Теми статей
Обрати теми

Довідник підприємця. Які податки і збори (внески) повинен сплачувати єдиноподатник

Редакція ВД
Довідкова інформація

Довідник підприємця

 

У цьому випуску рубрики «Довідник підприємця» ми наводимо інформацію про те, які податки, збори і внески зобов’язаний сплачувати приватний підприємець — єдиноподатник, у яких випадках він звільняється від сплати тих чи інших податків (зборів, внесків) і на яких підставах.

 

Які податки і збори (внески) повинен сплачувати єдиноподатник

Податок (збір)

Чи потрібно сплачувати?

Примітка

1

2

3

Єдиний податок

Єдиний податок

Сплачується щомісячно до 20-го числа

Ставка єдиного податку встановлюється залежно від виду діяльності. Якщо здійснюється декілька видів діяльності, ставки не підсумовуються, а сплачується максимальна з них. При цьому сума єдиного податку не залежить від розміру виручки, а є величиною сталою. Тому, навіть якщо доходу немає (збиток), єдиний податок заплатити все одно потрібно. За кожного найманого працівника потрібно щомісячно доплачувати 50 % ставки єдиного податку, установленої для підприємця (за найману особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, 50 % єдиного податку доплачувати не потрібно — лист ДПАУ від 16.08.2006 р. № 4334/А/17-0715)

Податок з доходів і внески до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування

Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) щодо доходів підприємця

Не потрібно, якщо дохід отримано від діяльності, зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку

Якщо єдиноподатник отримає дохід від діяльності, не зазначеної в його Свідоцтві, то із суми такого доходу доведеться заплатити ПДФО у розмірі 15 %. При цьому, оскільки спрощена система не сумісна із загальною, ПДФО стягується як із фізособи-громадянина (непідприємця), тобто 15 % розраховується від усієї суми доходу без зменшення на величину витрат (листи ДПАУ від 23.09.2004 р. № 477/4/15-1210, від 12.09.2006 р. № 4830/А/17-0715, див. «ВД», 2007, № 3, с. 36). Щоправда, ВАСУ став на бік підприємця, який сплачує єдиний податок за максимальною ставкою (200 грн. на місяць), зазначивши, що він може ПДФО з «неєдиноподатних» доходів не сплачувати (ухвала ВАСУ від 21.06.2007 р. у справі № А37/80, див. «ВД», 2008, № 1, с. 38). Проте користуватися подібними аргументами ми б радили тільки в крайньому випадку (при судових розглядах)

ПДФО із зарплати працівників

Сплачувати потрібно

ПДФО сплачується в загальному порядку (звільнення від сплати не передбачене)

Внески до Пенсійного фонду (ПФ)

 

«За себе» сплачувати не обов’язково

Відповідно до Закону про пенсійне страхування документ 1 для платників єдиного податку має бути встановлено фіксовану ставку пенсійного внеску (підпункт 7 пункту 14 «Прикінцевих положень»). Поки що її не встановили, тому на сьогодні єдиноподатники внесок до ПФ «за себе» не сплачують (лист Держкомпідприємництва від 25.04.2007 р. № 2988 у комплексі з листом ПФУ від 01.06.2005 р. № 6320/04). При цьому єдиноподатники все одно є особами, застрахованими в ПФ. За рахунок сплати єдиного податку (42 % від ставки єдиного податку) автоматично перераховуються до ПФ, стаття 3 Указу № 746 документ 2. Але цього мало для того, щоб у страховий стаж ішов повний місяць роботи на єдиному податку. Тому той підприємець, який піклується про стаж, може після закінчення року (або перед виходом на пенсію) провести доплату, повідомивши про це ПФ (суму, яку підприємець має доплатити, розрахує сам ПФ). Але підкреслимо: доплата — рішення суто добровільне, можна її і не здійснювати (особливо якщо єдиноподатник працює де-небудь за трудовим договором, то зі стажем проблем у нього не виникне, у цьому разі взагалі немає сенсу здійснювати доплату)

Внески у вигляді нарахувань на заробітну плату найманих працівників (внески «зверху») сплачуються в частині, не перекритій відрахуваннями від єдиного податку

На сьогодні існує особливий механізм сплати внесків до ПФ із заробітної плати працівників, прописаний у листі ПФУ від 01.06.2005 р. № 6320/04, ним і керуємося: 1) здійснюється доплата єдиного податку за кожного найманого працівника — 50 % від ставки єдиного податку за кожну найману особу (стаття 2 Указу № 746); 2) 42 % цієї доплати автоматично перераховується на рахунок ПФ (стаття 3 Указу № 746); 3) на фонд оплати праці нараховуються внески до ПФ у розмірі 33,2 %*; 4) перерахуванню до ПФ підлягає сума, не перекрита відрахуваннями від доплати єдиного податку, тобто 33,2 %* х [загальна сума зарплати («грязними»), нарахована всім працівникам] - 0,42 х 0,5 х ставка єдиного податку х кількість найманих працівників

Внески «зверху» і утримання «знизу» з винагороди, що виплачується за цивільно-правовими договорами, нараховуються і сплачуються (але не завжди)

Якщо з фізособою укладено договір на виконання робіт (підряд), то потрібно нарахувати внесок «зверху» — 33,2 %* і утримати «знизу» — 2 %* від суми винагороди, зазначеної в договорі. Якщо ж укладено договір на надання послуг, то ні нарахувань «зверху», ні утримань «знизу» до ПФ підприємець здійснювати не зобов’язаний. При цьому до послуг ПФ відносить маркетингові, консультаційні, бухгалтерські, аудиторські, юридичні та ін. послуги (лист ПФУ від 09.11.2006 р. № 14663/03-30). Проте, якщо підприємець і нарахує такі внески, ПФ не заперечуватиме і врахує їх у страховий стаж виконавця послуг (лист ПФУ від 21.02.2007 р. № 2790/03-20)

* Примітка. З нового року ставки внесків можуть змінитися, оскільки встановлюються вони щорічно в законі про держбюджет на відповідний рік.

Внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФТВП)

Внески сплачувати не потрібно ні за себе, ні за найманих працівників (маються на увазі нарахування на зарплату за рахунок коштів підприємця, тобто внески «зверху»)

Частина суми сплаченого підприємцем єдиного податку (у процентному співвідношенні) відділенням Держказначейства України перераховується до ФТВП та ФБ (стаття 3 Указу № 746). У зв’язку з цим у статті 6 Указу № 746 визначено, що єдиноподатник не є платником внеску до цих фондів

Внески до Фонду соціального страхування з безробіття (ФБ)

Внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (ФСНВ)

«За себе» підприємець може сплачувати добровільно

Відповідно до статей 8, 10 і 11 Закону про страхування від нещасних випадків документ 3 підприємець, у якого немає найманих працівників, може застрахуватися добровільно. Якщо наймані працівники є, то виникає обов’язок сплачувати страхові внески за них

За наявності найманих працівників сплачувати потрібно (маються на увазі тільки внески «зверху», оскільки утримань «знизу» до цього Фонду не існує)

Статтею 6 Указу № 746 звільнення для єдиноподатників не передбачене. Про те саме ідеться в листі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 11.07.2007 р. № 1221-07-1, а також у спільному листі Мінпраці від 20.04.2001 р. № 03-3/1808-020-1 та Держкомпідприємництва від 12.04.2001 р. № 1-531/2481

Утримання «знизу» до ПФ, ФТВП і ФБ, тобто внески за рахунок зарплати працівників

Так, сплачувати потрібно

Для найманих працівників єдиноподатника звільнення від сплати страхових внесків не передбачене

Збір до ПФ

Сплачується при здійсненні певних операцій

Від сплати збору до ПФ (не плутати з внесками) єдиноподатники не звільняються, тому при здійсненні таких операцій: — купівля безготівкової іноземної валюти; — купівля нерухомості; — торгівля ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння; — продаж легкового автомобіля; — користування послугами мобільного зв’язку збір до ПФ сплачувати потрібно (пункти 5, 6, 7, 9 і 10 частини 1 і частина 2 статті 1 Закону про пенсійний збір документ 4)

ПДВ

ПДВ

Не обов’язково, але можна

Підприємці, які працюють на спрощеній системі, не зобов’язані реєструватися платниками ПДВ навіть у разі перевищення розміру виручки 300 тис. грн., оскільки вони звільнені від сплати ПДВ (пункт 6 Указу № 746). Проте, якщо єдиноподатник бажає добровільно зареєструватися платником ПДВ, на це у нього є повне право (пункт 4 постанови № 507 документ 5). ДПАУ не має нічого проти (лист від 11.03.2008 р. № 3004/Д/17-0714), проте вимагає, щоб звітним періодом єдиноподатника-ПДВ-шника був не місяць, а квартал (лист від 21.04.2008 р. № 8230/7/16-1517)

Плата за користування землею або природними ресурсами

Податок на землю

Ні, якщо земля — власна, використовується в підприємницькій діяльності і таку діяльність зазначено у Свідоцтві про сплату єдиного податку

Податок на землю зобов’язані сплачувати тільки власники земельних ділянок. Їх не можна плутати з орендарями державної або комунальної землі, які користуються землею за договором оренди і сплачують орендну плату за землю (див. далі). Отже, підприємці, які працюють на спрощеній системі, можуть не сплачувати податок на землю при дотриманні двох умов: — підприємець володіє землею на правах власності (діє пункт 6 Указу № 746); — земля використовується в «єдиноподатковій» діяльності, тобто діяльність зазначено у Свідоцтві (діє пункт 6 постанови № 507). Проте податківці вважають, що здача в оренду землі (або нерухомості із землею) не є використанням землі в підприємницькій діяльності орендодавця, оскільки земля використовується орендарем. У результаті — вимагають з єдиноподатників-орендодавців сплати податку на землю (листи ДПАУ від 21.04.2006 р. № 148/2/15-0410, від 15.09.2006 р. № 10291/5/15-0616, від 20.09.2006 р. № 17471/7/15-0617). Погоджуватися з цим не можна, оскільки орендні операції — це не що інше, як надання послуг з метою отримання прибутку, що само по собі і є підприємницькою діяльністю. Про те, що податок на землю в цьому разі сплачувати не потрібно, говорить і Держкомпідприємництва в листі від 07.12.2006 р. № 8844, аналогічне рішення на користь єдиноподатника виніс і ВАСУ (ухвала від 23.04.2007 р.), причому абсолютно всі суди попередніх інстанцій були на боці підприємця. Єдине застереження: у Свідоцтві єдиноподатника має бути зазначено такий вид діяльності, як здача в оренду землі та/або нерухомості

Орендна плата за землі державної та комунальної власності

Сплачувати потрібно

Така орендна плата теж є різновидом земельного податку, але від неї єдиноподатники не звільнені (лист ДПАУ від 17.07.2001 р. № 232/2/18-2110, «Вісник податкової служби України», 2005, № 35)

Збір за спеціальне використання природних ресурсів

Не сплачується

До збору за спеціальне використання природних ресурсів належать: — збір за використання водних ресурсів; — збір за використання лісових ресурсів; — збір за користування надрами; — плата за видобуток вугілля; — збір за використання природних рослинних ресурсів тощо

Збір за забруднення навколишнього природного середовища (екозбір)

За наявності підстав сплачувати потрібно

Від цього збору єдиноподатники не звільнені, тому за наявності підстав екозбір сплачувати потрібно за (пункт 1.4 Інструкції № 162/379 документ 6): — викид забруднюючих речовин в атмосферу (найпоширеніше — використання автомобіля); — скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (за наявності договору з комунальним підприємством сплачувати збір не потрібно); — розміщення відходів на власній території (своєчасна передача відходів за договором спеціалізованим підприємствам звільняє від необхідності сплати збору)

Платежі у випадку торгівлі або реклами

Податок на рекламу

Так, при розміщенні реклами за заявками рекламодавців

Від сплати податку на рекламу єдиноподатники не звільнені, тому при отриманні плати за розміщення реклами за заявками рекламодавців цей збір сплатити потрібно. Щоправда, сплачується він за рахунок замовника, оскільки включається у вартість послуг з розміщення реклами. Тому виконавцеві залишається лише утримати його і перерахувати до бюджету

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг

Сплачувати не потрібно

Відповідно до пункту 6 Указу № 746 суб’єкт спрощеної системи оподаткування має право не сплачувати збір за отримання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг. Проте це не звільняє його від необхідності такий дозвіл отримати. Цю думку висловлював раніше Держкомпідприємництва (лист від 19.10.2004 р. № 7197), і обережним підприємцям варто отримувати дозвіл і зараз. Проте сміливі єдиноподатники, так само як і решта підприємців, можуть спробувати відстояти в суді своє право роботи без такого дозволу. Аргументи, які можна використовувати для судового розгляду, див. у «ВД», 2008, № 11, с. 11

Плата за патент

Не потрібно

Єдиноподатники мають право працювати без торгового патенту (пункт 6 Указу № 746)

Інші податки і збори

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (хмелезбір)

За наявності підстав сплачувати потрібно

Від сплати цього збору єдиноподатники не звільнені. Тому ті з них, хто займається купівлею-продажем алкогольних напоїв і пива, зобов’язані сплачувати хмелезбір. Тут зауважимо, що торгувати єдиноподатники мають право тільки таким алкоголем, який не належить до лікеро-горілчаної продукції (вино, вермут, шампанське, коньяк, бренді тощо, детально див. «ВД», 2007, № 24, с. 17), і то виключно уроздріб, а також пивом (теж уроздріб, пункт 7 Указу № 746)

Податок з власників транспортних засобів

При використанні власного автомобіля сплачувати потрібно

Податок з власників транспортних засобів підприємець сплачує як фізособа, а не як суб’єкт підприємницької діяльності. Від необхідності сплачувати цей податок спрощена система не звільняє. Сплачується він перед державним техоглядом: щорічно або раз на два роки, але не пізніше першого півріччя того року, в якому проводитиметься техогляд

Інші податки і збори (як загальнодержавні, так і місцеві)

За наявності підстав сплачувати потрібно

У пункті 6 Указу № 746 наведено вичерпний перелік податків і зборів, від сплати яких звільнені єдиноподатники. Усі платежі, які в ньому не зазначені, за наявності підстав здійснювати потрібно

Розшифровка нормативних посилань (документ)

1

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

2

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

3

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

4

Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

5

Постанова КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507.

6

Інструкція про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 19.07.99 р. № 162/379.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі