Теми статей
Обрати теми

Чи потрібно підприємцю депонувати заробітну плату?

Редакція ВД
Стаття

Чи потрібно підприємцю депонувати заробітну плату?

 

Своєчасна виплата заробітної плати — це, безперечно, не тільки норма трудового законодавства, а й священний обов'язок будь-якого роботодавця. Однак, що робити, якщо працівник не з'явився за належною йому сумою у встановлений день?

Чи зберігати чужі гроші? І, найголовніше, чи не буде при цьому неузгодженостей у сплаті податку з доходів і соціальних внесків? Одна з прийнятих форм зберігання невиплаченої зарплати — депонування (здавання грошей до банку), але чи зобов'язаний це робити підприємець, розглянемо про це в нашій статті.

Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю від 10.12.71 р. № 322-VIII.

Закон № 2050

— Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-III.

Положення № 637

— Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Інструкція № 21-1

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

Інструкція № 22

— Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22.

 

Для чого існує депонент

Відповідно до

пункту 1.2 Положення № 637 депонована заробітна плата — це готівкові кошти, отримані підприємствами (підприємцями) для виплат, пов'язаних з оплатою праці та не виплачені в установлений строк окремим фізичним особам.

Для роботодавців питання про передачу чиєїсь заробітної плати на зберігання до банку виникає тоді, коли працівник за нею не з'являється, у всякому разі, у встановлений для виплати день. Нагадаємо, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних

днів (стаття 115 КЗпП). Конкретні строки виплати підприємець повинен установити своїм розпорядженням та ознайомити з ним працівників. У разі якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Для юридичних осіб основна причина депонування — це дотримання ліміту каси, тобто граничної суми готівкових коштів, що залишаються в ній. Фізичним особам — підприємцям ліміт каси не встановлюється, отже, не поклавши на поточний рахунок невиплачену зарплату, вони не порушать касову дисципліну. Крім того, не всі підприємці взагалі мають відкритий банківський рахунок.

Також зауважимо, що

Положення № 637 не зобов'язує підприємців депонувати зарплату. Крім того, у листі НБУ від 18.07.2006 р. № 11-113/2701-7507 зазначено, що невиплачені суми заробітної плати можуть залишатися в касі навіть у юридичних осіб, але з урахуванням ліміту.

Отже,

якщо підприємець не здасть до банку на депонент заробітну плату, то з точки зору касової дисципліни це не буде порушенням.

Разом із тим роботодавцям не слід забувати про трудове законодавство. Так, відповідно до

статті 97 КЗпП оплата праці здійснюється в першочерговому порядку, а згідно зі статтею 233 КЗпП щодо заробітної плати не застосовується строк позовної давності. Таким чином, якщо через якийсь період часу (тиждень, місяць тощо) працівник з'явиться за зарплатою, то все ж таки доведеться йому її виплатити, незважаючи на запізнення.

Фактично підприємець може здійснити таку виплату з виручки

(лист НБУ від 18.07.2006 р. № 11-113/2701-7507) або просто знявши гроші з поточного рахунка без попереднього депонування (умова щодо цільового використання виручки сьогодні не діє).

Отже, законодавство не зобов'язує підприємця депонувати заробітну плату, однак ця процедура для нього не заборонена і здебільшого може виявитися дуже зручною, наприклад, якщо підприємець побоюється, що в день появи працівника він не матиме «вільних» грошей для виплати зарплати (ні у вигляді виручки, ні на поточному рахунку) або ж з якихось причин він не хоче залишати ці гроші в сейфі чи такого сейфа для зберігання готівки він не має.

 

Документальне оформлення

Тепер розглянемо, як оформити невиплату заробітної плати. Так, за наявності невиплаченої (депонованої) суми підприємець (або його касир) діє так:

— у платіжній відомості напроти прізвищ осіб, яким не виплачено заробітну плату, ставить штамп і робить запис «Депоновано»;

— у кінці розрахунково-платіжної відомості зазначає фактично виплачену суму та недоотриману суму виплат, що підлягає депонуванню, звіряє ці суми із загальним підсумком за відомістю та посвідчує запис своїм підписом;

— складає реєстр депонованих сум довідка 1.

На загальну суму депонованої заробітної плати оформляється один загальний видатковий документ у довільній формі, потім ця сума здається до банку для зарахування на поточний рахунок підприємця.

Згодом для виплати раніше депонованої заробітної плати також складається видатковий документ у довільній формі. На підставі цього документа суми заробітної плати потраплять до витрат підприємця.

 

РЕЄСТР ДЕПОНОВАНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

за лютий 2008 р.

 

Порядковий № (табельний №)

Найменування цеху (відділу)

Номер платіжної відомості

Прізвище, ім'я та по батькові

Дата виникнення заборгованості

1

2

3

4

5

2

торговий

2

Сидоренко В. Г.

07.03.2008 р.

Усього

 

Сума невиданої заробітної плати

Відмітка про сплату (перерахування, списання, перенесення)

Дата

№ документа

Сума

Підпис виконавця

6

7

8

9

10

640,50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Касир

 
(
підпис)
  Виконавець
(підпис)
 

 

ФОП Петренко П. П.
(підпис)
 

 

«10» березня 2008 р.


Порядок сплати податку з доходів і соцвнесків

Законодавство не містить жодних особливостей щодо перерахування податку з доходів фізичних осіб і внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування із сум депонованої заробітної плати

. У зв'язку з цим слід користуватися загальними нормами, що регулюють порядок їх сплати.

1.

При отриманні готівки для виплати зарплати з поточного рахунка в банку податок з доходів фізичних осіб і внески до соцфондів сплачуються одночасно з отриманням коштів у банку. Звертаємо увагу, що внески до Пенсійного фонду в частині утримань Інструкцією № 21-1 дозволено сплачувати не пізніше ніж через 20 календарних днів, наступних за місяцем нарахування зарплати. Однак, незважаючи на це, внески до Пенсійного фонду в частині утримань доцільно сплачувати одночасно з внесками до Пенсійного фонду в частині нарахувань.

Таким чином, ще до того, як заробітна плата стане депонованою, соцвнески та податок з доходів з неї буде сплачено.

2.

У разі виплати зарплати за рахунок виручки податок з доходів фізичних осіб перераховується протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати. Внески до Пенсійного фонду в частині нарахувань сплачуються в день виплати заробітної плати з виручки.

Що стосується внесків до Пенсійного фонду в частині утримань, то ситуація така ж сама, що й при виплаті зарплати з банку: дозволено сплачувати не пізніше ніж через 20 календарних днів, наступних за місяцем нарахування зарплати, однак, на наш погляд, їх доцільно сплачувати одночасно з внесками до Пенсійного фонду в частині нарахувань.

Внески до фондів «безробіття», «нещасного випадку», «тимчасової непрацездатності» (як утримання, так і нарахування) сплачуються до бюджету не пізніше наступного дня після видачі зарплати з виручки.

І ще два моменти

:

— наявність в обліку депонованої зарплати ніяк не впливає на порядок заповнення звітності щодо соцвнесків, а також на порядок заповнення Податкового розрахунку за формою № 1ДФ;

— заробітна плата, не отримана своєчасно працівником з його вини, відповідно до

Закону № 2050 не підлягає компенсації за прострочення її виплати.

 

Що потрібно врахувати при отриманні в банку депонованих сум

Надалі, коли підприємець отримуватиме в банку депоновані суми, з яких уже сплачено податок з доходів і страхові внески, необхідно врахувати таке.

Відповідно до

пункту 3.9 Інструкції № 22 банк прийме від суб'єктів підприємництва платіжні доручення на перерахування заробітної плати на рахунки працівників або грошові чеки на отримання заробітної плати тільки за умови одночасного подання платіжних доручень на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків і страхових внесків, або документального підтвердження їх сплати раніше.

Таким чином,

якщо готівку в банку отримують окремо тільки для видачі депонованої заробітної плати (а не разом із зарплатою інших працівників), банк, керуючись Інструкцією № 22, може відмовити у видачі коштів у зв'язку з відсутністю перерахувань податку з доходів і страхових внесків. Вихід з такої ситуації: або надати документальне підтвердження сплати податку та внесків, або перерахувати податок з доходів і страхові внески в мінімальному розмірі.

 

Зарплата за довіреністю

Якщо в день виплати заробітної плати працівник відсутній, то

заробітну плату, належну до виплати такому працівнику, можна видати за довіреністю іншій особі, тобто своєчасно. Зарплата за довіреністю видається в тих випадках, коли працівник не може сам отримати належну йому заробітну плату, у тому числі, коли він не може розписатися власноручно у зв'язку з хворобою або з інших поважних причин. У зарплатній відомості в такому разі робиться відповідна примітка. Зауважимо, що нотаріально посвідчувати довіреність на отримання заробітної плати працівнику не потрібно.

 

Висновки

Якщо підприємець не здасть до банку на депонент заробітну плату, то з точки зору касової дисципліни порушення не буде. Тобто законодавство не зобов'язує підприємця депонувати заробітну плату, однак ця процедура для нього не заборонена та здебільшого може виявитися дуже зручною.

За наявності невиплаченої (депонованої) суми підприємець (або його касир) діє так:

— у платіжній відомості напроти прізвищ осіб, яким не виплачено заробітну плата, ставить штамп і робить запис «Депоновано»;

— у кінці розрахунково-платіжної відомості зазначає фактично виплачену суму та недоотриману суму виплат, що підлягає депонуванню, звіряє ці суми із загальним підсумком за відомістю та посвідчує запис своїм підписом;

— складає реєстр депонованих сум.

Законодавство не містить жодних особливостей щодо перерахування податку з доходів фізичних осіб і внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування із сум депонованої заробітної плати. У зв'язку з цим потрібно користуватися загальними нормами, що регулюють порядок їх сплати.

Наявність в обліку депонованої зарплати ніяк не впливає на порядок заповнення звітності щодо соцвнесків, а також порядок заповнення Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.


Довідкова інформація (довідка)

1

Форму реєстру депонованої заробітної плати затверджено наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356, який на підприємців не поширюється, отже, вести її вони можуть за бажанням.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі