Теми статей
Обрати теми

Як дати старт відпускному забігу працівників

Редакція ВД
Стаття

Як дати старт відпускному забігу працівників

 

Відпускна пора може бути приємною та довгоочікуваною подією для працівників і одночасно головним болем для роботодавця.

Незважаючи на те що в цілому порядок надання й оплати щорічної відпустки не змінився, існує декілька моментів, на які варто звернути увагу. Цього року ми вже порушували тему відпусток (див. «ВД», 2008, № 2, с. 41, № 3, с. 34, № 10, с. 16), а з настанням літнього сезону зупинимося на ній докладніше.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Список № 1290-1

— Список виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах у яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

Список № 1290-2

— Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

Інструкція № 455

Інструкція про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 13.11.2001 р. № 455.

 

Види щорічних відпусток

Така назва відпустки, як

щорічна, говорить саме за себе, вона надається працівнику, як правило, протягом кожного року. Нагадаємо, що існують й інші види відпусток (соціальні, творчі, без збереження заробітної плати тощо) з іншими умовами надання.

Отже,

статтею 4 Закону про відпустки передбачено такі види щорічних відпусток:

— основні (

стаття 6 Закону про відпустки);

— додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (

стаття 7 Закону про відпустки);

— додаткові відпустки за особливий характер праці (

стаття 8 Закону про відпустки);

— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Звичайно більшість працівників підприємця має право тільки на перший вид відпустки. Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки, що надається працівникам за

відпрацьований робочий рік, становить 24 календарні дні (стаття 6 Закону про відпустки). При цьому тривалість відпрацьованого робочого року обчислюється з дня укладення трудового договору. Щорічна основна відпустка надається в обов'язковому порядку всім працівникам.

При визначенні тривалості щорічної відпустки не враховуються святкові та неробочі дні, тому якщо вони припадають на період відпустки, то автоматично її продовжують.

Зауважимо, що окремі категорії працівників мають право на щорічну основну відпустку більшої тривалості, що передбачено

статтею 6 Закону про відпустки та іншими законодавчими актами.

Наприклад, інвалідам I та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів. А особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Тепер про

щорічні додаткові відпустки. Згідно з чинним законодавством тільки окремі категорії працівників мають право на щорічну додаткову відпустку, вони перелічені в спеціальних нормативних документах.

Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці

(тривалістю до 35 календарних днів) надається працівникам за Списком № 1290-1.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці

(до 35 календарних днів) надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних, географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, зазначеним у Списку № 1290-2.

Цей вид відпустки (тривалістю до 7 календарних днів) надається також працівникам з ненормованим робочим днем. Його конкретна тривалість для працівників певних посад і професій установлюється в трудовому договорі.

За бажанням працівника щорічна додаткова відпустка може бути надана як одночасно з щорічною основною відпусткою, так і окремо від неї. За наявності декількох підстав для надання щорічної додаткової відпустки працівник може скористатися тільки однією з них на свій вибір. Право на щорічні додаткові відпустки з декількох підстав мають окремі категорії працівників відповідно до

Списку № 1290-1 і Списку № 1290-2.

Загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток не може перевищувати

59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів.

 

Алгоритм «відправляння» працівника у відпустку

Надати кожному найманому працівнику щорічну оплачувану відпустку

є обов'язком підприємця (причому незалежно від обраної системи оподаткування).

За загальним правилом щорічна основна відпустка 24 календарні дні надається працівнику в обов'язковому порядку за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Отже, основні етапи надання щорічної відпустки працівнику такі:

1) визначитися з черговістю відпусток найманих працівників, наприклад, шляхом складання графіка відпусток. При цьому враховуються категорії працівників, які можуть узяти відпустку в зручний для них час згідно зі

статтею 10 Закону про відпустки (див. табл. 1 на с. 24);

2) повідомити працівника не пізніше ніж за два тижні про наближення часу його відпустки. Якщо черговість відпусток працівників не встановлюється графіком, то працівник повинен погоджувати час відпустки за домовленістю з підприємцем;

3) одержати від працівника заяву з проханням надати щорічну відпустку на бажану кількість календарних днів (у загальному випадку не більше 24);

4) оформити письмове розпорядження (наказ);

5) нарахувати й виплатити відпускні не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

 

Порядок розрахунку й виплати відпускних

У період перебування працівника в щорічній відпустці за ним зберігається його заробітна плата (відпускні).

Відпускні виплачуються не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (стаття 21 Закону про відпустки). На практиці ці суми зручно виплачувати разом із зарплатою (авансом), але з урахуванням дотримання триденного терміну, тобто наперед.

Сума відпускних розраховується згідно з

Порядком № 100 (див. с. 44 цього номера).

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічних відпусток

або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки .

Наприклад, якщо трудовий договір з працівником було підписано 14.04.2007 р., а працівник з 01.06.2008 р. збирається у відпустку, то в розрахунок суми відпускних потрапить період з 01.06.2007 р. по 31.05.2008 р.

При цьому якщо працівник одержував якісь виплати, крім заробітної плати, то визначати, які з них беруться в розрахунок, а які ні, потрібно згідно з

пунктами 3 і 4 Порядку № 100.

При розрахунку середньої заробітної плати слід мати на увазі, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток, виключається з розрахункового періоду (

пункт 2 Порядку № 100), наприклад, виключається час відпустки за свій рахунок.

Якщо працівник пропрацював

у підприємця менше року, середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат за фактичний час роботи , тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 8 квітня 2008 року, а з 20 липня він бажає піти у відпустку, то в розрахунок для нарахування відпускних потрапить заробітна плата працівника з 1 травня 2008 року по 30 червня 2008 року.

Розрахунок відпускних у 2008 році проводиться за такою формулою:

В = ЗП : (366 — С) х N,

де В — сума відпускних;

ЗП — сумарний заробіток працівника за останні 12 календарних місяців (фактично відпрацьований період);

С — кількість святкових і неробочих днів, передбачених законодавством у розрахунковому періоді;

N — кількість календарних днів відпустки.

Зауважимо, що при нарахуванні відпускних важливо пам'ятати про дати «плаваючих» свят, Великодня (Пасхи) й Трійці, які можуть припадати або не припадати на розрахунковий період.

 

У 2007 році

У 2008 році

8 квітня — Великдень (Пасха) (вихідний день у неділю 8 квітня перенесено на понеділок 9 квітня)

27 квітня — Великдень (Пасха) (вихідний день у неділю 27 квітня перенесено на понеділок 28 квітня)

27 травня — Трійця (вихідний день у неділю 27 травня перенесено на понеділок 28 травня)

15 червня — Трійця (вихідний день у неділю 15 червня перенесено на понеділок 16 червня)

 

Оподаткування відпускних

Оплата відпустки, що припадає на один місяць

Відпускні виплати обкладаються податком з доходів (далі — ПДФО) і всіма внесками до соціальних фондів і в частині нарахувань, і в частині утримань у тому ж порядку, що й зарплата.

При цьому під час обчислення суми податку з доходів слід пам'ятати про граничний розмір заробітної плати за місяць (з урахуванням відпускних), яка дає право на податкову соціальну пільгу (далі — ПСП) (у 2008 році це дохід не більше 890 грн. на місяць), а також про максимальний місячний дохід для сплати внесків (нарахувань і утримань) до соціальних фондів.

Отже, якщо дні відпустки припадають на один місяць, наприклад, працівник іде у відпустку на 12 днів з 14 по 25 липня 2008 року, сума відпускних включається до доходу працівника за цей місяць (у нашому прикладі липень). Оскільки відпускні повинні виплачуватися не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, то це будуть авансові виплати.

Проте тут слід пам'ятати, що визначити заздалегідь місячний дохід працівника не завжди можливо (наприклад, при відрядній оплаті праці), тому при обов'язковому утриманні та перерахуванні податку з доходів із суми відпусткових при отриманні грошей у банку

ПСП не враховується. Застосувати її можна буде тільки після нарахування зарплати за місяць, у якому працівник був у відпустці, тобто в наступному місяці.

«

Перехідні» відпускні

Складніше буває в тому разі, коли частина відпустки припадає на один місяць, а частина на наступний («перехідні» відпускні), при цьому, як зазначалося вище, уся сума відпускних однаково має бути виплачена до початку відпустки.

Тут застосовується такий підхід: суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їх фактичної виплати,

розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці. Тобто виплати, нараховані за один і другий місяць, обкладаються окремо як ПДФО, так і соцвнесками. Причому за перший місяць, як правило, працівник одержить зарплату і відпускні, а за другий місяць, у день виплати, — тільки відпускні (зарплату за другий місяць він одержить уже після його завершення).

Для того щоб визначити, чи має працівник право на отримання податкової соціальної пільги, потрібно:

— розподілити відпускні за періодами, на які вони припадають;

— порівняти окремо доходи за кожен місяць із граничним розміром заробітної плати, при якому зберігається право на ПСП.

При цьому слід мати на увазі, що

ПСП до відпускних за другий місяць при їх виплаті застосовувати не слід, оскільки в момент виплати (не пізніше ніж за три дні до початку відпустки) ще невідома загальна сума оподатковуваного доходу за місяць, на який припадає друга частина відпускних.

Терміни сплати ПДФО і внесків при виплаті відпускних

У цьому випадку виплати, які одержить працівник (частина зарплати, відпускні) фактично можна віднести до авансових. У свою чергу це визначає і терміни сплати податку з доходів та внесків.

Виходитимемо з того, що перед відпусткою (авансом) виплачується повністю зарплата за поточний місяць і відпускні, що припадають на поточний місяць, а якщо відпустка «перехідна», то й відпускні припадають на дні наступного місяця. Тобто підприємцю потрібно перерахувати податок з доходів і внески в такі терміни:

 

Нарахування/утримання

Відпускні, що припадають на звітний місяць (а також заробітна плата)

Відпускні, що припадають на наступний місяць

ПДФО

15 %

Одночасно з отриманням грошових коштів у банку

Внески до ПФ

Нарахування 33,2 %

Одночасно з отриманням грошових коштів у банку

Утримання 2 %

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому виплачено відпускні

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано відпускні

Внески до ФТВП та ФБ

Нарахування 1,5 %; 1,3 %

У строк, установлений для виплати зарплати за другу половину звітного місяця

У строк, установлений для виплати зарплати за другу половину такого наступного місяця

Утримання 0,5 — 1 %; 0,5 %

У строк, установлений для виплати зарплати за другу половину звітного місяця

У строк, установлений для виплати зарплати за другу половину такого наступного місяця

Внесок до ФНВ

Нарахування (тариф)

Одночасно з отриманням грошових коштів у банку

Одночасно з отриманням грошових коштів у банку

 

Як бачимо, формально не всі платежі «із зарплати» обов'язково перераховувати при їх виплаті. Проте на практиці для зручності роботодавця ми радимо використовувати варіант, коли при виплаті відпускних, у тому числі «перехідних», перераховуються всі «зарплатні» платежі.

Наведемо числовий приклад.

Припустимо, працівник підприємця йде в щорічну відпустку тривалістю 10 календарних днів з 30.05.2008 р. Йому нараховано («грязними») в травні:

— заробітна плата за травень (авансом) — 500 грн.;

— відпускні в сумі 200 грн., з них: 40 грн. — за 2 дні травня і 160 грн. — за 8 днів у червні.

ПСП до працівника не застосовується, оскільки він не подав заяву (сумісник, пільга застосовується на іншому місці роботи).

Визначимо суму податку з доходів і страхові внески, що підлягають сплаті у зв'язку з видачею працівнику відпускних.

Розрахуємо суми внесків:

1) нарахування:

а) внесок до Пенсійного фонду (33,2 %):

— із зарплати та відпускних за травень:

(500 + 40) х 0,332 = 179,28 (грн.);

— з відпускних за червень:

160 х 0,332 = 53,12 (грн.)

б) внесок до Фонду «тимчасової непрацездатності» (1,5 %):

— із зарплати та відпускних за травень:

(500 + 40) х 0,015 = 8,1 (грн.);

— з відпускних за червень:

160 х 0,015= 2,4 (грн.)

в) внесок у Фонд «безробіття» (1,3 %):

— із зарплати та відпускних за травень:

(500 + 40) х 0,013 = 7,02 (грн.);

— з відпускних за червень:

160 х 0,013 = 2,08 (грн.)

г) внесок до Фонду соцстраху «від нещасного випадку»

(у цьому прикладі використовуємо ставку 1,03 %):

— із зарплати та відпускних за травень:

(500 + 40) х 0,0103 = 5,56 (грн.);

— з відпускних за червень:

160 х 0,0103 = 1,65 (грн.)

2) утримання:

Відзначимо, що сума травневого доходу працівника менша за прожитковий мінімум для працездатних осіб (647 грн.).

а) внесок до Пенсійного фонду (2 %):

— із зарплати та відпускних за травень:

(500 + 40) х 0,02 = 10,8 (грн.);

— з відпускних за червень:

160 х 0,02 = 3,2 (грн.)

б) внесок до Фонду «тимчасової непрацездатності» (0,5 %):

— із зарплати та відпускних за травень:

(500 + 40) х 0,005 = 2,7 (грн.);

— з відпускних за червень:

160 х 0,005= 0,8 (грн.)

в) внесок у Фонд «безробіття» (0,5 %):

— із зарплати та відпускних за травень:

(500 + 40) х 0,005 = 2,7 (грн.);

— з відпускних за червень:

160 х 0,005= 0,8 (грн.)

визначимо суму податку з доходів (ПДФО 15 %):

— із зарплати та відпускних за травень:

(500 + 40 - 10,8 - 2,7 - 2,7) х х 0,15 = 78,57 (грн.);

— з відпускних за червень:

(160 - 3,2 - 0,8 - 0,8) х 0,15 = 23,28 (грн.)

Усі обчислені вище нарахування та утримання перераховуються в травні

(з отриманням грошових коштів у банку).

Припустимо, працівник відмовиться від авансу в червні, тоді зарплату за червень йому повністю виплатять у липні. При цьому роботодавцю слід урахувати, що з частини доходу за червень (відпускних) внески і податок з доходів було розраховано і перераховано.

Наприклад, заробітна плата працівника за червень склала 400 грн., загальний дохід за червень з урахуванням відпускних 560 грн.

Внесок до Пенсійного фонду в частині утримань 2 % береться з усієї суми: 560 х 0,02 = 11,2 грн.

Проте перерахувати до бюджету потрібно 11,2 - 3,2 = 8 грн., оскільки 3,2 грн. було утримано й перераховано з суми відпускних за червень у травні.

Аналогічний розрахунок потрібно провести за всіма нарахуваннями й утриманнями з доходу за червень, а потім різницю між цими величинами і раніше сплаченим з відпускних у травні перерахувати до бюджету.

Тепер перейдемо до окремих ситуацій, пов'язаних з наданням відпустки.

 

Порядок оплати відпусток у разі роботи в режимі неповного робочого часу

Працівник підприємця працює на умовах неповного робочого тижня. Як у такому разі розраховуються відпускні, якщо такий працівник збереться у відпустку?

Право на роботу в режимі неповного робочого часу закріплено за працівником на підставі

статті 56 КЗпП. Так, за угодою сторін між працівником і власником як при прийнятті на роботу, так і згодом може встановлюватися неповний робочий день і неповний робочий тиждень.

Оплата праці в таких випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Проте така робота не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав і працівник має право на щорічну основну та додаткову відпустки.

Вище зазначалося, що для розрахунку відпускних нам потрібно мати інформацію про сумарний заробіток працівника за розрахунковий період (у загальному випадку це 12 календарних місяців).

Відповідно до

абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 період, упродовж якого працівники згідно з чинним законодавством чи з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Проте, на думку Мінпраці, висловлену в

листі від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07, кількість робочих днів, упродовж яких працівник не працював при неповному робочому тижні, виключається з розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпускних тільки в тому разі, якщо працівник працював у режимі неповного робочого часу з незалежних від нього причин, тобто з ініціативи роботодавця.

Таким чином, при розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпустки працівника, який працює на умовах неповного робочого тижня відповідно до

статті 56 КЗпП (тобто за угодою з роботодавцем) довідка 1, дні, протягом яких він не працював, не виключаються.

Також зазначимо, якщо працівник працює на умовах

неповного робочого дня, то в розрахунок також беруться всі дні його роботи і заробітна плата за розрахунковий період.

Наприклад.

Працівниця підприємця йде у відпустку з 2 червня 2008 року на 10 календарних днів. Розрахунковим періодом для визначення суми відпускних є червень 2007 року — травень 2008 року. З червня 2007 року по березень 2008 року включно працівниця працювала в режимі повного робочого тижня. З квітня 2008 року на її прохання у зв'язку з вагітністю вона була переведена в режим неповного робочого тижня (3 дні на тиждень). Заробітна плата з червня 2007 року по березень 2008 року склала 1500 грн. на місяць, з квітня по травень 2008 року — 1000 грн.

Розрахуємо середню заробітну плату для визначення суми відпускних.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді складе:

366 - 9 = 357 к. дн., де:

366 — загальна кількість календарних днів на рік;

9 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період (червень 2007 року — травень 2008 року).

Загальна сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, складе:

1500 x 10 + 1000 x 2 = 15000 + 2000 = 17000 грн.

Середня заробітна плата складе:

17000 : 357 = 47,62 грн.

Сума відпускних складе:

47,62 x 10 = 476,2 грн.

 

Перенесення відпустки з ініціативи працівника

Працівнику підприємця не було вчасно (за 3 дні до початку планованої відпустки) виплачено відпускні. У зв'язку з цим він наполягає на тому, щоб відпустку було перенесено на пізніший період. Чи зобов'язаний це зробити підприємець?

Порядок перенесення щорічної відпустки встановлено

статтею 11 Закону про відпустки. Так, одним з приводів, коли її може бути перенесено на вимогу працівника, є несвоєчасна виплата роботодавцем заробітної плати працівникові за час щорічної відпустки, як це передбачено статтею 21 Закону про відпустки (за 3 дні до її початку). Отже, вимога працівника перенести відпустку на інший період цілком обґрунтована. Тобто підприємець за угодою з працівником переносить його відпустку на пізніший термін, перед яким будуть виплачені відпускні.

 

Перенесення відпустки з ініціативи роботодавця

Як правило, черговість відпустки серед працівників підприємця визначається за заздалегідь складеним графіком, який доведено до відома працівників. Проте у зв'язку з виробничою необхідністю роботодавець не може відпустити одного з працівників в обумовлений термін. Чи може підприємець з власної ініціативи перенести відпустку працівника на інший період?

Що стосується перенесення відпустки на інший, ніж було домовлено, термін, з ініціативи роботодавця, то згідно з тією ж

статтею 21 Закону про відпустки у підприємця є така можливість. Проте щорічну відпустку з ініціативи роботодавця, як виняток, може бути перенесено на інший період тільки за письмовою згодою працівника в разі, якщо надання щорічної відпустки в раніше домовлений період може несприятливо позначитися на нормальному ході роботи, і за умови, що частину відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використано в поточному робочому році.

Зауважимо, що часто на практиці роботодавці замість відведених за графіком 24 днів прагнуть відпустити працівників на менший термін (два тижні, десять днів тощо). Фактично це також можна розглядати як перенесення відпустки з ініціативи роботодавця, і без згоди працівника тут не обійтися.

 

Як надається відпустка працівникам-сумісникам

У штаті фізичної особи — підприємця є працівник-сумісник. Цей працівник хоче піти в щорічну відпустку повної тривалості (24 календарні дні), проте з моменту прийняття на роботу він відпрацював менше шести місяців. Чи повинен підприємець у цьому разі оплатити всі дні його відпустки чи частину відпустки буде оформлено за свій рахунок?

Працівники, оформлені за сумісництвом (без ведення трудової книжки), мають право на щорічну відпустку так само, як і основні працівники, відпускні виплати їм розраховуються в тому ж порядку.

Дійсно, за загальним правилом право працівника на щорічні основну та додаткову відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи у цього роботодавця. Проте є й винятки для окремих категорій працівників, які перелічено в

частині 7 статті 10 Закону про відпустки (див. табл. 2 на с. 25). Зокрема, сюди потрапляють сумісники, які в перший рік роботи можуть узяти оплачувану відпустку повної тривалості одночасно з відпусткою за основним місцем роботи до закінчення шести місяців роботи.

Таким чином, якщо працівник підприємця підтвердить вихід у відпустку за основним місцем роботи (копією наказу (розпорядження), довідкою з основного місця роботи тощо), то йому необхідно надати відпустку на таку ж кількість днів і за сумісництвом, а також виплатити відпускні. В іншому разі він може взяти оплачувану відпустку до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи в підприємця, тривалість якого визначатиметься пропорційно до кількості відпрацьованого часу.

 

Коли можна відкликати працівника з відпустки

Працівнику підприємця надано щорічну відпустку. Проте раптово захворів співробітник, що підміняє його в цей час. Чи можна в такому разі відкликати працівника з щорічної відпустки, якщо брак співробітників негативно позначиться на діяльності підприємця?

Відкликати працівника з щорічної відпустки можна тільки за наявності вагомих причин, зазначених у

статті 79 КЗпП і статті 12 Закону про відпустки:

— запобігання стихійному лихові або виробничій аварії;

— негайне усунення наслідків стихійного лиха або виробничої аварії;

— запобігання нещасному випадку, простою, загибелі або псуванню майна підприємства (підприємця);

— в інших випадках, передбачених законодавством.

Як бачимо, одного лише бажання роботодавця або браку співробітників, що його заміняють, для цього мало.

Крім того, відкликання з відпустки можливе тільки при виконанні таких умов:

1) працівник повинен погодитися на відкликання з відпустки;

2) основна безперервна частина наданої відпустки повинна складати не менше 14 календарних днів (не має значення — до відкликання чи після нього);

3) невикористана частина щорічної відпустки надається працівнику після закінчення дії причин, з яких його відкликано з відпустки, або за угодою сторін переноситься на інший період. При цьому слід враховувати, що згідно зі

статтею 12 Закону про відпустки невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Отже, швидше за все, для заміщення тимчасово відсутнього співробітника на період його щорічної відпустки підприємцю доведеться найняти тимчасового працівника, уклавши з ним строковий трудовий договір або цивільно-правовий договір.

Якщо ж усе-таки підприємець зуміє обґрунтувати відкликання співробітника, наприклад, для запобігання аварії чи простою, то йому потрібно пам'ятати, що замість заробітної плати працівник одержав суму відпускних (авансом) і зробити відповідний перерахунок за дні його роботи.

Наприклад, у червні працівник пішов у відпустку на 10 календарних днів і одержав перед цим відпускні в сумі 1000 грн. Проте, пробувши у відпустці 8 днів, працівник був відкликаний. Зарплата за червень склала 1100 грн., а сума відпускних за невикористані дні відпустки — 200 грн. Отже, підприємець повинен відняти від зарплати працівника за червень 200 грн.

 

Якщо працівник захворів у відпустці

Працівник підприємця, перебуваючи в щорічній відпустці, повідомив, що не може вийти на роботу в призначений термін через хворобу, яка почалася в період відпустки. Чи потрібно в цьому випадку підприємцю проводити перерахунок відпускних? Чи зараховуються дні хвороби в рахунок відпустки?

Згідно зі

статтею 11 Закону про відпустки щорічну відпустку має бути перенесено на інший період або продовжено в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку.

Таким чином, працівник має право після закінчення періоду непрацездатності:

— продовжити відпустку на період, що дорівнює періоду хвороби;

— перенести частину відпустки, що дорівнює періоду хвороби, на інший період.

У кожному окремому випадку розрахунок суми відпускних буде різним. У першому випадку відпускні не перераховуються. У другому — сума відпускних, вірніше, їх частина за дні відпустки, перенесені на інший період, має бути розрахована виходячи з нової середньої заробітної плати відповідно до

Порядку № 100.

Крім того

, коли працівник вийде на роботу і надасть лікарняний листок, підприємець повинен розрахувати суму оплати періоду тимчасової непрацездатності, а також провести перерахунок суми відпускних, оскільки працівник відпочивав менше днів, ніж планувалося.

Тим працівникам-відпускникам, які захворіли поза постійним місцем проживання, згідно з

пунктом 1.10 Інструкції № 455 листок непрацездатності видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу лікаря лікувально-профілактичного закладу на кількість днів непрацездатності.

 

Якщо в період відпустки захворіла дитина працівниці

У працівниці підприємця під час перебування в щорічній відпустці (з 2 червня 2008 року по 10 червня 2008 року включно) захворіла дитина 6 років, хвороба тривала до 13 червня 2008 року (включно). Чи переноситься в такому разі щорічна відпустка? Як оплачується лікарняний?

Про порядок перенесення відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку

, йшлося вище.

Проте у випадку з хворобою дитини існує такий нюанс. Згідно з

пунктом 3.11 Інструкції № 455 у разі, якщо застрахована особа під час догляду за хворою дитиною перебуває в щорічній (основній чи додатковій) відпустці, то листок непрацездатності видається тільки з дня, коли така застрахована особа повинна стати до роботи. Таким чином, у цьому випадку тимчасова непрацездатність працівника, що настала в період відпустки, не буде посвідчена в установленому порядку, оскільки лікарняний листок у цей період не надається. Тому щорічну відпустку не може бути перенесено на інший період або продовжено.

Останнім днем відпустки працівниці буде 10 червня 2008 року. Виходить, що працівниця повинна стати до роботи 11 червня 2008 року, але в неї продовжує хворіти дитина.

У зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною віком до 14 років працівниці має бути надано

листок непрацездатності з 11 червня 2008 року по 13 червня 2008 року, який є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності. Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років проводиться з першого дня за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період, протягом якого дитина потребувала догляду за висновком лікаря, але не більше ніж за 14 календарних днів.

 

Право на відпустку при недавньому виході з відпустки для догляду за дитиною до трьох років

Працівниця підприємця 21 січня 2008 року вийшла з відпустки для догляду за дитиною до трьох років, в якій вона перебувала рік. У червні вона хоче піти у відпустку. На щорічну відпустку якої тривалості вона має право?

Якщо говорити про право виходу у відпустку повної тривалості, то обмеження до настання шестимісячного терміну роботи тут не діє, оскільки воно поширюється тільки на новоприйнятих працівників. Цю працівницю було прийнято на роботу до настання відпустки по догляду за дитиною до трьох років.

Водночас тут потрібно враховувати такий нюанс.

Відпрацьований робочий рік, за який належить мінімальна відпустка, відлічується з дня укладення трудового договору. Проте при зарахуванні відпрацьованих робочих років (за кожний з яких належить 24 дні згідно з пунктом 3 статті 9 Закону про відпустки) до стажу, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується час, коли працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. Отже, відлік відпрацьованого часу припиняється з першого дня виходу працівниці у відпустку для догляду за дитиною і поновлюється з дня її виходу на роботу після закінчення такої відпустки.

Згідно зі

статтею 10 Закону про відпустки щорічні відпустки за другий і наступний роки роботи можуть бути надані працівнику в будь-який час відповідного робочого року. Таким чином, уже в червні співробітниці може бути надано відпустку повної тривалості (24 календарні дні), за умови, що вже пішов черговий робочий рік (з урахуванням припинення відліку), за який вона не відгуляла відпустку. Розрахунковим періодом у цьому випадку буде лютий — травень 2008 року.

 

Відпустка за свій рахунок

Чи повинен підприємець надати працівнику відпустку за свій рахунок за сімейними обставинами на 15 календарних днів, якщо йому вже надавалася щорічна відпустка повної тривалості

?

Відпустка без збереження заробітної плати це інший, ніж щорічний вид відпустки. Відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами відповідно до

статті 26 Закону про відпустки надається за угодою між працівником і роботодавцем. Тобто в цьому разі одного лише бажання працівника недостатньо, необхідна згода роботодавця.

Використання працівником щорічної оплачуваної відпустки не виключає можливості надання йому відпустки за сімейними обставинами.

Тривалість відпустки за свій рахунок за сімейними обставинами встановлюється за домовленістю сторін. При цьому вона не може перевищувати 15 календарних днів на рік. Таким чином,

працівнику за його заявою з відома підприємця може бути надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів .

При визначенні тривалості відпустки цього виду необхідно враховувати святкові та неробочі дні

, оскільки згідно зі статтею 5 Закону про відпустки святкові та неробочі дні не враховуються тільки при визначенні тривалості щорічних відпусток і додаткової відпустки працівників, які мають дітей (соціальна відпустка).

 

Висновки

При визначенні суми відпускних слід враховувати, що в розрахунку середньої заробітної плати час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток, виключається з розрахункового періоду

, наприклад, виключається час відпустки за свій рахунок. Проте при роботі в режимі неповного робочого тижня невідпрацьовані дні не виключаються.

Працівники-сумісники, які пропрацювали в підприємця менше шести місяців, мають право на щорічну відпустку повної тривалості (24 календарні дні) за умови, що в цей час їм належить відпустка за основним місцем роботи.

Якщо працівнику не виплачуються в належний строк відпускні (на пізніше ніж за три дні до початку відпустки), то він має право перенести відпустку на пізніший час.

Також працівник має право перенести дні відпустки на пізніший термін, якщо протягом неї він захворів.

Відкликання працівника з відпустки з ініціативи роботодавця можливе тільки в чітко визначених випадках за його згодою (при аварії, стихійному лихові тощо).

Відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику незалежно від того, скільки календарних днів щорічної відпустки було ним використано.


Довідкова інформація (довідка)

1

Згідно зі статтею 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, у тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

 

Таблиця 1

Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) інвалідам;

3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

9) батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості в перший та наступні робочі роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.

Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.

 

Таблиця 2

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

1) жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

2) інвалідам;

3) особам віком до вісімнадцяти років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або його частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі