Чи зобов’язаний підприємець-єдиноподатник реєструватися платником ПДВ
ЗАПИТАННЯ. Я, приватний підприємець, займаюся торговельною діяльністю на єдиному податку. Моя виручка досягла 328 тис. грн., що було відображено в звітності. Нещодавно з податкової надійшло повідомлення, в якому мені нагадувалося про необхідність реєструватися платником ПДВ. Чи відповідає законодавству такий підхід, якщо підприємець продовжує залишатися єдиноподатником?
ВІДПОВІДЬ. Вимогу про те, що підприємцю-єдиноподатнику, який досяг 300-тисячної межі у виручці, потрібно пройти обов’язкову ПДВ-реєстрацію, можна впевнено назвати незаконною.
Розберемося з цим докладніше. У нашому випадку приводом вимагати від підприємця проходження ПДВ-реєстрації стало перевищення ним обсягу оподатковуваних операцій 300 тис. грн., що, на думку податківців, підпадає під перелік підстав для обов’язкової реєстрації суб’єкта платником ПДВ згідно з пунктом 2.3 статті 2 Закону про ПДВ документ 1.
Проте перебування на єдиному податку регулюється
спеціальними нормативними документами, головний з яких — Указ № 746 документ 2. Відповідно до Указу № 746 фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему (єдиний податок), звільнені від сплати ПДВ.Крім того, в
постанові № 507 документ 3 передбачено можливість добровільної реєстрації фізосіб — платників єдиного податку платниками ПДВ і зазначено, що тільки після добровільної реєстрації на платника податків поширюватиметься дія Закону про ПДВ.Виходить, що єдиноподатники, які не виявили бажання добровільно реєструватися платниками ПДВ, дотримуватися вимог
підпункту 2.3 статті 2 Закону про ПДВ не повинні, і мають повне право здійснювати діяльність без ПДВ-реєстрації. Інакше кажучи, незалежно від того, досяг єдиноподатник 300-тисячної відмітки оподатковуваних операцій чи ні, він має право не бути платником ПДВ і не проходити ПДВ-реєстрацію.На сьогодні підтвердження цих висновків можна знайти в
листі ДПАУ від 11.03.2008 р. № 3004/Д/17-0714, де йдеться про те, що єдиноподатник може пройти реєстрацію платником ПДВ, тільки якщо вважатиме потрібним. Зазначимо, що такі роз’яснення були і раніше: листи ДПАУ від 30.12.2005 р. № 26268/7/16-1117, від 20.03.2006 р. № 5173/7/16-1417 (цей лист ми навели в кінці публікації). Зауважимо, що цю думку поділяє і Держкомпідприємництва в листі від 27.12.2007 р. № 9742.До сказаного додамо:
якщо надалі обсяг виручки єдиноподатника перевищить установлену статтею 1 Указу № 746 межу в розмірі 500 тис. грн. за календарний рік, то такий платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування з наступною реєстрацією платником ПДВ.Розшифровка нормативних посилань (документ)
1 Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97.
2 Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції Указу від 28.06.99 р. № 746/99.
3
Постанова КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507.
Лист Державної податкової адміністрації України від 20.03.2006 р. № 5173/7/16-1417
Щодо необхідності реєстрації платниками податку на додану вартість суб’єктів спрощеної системи оподаткування
Законом України від 03.06.2005 р. № 2642-IV «Про внесення змін до деяких законів України»
внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон ): зокрема, із підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону вилучено слова «незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством». Таким чином, суб’єкти спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, в тому числі й СПД — фізичні особи, з дати набуття чинності вказаним Законом незалежно від загальної суми від здійснення ними операцій з поставки товарів та послуг отримали право не реєструватися в якості платників податку на додану вартість на підставі підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, за винятком юридичних осіб — платників єдиного податку за ставкою 6 відсотків.Також слід зауважити, що
Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» встановлено, що платники єдиного податку — фізичні особи звільняються від сплати податку на додану вартість. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. № 507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727» суб’єктам малого підприємництва — фізичним особам надано право вибору щодо реєстрації їх платниками податку на додану вартість.Тобто
платник єдиного податку — фізична особа самостійно визначає доцільність реєстрації платником податку на додану вартість незалежно від виду діяльності та суми отриманої виручки. У разі перевищення граничної межі отриманої виручки такі підприємці повинні перейти на загальну систему оподаткування з подальшою реєстрацією платником податку на додану вартість.
Перший заступник голови Г. Оперенко
