» (див. «ВД», 2008, № 23, с. 8). Звільнення з цієї причини ініціюється роботодавцем, що важливо для працівника, який збирається звернутися по допомогу по безробіттю. Якщо такий працівник реєструватиметься в центрі зайнятості після звільнення, то допомогу по безробіттю він зможе отримувати починаючи з 8-го календарного дня (частина третя статті 22 Закону № 1533). Тоді як особи, що звільнилися за власним бажанням без поважних причин, — починаючи з 91-го календарного дня (частина третя статті 23 Закону № 1533).Разом з тим правильно оформити звільнення — це тільки половина справи, ще роботодавець повинен правильно провести остаточний розрахунок із працівником, виплативши всі належні при цьому суми.
Перш ніж провести розрахунок, підприємцю потрібно видати наказ (розпорядження). Нагадаємо, що для фізичних осіб — підприємців не затверджено спеціальні форми для обліку кадрів, тому наказ вони можуть видати в довільній формі.
| ФО-П Степанов Н. П. Наказ
Звільнити: Ковальову Зінаїду Павлівну у зв’язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України з 15.12.2008 р. Підстава: 1. Наказ про скорочення штату працівників від 06.10.2008 р. № 38. 2. Попередження про зміну істотних умов праці від 03.10.2008 р.
|
Далі на підставі цього наказу здійснюється розрахунок із працівником.
При звільненні з ініціативи роботодавця працівнику на руки має бути видано копію наказу. Після чого потрібно зняти трудовий договір з реєстрації в центрі зайнятості. У трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП. Також у трудовій книжці працівників, які працювали за основним місцем роботи у підприємця, роботодавець робить запис про звільнення, який посвідчується працівником центру зайнятості.У разі звільнення у зв’язку зі скороченням штату роботодавець виплачує працівнику:
1) зарплату за відпрацьований період у місяці звільнення;
2) вихідну допомогу при припиненні трудового договору
в розмірі не менше середнього місячного заробітку;3) компенсацію за невикористану відпустку (за наявності невикористаних днів відпустки).
Перелічені вище суми мають бути виплачені
в день звільнення (стаття 116 КЗпП), який є останнім робочим днем. У разі якщо працівник цього дня не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.Роботодавець повинен
письмово повідомити працівника про нараховані йому суми до виплати (видати розрахунковий листок). При виникненні спору про розмір нарахованих сум у визначені статтею 116 КЗпП строки працівнику має бути виплачено принаймні неоспорювана сума.Зверніть увагу, що в разі затримки остаточного розрахунку роботодавець (за умови відсутності спору про розмір сум) повинен виплатити звільненому працівнику його
середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .При виникненні спору про розмір належних звільненому працівнику сум середній заробіток виплачується в разі вирішення спору на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Середню зарплату
в цьому разі також розраховують згідно з Порядком № 100 з розрахунку виплат за останні 2 календарні місяці довідка 1.Також на прохання працівника при звільненні йому видається довідка про середню заробітну плату за останні 6 місяців для пред’явлення в державну службу зайнятості. Довідка надається за формою, наведеною в
додатку 3 до Порядку № 1266. Далі поговоримо про виплати докладніше.1. Зарплата за відпрацьований період у місяці звільнення.
У день звільнення працівнику необхідно нарахувати заробіток з початку місяця по день звільнення включно. Податком з доходів і внесками до соціальних фондів такий заробіток обкладається в загальному порядку. Проте необхідно врахувати: якщо працівник має право на податкову соціальну пільгу (ПСП), то
в місяці звільнення до заробітної плати її не застосовують. Це справедливо і для випадку, коли працівник звільняється в останній робочий (у тому числі календарний) день місяця і цей день для нього є останнім робочим днем.2. Вихідна допомога.
Перш за все відмітимо, що вихідна допомога при звільненні виплачується не завжди, а лише при звільненні за певними статтями
КЗпП. Якщо працівника звільняють у зв’язку зі скороченням штату, її виплачувати потрібно.Надання вихідної допомоги та її мінімальний розмір передбачені
статтею 44 КЗпП. Мінімальний розмір вихідної допомоги при звільненні у зв’язку зі скороченням штату — не менше середнього місячного заробітку. Проте роботодавець на свій розсуд може збільшити цю суму, оформивши відповідне розпорядження.Також умову про виплату вихідної допомоги слід зазначити в наказі (розпорядженні) про звільнення.
Вихідну допомогу розраховують згідно з
Порядком № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), які передували місяцю звільнення.Середньомісячну заробітну плату
для розрахунку вихідної допомоги (ЗПсер. міс.) можна розрахувати за формулою| ЗПсер. міс. = |
| х |
| , |
де
Вп— виплати, що включаються в розрахунок згідно з пунктом 3 Порядку № 100, за фактично відпрацьовані працівником робочі дні протягом двох місяців, що передували місяцю звільнення (протягом іншого фактично відпрацьованого періоду, який береться до уваги) довідка 1;РДф
— кількість робочих днів, фактично відпрацьованих протягом двох місяців, що передували місяцю звільнення (протягом іншого фактично відпрацьованого періоду, який береться до уваги);РДг
— кількість робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємця, установленим відповідно до вимог законодавства.Вихідна допомога
згідно з пунктом 3.8 Інструкції зі статистики зарплати не включається до фонду оплати праці. Отже, ця виплата не обкладається соцвнесками.Водночас для обкладення податком з доходів ця виплата розглядається як заробітна плата (
лист ДПАУ від 25.05.2004 р. № 9402/7/17-3117), включається в місячний оподатковуваний дохід працівника і обкладається податком з доходів за ставкою 15 %.Що стосується податкової соціальної пільги (ПСП), то її застосування припиняється в місяці звільнення працівника. Як правило, вихідна допомога нараховується в місяці звільнення, отже, ПСП до суми вихідної допомоги застосувати неможливо. Якщо ж підприємець нараховує вихідну допомогу, наприклад, у місяці, що передує звільненню, то до заробітної плати працівника за цей місяць з урахуванням вихідної допомоги може бути застосована ПСП (при дотриманні граничного розміру доходів, що дає право на її отримання).
Підприємці на загальній системі можуть включити у витрати вихідну допомогу, яка виплачується в мінімальному розмірі (на підставі
підпункту 5.6.2 Закону про податок на прибуток) як вид обов’язкових виплат, що надаються працівникам відповідно до законодавства.3. Компенсація за невикористану відпустку.
Ця виплата належить працівникам незалежно від причини їх звільнення. Грошова компенсація виплачується працівнику в разі його звільнення за всі не використані ним дні (
стаття 83 КЗпП):—
щорічної відпустки (основна, додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці);—
додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (жінкам, які мають 2-х або більше дітей віком до 15 років, дитину-інваліда, жінці, що усиновила дитину, одинокій матері, батькові, що виховує дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальній установі), особі, яка взяла дитину під опіку).Інші види соціальних відпусток (відпустка по вагітності та пологах, для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку), а також навчальні та творчі відпустки, не використані працівником, не компенсуються.
Разом з тим працівнику, який звільняється, за його бажанням надається невикористана відпустка з подальшим звільненням. Зауважимо, що це правило не працює при звільненні з ініціативи роботодавця за порушення трудової дисципліни, хоча право на компенсацію за невикористану відпустку у працівника залишається.
Нарахування компенсації за невикористану відпустку здійснюється в такому самому порядку, як і звичайні відпускні (див. «ВД», 2008, № 11, с. 16). При цьому враховуються виплати за
останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю виплати компенсації, зазначені в Порядку № 100 довідка 1.Ця виплата обкладається податком з доходів і внесками до соцфондів
, а також може бути віднесена до витрат підприємцями на загальній системі.Важливо, що на відміну від щорічних відпусток, які надаються за відпрацьований рік, додаткова відпустка «на дітей» надається раз на рік повної тривалості незалежно від кількості відпрацьованого в цьому році часу. Це необхідно враховувати при розрахунку кількості днів невикористаної додаткової відпустки «на дітей».
Спеціальної форми для відображення фізособами — підприємцями розрахунку остаточних виплат працівникам не передбачено. Вони можуть узяти за основу графи типової форми № П-8 (затверджена
наказом Мінстату від 09.10.95 р. № 253).
Наведемо приклад.
Працівник звільняється у зв’язку зі скороченням штату 15.12.2008 р. (пункт 1 статті 40 КЗпП). Працівнику мають бути виплачені:1) заробітна плата за фактично відпрацьовані дні грудня 2008 року;
2) компенсація за невикористану відпустку. Припустимо, працівник не відгуляв відпустку за період з 01.06.2008 р. по 15.12.2008 р. (з 01.06.2008 р. іде відлік чергового відпрацьованого року цього працівника);
3) вихідна допомога.
