Теми статей
Обрати теми

Земельна звітність-2008

Редакція ВД
Стаття

Земельна звітність-2008

 

До 1 лютого 2008 року підприємцям, яким належать земельні ділянки або які орендують ділянки державної чи комунальної власності, потрібно подати розрахунок земельного податку або декларацію орендної плати.

Дані розрахунків плати за землю відображаються у звітності наперед на весь 2008 рік (при цьому платежі перераховуються щомісяця).

Про заповнення земельної звітності і йтиметься в цій статті.

Ольга ДІДЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Звітність щодо земельних ділянок

Обов'язок щодо подання земельної звітності покладено на підприємців, які

використовують у своїй господарській діяльності земельні ділянки.

Такими є:

1) власники земельних ділянок

— платники земельного податку;

2) орендарі земельних ділянок

державної і комунальної власності — платники орендної плати.

Перші заповнюють і подають

Податковий розрахунок земельного податку довідка 1 (далі — Податковий земельний розрахунок), а другі Податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності довідка 2 (далі — Декларація з орендної плати).

Не стосується

подання «земельних» звітів підприємців — орендарів будь-яких ділянок, які не перебувають у державній або комунальній власності.

Крім того, від сплати

земельного податку (відповідно і від подання Податкового земельного розрахунку) звільнено підприємців-єдиноподатників. Однак це стосується тільки ділянок, які використовуються ними в господарській діяльності довідка 3.

Водночас

від орендної плати за землі державної і комунальної власності підприємців-єдиноподатників не звільнено, отже, вони повинні подавати Декларацію з орендної плати та сплачувати орендну плату.

Зазначимо, що розмір орендної плати зафіксовано в договорі, фактично він розраховується орендодавцями земельних ділянок, а

земельний податок підприємцям слід розраховувати самостійно під час заповнення звітності.

 

Подання звітності

Обидві форми «земельної» звітності на поточний

рік подаються до 1 лютого поточного року до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки. У них зазначається річна сума податку або орендної плати з розбиттям рівними частинами за місяцями. Надалі протягом року підприємцю вже не потрібно буде подавати щомісячну звітність (стаття 14 Закону № 2535 документ 1).

Однак, якщо протягом звітного року підприємець набуватиме права на нову земельну ділянку, йому потрібно буде подати

Податковий земельний розрахунок протягом місяця з дня виникнення права на таку земельну ділянку.

Якщо підприємець укладає

договори оренди землі державної або комунальної власності після 1 січня поточного року, то Декларація з орендної плати за такими договорами подається протягом місяця з дня їх державної реєстрації.

Суми податку (орендної плати) слід проставляти в гривнях

з копійками, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Причому графу 3 уже поділено (крапками) на комірки, у кожній з яких відображається по цифрі. Дві крайніх праворуч комірки — для копійок.

Звітність може бути заповнено від руки чорнильною або кульковою ручкою, друкованим способом (заповнення олівцем не допускається) без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлено прокреслення.

 

Земельний податок та орендна плата

Податкове зобов'язання щодо земельного податку, а також щодо орендної плати, визначене в податковій декларації (розрахунку) на поточний рік, сплачується щомісяця рівними частинами

протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 17 Закону № 2535).

Розрахувати

земельний податок підприємцю потрібно самостійно і тільки щодо тих ділянок, які використовуються ним у господарській діяльності. При цьому слід урахувати таке.

За земельну ділянку, на якій розташований будинок, що перебуває в користуванні декількох юридичних осіб або громадян

, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будинку, що перебуває в їх користуванні (частина 4 статті 14 Закону № 2535).

За земельну ділянку, на якій розташований будинок, що перебуває в спільній власності декількох юридичних осіб або громадян

, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частині у власності на будинок (частина 5 статті 14 Закону № 2535).

Ще один фактор, який має бути врахований при розрахунку, — це

проведення грошової оцінки землі. Якщо оцінка проводилася кілька років тому, то станом на 1 січня 2008 року її має бути уточнено на коефіцієнт індексації довідка 4. Інформація щодо нього публікується в офіційних виданнях у січні поточного року. Зауважимо, що в цілому порядок розрахунку земельного податку на 2008 рік залишився колишнім.

Щодо розміру

орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності зазначимо, що її річна сума не може бути менше земельного податку, установленого Законом № 2535, і не може перевищувати 10 % нормативної грошової оцінки цих ділянок (стаття 21 Закону про оренду землі документ 2). Виняток зроблений тільки для випадку, коли орендаря визначають на конкурсних засадах — у такому разі розмір орендної плати може бути більшим.

Водночас при укладенні договору оренди земельних ділянок державної і комунальної власності у

спеціальних формах провадиться розрахунок орендної плати. Тому, на відміну від земельного податку, самому підприємцю розраховувати нічого не доведеться, а в Декларації з орендної плати він відображатиме суму, узяту з договору оренди (розбиту на місяці).

 

Податковий розрахунок земельного податку

Закон № 2535

виділяє три категорії земель, що відобразилися у формі звітності:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів;

3) землі несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

Для земельних ділянок підприємців актуальними будуть

перші дві категорії земель (відомості про категорію містяться в Державному акті на право власності ).

Під заповненням звітності щодо земельного податку мається на увазі заповнення

Податкового земельного розрахунку та деяких із шести додатків до нього, які розшифровують показники за окремими земельними ділянками кожної категорії земель.

Додаток 1

є обов'язковим для всіх платників земельного податку. У ньому наводяться дані документів, що встановлюють право власності на кожну земельну ділянку підприємця (державних актів на право власності).

Заповнення форм

Податкового земельного розрахунку слід починати з Додатка 1 і вже на його підставі заповнювати інші додатки.

Додаток 2

є обов'язковим для платників податків, які користуються пільгами щодо земельного податку. Однак сьогодні для фізичних осіб — підприємців такі не встановлено.

Додатки 3 — 6

заповнюються залежно від того, землі якої категорії перебувають у власності або користуванні платника податків.

Підприємцями залежно від віднесення до категорії наявних ділянок можуть заповнюватися:

Додаток 3 «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення»;

Додаток 4 «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким установлена грошова оцінка»;

Додаток 5 «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлена грошова оцінка».

Отже, спочатку підприємець повинен заповнити додатки, а потім

Податковий земельний розрахунок. Причому в Додатках 3, 4 і 5 відбувається розрахунок земельного податку за нормами, установленими Законом № 2535.

Зауважимо, що чинну форму

Податкового земельного розрахунку орієнтовано тільки на юридичних осіб, це видно з його заголовної частини (складається з семи рядків). З урахуванням цього рекомендуємо заповнювати її так:

у рядку 1 ставиться позначка (Х) у комірці поруч зі «Звітний розрахунок», а також цифри 08 («на 2008 рік») і позначка (Х) у комірці поруч з «На 20_ рік»;

у рядку 2 зазначається П. І. Б. фізичної особи — підприємця;

у рядку 3 — ідентифікаційний номер з ДРФО;

у рядку 5 — дані підприємця (адреса, телефон тощо);

у рядках 6, 7 — найменування податкового органу та код органу місцевого самоврядування (за наявності).

Далі йде

розрахункова частина звіту. Загальна сума податкових зобов'язань платника щодо земельного податку визначається підсумовуванням податку за всіма наявними категоріями земель і відображається в рядку 4 цієї частини Податкового земельного розрахунку.

Щодо рядків 5 — 9, то вони використовуються для самостійного виправлення помилок, виявлених протягом звітного року.

У заключній частині розрахунку слова «підпис керівника підприємства» слід замінити словами «Фізична особа — підприємець»

(лист ДПАУ від 13.05.2005 р. № 9179/7/17-2217).

 

Землі сільськогосподарського призначення (Додаток 3)

Для

земель сільськогосподарського призначення встановлено ставки довідка 5 земельного податку у відсотковому відношенні до грошової оцінки в розрахунку на один гектар площі для:

— ріллі, сіножатей і пасовищ — 0,1 %;

— багаторічних насаджень — 0,03 %.

Ці ставки застосовуються незалежно від того, де розташовані угіддя: в межах або за межами населених пунктів (звичайно, за умови, що вони надані в установленому порядку та використовуються за цільовим призначенням).

Податок обчислюється так: перемножуються грошова оцінка, площа ділянки та ставка податку.

У

Додатку 3 це матиме такий вигляд:

Сума нарахованого податку (гр. 10) = загальна площа ділянки (гр. 4) х середня грошова оцінка 1 га угідь (гр. 7) х коефіцієнт індексації грошової оцінки (гр. 8) х х ставка податку (гр. 9).

