Якщо підприємець має працівника-інваліда
При використанні праці працівника-інваліда підприємець не може обмежуватися тільки дотриманням загальних положень трудового законодавства, що стосуються всіх працівників, а повинен знати та застосовувати додаткові пільги, установлені для таких осіб.
Про те, які гарантії для інвалідів має забезпечити підприємець-роботодавець, і йтиметься в цій публікації.
Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»
Працівники, які мають групу інвалідності
Якщо підприємець приймає на роботу інваліда (не має значення, у межах обов'язкового працевлаштування довідка 1 чи за власним бажанням), йому слід мати на увазі, що такий працівник належить до особливої категорії осіб, які потребують
соціальної допомоги та захисту. Можна сказати, що частково така допомога в різних її аспектах має надаватися і самим роботодавцем. Інакше кажучи, роботодавець повинен надати такому працівнику в повному обсязі пільги, передбачені законодавством.Обов'язково слід мати на увазі, що застосовувати пільги стосовно працівника-інваліда можна
тільки після того, як він надасть документ, що підтверджує інвалідність. Це може бути посвідчення, де зазначено групу інвалідності довідка 2, або довідка медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Копії цих документів роботодавцю слід залишити в себе.Зазначимо, що ці документи логічно вимагати вже на етапі укладення трудового договору, оскільки в трудовому договорі з працівником-інвалідом зазначається інформація про інвалідність як підстава для надання пільг (див. «ВД», 2007, № 23, с. 39).
Зауважимо, що причина, яка призвела до інвалідності, може бути різною: унаслідок загального захворювання, професійного захворювання, у зв'язку з наслідками аварії на ЧАЕС, у результаті бойових дій тощо.
Відповідно для деяких категорій працівників-інвалідів, крім загальних «інвалідних» пільг, установлених трудовим законодавством, є і спеціальні, зазначені в окремих нормативних актах. Вони можуть як дублювати одна одну, так і доповнювати їх в окремих випадках. Наприклад, якщо працівник, крім довідки МСЕК, надасть ще й посвідчення «чорнобильця» певної категорії, то він може розраховувати також на пільги, установлені для таких осіб
Законом № 796 документ 1.У цій статті ми докладно не розглядатимемо профільні пільги, а зупинимося на гарантіях, передбачених трудовим законодавством, скажімо так, «узагалі» для інвалідів.
Зазначимо, що пільги, передбачені для інвалідів, — це доповнення до загальних трудових гарантій, які розширюють їх права. Наприклад, приймаючи на роботу інваліда, з ним, як і зі звичайним працівником, слід скласти в трьох примірниках і зареєструвати трудовий договір. Однак деякі його умови відрізнятимуться, про що йтиметься далі.
Прийняття на роботу та звільнення інвалідів
Перше. Згідно зі
статтею 26 КЗпП документ 2 при прийнятті інваліда, направленого на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, забороняється встановлювати випробний термін.Далі відповідно до
статті 17 Закону № 875 документ 3відмова в укладенні трудового договору або у просуванні по службі, звільнення з ініціативи адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності (!) не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.Крім того, відповідно до
статті 42 КЗпП у разі скорочення чисельності чи штату працівників інваліди або ветерани війни, а також учасники бойових дій і прирівняні до них особи мають переважне право залишитися на роботі за рівних з іншими працівниками умов продуктивності праці та кваліфікації.Така гарантія поширюється і на осіб, які дістали на цьому підприємстві каліцтво або професійне захворювання.
Режим роботи інвалідів
Робота інваліда
в нічний час та надурочно допускається тільки за його згодою та за умови, що це не суперечить медичним показанням (статті 55, 63 КЗпП).Згідно зі
статтею 172 КЗпП для працівників-інвалідів на їх прохання може бути встановлено неповний робочий день або неповний робочий тиждень і створено пільгові умови праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою реабілітації, наведеною в рекомендаціях МСЕК, передбачено особливі умови праці, роботодавець зобов'язаний такі умови створити.Нагадаємо, що
робота в режимі неповного робочого часу полягає в тому, що інвалід працює менше нормальної тривалості робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.Причому таке зменшення тривалості роботи може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного використання та зменшення кількості днів і щоденної роботи. Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником-інвалідом. Так, це можуть бути й дві години на день, і два дні на тиждень.
Для випадку, коли працівник-інвалід перебуває в штаті підприємця тільки для виконання «інвалідного» нормативу, такий варіант може бути дуже вигідним, оскільки, скільки б не працював працівник-інвалід, він ураховується як ціла одиниця.
Крім того,
для інвалідів I — II групи законодавством довідка 3 установлено скорочений робочий час тривалістю 6 годин на день (36 годин на тиждень).При цьому праця такого працівника оплачується виходячи з повної тарифної ставки (повного посадового окладу).
Додаткові відпустки
Особливість надання щорічної відпустки в перший рік роботи працівника-інваліда полягає в тому, що такий працівник може отримати відпустку
в будь-який зручний для нього час довідка 4. Це означає, що право на відпустку повної тривалості працівник-інвалід має вже до закінчення шестимісячного строку (стаття 10 Закону про відпустки документ 4).Також інваліди
мають право обирати для відпустки зручний для себе час, не дотримуючись графіка відпусток.Працівники-інваліди мають право на
основну щорічну відпустку більшої тривалості, ніж у звичайного працівника. Крім того, роботодавець не має права відмовити інвалідам у наданні відпустки без збереження заробітної плати, що передбачено статтею 25 Закону про відпустки. Тривалість відпусток працівників-інвалідів залежить від групи інвалідності (див. у таблиці).
| Група інвалідності | Тривалість щорічної основної відпустки (ст. 6 Закону про відпустки) | Тривалість відпустки без збереження зарплати (пп. 6 — 7 ст. 25 Закону про відпустки) |
| I, II | 30 календарних днів | 60 календарних днів |
| III | 26 календарних днів | 30 календарних днів |
Оскільки тривалість відпустки встановлено з розрахунку на рік, то працівник-інвалід може за своїм бажанням розбити та використовувати її частинами протягом року.
Крім того, як і всі інші працівники, працівники-інваліди можуть претендувати ще й на
неоплачувану відпустку тривалістю не більше 15 днів, але вже за згодою сторін (тобто її строки повинні бути погоджені з роботодавцями). Це передбачено статтею 26 Закону про відпустки.
Розмір податкової соціальної пільги (ПСП)
Тепер перейдемо до обкладення заробітної плати працівників-інвалідів податком з доходів. Згідно з
підпунктом 6.1.2 Закону № 889 документ 5 інвалідам I і II груп (у тому числі інвалідам з дитинства) надається ПСП у підвищеному розмірі (150 % від «загальної» ПСП). Так, у 2007 року розмір ПСП, на суму якої могло бути зменшено сукупний місячний дохід працівника-інваліда, становив 300 грн. (400 х 50 % х 150 %).Застосовувати її потрібно після того, як працівник подасть заяву та необхідні документи (якщо до цього їх не було в розпорядженні роботодавця). У цьому випадку для підтвердження права працівника-інваліда на застосування ПСП у підвищеному розмірі має бути надано пенсійне посвідчення або довідка МСЕК.
Внески до Пенсійного фонду та інших соцфондів
Щодо внесків до соціальних фондів (нарахувань та утримань) із заробітної плати інвалідів, то вони стягуються
так само та в тих же розмірах, що й зі звичайних працівників фізичної особи — підприємця.Винятком є внесок до Фонду «нещасного випадку»
, але тільки для тих фізичних осіб — підприємців, у яких фонд оплати праці інвалідів (загальна сума заробітної плати) перевищує або дорівнює 25 % заробітної плати, нарахованої всім працівникам. Для таких підприємців страховий тариф становитиме 50 % звичайного страхового тарифу (причому для всіх працівників) згідно зі статтею 5 Закону № 2272 документ 6).Щодо внесків до Фонду «безробіття» слід зауважити, що раніше — до 1 січня 2007 року — з працюючих інвалідів, які не досягли пенсійного віку, не утримувався внесок до фонду «безробіття» («знизу»). Сьогодні у зв'язку зі змінами в
Законі № 1533 документ 7 він стягується за загальною ставкою 0,5 % (виняток — інваліди пенсійного віку).І на закінчення додамо декілька слів щодо внесків до Пенсійного фонду. Зверніть увагу: підприємці на відміну від підприємств (юридичних осіб) не можуть застосовувати понижену ставку для нарахувань («зверху») до Пенсійного фонду у розмірі 4 % на зарплату інвалідів
(лист ПФУ від 07.03.2007 р. № 3855/03-30), тобто нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду із заробітної плати інвалідів, які працюють у приватних підприємців, провадяться в загальному порядку.
Висновки
При прийнятті на роботу інваліда необхідно, щоб він надав підприємцю документи, що підтверджують групу інвалідності.
Для таких осіб трудовим законодавством передбачено такі пільги, як можливість працювати в режимі скороченого або неповного робочого часу, заборона на понаднормові роботи, основна відпустка більшої тривалості тощо.
До заробітної плати працівників-інвалідів застосовується підвищена податкова соціальна пільга.
У питаннях сплати внесків до соціальних фондів і Пенсійного фонду пільг для інвалідів, які працюють у фізичних осіб — підприємців, не передбачено. Виняток — внесок до Фонду «нещасного випадку». За умови, що розмір заробітної плати працюючих інвалідів перевищуватиме 25 % заробітної плати всіх працівників, ставка внеску становитиме 50 % установленої ставки, причому для всіх працівників.
Розшифровка нормативних посилань (документ)
1
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.2
Кодекс Законів про працю України від 10.12.71 р.3
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.4
Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.5
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.6
Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-III.7
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.
Довідкова інформація (довідка)
1
Докладніше про обов'язкове працевлаштування інвалідів див. «ВД», 2006, № 2, с. 27; 2007, № 2, с. 17.2
Міра втрати здоров'я, що визначається шляхом обстеження в органах медико-соціальної експертизи.3
Постанова Ради Міністрів СРСР від 14.09.73 р. № 674 «Про заходи щодо подальшого поліпшення використання праці пенсіонерів по старості та інвалідів у народному господарстві і пов'язаних з цим додаткових пільгах».4
Про порядок надання відпусток зазначалося у «ВД», 2007, № 11, с.5.
