Поштова скринька. Як визначити чистий дохід при роботі під замовлення

ЗАПИТАННЯ. Підприємець на єдиному податку самостійно виготовляє і реалізує ліжка зі спинками з ДСП та металевими сітками. Чи обов’язково складати калькуляції на виготовлення кожного індивідуального замовлення? Як правильно визначати в Книзі ф. № 10 чистий дохід, якщо бувають залишки матеріалів на складі (адже це не товар, на який легко нарахувати націнку і порахувати чистий дохід)?

ВІДПОВІДЬ. Спочатку поговоримо про Книгу ф. № 10. Чистий дохід у Книзі ф. № 10 для єдиноподатника — показник довідковий. Від нього не залежить ні ставка єдиного податку, ні можливість працювати на спрощеній системі (з межею в 500 тис. грн. порівнюється величина загального доходу). Чистий дохід підраховується щоквартально тільки для того, щоб заповнити Звіт єдиноподатника, визначається він як різниця між графами 6 та 3 Книги ф. № 10, тобто загальний квартальний дохід мінус витрати (докладніше про правила заповнення Книги ф. № 10 див. «ВД», 2008, № 10, с. 4). У свою чергу витрати в Книзі ф. № 10 підприємець за загальним правилом відображає тільки тоді, коли вже отримано дохід, пов’язаний з понесенням таких витрат (за умови, що є документ про оплату таких витрат).

Проте часто податківці на місцях нічого не мають проти того, щоб витрати єдиноподатник відображав за фактом їх понесення, не чекаючи отримання доходу. Для таких підприємців наявність на складі залишків матеріалів значення не має, адже витрати на придбання матеріалів до Книги ф. № 10 можна записати відразу, на дату їх оплати.

Якщо ж підприємець відображає витрати на дату отримання доходу, то витрати на придбання матеріалів можна буде відобразити тільки того дня, коли підприємець отримає дохід від реалізації виготовленої з них продукції. У цьому разі залишки матеріалів на складі знати потрібно для розрахунку собівартості.

Тепер саме час перейти до запитання про калькуляції собівартості замовлення. Навіщо потрібний такий документ, як калькуляція? Його повинні складати підприємства, які ведуть бухгалтерський облік, для того, щоб визначити собівартість реалізованої продукції (замовлення) відповідно до вимог П(С)БО 16 «Витрати» ^{документ 1}. У свою чергу фізособи — підприємці бухгалтерський облік вести не зобов’язані (стаття 2 Закону про бухоблік ^{документ 2}), тому вимоги П(С)БО на них не поширюються. Звідси висновок — складати калькуляцію на кожне замовлення підприємцю не обов’язково. Але, як ми щойно сказали, тим, хто відображає витрати тільки після отримання пов’язаного з ними доходу, потрібно знати собівартість замовлення. Адже, відобразивши в графі 6 Книги ф. № 10 виручку, отриману від замовника, у графі 3 у цьому же рядку потрібно зазначити суму витрат, але не всіх, а тільки тих, які понесені на виготовлення саме цього замовлення. Інша річ, що розраховувати собівартість підприємець — фізособа, на відміну від юридичної особи, може у звичайному зошиті і так, як йому зручно. Такого розрахунку буде цілком достатньо, щоб правильно заповнити Книгу ф. № 10 і визначити чистий дохід.

Утім, обійтися без підрахунків собівартості єдиноподатник може в будь-якому разі, якщо в Книзі ф. № 10 взагалі не відображатиме витрати (тоді чистий дохід дорівнюватиме валовому, але для єдиноподатників це не має значення). Найбільше, чим можуть покарати в такому разі податківці, — адмінштрафом за статтею 164¹ КУпАП ^{документ 3} у розмірі від 51 до 136 грн. (від 3 до 8 нмдг), а при повторному протягом року порушенні — від 85 до 136 грн. (від 5 до 8 нмдг) (порушення порядку ведення доходів і витрат).

Розшифровка нормативних посилань (документ)