 

Землі населених пунктів. Грошову оцінку встановлено (Додаток 4)

Для таких

земель населених пунктів, за деякими винятками, застосовується ставка земельного податку 1 % від їх грошової оцінки (уточненої або, інакше кажучи, проіндексованої). Множенням ставки податку на грошову оцінку землі отримуємо суму земельного податку за рік.

Сума податку, нарахованого на загальних підставах

(гр. 11) = площа, що підлягає оподаткуванню на загальних підставах (гр. 7), х грошова оцінка 1 кв. м ділянки на загальних підставах з урахуванням коефіцієнта індексації (гр. 9) х 0,01.

Якщо платник не має пільг, то значення графи 11 переноситься до графи 14.

Що стосується

винятків, то щодо них фактично до зазначеної вище ставки застосовується підвищуючий або понижуючий коефіцієнт. (Переважно його передбачено для тих земельних ділянок, на яких розташовуються об'єкти, не пов'язані з їх цільовим використанням.)

Наведемо винятки, що нас цікавлять, у табл. 1.

 

Таблиця 1

 

Винятки

Поправка до ставки

1

2

3

1

Земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами та дачами громадян, а також земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями та спорудами

Земельний податок сплачується в розмірі 3 % від розрахованого

2

Ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями та спорудами

Податок сплачується як складова плати за використання лісових ресурсів

3

Земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями та спорудами, які не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів

Земельний податок сплачується в п'ятикратному розмірі розрахованого із застосуванням ставки 1 %

4

Земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями та спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, які не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів

До земельного податку застосовуються коефіцієнти: — міжнародні (об'єкти історико-культурного призначення) — 7,5; — загальнодержавного значення — 3,75; — місцевого значення — 1,5

5

Водойми, надані для виробництва рибної продукції

Земельний податок сплачується в розмірі 25 % від розрахованого

 

Якщо наша земельна ділянка належить до наведених у табл. 1 (див. гр. 2

Додатка 4), то отримане значення земельного податку множиться на коефіцієнт, а потім заноситься до графи 11 Додатка 4.

 

Землі населених пунктів. Грошова оцінка ділянки не проведена (Додаток 5)

Якщо грошову оцінку ділянки не було проведено, то механізм розрахунку земельного податку буде таким.

Береться ставка земельного податку, установлена для нашої земельної ділянки,

виходячи із середньої ставки податку сільською, селищною, міською радами. Ця ставка множиться на площу ділянки та отримується сума земельного податку.

На практиці свої ставки земельного податку сільські, селищні, міські ради не встановлюють, а просто

встановлюють свій коефіцієнт (назвемо його місцевий).

У такому разі ми спочатку

розраховуємо ставку податку згідно зі статтею 7 Закону № 2535, а потім «зверху» застосовуємо місцевий коефіцієнт. Його максимальна величина не може перевищувати 2, а взагалі залежить, як правило, від місця розташування та функціонального використання ділянки.

Стаття 7

Закону № 2535 містить ставки та цілу низку обов'язкових для застосування коефіцієнтів.

1.

Береться ставка та коефіцієнт з другої частини статті 7 Закону № 2535 (залежно від чисельності населення міста). Наприклад, для міста з населенням понад мільйон маємо ставку 63 коп. за 1 кв. м.

2.

Далі всі суб'єкти підприємництва застосовують коефіцієнт 3,10 (це передбачено статтею 63 Закону про держбюджет на 2008 рік). У результаті наші 63 коп. перетворюються на 195,30 коп.

3. Потім якщо наша ділянка підпадає під винятки, перелічені у

статті 7 Закону № 2535 (табл. 1, с. 17), то також застосовуються відповідні підвищуючі або понижуючі коефіцієнти (до ставки з урахуванням коефіцієнта 3,10).

При цьому коефіцієнти, наведені в

пунктах 3 і 4 табл. 1, зазначаються у графі 8 Додатка 5 (частина 7 або 8 статті 7 Закону № 2535), якщо такі застосовуються.

4.

Якщо наша ділянка знаходиться в курортному населеному пункті, застосовуємо ще один коефіцієнт з частини 3 статті 7 Закону № 2535.

5.

Потім, нарешті, застосовуємо коефіцієнт, установлений місцевими органами влади (сільською, селищною, міською радами) (далі — місцевий коефіцієнт), що, нагадаємо, не може перевищувати 2.

Місцеві коефіцієнти, що застосовуються до ставок земельного податку, установлюються та доводяться до відома населення рішеннями місцевих рад. Тобто, перш ніж обчислювати податок і заповнювати

Податковий земельний розрахунок, необхідно з'ясувати ставки податку та відповідні місцеві коефіцієнти у відділі земельних ресурсів при органі місцевої влади.

Таким чином, застосувавши до ставки коефіцієнт курортної зони (за необхідності) і місцевий коефіцієнт, заносимо дані до

графи 7 Додатка 5 (якщо для нашої ділянки до графи 8 заноситься «поправочний» коефіцієнт довідка 6, то у графі 7 зазначається ставка податку, не збільшена на нього).

Після цього одержуємо суму земельного податку за рік:

Сума нарахованого податку (гр. 10)

= загальна площа ділянки (гр. 4) х ставка податку (гр. 7) х х коефіцієнт частини 7 або 8 статті 7 Закону № 2535 (гр. 8) х коефіцієнт індексації на поточний рік (гр. 9).

Важливо врахувати, що при розбитті річної суми щомісячні суми при округленні можуть зменшуватися. Для того щоб їх сума за 12 місяців збігалася з розрахованою річною, не обов'язково проставляти тільки рівні значення. (Наприклад, наша річна сума 6007 грн., 500,58 грн. — щомісячна з округленням, 500,58 х 12 = 6006,96.) Нам не вистачило 0,04 грн., тому в рядку 4.1. «січень» поставимо 500,62 грн.)

 

Податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Форма

Декларації з орендної плати, крім розрахункової частини, де зазначаються сума орендної плати та її розбиття за місяцями, передбачає також заповнення двох додатків. У Додатку 1 зазначаються відомості з договору оренди, тому він заповнюється в будь-якому разі. Додаток 2 заповнюється, тільки якщо виправляються помилки (уточнюються показники), допущені в раніше поданих деклараціях. Правила таких виправлень (уточнень) установлено Законом № 2181 документ 3.

По суті, заповнення

Декларації з орендної плати нагадує складання Податкового земельного розрахунку. Зупинимося на оформленні основних елементів цієї форми, беручи до уваги Методрекомендації № 1833 довідка 7.

Почнемо з верхньої частини

Декларації, в якій наводяться дані фізичної особи — підприємця, а також її вид і за які періоди наведено показники (8 рядків).

У рядку 1 зазначається

вид декларації (звітна, нова звітна, за новоукладеними договорами, уточнююча).

У

Декларації, що заповнюється за наявними на 1 січня 2008 року договорами оренди, ставиться позначка («Х») поруч з полем «звітна».

Далі в рядку 2 зазначаємо базовий податковий (звітний) період, за який подається

Декларація. Якщо платником складається звітна річна декларація, то заповнюються перші дві порожніх клітинки в рядку 2, що відповідають останнім двом цифрам поточного року, за який подається Декларація (для 2008 року — 08), при цьому інші клітинки в зазначеному рядку не заповнюються.

Далі приватний підприємець заносить до форми дані про себе.

У рядку 3 робиться позначка в клітинці поруч з «інша категорія платника».

У верхній частині

Декларації з орендної плати в рядках 3 — 6 зазначаються П. І. Б. підприємця, ідентифікаційний номер, місце проживання, адреса тощо.

У рядку 7 — найменування органу державної податкової служби, до якого подається декларація.

У рядку 8 — код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ (за наявності такого).

Тепер перейдемо до розрахункової частини. Зазначимо, що весь розрахунок зводиться до розбиття річної суми орендної плати на 12 місяців.

При заповненні звітної декларації в рядку 1 розрахункової частини декларації після слів «Нараховано орендної плати на...» зазначається звітний рік (тобто 2008), а також у рядку 1 (1.1<...> 1.12) колонки 3 «Розмір орендної плати, грн. коп.» — річна сума орендної плати з розбиттям рівними частинами за місяцями.

При цьому річна сума податкового зобов'язання (рядок 1 розрахункової частини декларації) має відповідати розміру річної орендної плати, зазначеної в

Додатку 1 «Відомості з договору оренди землі» до Податкової декларації з орендної плати. (Ми перейдемо до його заповнення далі.)

Рядки 2 — 7 розрахункової частини декларації заповнюються на підставі даних перерахунку, доданого до декларації (

Додаток 2). У випадку зі звітною декларацією вони не заповнюються та прокреслюються (уточнення не проводиться).

Додаток 1

«Відомості з договору оренди землі». Заповнюється в будь-якому разі при поданні Декларації з орендної плати.

У ньому наводиться така інформація:

— реквізити договору оренди (номер, дата та місце укладення, строк дії, найменування сторін договору);

— номер і дата його державної реєстрації (саме з цього моменту у платника податків виникають зобов'язання щодо декларування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності);

— місцезнаходження та цільове призначення земельної ділянки;

— її площа (у га або кв. м), а також нормативна грошова оцінка землі (у грн. з коп.), установлені договором.

Зазначений

Додаток заповнюється та подається окремо за кожним договором оренди.

Річна сума орендної плати, установлена всіма діючими договорами оренди землі, складається та переноситься до рядка 1 податкової декларації, а потім щомісячно розбивається на рівні частини.

З огляду на те, що договір оренди землі може укладатися на декілька звітних податкових періодів (місяців) звітного року, то в рядку «Розмір орендної плати (грн. коп.)»

Додатка 1 представники податкових органів рекомендують робити приписку, на яку кількість звітних податкових періодів звітного року розбивається відповідна річна сума орендної плати. Наприклад: «З розбиттям на 12 періодів (з січня по грудень)» або «з розбиттям на вісім періодів (з березня по жовтень)» тощо.

 

Звітність при оренді декількох ділянок

Ще раз звертаємо увагу, що

звітність щодо орендної плати подається до податкової інспекції за місцезнаходженням земельних ділянок.

У разі якщо платник орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності має

декілька земельних ділянок на території однієї адміністративно-територіальної одиниці (код КОАТУУ той самий), щодо яких окремо укладені договори оренди землі, то таким платником може подаватися до відповідного податкового органу одна узагальнююча «орендна» декларація згідно з укладеними договорами.

При цьому

Додаток 1 складається окремо щодо кожної земельної ділянки згідно з укладеним договором оренди землі та подається разом з узагальнюючою декларацією. У верхній правій частині Додатка 1 у клітинці після слова «Додаток» проставляється арабськими цифрами 1, 2, 3 тощо кількість додатків, які складаються щодо кожної земельної ділянки окремо, а також переносяться дані із заголовної частини.

У самій

Декларації в заключній інформації щодо кількості додатків до неї після слів «1 (відомості з договору оренди землі) на» записується сумарна кількість аркушів Додатків 1.

Якщо платник

орендує дві ділянки в різних адміністративних районах, то він повинен подати окремо до органу ДПС, що обслуговує першу адміністративно-територіальну одиницю, податкову декларацію разом з одним Додатком за формою 1, що відповідає конкретному договору оренди, і окремо до іншої податкової інспекції — другу податкову декларацію з ще одним Додатком за формою 1 (щодо другої ділянки).

Що стосується

Додатка 2 «Перерахунок податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності», то, як зазначалося, він буде потрібен тільки при виправленні показників уже поданих декларацій.

Такий

Додаток складається окремо за кожний податковий (звітний) період або рік, що підлягає уточненню. Зазначимо: незважаючи на застереження, які містяться в самому Додатку 2, що подавати його потрібно тільки в разі уточнення показників тих періодів, щодо яких минув строк сплати орендної плати, податківці, схоже, вважають, що подавати його потрібно в разі будь-яких уточнень (це випливає з тих же Методичних рекомендацій щодо заповнення «орендної» декларації, наведених у листі ДПАУ від 01.02.2006 р. № 1833/7/15-0217).

Наведемо приклади

Приклад 1.

Підприємець продовжив договір оренди землі держвласності на 2008 рік до 1 січня 2009 року. Загальна сума орендної плати на 2008 рік (із січня по грудень 2008 року) становить 18000 грн. Виходить, у рядках «1.1 січень» — «1.12 грудень» повинні стояти цифри 1500 (18000 : 12).

Приклад 2.

Підприємець на 2008 рік продовжив два договори оренди ділянок держвласності. Земельні ділянки розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях (районах міста). Відомості про першу ділянку відповідають прикладу 1. Загальна сума орендної плати на 2007 рік за другою ділянкою становить 12000 грн. (рядок 1).

У цьому випадку підприємцю доведеться заповнити дві

Декларації до різних податкових органів. Перша виглядатиме аналогічно до наведеної у прикладі 1, а друга так: у рядках «1.1 січень» — «1.12 грудень» повинні стояти цифри 1000 (12000 : 12).

Приклад 3.

Підприємець на 2008 рік продовжив два договори оренди ділянок держвласності. Земельні ділянки розташовані в одній адміністративно-територіальній одиниці (районі міста). Відомості про першу ділянку відповідають попереднім прикладам.

Підприємець повинен заповнити одну

Декларацію та два різних Додатки 1 з відомостями щодо кожної ділянки. У верхній правій частині кожного з них у клітинці після слова «Додаток» проставляється арабськими цифра 1 або 2.

Загальна сума орендної плати на 2008 рік за двома ділянками становитиме 30000 грн. (12000 грн. + 18000 грн.) (рядок 1). У рядках «1.1 січень» — «1.12 грудень» повинні стояти цифри 2500 (30000 : 12).

 

Відповідальність

У «земельній» звітності визначається сума податкових зобов'язань щодо земельного податку або орендної плати. Вона має статус податкової декларації, тому порушення порядку її надання карається згідно з

підпунктом 17.1.1 Закону № 2181.

За кожне неподання в установлений строк

Податкового земельного розрахунку або Декларації з орендної плати застосовується штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.).

Якщо розрахунок (декларацію) подати, а строки сплати пропустити, то до підприємця застосовується штраф за

підпунктом 17.1.7 Закону № 2181. За несплату протягом установлених строків суми податку, зазначеної в наданій підприємцем податковій декларації, стягується штраф у розмірі:

10 % узгодженої суми земельного податку, орендної плати (при затримці до 30 календарних днів);

20 % (при затримці від 31 до 90 календарних днів включно);

50 % (при затримці понад 90 календарних днів).

Крім того, у разі порушення встановлених строків сплати податку (орендної плати) стягується

пеня з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ за кожний день прострочення його сплати.

У випадку якщо платник самостійно виявив недоплату земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, то при самовиправленні йому доведеться сплатити лише п’ятивідсотковий штраф від суми недоплати.

 

Висновки

Щороку станом на 1 січня та

до 1 лютого поточного року підприємці, які є власниками землі або орендарями земельних ділянок державної і комунальної власності, подають податкову декларацію (розрахунок) на поточний рік з розбиттям річної суми рівними частинами за місяцями.

Не стосується

подання «земельних» звітів підприємців — орендарів будь-яких ділянок, які не перебувають у державній або комунальній власності.

«Земельна» звітність подається до податкових органів за місцезнаходженням земельної ділянки, заповнюється в гривнях з копійками з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Для заповнення звітності щодо земельного податку необхідно провести самостійний розрахунок, дотримуючись норм

Закону № 2535. При цьому важливу роль відіграє факт проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Підприємців-єдиноподатників звільнено від сплати земельного податку, якщо вони використовують власні земельні ділянки у своїй господарській діяльності, але орендну плату за землі державної і комунальної власності вони повинні сплачувати в загальному порядку.

За неподання «земельної» звітності та несвоєчасну сплату земельного податку та орендної плати підприємцю загрожують штрафні санкції.


Розшифровка нормативних посилань (документ)

1

Закон України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-XII.

2

Закон України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV.

3

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

 

Довідкова інформація (довідка)

1

Форму затверджено наказом ДПАУ від 26.10.2001 р. № 434.

2

Форму затверджено наказом ДПАУ від 20.12.2005 р. № 588.

3

Податківці часто наполягають на тому, що за ділянки, які підприємці на єдиному податку здають в оренду, вони повинні сплачувати земельний податок. На нашу думку, ті єдиноподатники, в яких до Свідоцтва про сплату єдиного податку включено діяльність зі здавання в оренду землі, такі вимоги можуть ігнорувати.

4

Для уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення використовується коефіцієнт, розрахований за формулою: Кі = [I - 10] : 100, де I — середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. У разі якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

5

Ставка земельного податку — це законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки.

6

Слід пам'ятати і про «поправки» до ставки, які зазначені в табл. 1, однак у графах Додатка 5 вони не відображаються.

7

Маються на увазі Методрекомендації, наведені в листі ДПАУ від 01.02.2006 р. № 1833/7/15-0217.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі