Відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту
Ситуація з несвоєчасною сплатою єдиного податку та неподанням «єдиного» Звіту підприємцями вже давно непокоїть представників податкових органів. З одного боку, нібито немає підстав карати ПП-єдиноподатника за подібні «діяння» (про що ми неодноразово писали). З іншого боку (на їх думку), не можна залишати такі провини безкарними, отже, потрібно «перекрутити», «підігнати» законодавчі норми так, щоб все ж таки мати можливість покарати. Схоже, податківці знову активізувались щодо цього питання: усе частіше читачі розповідають, що на них намагалися накласти штрафи за несвоєчасну сплату єдиного податку (несвоєчасне подання Звіту єдиноподатника). Тому не зайвим буде розібратися з цим ще раз.
Олена САВЧЕНКО, головний редактор
Документи статті
Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції Указу від 28.06.99 р. № 746/99.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Закон про систему оподаткування
— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-ХII.
Чому Закон № 2181 «ні при чому»
Основним документом, що регулює застосування спрощеної системи оподаткування (у тому числі сплату єдиного податку), є
Указ № 746. Цей документ належить до спеціального законодавства, яке має пріоритет над загальним.У самому
Указі № 746 спеціальної норми, що встановлює конкретну відповідальність за невиконання деяких його норм, немає (у цьому власне й проблема). При цьому у статті 5 Указу № 746 зазначено, що єдиноподатники відповідають за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і сплати сум єдиного податку відповідно до законодавства України.Слова «відповідно до законодавства» дають привід заглянути в
Закон № 2181, щоб з'ясувати: чи поширюються його норми на платників єдиного податку — підприємців, чи застосовуються до них передбачені цим Законом фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту?З цим зараз і розберемося.
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства, передбачені
статтею 17 Закону № 2181, застосовуються в таких випадках:— якщо платник податків
не подає податкову декларацію у строки, установлені законодавством;—
не сплачує (сплачує неповністю або несвоєчасно) суму саме узгодженого податкового зобов'язання (у цього випадку і застосовується пеня).Узгоджене податкове зобов'язання
— зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів певну суму коштів, яке (зобов'язання) він сам собі нарахував у податковій декларації (яку вже подав) або яке йому визначив контролюючий орган (у нашому випадку — податковий орган).Отже,
необхідними умовами узгодження є:— подання податкової декларації;
— нарахування зобов'язання контролюючим органом, у зв'язку з чим платнику податків надсилається податкове повідомлення (повідомлення-рішення) довідка 1.
Немає узгодження — немає ні штрафу, ні пені за несвоєчасну сплату за
Законом № 2181. При цьому, як зазначалося, Указом № 746 конкретної відповідальності також не передбачено.Умова щодо нарахування зобов'язань контролюючим органом.
Ця умова в нашому випадку відпадає з тієї причини, що ставки єдиного податку встановлюються місцевою радою, нарахування податковими органами єдиного податку (з надсиланням підприємцю відповідних податкових повідомлень) законодавством не передбачено. Уперше підприємець приходить до податківців із заявою про перехід на єдиний податок уже після сплати єдиного податку (разом із заявою повинен подаватися документ про сплату єдиного податку). Таким чином, податківці на момент першої сплати підприємцем єдиного податку навіть не знають про наміри підприємця сплачувати єдиний податок. Отже, ні про яке направлення підприємцю податкового повідомлення в цьому випадку не може йтися.Умова щодо подання податкової декларації.
Тепер перейдемо до варіанта узгодження через подання податкової декларації. Протягом п’яти днів після закінчення кожного звітного кварталу платник єдиного податку подає Звіт суб'єкта малого підприємництва — фізичної особи — платника єдиного податку (далі — Звіт) за встановленою формою. Але цей Звіт у розумінні Закону № 2181 податковою декларацією не є з такої причини.Відповідно до
пункту 1.11 Закону № 2181 податкова декларація — це документ, що подається платником податків до контролюючого органу в установлений строк, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Але єдиний податок сплачується до подання Звіту, і вже сплачена сума зазначається у Звіті, тобто можна дійти висновку, зокрема про те, що сума єдиного податку не узгоджується шляхом подання податкової декларації.Виходить, що єдиний податок не проходить етап узгодження за правилами
Закону № 2181, а просто сплачується у встановлений строк. Отже, умови, які дозволяють застосувати штрафні санкції зі статті 17 Закону № 2181 (а також нарахувати пеню) за несвоєчасну сплату єдиного податку та штрафні санкції за неподання (несвоєчасне подання) «єдиного» Звіту, відсутні.
Думка податківців з цього приводу
Представники податкових органів у свою чергу намагаються погодити несвоєчасну сплату єдиного податку (подання звітності із запізненням) зі штрафами та пенею за
Законом № 2181.Зокрема, це випливає з
листа ДПАУ від 24.10.2003 р. № 16658/7/24-1117, далі — лист № 16658 (цей лист наведено в кінці публікації).У цьому
листі автори зазначають, що підприємець самостійно приймає рішення про обрання способу оподаткування доходів за єдиним податком. Подаючи заяву про перехід на сплату єдиного податку, підприємець ніби погоджується на сплату єдиного податку в сумі, установленій місцевою радою, підтверджує граничні строки сплати та суму єдиного податку, що підлягає щомісячній сплаті.На цих підставах, на думку авторів
листа, сума єдиного податку вважається узгодженою, а платник податку зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання у строки не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.Водночас, маючи на увазі, що єдиноподатники не подають податкову декларацію з єдиного податку, методом виключення податківців наче надають собі право нарахування податкових зобов'язань щодо цього податку.
На закінчення авторами
листа зроблено такий висновок: якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлений строк, податковий орган надсилає такому платнику податку податкові вимоги, які формуються за узгодженими сумами податкових зобов'язань, не сплачених платником податків, відповідно до Закону.
Спростування висновків листа
На спростування цього необґрунтованого висновку можна навести такі аргументи.
По-перше
, Закон № 2181 стосується погашення зобов'язань платників податків щодо податків і зборів (обов'язкових платежів). А в Законі про систему оподаткування єдиний податок не згадується. Виходить, дія Закону № 2181 у принципі не поширюється на сферу сплати єдиного податку.По-друге
, не існує законодавчого акта, який зобов'язує єдиноподатника подавати податкову декларацію з єдиного податку та узгоджувати зобов'язання щодо єдиного податку з податковим органом, так само як і не існує такого закону, який встановлював би обов'язок податкового органу щомісяця визначати податкове зобов'язання фізичної особи — платника єдиного податку. Тому посилання в листі на норму абзацу другого підпункту 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 (стосовно строків погашення податкового зобов'язання, у разі якщо обов'язок щодо його нарахування покладено на податковий орган) стосовно єдиноподатника є недоречним.По-третє
, податкові повідомлення відповідно до пункту 6.1 Закону № 2181 дійсно, як це зазначено в листі, надсилаються платникам до настання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань. У податковому повідомленні, зокрема, зазначаються:— посилання на норму податкового закону, згідно з якою було здійснено розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань;
— сума податку або збору (обов'язкового платежу), що підлягає сплаті, і штрафних санкцій за їх наявності;
— граничні строки їх погашення, а також попередження щодо наслідків їх несплати в установлений строк;
— граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Зробити подібне у випадку з єдиноподатниками навряд чи вийде.
Уперше підприємець сплачує єдиний податок ще до того, як подасть заяву про перехід на спрощену систему оподаткування. У принципі він узагалі може це зробити ще до того, як його буде взято на облік у податковому органі. Яке податкове повідомлення за строками сплати єдиного податку, що не настали, йому можна видати, якщо на цьому етапі ще невідомо, чи переведуть його взагалі на спрощену систему?
Це щодо податкових повідомлень.
Податкові вимоги надсилаються платникам у разі несплати ними узгодженого податкового зобов'язання в установлені для їх погашення строки. А оскільки немає узгодження, то не може бути і податкової вимоги.
Несплата єдиного податку та податкова застава
Як ми з'ясували, правила сплати єдиного податку не відповідають вимогам
Закону № 2181, а регулюються Указом № 746.Сума єдиного податку не визначається ні податковими органами, ні підприємцем у податковій декларації (розрахунку). Виходить, що суму єдиного податку не можна вважати узгодженим податковим зобов'язанням. Отже, у разі несплати у строк єдиного податку податкова застава не виникає — не виконуються умови її виникнення, визначені
Законом № 2181 (докладніше про це див. «ВД», 2007, № 23, с. 12).
Правильна позиція ДПАУ
Можливо, розуміючи неспроможність доказів, викладених у
листі № 16658, податківці пізніше видали новий лист — лист від 18.12.2003 р. № 19707/7/17-2317 (цей лист також наведено в кінці публікації). У зазначеному листі представникам податкової служби на місцях рекомендується утриматися від направлення податкових повідомлень платникам єдиного податку, визначених статтею 6 Закону № 2181, про які йшлося в листі № 16658.Отже, з цього
листа випливає таке: податківці визнають, що штрафи та пеню за Законом № 2181 до єдиноподатників за запізнення зі сплатою єдиного податку та з поданням Звіту не може бути застосовано.Такої ж думки дотримується Держпідприємництва в
листі від 30.06.2006 р. № 19707/7/17-2317 (фрагмент листа наведено в кінці публікації).Таким чином, сьогодні фінансові санкції (штрафи) і пеня за
Законом № 2181 за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту до підприємців-єдиноподатників не повинні застосовуватися, хоча підкреслимо: це жодною мірою не є приводом для порушення порядку сплати єдиного податку.
Нова хвиля
Як уже зазначалося на початку статті, схоже, що податківці знову «стали на стежку війни» у питанні застосування штрафів до єдиноподатника та намагатимуться по можливості карати підприємців за несвоєчасну сплату єдиного податку та неподання «єдиного» Звіту. Ми говоримо «по можливості», оскільки таку можливість вони матимуть тільки в тому разі, якщо підприємець не захоче сперечатися з податківцями, скаржитися «вище» або звертатися до суду. Для тих, хто має намір відстоювати свої інтереси, ми виклали в цій статті всі аргументи «проти».
Замість висновку
Наведемо
листи ДПАУ, про які йшлося у статті.Спочатку пізніший, правильний
лист.
Державна податкова адміністрація України
Лист від 18.12.2003 р. № 19707/7/17-2317
ДПАУ, ураховуючи звернення податкових органів на місцях щодо порядку адміністрування єдиного податку з фізичних осіб — СПД, зокрема в частині узгодження суми податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку та застосування штрафних санкцій за його несвоєчасну сплату, повідомляє.
Із введенням в дію з 01.01.2004 р.
Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» виникла необхідність внесення змін та доповнень до наказів ДПАУ від 23.03.98 р. № 137, яким затверджено Порядок заповнення патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, та від 29.10.99 р. № 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» (в редакції наказу ДПАУ від 28.12.2001 р. № 521).У зв'язку з цим, до внесення змін до
наказу ДПАУ № 521, які будуть пов'язані з новою редакцією його деяких положень, пропонуємо утриматися від направлення податкових повідомлень платникам єдиного податку, визначених статтею 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (лист ДПАУ від 24.10.2003 р. № 16658/7/24-1117).Після внесення відповідних змін та узгодження і реєстрації їх у Мін'юсті України вони будуть оприлюднені та доведені до податкових органів на місцях.
Заступник голови М. Степанов
І ще фрагмент з хорошого
листа Держпідприємництва.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
Лист від 30.06.2006 р. № 4735
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш
лист <...> щодо правомірності дій органів державної податкової служби <...> і в межах компетенції повідомляє таке.Указ Президента України від 03.07.98 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (зі змінами та доповненнями,
далі — Указ) регулює загальний принцип застосування суб'єктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування.Згідно з положеннями
статей 2 і 4 Указу суб'єкти малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку за умови обов'язкового дотримання відповідних умов, установлених статтею 1 цього Указу.<...>
Указом
установлено, що сплата єдиного податку здійснюється щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця. Положеннями Порядку уточнюється, що сплату єдиного податку має бути здійснено фізичною особою — платником єдиного податку не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому провадилася попередня сплата єдиного податку.Таким чином, фізичні особи — платники єдиного податку повинні сплачувати єдиний податок щомісяця (авансом) не пізніше 20-го числа наступного місяця.
Також фізичні особи — платники єдиного податку за результатами господарської діяльності відповідно до положень
Порядку повинні подавати до органів податкової інспекції звіт, в якому, зокрема, зазначають суму [фактично] сплаченого протягом кварталу [єдиного] податку із зазначенням платіжного документа.З урахуванням зазначеного фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, яка у встановленому
Указом порядку перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, повинна дотримуватися всіх вимог Указу, зокрема сплачувати єдиний податок і подавати звіт у встановлений строк. За несвоєчасне подання звітів і несвоєчасну сплату єдиного податку фізичні особи — платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до законодавства України (стаття 5 Указу).Закон України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
(далі — Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, зокрема, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.Відповідно до положень цього
Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації, що подається до контролюючого органу у строки, установлені законодавством, на підставі якої здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).Згідно з
пунктом 6.1 статті 6 Закону № 2181 податкові повідомлення надсилаються платникам до настання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.Разом із тим зазначимо, що
для фізичної особи — платника єдиного податку законодавством не встановлено обов'язок подання податкової декларації з єдиного податку та узгодження податкового зобов'язання щодо цього податку з податковим органом.Також законодавством не встановлено обов'язок податковому органу щомісяця визначати податкове зобов'язання фізичної особи — платника єдиного податку.
Таким чином, фізичні особи — платники єдиного податку не подають декларацію, тим самим податкове зобов'язання щодо єдиного податку не узгоджують, оскільки ставка єдиного податку встановлюється місцевими органами самоврядування у фіксованому розмірі (20 — 200 грн.) залежно від виду діяльності.
Отже, на думку Держкомпідприємництва, санкції за несплату податкового зобов'язання, передбачені
Законом № 2181, не може бути застосовано до фізичних осіб — платників єдиного податку.<...>
Заступник голови О. Сахненко
Тепер наведемо поганий
лист ДПАУ.
Державна податкова адміністрація України
Лист від 24.10.2003 р. № 16658/7/24-1117
ДПА України розглянула
лист щодо узгодження податкового зобов'язання фізичних осіб — платників єдиного податку і повідомляє таке.У
абзаці другому підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон) визначено, що в разі, коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності — протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.Підпунктом 1.2 статті 1
Закону визначено, що податкове зобов'язання — це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.Єдиний податок регулюється
Указом Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 р. № 746 (далі — Указ), що має статус законодавчого акта, статтею 2 якого встановлено, що ставка єдиного податку у фіксованих сумах для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 та більше 200 грн. на місяць.Крім того, цією
статтею визначено, що фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності самостійно приймають рішення щодо обрання способу оподаткування доходів за єдиним податком шляхом придбання Свідоцтва про сплату єдиного податку.Порядок видачі
Свідоцтва про сплату єдиного податку визначений наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 р. № 559, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. № 752/4045, у редакції наказу ДПА України від 28 грудня 2001 р. № 521, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 січня 2002 р. № 49/6337.Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає до податкового органу письмову заяву, таким чином він погоджується на сплату єдиного податку на відповідний вид діяльності у сумі, встановленій місцевою радою. Тобто з цих підстав сума єдиного податку вважається узгодженою, а платник податку зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання в строки не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалась попередня сплата єдиного податку
(стаття 5 Указу). Таким чином, Указом визначено граничний строк сплати єдиного податку.У заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності зазначає дату переходу на спрощену систему оподаткування, підтверджує граничні терміни сплати єдиного податку та суму єдиного податку, належну до щомісячної сплати. Форма такої заяви наведена в
додатку 1 до зазначеного вище Порядку.Орган державної податкової служби направляє податкове повідомлення платнику єдиного податку по строках сплати, які не настали, за встановленою формою, наведеною в
Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 та зареєстрованому в Мін'юсті України 06.07.2001 р. № 567/5758.Податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо платник податків перейшов на загальну систему оподаткування з початку податкового періоду.
У разі коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податку податкові вимоги, які формуються за узгодженими сумами податкових зобов'язань, не сплаченими платником податків, відповідно до
Закону.Оскільки на суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб, які відповідно до
статті 6 Указу не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету КМУ від 26.12.92 р. № 13 «Про прибутковий податок з громадян» (постанова КМУ від 16.03.2000 р. № 507), на них не поширюються положення Декрету щодо подання податкової декларації.Викладене вище довести до підпорядкованих органів ДПС України.
Заступник голови С. Лекарь
Висновки
Єдиний податок не проходить етап узгодження за правилами
Закону № 2181, а просто сплачується в установлений строк. Отже, умови, які дозволяють застосувати штрафні санкції зі статті 17 Закону № 2181 (а також нарахувати пеню) за несвоєчасну сплату єдиного податку та штрафні санкції за неподання (несвоєчасне подання) «єдиного» Звіту, відсутні.Представники податкових органів у свою чергу намагаються погодити несвоєчасну сплату єдиного податку (подання звітності із запізненням) під штрафи та пеню за
Законом № 2181. Однак на спростування їх необґрунтованих висновків можна навести низку аргументів.Довідкова інформація (довідка)
1
Законом № 2181 передбачено ще один варіант узгодження — нарахування зобов'язання податковими органами із застосуванням непрямих методів, але він «запрацює» тільки з появою спеціального закону.