1
. Заробітна плата працівника в місяці звільнення (грудні 2008 року), припустимо, повинна була скласти 2000 грн. за цілий місяць. Заробітна плата за фактично відпрацьовані дні грудня 2008 року склала 956,52 грн. (2000,00 грн. : 23 роб. дн. х 11 роб. дн.).2.
Кількість днів відпустки, які надаються працівникам за повний відпрацьований рік, — 24 календарні дні.Нижче в таблиці покажемо нараховані працівнику виплати за останні 12 місяців, що передували місяцю звільнення.
Виплати, нараховані:
| Рік | Місяць | Види виплат | ||
| зарплата, грн. | відпускні, грн. | усього | ||
| 2007 | грудень | 1600,00 | — | 1600,00 |
| 2008 | січень | 2000,00 | — | 2000,00 |
| лютий | 2000,00 | — | 2000,00 | |
| березень | 2000,00 | — | 2000,00 | |
| квітень | 2000,00 | — | 2000,00 | |
| травень | 2000,00 | — | 2000,00 | |
| червень | 2000,00 | — | 2000,00 | |
| липень | 434,80 | 1456,00 | 1890,80 | |
| серпень | 2000,00 | — | 2000,00 | |
| вересень | 2000,00 | — | 2000,00 | |
| жовтень | 2000,00 | — | 2000,00 | |
| листопад | 2000,00 | — | 2000,00 | |
| Разом | 22034,80 | 1456,00 | 23490,80 | |
Приблизна кількість днів відпустки, що залишились, вираховується так: місяць роботи — 2 дні, якщо працівник відпрацював половину місяця і більше — 1 день, менше половини — 0 днів.
Для тих підприємців, які прагнуть бути максимально точними, ми запропонуємо формулу, за якою можна розрахувати кількість днів, що підлягають компенсації в такому разі. Причому вона дозволяє враховувати кожен день при розрахунку кількості днів невикористаної відпустки:
| Дкомп = Двідпуст х |
| , |
де Дкомп — кількість днів невикористаної відпустки, за які надається компенсація;
Двідпуст — загальна тривалість відпустки (зазвичай 24 к. дн.);
Квідпр — кількість календарних днів у поточному році до дня звільнення, за які не надавалася відпустка;
Нвідпр — кількість святкових і неробочих днів у Квідпр, установлених
статтею 73 КЗпП;Крік — кількість календарних днів у поточному році;
Нрік — кількість святкових і неробочих днів у поточному році, встановлених
статтею 73 КЗпП.Розрахуємо середню заробітну плату за один календарний день для нарахування компенсації за невикористану відпустку:
23490,80 : 356 к. дн. = 65,99 грн.
Як бачимо, у розрахунку середньої заробітної плати для визначення розміру компенсації беруть участь заробітна плата і відпускні.
Розрахуємо кількість невикористаних днів відпустки:
24 х [(30 + 31 + 31+ 30 + 31 + 30 + 15) - 3) : (366 - 10)] = 13 (дн.).
Визначимо суму компенсації за невикористану відпустку: 65,99 грн. х 13 дн. =
857,87 грн.3
. Кількість відпрацьованих днів за два останні місяці, що передували місяцю звільнення: у жовтні — 23, у листопаді — 20 (пропусків з будь-яких причин не було).Розрахуємо середньоденну заробітну плату для нарахування вихідної допомоги:
(2000,00 грн. + 2000,00 грн.) : (23 роб. дн. + 20 роб. дн.) = 93,02 грн.
У нашому прикладі працівник у жовтні і листопаді отримував тільки заробітну плату, проте необхідно пам’ятати про перелік виплат, які включаються до розрахунку середньої заробітної плати для нарахування вихідної допомоги (див. довідку).
Визначимо середньомісячну кількість робочих днів за розрахунковий період (жовтень, листопад 2008 року) згідно з установленим режимом роботи:
(23 роб. дн. + 20 роб. дн.) : 2 = 21,5 роб. дн.
Розрахуємо середньомісячну заробітну плату: 93,02 грн. х 21,5 роб. дн. = 1999,93 грн.
Відповідно до
статті 44 КЗпП у разі припинення трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП вихідна допомога виплачується працівнику в розмірі не менше середнього місячного заробітку. У нашому прикладі — не менше 1999,93 грн.Дохід працівника, що обкладається податком з доходів (15%), за грудень 2008 року становить 3814,32 грн. (956,52 грн. + 857,87 грн. + 1999,93 грн.).
База обкладення внесками до фондів соціального страхування складає 1814,39 грн. (956,52 грн. + 857,87 грн.).
Перерахунок податку з доходів при звільненні
Проводити перерахунок податку з доходів (ПДФО) при звільненні працівника потрібно, але
тільки в тому разі, якщо він мав право на податкову соціальну пільгу (ПСП ).Згідно з
абзацом «в» підпункту 6.5.2 Закону про податок з доходів при проведенні остаточного розрахунку з платником податку, що припиняє трудові відносини з роботодавцем, проводиться перерахунок за місцем застосування ПСП.Роз’яснення щодо проведення перерахунку за
підпунктом 6.5.2 Закону про податок з доходів були надані ДПАУ в листі від 18.02.2005 р. № 3059/7/17-3117.Суть проведення перерахунку зводиться до
перевірки правильності застосування ПСП до доходів платника податків у кожному окремому податковому місяці звітного року.Нагадаємо, що
ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати. Місячний розмір зарплати для застосування ПСП у 2008 році в загальному випадку не повинен перевищувати суму 890 грн.Провести перерахунок при звільненні працівника потрібно під час остаточного розрахунку з ним.
У результаті перерахунку податку з доходів у нас може вийти або недоплата, або переплата податку з доходів цього працівника.Сума недоплати податку стягується роботодавцем за рахунок суми оподатковуваного доходу (після його оподаткування) працівника за відповідний місяць.
Якщо за перерахунком виникає переплата податку, на її суму зменшується сума податкового зобов’язання платника податків за відповідний місяць.
Знов-таки, якщо працівник звільняється, то зарахувати частину переплати в майбутніх податкових періодах неможливо, тому
Законом про податок з доходів визначено, що така сума підлягає відшкодуванню з бюджету в установленому порядку. Так, працівник може звернутися до податкового органу із заявою про зарахування суми переплати в рахунок погашення заборгованості зі сплати інших податків або про виплату йому суми переплати.Перерахунок податкових зобов’язань здійснюється в такому порядку:
1.
Визначаємо право працівника на застосування ПСП.Для цього порівнюємо розмір фактично нарахованої за кожен звітний податковий місяць заробітної плати з граничним розміром заробітної плати для розрахунку ПСП, тобто з
890 грн. Якщо працівник має право на ПСП на дітей, то межа нарахованої зарплати визначається як 890 грн. х кількість дітей. Якщо протягом року здійснювалися донарахування і виплати за попередні місяці, такі суми донарахувань слід віднести до відповідних місяців, за які вони проводилися.Якщо зарплата не перевищує зазначену величину, то працівник цього місяця має право на отримання пільги.
2
. Розраховуємо суму ПСП, що належить конкретному працівнику в кожному місяці, в якому він працював у 2008 році. Пам’ятаємо, що для різних категорій працівників ця сума може бути різною.3.
Оподатковуваний дохід (ОД) визначається шляхом віднімання від нарахованої заробітної плати (ЗП) суми утримуваних із зарплати внесків до соціальних фондів (СВ) і суми ПСП:ОД = ЗП - СВ - ПСП.
Заробітна плата береться з урахуванням індексації.
4. Обчислюємо суму податку з доходів.
З отриманої суми оподатковуваного доходу утримується 15 % ПДФО.
5. Порівнюємо суму податку
, фактично утриману із зарплати працівника, із сумою, отриманою в результаті проведення перерахунку.Складаємо суми переплат або недоплат, отриманих за кожний окремий місяць. Наприклад, у ході перерахунку при звільненні працівника в листопаді було виявлено недоплату за жовтень (-6,27 грн.) і переплату за вересень (+23,30 грн.), разом вийшла переплата +17,03 грн.
Тобто перерахунок показав, що працівнику слід повернути 17,03 грн. надмірно утриманого податку.
Також зазначимо, що підприємцю стосовно працівників, які отримували протягом року ПСП, потрібно зробити річний перерахунок, проте за доходами вже звільнених на кінець року працівників річний перерахунок не здійснюється.
Утримання із сум остаточного розрахунку
Тепер декілька слів про утримання з працівника. Так, із нарахованих працівнику при розрахунку сум (крім суми вихідної допомоги) при звільненні у зв’язку зі скороченням штату (
пункт 1 статті 40 КЗпП) можна утримати:1) аванс, виданий у рахунок заробітної плати; суми, надмірно виплачені в результаті рахункових помилок
. Для утримання цих сум роботодавець видає наказ (розпорядження) про утримання відповідних сум;2) суми для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, господарські потреби.
Роботодавцю також необхідно видати наказ (розпорядження) про утримання відповідних сум не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, установленого для погашення заборгованості (стаття 127 КЗпП). Важлива умова для утримання цих сум — працівник не оспорює підстави і розмір відрахувань. Тому, якщо термін пропущено або працівник оспорює розмір утримання, утримати цю суму з останнього заробітку не можна, доведеться звернутися до суду з позовом.Зверніть увагу, що при утриманні всіх цих заборгованостей працівника із сум остаточного розрахунку необхідно враховувати обмеження на утримання, встановлені
статтею 128 КЗпП (не більше 20 і 50 %). Водночас працівник може добровільно внести ці суми до каси підприємця.
Відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі змінами істотних умов праці
В умовах фінансової кризи роботодавець має право змінювати істотні умови праці згідно з
частиною 3 статті 32 КЗпП (див. «ВД», 2008, № 23, с. 5). У разі якщо підприємець прийняв рішення про такі зміни, він повинен попередити працівника про це не пізніше ніж за два місяці.Якщо працівник відмовився працювати в нових умовах,
роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП після закінчення двох місяців з моменту попередження. При цьому відмову працівника від продовження роботи у зв’язку зі змінами істотних умов праці слід зафіксувати письмово.Важливо, що припинення трудового договору на підставі
пункту 6 статті 36 КЗпП не є припиненням трудового договору з ініціативи власника, тому гарантії, передбачені частиною 3 статті 184 КЗпП і статтею 198 КЗпП, на цей випадок, на відміну від скорочення штату, не поширюються. Це означає, що при відмові перейти на нові умови праці можуть бути звільнені вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до трьох років (до шести — якщо це передбачено медичним висновком), одинокі матері за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, батьки, які виховують дітей без матері, опікуни і піклувальники, а також працівники, молодші вісімнадцяти років.Про звільнення працівника підприємець видає наказ (розпорядження). Приклад такого наказу наведемо нижче.
| ФО-П Степанов Н. П. Наказ
Звільнити: Стеценко Світлану Іванівну, продавця, 15 грудня 2008 року у зв’язку з відмовою від продовження роботи унаслідок зміни істотних умов праці (пункт 6 статті 36 Кодексу законів про працю України) з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньої місячної заробітної плати згідно зі статтею 44 Кодексу законів про працю України.
Підстава: 1. Попередження про зміну істотних умов праці від 14.10.2008 р. 2. Відмова від продовження роботи у зв’язку зі змінами істотних умов праці.
|
У трудовій книжці згодом може бути зроблено запис «Звільнена у зв’язку з відмовою від продовження роботи унаслідок зміни істотних умов праці, пункт 6 статті 36 КЗпП».
У день звільнення працівнику видаються: копія наказу про звільнення з роботи, на його прохання довідка про середню заробітну плату за останні 6 місяців для пред’явлення в державну службу зайнятості.
Цього ж дня з працівником здійснюється остаточний розрахунок. Працівнику необхідно виплатити:
1) заробітну плату за фактично відпрацьований час у місяці звільнення;
2) компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
3) вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Отже, порядок виплат при остаточному розрахунку з працівником такий самий, як і при скороченні штату. Суми, належні до виплати, розраховуються також в аналогічному порядку.
Крім того, підприємцю слід зробити перерахунок податку з доходів, якщо працівник мав право на ПСП, а в окремих випадках самому утримати певні суми з працівника.
Звільнення за власним бажанням
Відповідно до
статті 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово (шляхом подачі заяви) за два тижні.Якщо заява працівника про звільнення за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу у цього роботодавця (крім відмови працювати при зміні умов праці), власник повинен розірвати трудовий договір
у строк, про який просить працівник. Такі причини наведено в частині 1 статті 38 КЗпП:— переїзд на нове місце проживання;
— переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
— вступ до навчального закладу;
— неможливість проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
— вагітність;
— догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;
— догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
— вихід на пенсію;
— прийняття на роботу за конкурсом;
— з інших поважних причин.
Працівник, що попередив про розірвання трудового договору, має право до закінчення терміну попередження відкликати свою заяву, і звільнення в такому разі не проводиться, крім випадків, коли на його місце запрошений інший працівник, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Слід зазначити, що письмову заяву про звільнення працівник може подати як у період роботи, так і в разі відсутності на роботі у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю, відрядженням або з інших причин. Важливо лише, щоб роботодавець своєчасно, за два тижні, був письмово повідомлений про намір працівника припинити трудові відносини.
| ФО-П Сидоренко В. І. продавця Петрової М. С.
ЗАЯВА
Прошу звільнити мене з посади продавця за власним бажанням.
|
Двотижневий строк попередження працівником роботодавця про звільнення за власним бажанням обчислюється з наступного за днем подачі заяви дня. Так, якщо працівник подав заяву про звільнення 1 вересня, то строк попередження починається з 2 вересня і закінчується 15 вересня. Якщо ж закінчення строку попередження припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається перший після нього робочий день. Якщо в заяві про звільнення не зазначено день, з якого він просить його звільнити, таким днем вважається той, що настає за два тижні після подачі заяви про звільнення. Щоб уникнути конфліктних ситуацій, у будь-якій заяві — про прийом на роботу, переведення і звільнення, особливо про розірвання трудового договору, працівник повинен зазначити дату.
Якщо після закінчення строку попередження працівник не був звільнений з роботи і він не наполягає на цьому, трудовий договір залишається чинним, а заява працівника про звільнення втрачає свою юридичну силу, за винятком випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства вже не може бути відмовлено в прийомі. Термін попередження про звільнення може бути скорочено лише за погодженням між роботодавцем і працівником. Одностороннє скорочення цього строку як роботодавцем, так і працівником не допускається.
Працівник, що залишив працю до закінчення строку попередження, може бути звільнений за прогул без поважної причини.
Зазначимо, що покладання на працівника зобов’язання знайти собі заміну є незаконним.
Що стосується «звільнювальних» виплат
, про які йшлося вище, то при звільненні за власним бажанням працівнику не виплачується тільки вихідна допомога. За невикористані дні відпустки працівник має право отримати компенсацію, якщо працівник мав право на ПСП — здійснюється перерахунок податку з доходів.Водночас роботодавець має право провести утримання заборгованості працівника із сум остаточного розрахунку, що йому належать, а при їх недостатності запропонувати внести необхідну суму до каси. Причому, крім утримань, про які йшлося вище, роботодавець має право
стягнути і відпускні за невідпрацьовані дні відпустки (крім випадків направлення на навчання або виходу на пенсію).У разі відмови працівника роботодавець має право звернутися за захистом своїх інтересів до суду в установленому порядку.
Висновки
При відмові найманого працівника працювати в нових умовах праці
роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП після закінчення двох місяців з моменту письмового попередження.При звільненні унаслідок скорочення штату (
пункт 1 статті 40 КЗпП) і при його відмові працювати в нових умовах праці (пункт 6 статті 36 КЗпП) працівнику при остаточному розрахунку виплачуються:— зарплата за відпрацьований період у місяці звільнення;
— вихідна допомога при звільненні в розмірі не менше середнього місячного заробітку;
— компенсація за невикористану відпустку (за наявності невикористаних днів відпустки).
Перелічені вище суми мають бути виплачені в день звільнення (
стаття 116 КЗпП), який є останнім робочим днем. У разі якщо працівник цього дня не працював, зазначені суми має бути виплачено не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок.При звільненні за власним бажанням з перелічених вище виплат працівникові не виплачується вихідна допомога.
Разом з тим при остаточному розрахунку в підприємця також є право утримати деякі виплати: надмірно сплачений аванс, неповернені суми, видані на госппотреби, а при звільненні за власним бажанням — відпускні за невідпрацьовані дні відпустки.
Якщо працівник, що звільняється, мав право на ПСП, то за його зарплатою потрібно зробити перерахунок податку з доходів.
Довідкова інформація (довідка)
1 Перелік виплат, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати для компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги, прострочення виплат, наведено в
Порядку № 100 (див. «ВД», 2008, № 11, с. 44).
