Теми статей
Обрати теми

Подаємо річну пенсійну звітність (про заповнення «додатка 25» і «додатка 26»)

Редакція ВД
Стаття

Подаємо річну пенсійну звітність (про заповнення «додатка 25» і «додатка 26»)

 

Незважаючи на те що до закінчення граничних строків подання річної пенсійної звітності (до 1 квітня) ще вдосталь часу, багатьом підприємцям, очевидно, доведеться замислитися про її заповнення вже сьогодні.

Про причини такої терміновості та про порядок заповнення звітності — далі у статті.

Олексій КЛИМОВ, консультант газети «Власне Діло»

 

Хто що подає

Насамперед назвемо ту пенсійну звітність, заповнення якої ми маємо розглядати. Це:

— «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 200_ рік» за формою додатка 25 до

Інструкції № 21-1* (далі — «додаток 25»);

— «Звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за  200_ рік» за формою додатка 26 до

Інструкції № 21-1 (далі — «додаток 26»).

* Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зі змінами та доповненнями.

«Додаток 25» подають підприємці, які у 2007 році (протягом усього року або його частини) перебували на загальній системі оподаткування.

Тут доречно нагадати таку особливість: якщо підприємець не має на руках ні діючого Свідоцтва про сплату єдиного податку, ні діючого фіксованого патенту, вважається, що підприємець перебуває на загальній системі оподаткування. Провадить підприємець якусь діяльність чи ні, не має значення (вважається, що він є підприємцем — платником податків на загальних підставах).

Що стосується «додатка 26», то його теоретично (див. далі) повинні подавати ті підприємці, які у 2007 році (протягом усього року або його частини) були єдиноподатниками або/та фікспатентниками.

 

Строк подання

Тепер про строки подання «додатка 25» і «додатка 26».

У пункті 11.12

Інструкції № 21-1 зазначено, що і «додаток 25», і «додаток 26» має бути подано до 1 квітня.

Але чим тоді пояснюється терміновість, про яку йшлося у преамбулі статті?

Пояснюється ця терміновість таким.

Сьогодні стартує звітна кампанія щодо персоніфікації. До комплекту звітності приватного підприємця, який у 2007 році перебував на єдиному або/та фіксованому податках, входить форма «ІНДАНІ-СПД». Ця форма подається підприємцем «на себе» (щодо пенсійних внесків, сплачених підприємцем на свою користь).

Отже, перш ніж подати форму «ІНДАНІ-СПД» (строк подання якої визначається за встановленим відділенням Пенсійного фонду графіком і, як правило, припадає на більш ранню дату, ніж 31 березня), підприємець повинен відвідати для підтвердження заявлених у ній відомостей відділ надходження доходів, відповідно повинен подати вказані форми звітності.

Водночас штрафні санкції за неподання «додатка 25» і «додатка 26» може бути застосовано до підприємця тільки в разі пропуску граничного строку, визначеного

пунктом 11.12 Інструкції № 21-1 — якщо звітність не буде подано до 1 квітня 2008 року.

 

Порядок заповнення «додатка 25»

Спочатку процитуємо норму, взяту за основу заповнення «додатка 25» (

абзац другий підпункту 5.3.2 Інструкції № 21-1):

«Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком,

на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, вказаного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції».

Тепер уже можна рухатися далі.

Інформація щодо членів сім’ї наводиться тільки в тому разі, якщо такі члени сім’ї зареєстровані в Пенсійному фонді як страхувальники (що буває досить рідко)

.

Далі не все так однозначно.

Перша графа, яка нас цікавить,

— «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена у податковій декларації: фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності».

Що не обговорюється.

До рядка «Всього» цієї графи ми повинні перенести підсумкову суму чистого доходу за 2007, яку вже відображено/буде відображено в декларації про доходи за 2007 рік (доходи не від підприємницької діяльності не враховуються, нас цікавить тільки чистий дохід від провадження підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування).

Що стосується заповнення рядків «Січень», «Лютий» тощо, то тут усе не так однозначно — через нечіткість законодавства.

У цьому випадку логічно розглянути декілька варіантів з різними припущеннями.

Варіант 1.

Припущення такі (виконуються одночасно):

— підприємець протягом 2007 року

не мав збитків;

— чистий дохід за I квартал 2007 року не перевищував 7875* грн. (за квартал, а не за місяць), за II квартал — 8415* грн., за III квартал — 8415* грн., за IV квартал — 8520* грн.;

— за I квартал чистий дохід перевищував 1200 грн. (400** х х 3), за II — 1260 грн. (420** х 3), за III — 1320 грн. (440** х 3), за IV — 1380 грн. (460** х 3).

* П’ятнадцять розмірів прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб (максимальна величина чистого доходу, з якої сплачуються страхові внески до Пенсійного фонду).

** Розмір мінімальної заробітної плати у відповідні періоди.

У такому випадку (варіанті) рядки «Січень» — «Грудень» графи, що нас цікавлять, заповнюються так.

Якщо у Книзі ф. № 10 ми місячні підсумки чистого доходу не підбивали

, то фактично можна брати показники чистого доходу за кожний квартал і ділити їх на 3. У результаті отримаємо суми показників місячних чистих доходів, що нас цікавлять.

Необхідність таких «хитрощів» пов’язана з наявністю мінімального обмеження щодо пенсійного внеску «за себе»: за кожний місяць,

в якому було отримано хоча б копійку чистого доходу, внесок має бути сплачений у сумі не менше ніж 33,2 % від розміру мінзарплати за цей місяць (абзац другий підпункту 5.3.2 Інструкції № 21-1, див. вище).

Якщо ж у Книзі ф. № 10 ми місячні підсумки чистого доходу підбивали

, то:

— якщо в нас

не зустрічаються місяці, за які величина чистого доходу була менше розміру мінзарплати за ці місяці*, просто переносимо показники чистого доходу з Книги ф. № 10 до рядків графи «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена у податковій декларації: фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності», що нас цікавлять;

— якщо такі місяці (за які чистий дохід менше розміру мінзарплати) все ж таки зустрічаються,

на наш погляд , підприємець може «суму, якої не вистачає» «зняти» з показника того місяця, в якому є відповідний запас (в якому є таке ж або істотніше перевищення розміру мінзарплати), або декількох таких місяців.

* Розмір мінімальної заробітної плати у 2007 році становив: 400 грн. — з 01.01.2007 р. по 31.03.2007 р., 420 грн. — з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р., 440 грн. — з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р., 460 грн. — з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.

Наприклад

, чистий дохід січня — 800 грн., лютого — 900 грн., березня — 200 грн., у такому разі доцільно в «додатку 25» показати в січні 800 грн., у лютому — 700 грн., у березні — 400 грн.

Наші дії не будуть протиправними,

оскільки відповідно до підпункту 5.3.2 Інструкції № 21-1 внески має бути сплачено виходячи з величини чистого доходу, заявленого в річній декларації про доходи. Запропоноване «перенесення» не призведе до порушення цієї норми.

У принципі, у

листі ПФУ «Щодо подання річної звітності до Пенсійного фонду України за 2005 рік фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності» від 29.03.2006 р. № 3756/03-30 (далі — лист ПФУ № 3756/03-30) є застереження такого змісту: «Суми чистого доходу за відповідний місяць повинні відповідати сумам чистого доходу, зазначеного у Книзі обліку доходів та витрат платника».

Проте торік на запропоновані нами дії працівники Пенсійного фонду реагували спокійно. Очевидно, і цього року ситуація не зміниться.

