Дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі: з ним чи без нього?
Підприємець здійснює торговельну діяльність (надає послуги). Серед документів, які можуть вимагати у нього при перевірці, — дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі (сфери послуг). Чи завжди обов'язково його мати? Що буде за роботу без цього документа? Як «відбитися» від перевіряючих? Чи існують такі види торгівлі, при яких можна обійтися без дозволу на розміщення?
Відповіді на ці та інші актуальні запитання, пов'язані з дозволом на розміщення об'єкта торгівлі, ви знайдете в цій статті.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про дозвільну систему
— Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV.Закон про впорядкування населених пунктів
— Закон України «Про впорядкування населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV.Закон про прокуратуру
— Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII.Закон про звернення громадян
— Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.Закон про систему оподаткування
— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Декрет № 56-93
— Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93.Порядок № 833
— Порядок здійснення торговельної діяльності і правила торгового обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.ГОСТ 4303-2004
— ГОСТ 4303:2004 «Розничная и оптовая торговля. Термины и определения понятий».
Чи дозволять торгувати без дозволу?
Від будь-якого підприємця, який вирішив продавати товар або надавати послуги,
місцеві органи влади спочатку вимагають одержати дозвіл на розміщення об'єкта, в якому він ці товари продаватиме (або надаватиме послуги). До набуття чинності Законом про дозвільну систему така вимога була цілком правомірною. Проте вже з 06.10.2006 р. у підприємців з'явилися підстави не одержувати цей дозвіл, щоправда, відстояти їм свою позицію нелегко (але й оформлення дозволу — теж процедура клопітна).Отже, що потрібно робити для того, щоб дістати можливість працювати без дозволу на розміщення об'єкта торгівлі? Спочатку
можна спробувати написати лист голові облдержадміністрації та/або направити скаргу до прокуратури (статті 1 та 12 Закону про прокуратуру) довідка 1. У скарзі можна спиратися на те, що необхідність отримання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі не встановлено законами, як цього вимагає стаття 4 Закону про дозвільну систему. Це основне. Але щоб зробити скаргу соліднішою і переконливішою, незайве знати й про інші доводи на користь роботи без дозволу на розміщення об'єкта. Їх неодноразово висловлював Держкомпідприємництва у своїх листах: від 31.05.2006 р. № 4006; від 17.10.2006 р. № 7507; від 09.11.2006 р. № 8080; від 10.11.2006 р. № 8104; від 28.12.2006 р. № 9476; від 19.04.2007 р. № 2891; від 14.08.2007 р. № 6048; від 10.10.2007 р. № 7703. Наведемо їх у таблиці.
Аргументи «за» і «проти» дозволу
| Можливі аргументи місцевих органів «за» дозвіл | Контраргументи підприємця |
| Декретом № 56-93 (стаття 17) та Законом про систему оподаткування (стаття 15) встановлено необхідність сплачувати збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі; Законом про впорядкування населених пунктів визначено орган, уповноважений видавати відповідний дозвіл — сільські, селищні та міські ради (стаття 10) | Відповідно до Закону про дозвільну систему (стаття 4) сфера відносин, пов'язаних з видачею документа дозвільного характеру, повинна бути врегульована тільки законами, і включає встановлення: — необхідності отримання документа дозвільного характеру; — органу, уповноваженого видавати дозвіл; — платності або безплатності видачі; — терміну прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа; — вичерпного переліку підстав для відмови у видачі та анулювання дозвільного документа; — можливості для суб'єкта господарювання придбати право на здійснення госпдіяльності за декларативним принципом. У свою чергу: 1) Закон про систему оподаткування та Декрет № 56-93 указують тільки на необхідність сплачувати збір за видачу дозволу, але не встановлюють обов'язок такий дозвіл одержувати; 2) у Законі про впорядкування населених пунктів зазначено орган, уповноважений видавати дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі. Але цього мало. Стаття 4 Закону про дозвільну систему вимагає обумовити й інші моменти, зокрема платність чи безплатність видачі, термін прийняття рішення про видачу, підстави для відмови у видачі тощо. У Законі про впорядкування населених пунктів ці питання не розглянуті. 3) у жодному з діючих законів зараз не прописані необхідність отримання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі, термін його видачі, підстави для відмови у видачі тощо. Отже, сферу відносин, пов'язаних з видачею дозволу на розміщення об'єкта торгівлі, не можна вважати законодавчо врегульованою, а отже, немає правових підстав одержувати цей дозвіл і сплачувати відповідний збір незважаючи на те, що органи місцевого самоврядування мають повноваження видавати ці дозволи
|
Якщо ж відповідь з боку місцевої влади все одно буде негативною
(або взагалі не буде реакції протягом одного місяця (стаття 20 Закону про звернення громадян)), то можна звернутися до суду.Зауважимо, що
ДПАУ дотримується діаметрально протилежної думки, вважаючи, що існуючих законів цілком достатньо для отримання дозволу і сплати збору (лист ДПАУ від 06.07.2007 р. № 13508/7/15-0717).Тому
обережним підприємцям, які не збираються сперечатися з місцевою владою, одержати дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі все-таки доведеться (зрозуміло, якщо місцеві органи влади вимагають його наявності).
Чим відповість торгуючий без дозволу?
Розглянемо, яким чином можуть спробувати покарати підприємця перевіряючі, якщо виявлять, що у нього немає дозволу на розміщення об'єкта торгівлі (послуг)? Як правило, вони застосовують
статтю 164 КУпАП: за роботу без дозвільного документа, необхідність якого передбачена законом (адже про необхідність мати дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі не сказано в жодному законі), накладають штраф від 340 до 680 грн. (20 — 40 нмдг) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини або без такої. До речі, оскільки торговець продукцію не виготовляє, конфіскація йому не загрожує (вилучити товар у нього не зможуть, оскільки конфіскація товару статтею 164 КУпАП не передбачена).Якщо підприємець підпав під цей штраф,
для захисту своїх інтересів він має право звернутися до суду (частина 4 статті 10 Закону про дозвільну систему) з позовом про визнання неправомірними дії дозвільних і контролюючих органів (їх посадових осіб), пов'язаних з накладенням штрафу за статтею 164 КУпАП (аргументи ті ж самі).Зауважимо, що згідно зі
статтею 221 КУпАП накладати штрафи за статтею 164 КУпАП можуть тільки суди. А ось підставою для розгляду справ є протоколи про правопорушення, які в цьому випадку мають право складати різні органи, зокрема органи податкової служби та МВС (стаття 255 КУпАП).
Ситуації для обережних підприємців
Унаслідок того, що не кожен підприємець готовий відволікатися на спори з місцевою владою в судах, має сенс розглянути, в яких випадках дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі доведеться одержати, а в яких можна торгувати і без нього.
Обережним підприємцям варто орієнтуватися на більш ранні
листи Держкомпідприємництва, в яких ще не згадується Закон про дозвільну систему, а лише міститься роз'яснення щодо необхідності мати дозвіл в тому чи іншому випадку.
| Ситуація | Чи потрібний дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі? |
| 1 | 2 |
| Торгівля здійснюється зі складу; є офіс
| Роздрібна торгівля. У підприємця, який торгує вроздріб, але зі складу (без магазину, кіоску тощо), може скластися думка, що дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі йому одержувати не потрібно. Проте це не так, адже під терміном «об'єкт торгівлі» (торговельний об'єкт) розуміються не тільки магазини, палатки, кіоски тощо, а й товарні склади (частина 6 пункту 7 Порядку № 833). Отже, таким підприємцям дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі мати необхідно |
| Оптова торгівля. Оскільки дозвіл необхідний тільки в тому разі, якщо є торговельний об'єкт, потрібно з'ясувати, чи є він у підприємця-оптовика, який торгує зі складу? Для цього звернемося до Порядку № 833 (пункт 7) і подивимося на перелік торговельних об'єктів: магазини, кіоски, палатки, лотки, павільйони, товарні склади, склади-магазини. Зрозуміло, що магазинів, лотків і подібних об'єктів у цьому випадку немає. Розберемося зі складами. Товарний склад за визначенням призначений для зберігання товару з метою подальшої реалізації громадянам — фізособам (непідприємцям) довідка 2. А оптовий склад — для зберігання і відпуску товару суб'єктам господарювання довідка 3. Тому оптовий склад не є товарним складом. Отже, торговельного об'єкта в такого підприємця-оптовика немає, і дозвіл на його розміщення не потрібний. Склад-магазин — це товарний склад, призначений для оптової та роздрібної торгівлі. Якщо зробити акцент на сполучнику «та», то вийде, що в разі здійснення тільки оптової торгівлі оптовий склад не можна вважати складом-магазином. І знову виходить, що дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі не потрібний. Проте податкова вважає, що дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі потрібний і оптовикам (лист ДПАУ від 06.07.2007 р. № 13508/7/15-0717). Тому, щоб уникнути суперечок, краще уточнити в місцевому виконкомі, чи потрібно одержувати дозвіл на розміщення складу, і якщо так, то безпечніше його одержати | |
| Торгівля без складу, але за наявності офісу
| Офіс не є об'єктом торгівлі (не зазначений у пункті 7 Порядку № 833), тому формально такому підприємцю дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі не потрібний. Проте далеко не всі місцеві ради дотримуються такої ліберальної думки, мотивуючи необхідність отримання дозволу тим, що хоча в офісі і не продається товар, але часто приймаються гроші. Тому щоб уникнути проблем, дозвіл краще одержати
|
| Торгівля здійснюється без торговельного приміщення (наприклад, за каталогами, через інтернет-магазин)
| Нерідкісні випадки, коли підприємець торгує без офісу або складу, тобто фактично «з коліс» (наприклад, інтернет-магазини з доставкою товарів покупцеві додому, агенти, які торгують за каталогами, без складів тощо). Таку діяльність можна сміливо здійснювати без дозволу на розміщення об’єкта торгівлі. Пред'явити будь-які претензії в цьому випадку просто неможливо, оскільки в підприємця взагалі немає пункту торгівлі довідка 4, отже, одержувати дозвіл немає на що, а значить, і не треба
|
| Торгівля через інтернет-магазин, покупець одержує товар на складі
| Таку діяльність можна класифікувати як торгівлю зі складу (див. вище). При цьому відсутність самого місця укладення правочину (вірніше, його віртуальність) навряд чи переконає місцеві органи влади в тому, що дозвіл не потрібний
|
| Розміщення торговельних автоматів довідка 5
| Торговельні автомати зазначені серед торговельних об'єктів у частині 1 пункту 7 Порядку № 833, тому дозволи на їх розміщення потрібно одержати
|
| Відвантаження і оплата товару здійснюється в різних місцях | Жодних особливостей у цій ситуації не виникає. Якщо підприємець працює «з коліс», об'єкта торгівлі у нього немає і дозвіл йому не потрібний. Якщо ж є офіс і склад (товар відвантажується на складі, а оплата приймається в офісі), то дозвіл знадобиться, причому достатньо оформити дозвіл тільки на склад. Дозвіл на розміщення офісу тоді вже точно не вимагатимуть, оскільки офіс торговельним об'єктом не є. У той же час за наявності декількох складів дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі потрібно буде одержати для кожного складу
|
| Виробник реалізує продукцію власного виробництва (оптом або вроздріб) | Оптова торгівля. Дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі в цьому випадку не потрібний, оскільки об'єкта торгівлі немає, адже підприємець має тільки виробничий об'єкт. Деяке замішання може викликати той факт, що до торговельних об'єктів відноситься товарний склад (пункт 7 Порядку № 833). Проте склад, який існує на виробництві для зберігання продукції з метою подальшої реалізації суб'єктам господарювання (а не кінцевим споживачам), не відповідає визначенню товарного складу довідка 2, а значить, торговельним об'єктом не є |
| Роздрібна торгівля. А ось при продажу продукції кінцевим споживачам дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, швидше за все, одержати доведеться. І хоча формально торговельного об'єкта у виробника бути не може, оскільки він не є суб'єктом оптової або роздрібної торгівлі довідка 6, цей аргумент навряд чи переконає перевіряючих. Отже, враховувати його варто тільки тим підприємцям, які вирішили відстоювати в суді своє право роботи без дозволу на розміщення об’єкта торгівлі (з урахуванням доводів, що ґрунтуються на Законі про дозвільну систему, які ми наводили вище) | |
| Надаються послуги
| З одного боку, Декретом № 56-93 встановлено необхідність сплачувати збір за видачу дозволу на розміщення тільки об'єкта торгівлі і нічого не сказано про послуги, з другого — Законом про систему оподаткування до складу місцевих податків і зборів віднесено збір за розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг. Причому практично скрізь місцеві органи влади вимагають одержувати дозвіл і на розміщення об’єкта сфери послуг, хоча підстав для цього немає, оскільки механізм сплати цього збору не вироблено (лист Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності від 08.06.2001 р. № 06-10/307). У цьому разі можна обрати один з двох шляхів: — слухняно одержати дозвіл і сплатити збір; — спробувати відстояти своє право роботи без такого дозволу, додатково озброївшись аргументами (з урахуванням Закону про дозвільну систему), про які ми згадували раніше
|
| Торгівлю здійснює єдиноподатник
| Указ № 746 звільняє єдиноподатника від необхідності сплачувти збір за розміщення об’єкта торгівлі, проте це не означає, що дозвіл одержувати не потрібно. Просто єдиноподатнику він видається безкоштовно (лист Держкомпідприємництва від 19.10.2004 р. № 7197), якщо, звичайно, він не захоче відсудити своє право працювати взагалі без цього документа |
| Розміщення обладнання біля кіосків, торговельних павільйонів, лотків та інших малих архітектурних форм (МАФ)
| Тим підприємцям, у яких є кіоски, часто необхідно поставити поряд холодильник або інше обладнання (це особливо актуально в літній час). Чи потрібно одержувати дозвіл на розміщення такого об'єкта? Для розміщення самого кіоску (МАФ) дозвіл необхідний, а ось що стосується « холодильного та іншого обладнання, яке розміщується поряд з МАФ і на земельній ділянці, яка спеціально відведена для цих МАФ, законами України не встановлено необхідність отримання дозволу на таке обладнання» , — підкреслює Держкомпідприємництва в листі від 14.03.2007 р. № 06-11/14-112/51340. Проте практика вимоги таких дозволів місцевими органами, на жаль, існує. Тому, щоб уникнути проблем, краще дізнатися в місцевій раді, чи вимагають від підприємця одержувати відповідні дозволи
|
Нагадаємо, що
видачею дозволів, як правило, займаються спеціалізовані Управління місцевих виконкомів.Туди й потрібно вирушити підприємцю для того, щоб одержати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, попередньо написавши відповідну
заяву і підготувавши пакет документів.Документи, необхідні для отримання дозволу на відкриття тієї чи іншої торговельної точки: магазину, складу довідка 7, АЗС, — зокрема в Харкові, можна подивитися, перейшовши за посиланням
http://www.citynet.kharkov.ua до розділу «Підприємцям» — «Упр. споживчого ринку».Для об'єктів громадського харчування необхідні документи наведено у «ВД», 2007, № 17, с. 44.
Як сплачувати збір за видачу дозволу
Декілька слів про проблему сплати збору за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі.
Декрет № 56-93 містить чітку норму: «Для суб'єктів, які постійно здійснюють торгівлю в спеціально відведених для цього місцях (стаціонарних об'єктах), збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі справляється одноразово» (стаття 17). Проте місцеві органи, як правило, встановлюють термін дії дозволу — 1 рік, унаслідок чого збір справляють щорічно. Причому податкова виправдовує таку ситуацію, мотивуючи тим, що видача безстрокових дозволів надалі може призвести до правових непорозумінь між підприємцем і місцевими органами влади під час прийняття останніми рішень про модернізацію об'єктів або території (лист ДПАУ від 09.04.2003 р. № 3975/6/15-4416). Проте якими б логічними не були ці доводи, у жодному законодавчому акті вони не закріплені, а тому незаконні.У свою чергу Держкомпідприємництва виступає на захист платників цього збору, зазначаючи, що дозвіл на розміщення стаціонарних об'єктів торгівлі потрібно видавати безстроково, а якщо строк раніше виданого дозволу закінчився, то повторна видача має бути безкоштовною (
лист Держкомпідприємництва від 18.02.2006 р. № 1242).Ось і тут для підприємця дилема —
можна погоджуватися з місцевою владою і сплачувати збір щороку, а можна скаржитися і відстоювати свої інтереси в суді.
Висновки
На сьогодні склалася така ситуація:
правові підстави для видачі дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг відсутні, а органи місцевого самоврядування мають повноваження їх видавати. У зв'язку з цим:—
сміливі підприємці можуть торгувати без такого дозволу (відстоюючи своє право за допомогою скарг і суду);—
обережним підприємцям дозвіл краще одержати. Проте якщо торгівля здійснюється «з коліс» (без офісу і складу) або в разі оптової реалізації власної продукції виробником дозвіл одержувати нема на що (немає об'єкта торгівлі), а значить, і не треба. У інших випадках (наприклад, використання торговельних автоматів, торгівля єдиноподатників, надання послуг, роздрібний продаж продукції виробником, оптова і роздрібна торгівля зі складу, розміщення холодильників біля кіосків) дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, найімовірніше, доведеться одержати.Неоднозначна ситуація склалася й зі сплатою збору за видачу цього дозволу
при торгівлі в стаціонарному об'єкті: згідно із законодавством збір справляється один раз, а на практиці — щорічно.Але, якщо є бажання, можна поборотися за право торгувати без дозволу на розміщення об’єкта або за право сплатити збір один раз, адже переконливих аргументів для вирішення цих спорів на користь підприємця достатньо.
Довідкова інформація (довідка)
1
Для скарги не встановлено якусь стандартну форму, тому писати її можна в довільній формі, але з урахуванням деяких особливостей:—
скарга не повинна бути анонімною (у правому верхньому кутку потрібно вказати назву і адресу органу прокуратури, до якого вона направляється, а також П. І. Б., адресу та індекс підприємця-заявника);— починати скаргу потрібно із зазначення дати, коли в підприємця вимагали дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, потім описати цю подію, послатися на норми закону, які були порушені,
зазначивши прізвища посадових осіб;— потім слід навести
вимогу, наприклад: «На підставі викладеного вище прошу провести перевірку за всіма обставинами, викладеними в цій скарзі, застосувати заходи прокурорського реагування...», далі підприємець повинен розписатися і зазначити дату складання скарги;— складати скаргу необхідно як мінімум
у двох примірниках, один з яких (зі штампом канцелярії про прийняття скарги) потрібно залишити в себе.Скаргу можна або відправити рекомендованим листом, або особисто віднести до канцелярії. Відповідь на неї має надійти протягом місяця.
2
Товарний склад — відокремлене і спеціально обладнане приміщення (будівля), призначене для здійснення складських операцій — приймання, зберігання, сортування, приготування до продажу, комплектування партій товару і відпуску споживачам (ГОСТ 4303-2004). У свою чергу, споживачі — це громадяни — фізособи (частина 22 статті 1 Закону про захист прав споживачів).3
Оптова торгівля — реалізація товару за договорами поставки партіями для подальшого продажу кінцевому споживачеві (ГОСТ 4303-2004). Інакше кажучи, «оптовість» торгівлі залежить не від обсягу проданих товарів, а від того, кому цей товар продається. Якщо реалізація здійснюється суб'єктам господарювання — іншим підприємцям або юрособам для подальшого продажу, то це оптова торгівля (навіть якщо товар продано в одиничній кількості); якщо ж товар реалізується кінцевим споживачам (громадянам), ця торгівля — роздрібна (незалежно від обсягу продажу).4
Навіть якщо податківці скажуть, що підприємець надає послуги населенню із забезпечення товарами (лист ДПАУ від 06.07.2007 р. № 13508/7/15-0717), все одно пункт надання таких послуг відсутній.5
Торговельний автомат призначений для продажу одиничних товарів (наприклад, напоїв, цукерок, тютюнових виробів, футболок, книг тощо) і передбачає самообслуговування та відсутність продавця.6
Як роздрібна, так і оптова торгівля є діяльністю з купівлі-продажу товарів (ГОСТ 4303-2004), виробник же реалізує не придбаний товар, а продукцію власного виробництва. Водночас визначення торговельних об'єктів, зазначені в ГОСТ 4303-2004, свідчать про те, що практично всі вони — об'єкти роздрібної торгівлі. Отже, пункти, в яких виробник реалізує продукцію власного виробництва, торговельними об'єктами не є.7
Для отримання дозволу на розміщення магазину або складу разом із заявою необхідно подати копії:— свідоцтва про держреєстрацію;
— документа, що засвідчує право власності (або користування) приміщенням;
— погодження райвиконкому (тільки для магазину);
— дозволи СЕС;
— дозволи держпожежнагляду.
