Юридична підтримка
Здійснення єдиноподатником виду діяльності, не зазначеного в його свідоцтві, при сплаті єдиного податку за максимальною ставкою
Вищий адміністративний суд України
Ухвала 21.06.2007 р.
Справа № А37/80
(витяг)
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України <...>,
розглянувши <...> касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції в місті Кривому Розі на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2006 року у справі № А37/80 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи до Південної міжрайонної державної податкової інспекції в місті Кривому Розі щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, установила:У березні 2006 року СПД-ФО
звернувся до суду з позовом до Південної МДПІ в м. Кривому Розі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення <...> від 21 грудня 2005 року.Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2006 року позов задоволено.
<...>
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 23 листопада 2006 року постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2006 року залишено без змін.<...>
Судами попередніх інстанцій установлено таке.
Південна МДПІ в м. Кривому Розі прийняла податкове повідомлення-рішення
<...> від 21 грудня 2005 року, яким визначила СПД-ФО податкове зобов'язання щодо податку з доходів фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 42687,35 грн., у тому числі 42687,35 грн. — основний платіж.<...>
В
акті перевірки встановлено, що в заяві від 2 грудня 2003 року <...> про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яку подано до Південної МДПІ в м. Кривому Розі, позивач зазначив як вид діяльності оптову торгівлю офісною та комп'ютерною технікою без зазначення інших видів діяльності, передбачених формою заяви. На підставі зазначеної заяви СПД-ФО отримав свідоцтво про сплату єдиного податку на 2004 рік від 18 грудня 2003 року <...>. Під час перевірки первинних документів було встановлено, що фактично у 2004 році СПД-ФО, крім оптової торгівлі комп'ютерною технікою, займався ремонтом, обслуговуванням комп'ютерної техніки та наданням інформаційних послуг, тобто провадив види діяльності, не зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку, і отримував доходи, що оподатковуються на загальних підставах. На підставі зазначеного, з посиланням на порушення вимог п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» СПД-ФО-1 було нараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 42687,35 грн.Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач згідно зі свідоцтвом про сплату єдиного податку від 18 грудня 2003 року
<...> у 2004 році був платником єдиного податку відповідно до виду діяльності, за яким установлено максимальну ставку єдиного податку, а тому незазначення в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності всіх видів діяльності, які ним провадяться, не призвело до заниження єдиного податку. При цьому суди у своїх рішеннях посилалися на те, що згідно зі ст. 6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» сплата єдиного податку звільняє СПД-ФО від сплати податку з доходів фізичних осіб.Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
<...>
Ставка єдиного податку
для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб установлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності та не може становити менше 20 гривень і більше 200 гривень на місяць (ч. 2 ст. 2 зазначеного вище Указу Президента України).Частиною другою ст. 2
Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 передбачено, що в разі, якщо фізична особа — суб'єкт малого підприємництва провадить декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, ним придбаватиметься одне свідоцтво та сплачуватиметься єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.Судами попередніх інстанцій було встановлено, що у 2004 році позивач перебував на спрощеній системі оподаткування згідно зі свідоцтвом про сплату єдиного податку на 2004 рік від 18 грудня 2003 року
<...> і сплачував максимальну ставку єдиного податку на місяць за одним видом підприємницької діяльності.Зважаючи на те, що незазначення позивачем у заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 2 грудня 2003 року
<...>, на підставі якої було отримано свідоцтво про сплату єдиного податку на 2004 рік від 18 грудня 2003 року <...>, інших видів діяльності, що провадилися ним у 2004 році, не призвело до заниження єдиного податку та не є підставою для оподаткування на загальних підставах доходів позивача від цих видів діяльності, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо неправомірності нарахування СПД-ФО-1 податкового зобов'язання щодо податку з доходів фізичних осіб з урахуванням того, що згідно з положеннями ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб.<...>
З огляду на зазначене вище, касаційна скарга Південної МДПІ в м. Кривому Розі підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2006 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2006 року — без змін.
Керуючись
статтями 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія ухвалила:Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції в місті Кривому Розі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2006 року — без змін.
коментар редакції
Ухвала Вищого адміністративного суду, що коментується, може бути
корисною для єдиноподатників, які (уже!) отримали дохід від діяльності, не зазначеної в їх Свідоцтві про сплату єдиного податку (ЄП). Ситуація така непоодинока. Як правило, при цьому підприємців цікавить, що робити з оподаткуванням таких доходів, зокрема, чи потрібно з них сплачувати податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 15 %?Стала позиція
податківців щодо цього така: «...якщо суб’єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах…» (лист ДПАУ від 23.09.2004 р. № 477/4/15-1210; див. «ВД», 2007, № 3, с. 36).З такою
думкою податкової ми, у принципі, згодні. І от чому. У статті 2 Указу № 746* зазначено, що «...доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника…». Цілком очевидним є прагнення автора Указу підкреслити той факт, що отримання підприємцем доходів від діяльності, що не обкладається ЄП (тобто не зазначеної у Свідоцтві), не підлягає звільненню від сплати ПДФО.* Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.
Тому якщо в найближчий час планується отримання «нехарактерних» доходів, рекомендуємо попередньо внести необхідний вид діяльності до Свідоцтва про ЄП.
Однак зустрічаються ситуації, коли
з об’єктивних причин дохід від діяльності, не зазначеної у Свідоцтві, уже отримано. Чи є вихід, який дозволяє в такому разі не сплачувати ПДФО? Так, є, але це — суд. Саме для підприємців, які зважилися на судовий розгляд, хорошою підмогою є наведений документ. І хоча використаний у ньому підхід до розв’язання проблеми суперечить думці редакції, але, все ж таки пославшись на нього, можна суттєво підвищити свої шанси виграти справу, відстоюючи в судовому порядку право не сплачувати податок з доходів.Суть документа, що коментується: це
ухвала Вищого адміністративного суду, прийнята в аналогічній ситуації на користь платника податків. Аргументація колегії суддів базувалася на тому, що оскільки підприємець сплачував ЄП за максимальною ставкою, то провадження ним навіть інших видів діяльності не призвело до заниження ЄП, тому не є підставою для стягнення ПДФО з доходів, отриманих від таких видів діяльності.Але, знову ж, слід звернути увагу на
ключовий момент — наведеною позитивною ухвалою суду зможуть скористатися тільки ті єдиноподатники, які сплачують ЄП за максимальною ставкою (200 грн.).У принципі, ухвала може
зацікавити і податкового агента (суб’єкта господарювання, який виплачує підприємцю дохід), оскільки обов’язок утримати податок під час виплати покладено саме на нього, так само як і відповідальність за несплату — підпункт 20.3.2 Закону про податок з доходів** .** Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
Але повторимо, що ухвалу суду слід сприймати саме як аргумент у судовому спорі з податківцями. Проте краще взагалі не допускати подібних спорів, своєчасно вносячи зміни до Свідоцтва.