Варіант 2

. Припущення такі:

— підприємець протягом 2007 року не мав збитків;

— за I квартал чистий дохід перевищував 1200 грн. (400 х 3), за II — 1260 грн. (420 х 3), за III — 1320 грн. (440 х 3), за IV — 1380 грн. (460 х 3);

були такі квартали, за які чистий дохід перевищував максимальний розмір доходу, що обкладається пенсійними внесками, для відповідного кварталу (за квартал, а не за місяць)**, при цьому не було таких місяців, за які б чистий дохід перевищував максимальний розмір доходу, що обкладається пенсійними внесками.

** З 01.01.2007 р. по 31.03.2007 р. — 7875 грн., з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р. — 8415 грн., з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. — 8520 грн.

Для такого випадку (варіанта) справедливим є все, що було зазначено для варіанта 1, — до «додатка 25» переносимо або все «як є» з Книги ф. № 10 (якщо облік чистого доходу провадився щомісячно), або показуємо в «додатку 25» обчислений арифметичним шляхом середньомісячний дохід (якщо облік чистого доходу провадився тільки поквартально).

Єдине, в такому разі ми матимемо можливість трохи «пооптимізувати». Оптимізація ця полягає в тому, що в кварталі, за який чистий дохід перевищує максимальний розмір доходу, що обкладається пенсійними внесками (для відповідного кварталу), можна всі доходи «скинути» на один місяць, а в інших поставити нулі.

Якщо облік чистого доходу у Книзі ф. № 10 щомісячно не здійснювався, такі дії, напевно, узагалі не призведуть до негативної реакції з боку працівників Пенсійного фонду.

Виграє підприємець у тому, що весь чистий дохід понад максимальний розмір оподатковуваного доходу (частина понад цю суму) пенсійним внеском не обкладеться. Програш — ті місяці, в яких будуть нулі (чистий дохід дорівнює нулю), не буде зараховано до стажу підприємця***.

*** Якщо підприємець у відповідних місяцях десь працював за трудовим договором, для нього це не буде критичним, оскільки на формування стажу впливатиме виплата за місцем роботи заробітної плати.

Наприклад.

Чистий дохід за I квартал — 9000 грн. (перевищує максимальний розмір оподатковуваного доходу для I кварталу — 7875 грн.). Щомісячно підсумки у Книзі ф. № 10 не підбивали. У такому разі, якщо ми хочемо заощадити на сплаті пенсійного внеску 373,50 грн. (1125 грн. х 33,2 %), що коштуватиме нам втрати двох місяців стажу, ми можемо весь чистий дохід I кварталу поставити, припустимо, на січень, а на лютий і березень поставимо нулі****.

**** Якщо на лютий і березень ми поставимо хоча б 1 копійку чистого доходу, то за відповідний місяць потрібно буде сплатити внесок з розрахунку 400 грн. х 33,2 %.

Якщо ж облік чистого доходу у Книзі ф. № 10 щомісячно все ж таки здійснювався

, працівники Пенсійного фонду можуть «протестувати», але, як правило, цього не відбувається. Імовірність «опору» більша лише тоді, коли «перенесення» здійснюється з одного кварталу на інший (перевірка декларацій про доходи, що подаються протягом року, дозволяє відстежити квартальні величини чистого доходу без звернення до Книги ф. № 10).

Варіант 3.

Припущення такі:

— підприємець протягом 2007 року не мав збитків;

— за I квартал чистий дохід перевищував 1200 грн. (400 х 3), за II — 1260 грн. (420 х 3), за III — 1320 грн. (440 х 3), за IV — 1380 грн. (460 х 3);

— були такі місяці, за які чистий дохід перевищував максимальний розмір доходу, що обкладається пенсійними внесками.

У такому разі, якщо ми не хочемо нічого істотно оптимізувати, не хочемо нічого обговорювати з працівниками Пенсійного фонду, то:

— можемо перенести все «як є» з Книги ф. № 10,

якщо облік у ній здійснювався щомісячно. При цьому «вершки» (усе, що понад максимальний розмір) доходу місяця, чистий дохід в якому перевищував максимальний розмір доходу, що обкладається пенсійними внесками, внеском не обкладатиметься;

якщо облік у Книзі ф. № 10 щомісячно не здійснювався, можемо «всередині» кварталу все «скинути» на один місяць, залишивши у двох інших чистий дохід на рівні величини мінімальної заробітної плати (якщо в результаті «перекидання» доходу місячний дохід перевищує максимальний розмір доходу, що обкладається пенсійними внесками). Можна знову ж «усередині» кварталу взагалі весь чистий дохід «скинути» на один місяць, в інших залишивши нулі (економія буде більшою, але стаж підприємець у «порожніх» місяцях втратить, якщо його не буде компенсовано за рахунок інших джерел доходу, — тієї ж заробітної плати).

Варіант 4.

Припущення такі:

— підприємець протягом 2007 року не мав збитків;

— були такі квартали, в яких показники чистого доходу не дотягували до поточного рівня мінімального розміру заробітної плати.

У такому разі підприємець, якщо він не хоче сплачувати пенсійний внесок «з повітря», показники чистого доходу місяців «занепаду» може довести до рівня мінімальної заробітної плати за рахунок більш успішних місяців або за рахунок «обнуління» чистого доходу деяких місяців (з перенесенням чистого доходу, що «вивільнився», на інші місяці).

Якщо ці перенесення провадяться всередині кварталу, і підприємець не здійснював помісячний облік чистого доходу у Книзі ф. № 10, навряд чи виникнуть запитання з боку Пенсійного фонду. Якщо підприємець провадив помісячний облік чистого доходу у Книзі ф. № 10, то, мабуть, виникне розбіжність між даними Книги ф. № 10 і даними «додатка 25». Водночас працівники Пенсійного фонду, як правило, проти цього не заперечують. Знову ж на нашу користь важливий аргумент — пенсійний внесок має бути в кінцевому підсумку сплачено виходячи з річної суми чистого доходу.

Якщо підприємець має можливість суми, яких не вистачає, для одного кварталу взяти тільки з іншого кварталу, свої дії краще попередньо узгодити з працівниками Пенсійного фонду (аргументація та сама — згідно з

п.п. 5.3.2 Інструкції № 21-1 внески в кінцевому підсумку має бути сплачено виходячи з величини чистого доходу, заявленого в річній декларації про доходи).

Якщо не довести (у «додатку 25») показники місяців «занепаду» до рівня мінімальної заробітної плати, то за такі місяці внесок доведеться сплатити виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Варіант 5.

Припущення таке — підприємець у 2007 році мав збитки (були квартали, в яких була від’ємна сума чистого доходу). Пов’язано це може бути, наприклад, з тим, що підприємець працює за передоплатою. Спочатку йому надходить дохід (виручка) і тільки потім підприємець починає нести витрати.

У такому разі звичайним перерозподілом чистого доходу з одного місяця на інший ми не забезпечимо собі зниження зобов’язань щодо пенсійного внеску, що відповідає сумі збитків

.

Що робити в такому разі?

За основу приймаємо вже відому нам норму

п.п. 5.3.2 Інструкції № 21-1, згідно з якою внески в кінцевому підсумку має бути сплачено виходячи з величини чистого доходу, заявленого в річній декларації про доходи. У річній декларації збитки враховуються, що не є нелогічним.

Виходить, і при обчисленні пенсійного внеску вони повинні враховуватися. Підприємець має підготуватися до того, що таку точку зору доведеться доводити, але правда незаперечно на його боці.

Наведемо показовий приклад. У січні отримано передоплату за роботу в розмірі 200000 грн. Далі підприємець виконуватиме роботу і буде тільки здійснювати витрати. Припустимо, чистий дохід I кварталу 180000 грн., II кварталу — -40000 грн., III кварталу — -50000 грн., IV кварталу — -35000 грн. У декларації за рік чистий дохід складе 55000 грн. Якщо ми не враховуватимемо збитки, вийде, що внесок потрібно сплатити з чистого доходу 180000 грн. (нехай навіть з урахуванням максимального обмеження). Це не правильно, оскільки фактично підприємець заробив саме 55000 грн. Саме на цю суму нас і орієнтує норма

п.п. 5.3.2 Інструкції № 21-1.

На наш погляд, ми маємо право діяти так. Перш ніж заносити показники чистого доходу до «додатка 25», потрібно зменшити їх на суму врахованих у річній декларації про доходи збитків (розподіливши збитки у визначеному нами порядку між місяцями, в яких був чистий дохід).

Але робити це потрібно з таким розрахунком: якщо в нас у результаті такого зменшення величина чистого доходу за якийсь місяць буде менше рівня мінімальної заробітної плати (для такого місяця), то краще в цьому місяці або взагалі поставити 0 (чистий дохід дорівнює нулю), або за рахунок інших місяців «догнати» чистий дохід цього місяця до рівня мінімальної заробітної плати. Інакше все одно доведеться внесок за цей місяць сплатити виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Нагадаємо:

норму про те, що за будь-який місяць, в якому підприємець мав хоча б копійку чистого доходу, пенсійний внесок сплачується виходячи з суми мінімальної заробітної плати (відповідно якщо немає жодної копійки чистого доходу, то це правило не діє), установлено в абзаці другому п.п. 5.3.2 Інструкції № 21-1.

Варіант 6

. Певний період 2007 року або протягом усього 2007 року не було діяльності або діяльність була, але чистого доходу не було. У такому разі, якщо підприємець не переймається проблемою стажу (наприклад, у відповідних місяцях йому платили зарплату за місцем роботи), за місяці, в яких не було чистого доходу, ставляться нулі. У такому випадку доплата пенсійного внеску за ці місяці до рівня мінімального страхового внеску не провадиться, оскільки немає жодної копійки чистого доходу.

Якщо підприємець не працював — не мав чистого доходу тільки в частині 2007 року, а в іншій частині мав доходи (отримані від діяльності на загальній системі оподаткування), то, на наш погляд,

якщо він зацікавлений в отриманні стажу в «нульових» місяцях, може перерозподілити отриманий в інших місяцях чистий дохід.

Наприклад, підприємець виконував роботу в I та II кварталах (здійснював тільки витрати), а оплату отримав тільки у II кварталі.

Якщо для підприємця важливим є стаж, він, на наш погляд, має повне право отриману наприкінці II кварталу суму чистого доходу розподілити на «нульові» місяці I і II кварталу. Адже дохід, по суті, отримано за підсумками роботи в цих місяцях. Головне в такому випадку — не ставити дохід у сумі, меншій, ніж мінімальна заробітна плата, інакше доведеться сплачувати пенсійний внесок «з повітря».

На цьому із заповненням графи «

Сума чистого доходу (прибутку), заявлена у податковій декларації: фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності» закінчимо. Усіх варіантів ми, безумовно, не розглянули, але це найтиповіші, знання яких допоможе розібратися і з більш складними випадками.

Тепер графа

«Сума доходу, на яку нараховуються внески з урахуванням максимальної величини». З нею усе простіше.

Порядок заповнення її такий.

Береться показник з графи «

Сума чистого доходу (прибутку), заявлена у податковій декларації: фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності» (графа 2 «додатка 25»). Далі:

— якщо цей показник дорівнює нулю, до графи, що нас цікавить, переноситься нуль;

— якщо цей показник не дорівнює нулю, але менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, то з урахуванням роз’яснень зазначеного вище

листа ПФУ № 3756/03-30 ми у графі, що нас цікавить, дублюємо показник графи «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена у податковій декларації: фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності»;

— якщо цей показник вище максимального розміру доходу, що обкладається внеском (для відповідного місяця)*, ставимо значення цього максимального розміру.

* З 01.01.2007 р. по 31.03.2007 р. — 7875 грн., з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р. — 8415 грн., з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. — 8520 грн.

Порядок заповнення графи «

Нараховано внесків (гр. 4 х х 33,2 %)» не потребує пояснень. Усе обмежується арифметичними діями.

У графі «

Сплачено авансових сум» необхідно відобразити сплачені підприємцем протягом 2007 року авансові платежі з пенсійного внеску (які підприємець сам собі повинен був розрахувати з подальшим повідомленням про це Пенсійного фонду). Очевидно, «авансову сплату» потрібно показувати за тим місяцем, в якому її фактично внесено.

Наведемо приклад заповнення «додатка 25».

Приклад.

Підприємець працював на загальній системі оподаткування протягом усього 2007 року. Облік чистого доходу у Книзі ф. № 10 щомісячно не здійснювався (підсумки підбивалися тільки за квартал). Показники чистого доходу за кварталами (без наростаючого підсумку) такі:

I кв. — 700 грн.;

II кв. — 11000 грн.;

III кв. — 14000 грн.;

IV кв. — збиток 1000 грн.

Усього за рік (зазначено в декларації про доходи за рік) — 24700 грн.

Авансові платежі (усього 4000 грн.) вносилися: 1 березня — 1000 грн., 4 травня — 1000 грн., 2 серпня — 1000 грн., 2 листопада — 1000 грн.

Припустимо, підприємець зацікавлений у сплаті пенсійного внеску в «умовно мінімальному» розмірі (якому не чинять «опір» працівники Пенсійного фонду) та його цікавить отримання стажу.

1. У I кварталі середньомісячний дохід не дотягує до мінімального розміру заробітної плати. Якщо діяти, що називається

«в лоб» і поставити в кожному місяці кварталу середнє число (січень — 233,33 грн., лютий — 233,33 грн., березень — 233,34 грн.), у підсумку внесок ми сплатимо не з фактичних 700 грн., а вже з 1200 грн. (це з урахуванням мінімального обмеження). Це нас не цікавить. Можливим є альтернативний крок — усе «скинути» на один чи на два місяці I кварталу. Оскільки помісячні підсумки у Книзі ф. № 10 ми не підбивали, претензій за ці дії до нас не повинно бути.

На наш погляд, можна діяти й інакше (краще цей момент попередньо узгодити; якщо працівники Пенсійного фонду категорично не погоджуватимуться — просто обнулити два місяці) — взяти 500 гривень, яких не вистачає, з II кварталу (400 х 3 - 700).

Припустимо, ми так і зробимо. При цьому в усіх місяцях I кварталу покажемо мінімальну заробітну плату (400 грн.).

2. Що стосується II кварталу, то можемо зробити так: у двох місяцях поставити чистий дохід у розмірі мінімальної заробітної плати (420 грн.), у третьому — залишок мінус узяті «на користь I кварталу» 500 грн. У цьому разі все, що понад 8415 грн., внеском не обкладеться.

3. З III кварталу знімаємо збиток IV кварталу. Потім, якщо нас цікавить максимальний стаж, по п’яти місяцях ставимо чистий дохід на рівні мінімальної заробітної плати, на один місяць III кварталу скидаємо решту (щоб «захистити» від пенсійного внеску все, що понад 8415 грн. — для III кварталу, 8520 грн. — для IV кварталу). Якби за мету ми ставили просто економію коштів, у «непотрібних» нам місяцях ми б поставили нулі, а все скинули на один місяць.

Заповнюємо.

 

Додаток 25

<...>

одержав дохід (прибуток) від підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб:

(грн.)

Назва місяця

Сума чистого доходу (прибутку), заявлена у податковій декларації

Сума доходу, на яку нараховуються внески з урахуванням максимальної величини

Нараховано внесків (гр. 4 х 33,2 %)

Сплачено авансових сум

фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності

членів сім’ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності*

1

2

3

4

5

6

Січень

400,00

400,00

132,80

 

Лютий

400,00

400,00

132,80

 

Березень

400,00

400,00

132,80

1000,00

Квітень

420,00

420,00

139,44

 

Травень

420,00

420,00

139,44

1000,00

Червень

9660,00

8415,00

2793,78

 

Липень

440,00

440,00

146,08

 

Серпень

440,00

440,00

146,08

1000,00

Вересень

10740,00

8415,00

2793,78

 

Жовтень

460,00

460,00

152,72

 

Листопад

460,00

460,00

152,72

1000,00

Грудень

460,00

460,00

152,72

 

Усього

24700,00

21130,00

7015,16

4000,00

 

* У разі якщо сума чистого доходу хоча б одного члена сім’ї перевищує розмір максимальної величини, з якої справляються внески, то до Розрахунку подається розшифровка сум чистого доходу за кожним членом сім’ї.

 

Виходить, що ми маємо недоплату 3015,16 грн. Її ми повинні сплатити до 1 квітня 2008 року (практично це, очевидно, доведеться зробити раніше).

 

«додаток 26»

Минулого року ПФУ у своєму

листі від 13.03.2007 р. № 4052/03-20 зазначив, що платники єдиного і фіксованого податків за 2006 рік «додаток 26» не подають, оскільки в цьому році не було встановлено фіксованого розміру пенсійного внеску.

У 2007 році фіксований розмір пенсійного внеску так само встановлено не було. Тому

логічно припустити, що й за підсумками 2007 року «додаток 26» платники єдиного і фіксованого податків подавати не повинні.

Але на той випадок, якщо органи ПФУ на місцях усе-таки вимагатимуть подання «додатка 26», скажемо декілька слів про нюанси його заповнення.

У «додатку 26», так само, як і в «додатку 25»,

інформація щодо членів сім’ї наводиться тільки в тому разі, якщо такі члени сім’ї зареєстровані в Пенсійному фонді як страхувальники.

У графі «Встановлений фіксований розмір страхових внесків (грн.): Фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності» по всіх місяцях теоретично потрібно проставити прокреслення, оскільки для них не було встановлено розмір фіксованого пенсійного внеску.

Не виключено, що підприємця можуть попросити поставити в цій графі суму, що дорівнює мінімальному страховому внеску, — 33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати.

У графі «

Фактично сплачено страхових внесків (грн.)» слід зазначити, скільки єдиного або фіксованого податку за певний місяць надійшло до Пенсійного фонду, плюс — скільки коштів сплачено добровільно (якщо підприємець за власним бажанням добровільно доплачував «за себе» пенсійний внесок).

При цьому мають ураховуватися такі умови:

у розрахунку бере участь сума сплаченого єдиного (фіксованого) податку без урахування 50-відсоткової доплати за найманих працівників;

— від фіксованого податку до Пенсійного фонду надходило 10 %, від єдиного — 42 %.

 

Відповідальність

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або недостовірних відомостей на страхувальника накладається штраф (фінансова санкція)

. Розмір штрафу становить 10 % від суми страхових внесків, які сплачено або підлягають сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше 10 нмдг (не менш 170 грн.) *. У разі повторного протягом року такого порушення штраф накладається у двократному розмірі — 20 % від суми страхових внесків, які сплачено або підлягають сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше 20 нмдг (не менше 340 грн.).

* Відповідна норма міститься в пункті 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 1058).

Також установлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на

посадових осіб, які вчинили зазначені вище правопорушення, адміністративні стягнення у вигляді адмінштрафу в розмірі від 8 до 15 нмдг**. Але наша позиція така: громадянина-підприємця не можна вважати посадовою особою. Підтвердження того факту, що громадянин-підприємець не є посадовою особою, можна знайти в останньому абзаці пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Щодо деяких питань застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» від 08.10.2004 р. № 15 (див. «ВД», 2005, № 7, с. 33). Однак справедливості заради слід вказати на існування альтернативної позиції — див. лист Мін’юсту від 03.11.2006 р. № 22-48-548.

** Відповідно до пункту 5 частини 16 статті 106 Закону № 1058 аналогічну норму продубльовано і в статті 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі