Продаж обладнання, купленого в розстрочку, єдиноподатником
ЗАПИТАННЯ. Приватний підприємець на єдиному податку купив виробниче обладнання в розстрочення на 36 місяців (платежі щоквартальні). Водночас це обладнання підприємець здає в оренду. Чи має він право продати це обладнання до закінчення 36 місяців? Чи вважається це обладнання основними фондами підприємця? Якщо так, то чи потрібно нараховувати амортизацію? Що вважатиметься виручкою від реалізації цього обладнання: різниця між ціною купівлі та продажу чи ціна продажу?
ВІДПОВІДЬ. Спочатку відповімо на перше запитання: чи має право підприємець продати обладнання, придбане в розстрочення на 36 місяців, до закінчення цього строку?
Для цього слід з'ясувати, в який момент до покупця обладнання переходить право власності на це обладнання, оскільки тільки в разі переходу права власності на обладнання можливий його подальший продаж.
Звернемося до
ЦКУ документ 1. Відповідно до статті 334 ЦКУ в загальному випадку право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.Що стосується договорів купівлі-продажу в цілому, то виходячи з визначення такої форми цивільних правовідносин (
стаття 655 ЦКУ) право власності на майно (товар) за такими договорами переходить до покупця в момент передачі товару або в будь-який інший момент, зазначений у договорі.Жодних спеціальних норм щодо особливостей переходу права власності в разі продажу в розстрочення
ЦКУ (а зокрема у статті 695 ЦКУ, де йдеться про оплату товару на умовах розстрочення) не містить.Отже
якщо в договорі сторони застерегли, що право власності на обладнання переходить після здійснення остаточного розрахунку, то продати таке обладнання підприємець зможе тільки тоді, коли повністю розплатиться за нього. Якщо в договорі такого застереження немає, то товар, проданий у розстрочення, перебуває у власності покупця вже з моменту його отримання від продавця. У цьому випадку одночасно з набуттям права власності на такий товар автоматично виникає право застави на нього (окремий договір застави не укладається), що діє до моменту повного погашення зобов'язань покупцем (пункт 6 статті 694 ЦКУ).Слід пам’ятати про такий важливий момент щодо застави: згідно зі
статтею 17 Закону про заставу документ 2 заставодавець (у нашому випадку це покупець) може відчужувати, у тому числі продавати, закладене майно тільки за згодою заставодержателя.Отже, виходить,
якщо навіть за умовами договору право власності на обладнання перейде до підприємця до здійснення остаточного розрахунку, продати таке обладнання підприємець зможе тільки за згодою продавця обладнання.Тепер час з'ясувати:
чи вважається куплене обладнання основними фондами підприємця, чи потрібно нараховувати амортизацію на такі основні фонди?Куплене обладнання вважатиметься основними фондами за таких умов
: воно призначається для використання в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, вартість його перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.Напевно, вартість такого обладнання перевищує 1000 грн. Якщо підприємець придбав обладнання та здає його в оренду, то це вважається використанням у господарській діяльності. Так що дві умови вже виконуються. Але важливо, щоб виконувалася ще одна умова — використовувати таке обладнання в госпдіяльності, у тому числі й здавати в оренду, потрібно протягом періоду більше року. Отже якщо підприємець має намір продавати таке обладнання не раніше ніж через рік з початку використання в господарській діяльності, то для підприємця воно вважатиметься основними фондами.
Далі.
Чи потрібно нараховувати амортизацію на такі основні фонди?Відповідно до
Указу № 746 документ 3 єдиноподатники сплачують єдиний податок за встановленою ставкою та не визначають об'єкт оподаткування як різницю між отриманими доходами та понесеними витратами. Отже, амортизацію нараховувати їм не потрібно, оскільки в цьому немає сенсу — сума єдиного податку від цього не зміниться.Це, так би мовити, узагалі. У нас же ситуація така: підприємець хоче продати такі основні фонди.
Указ № 746 дає можливість розрахувати виручку від реалізації основних фондів як різницю між сумою, отриманою від реалізації основних фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.Якщо підприємець вирішить застосовувати цю норму, то йому потрібно буде знати залишкову вартість основних фондів на момент продажу. Залишкова вартість — це первісна вартість за мінусом амортизації. Виходить, єдиноподатник амортизацію нараховувати не повинен, але при продажу основних фондів знати розміри нарахованої амортизації йому неначебто потрібно для того, щоб визначити залишкову вартість.
Теоретично так, але річ у тім, що на практиці
податківці на місцях дуже часто не погоджуються з тим, що підприємець-єдиноподатник до виручки від реалізації основних фондів може ставити різницю між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, і їх залишковою вартістю, розрахованою ним.У зв'язку з цим, якщо для підприємця зарахування до виручки всієї суми від продажу обладнання не є критичним, тобто виручка не наблизиться до 500-тисячної межі, то краще до виручки підприємцю поставити всі надходження від реалізації ОФ повністю, оскільки це питання законодавством чітко не регламентовано.
Інакше можна порекомендувати або:
— спробувати довідатися про позицію податківців «на місці», наприклад, написати письмові запити на адресу податкової служби за місцем реєстрації. Хоча, найімовірніше, податківці
не погодяться з тим, що підприємець може врахувати залишкову вартість основних фондів під час їх продажу, якийсь шанс на позитивну відповідь усе ж таки є. Маючи на руках письмову відповідь податкового органу, в якому б податківці погоджувалися з тим, що виручку можна визначити як різницю між сумою продажу та залишковою вартістю, підприємець убезпечить себе від подальших претензій податківців при перевірці;— махнути рукою на думку податківців і розрахувати виручку «за Указом», так би мовити, на свій страх і ризик.
Отже, припустимо підприємець вирішив до виручки поставити тільки різницю між сумою продажу та залишковою вартістю обладнання.
Для розрахунку нам будуть потрібні два показники: первісна вартість основних фондів, яка береться з договору, інших документів на обладнання, і розмір амортизаційних відрахувань на таке обладнання.Розмір амортизаційних відрахувань на таке обладнання підприємцю потрібно буде розрахувати самостійно (зверніть увагу: не нарахувати амортизацію, а просто розрахувати розмір амортизації).
Виробниче обладнання належить до групи 3 основних фондів. Норма амортизації для цієї групи — 6 % від балансової вартості для кожного об'єкта ОФ. Амортизація розраховується поквартально за такою формулою:
Ав = На х Взал, де
Ав — сума амортизаційних відрахувань звітного кварталу;
На — норма амортизації відповідного об'єкта;
Взал — залишкова вартість об'єкта ОФ на початок звітного кварталу, що визначається так:
Взал (n) = Взал (n-1) + Зремонт - Ав (n-1), де
Взал (n) — залишкова вартість об'єкта ОФ на початок звітного кварталу;
Взал (n-1) — залишкова вартість об'єкта ОФ на початок попереднього кварталу;
Зремонт — сума затрат, понесених у попередньому кварталі у зв'язку з ремонтом, реконструкцією чи модернізацією об'єкта ОФ;
Ав (n-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахована за попередній квартал.
Отже, уперше сума амортизаційних відрахувань розраховується від первісної вартості обладнання, а кожного наступного разу — від залишкової вартості.
Таким чином, використовуючи зазначену формулу та норми амортизації, підприємець зможе розрахувати на початок кварталу залишкову (балансову) вартість обладнання.
При цьому підприємцю обов'язково потрібно мати окремий обліковий регістр, відображаючи в ньому дані про нараховану амортизацію основних фондів поквартально. Такий регістр буде документальним доказом обґрунтованості та правильності нарахування амортизації.Однак ще раз підкреслимо
: підприємцю краще все-таки виручку від реалізації основних фондів поставити в повній сумі, оскільки податківці на місцях дотримуються саме такої позиції щодо продажу основних фондів підприємцем-єдиноподатником.Крім зазначеного, слід пам'ятати і
про деякі інші особливості продажу основних фондів.Якщо у Свідоцтві про сплату єдиного податку зазначено вид діяльності, що «поглинає» операцію з продажу основних фондів, наприклад, «роздрібна, оптова торгівля», «торгово-закупівельна діяльність», то, крім відображення у Книзі ф. № 10 виручки, інших нюансів не буде. В іншому випадку (відповідного виду діяльності у Свідоцтві немає) надходження від продажу основних фондів обкладатиметься податком з доходів за загальними правилами — 15 % від усієї вирученої суми. У зв'язку з цим підприємцю, в якого у Свідоцтві як про сплату єдиного податку не зазначено діяльність з торгівлі, слід відкласти надходження виручки від реалізації основних фондів до того моменту, коли в його Свідоцтві про сплату єдиного податку буде дописано такий вид діяльності довідка 1.
Підприємці-єдиноподатники, як правило, не використовують РРО. Водночас якщо РРО все ж таки використовується та за основні фонди з підприємцем розраховуватимуться готівковими коштами, то такі кошти слід проводити через РРО (раніше ДПАУ дотримувалася іншої думки, але останнім часом її думка змінилася — див.
лист ДПАУ від 26.07.2006 р. № 14109/7/23-8017).Узагалі, з урахуванням того, що податкові органи можуть мати щодо застосування РРО непередбачену думку, а також 10-тисячного обмеження щодо розрахунку готівкою, краще обрати безготівкову форму розрахунків за продані основні фонди.
Розшифровка нормативних посилань (документ)
1
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.2
Закон України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-XII.3
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції Указу від 28.06.99 р. № 746/99.
Довідкова інформація (довідка)
1
Зміни до Свідоцтва про сплату єдиного податку можна внести з початку будь-якого кварталу (подавши до податкового органу відповідну заяву за 15 днів до його початку) і на строк не менше одного кварталу.
