Якщо підприємець не взяв у продавця-підприємця копію Свідоцтва про держреєстрацію
ЗАПИТАННЯ. Приватний підприємець купив у іншого підприємця товар, але не взяв у нього копію Свідоцтва про держреєстрацію. Чи потрібно тепер на суму покупки нарахувати і сплатити податок з доходів фізосіб (далі — ПДФО)?
ВІДПОВІДЬ. На сьогодні чинне законодавство не містить норм, що зобов’язують підприємця при виплаті доходу іншому підприємцю вимагати в останнього копії Свідоцтва про держреєстрацію та платіжних документів про сплату податку (податку з доходів, єдиного або фіксованого податку). Необхідно тільки впевнитися в їх наявності, тобто підприємець-продавець повинен просто показати їх суб’єкту господарювання-покупцю.
Проте податківці на місцях вимагають від суб’єктів господарювання, які виплатили дохід фізособі-підприємцю, копії свідоцтва про держреєстрацію і платіжки про сплату ПДФО
особою, яка отримала дохід (лист ДПАУ від 13.03.2006 р. № 2241/6/17-0716). Якщо в підприємця-покупця таких документів немає, він може піти одним із двох шляхів:1. Відстоювати свої інтереси, оскарживши рішення відповідного податкового органу вище або звернувшись до суду
. Для цього необхідно послатися на:— відсутність у законодавчій та нормативній базі підстав вимагати від підприємця-продавця копії зазначених документів;
— якщо в договорі та/або платіжних документах зазначено номер Свідоцтва про держреєстрацію продавця як підприємця і номер платіжки про сплату ним податку з доходів (єдиного або фіксованого податку) за той період, у якому проводиться виплата йому доходу, — на наявність цих даних;
— на норму
Податкового роз’яснення № 633 документ 1, що забороняє утримувати ПДФО при виплаті доходу підприємцю: «...особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб’єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об’єкт оподаткування — дохід оподаткування під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу...» (докладніше див. «ВД», 2008, № 4, с. 4).2. Погодитися з податківцями.
Якщо зв’язуватися з оскарженням підприємець не має наміру, йому потрібно скоріше виправитися, тобто
донарахувати і сплатити до бюджету ПДФО. Причому сума податку повинна визначатися із застосуванням натурального коефіцієнта 0,176471 (виплачену продавцю винагороду потрібно помножити на цей коефіцієнт). Інакше кажучи, вважається, що видана на руки продавцю сума грошових коштів — це тільки 85 % від винагороди, яка йому належала, а 15 % від неї ще потрібно визначити — це й буде сума ПДФО.Наприклад, підприємець придбав у іншого підприємця товар за 300 грн., а копії Свідоцтва про держреєстрацію продавця і платіжки про сплату ним ПДФО попросити забув. Розмір ПДФО, який покупець має заплатити до бюджету, становитиме:
300 х 0,176471 = 52,94 грн.
Якщо така недоплата виявлена в поточному звітному періоді, достатньо тільки заплатити ПДФО. Проте якщо
Розрахунок за формою № 1 ДФ уже подано (але ще не закінчився граничний термін його подання), потрібно ще раз подати Розрахунок за формою № 1 ДФ (новий звітний), правильний. Виправлення вносять так:— рядок з «помилковою» (з погляду податківців) інформацією (де дохід, виплачений підприємцю, було відображено з ознакою «42», а ПДФО — 0,00) записується до нового
Розрахунку за формою № 1 ДФ під тим же порядковим номером, який був у раніше поданому Розрахунку за формою № 1 ДФ; а в графі 9 за цим рядком ставимо «1» (рядок на виключення);— заповнюємо під тим же номером правильний рядок про дохід, виплачений підприємцю, і про суму ПДФО (ознака доходу — «01» або «07», чи «14» залежно від виду виплачуваного доходу); у графі 9 за цим рядком ставимо «0» (рядок на введення).
У разі якщо граничний термін подання
Розрахунку вже закінчився, Розрахунок за формою № 1 ДФ подається не новий звітний, а уточнюючий. Заповнюється він так само, як і новий звітний (див. вище).Зауважимо, що
в разі, якщо підприємець сам сплатить податок з доходів і внесе виправлення до Розрахунку за формою № 1 ДФ, штрафні санкції йому не загрожують (оскільки Розрахунок за формою № 1 ДФ не є податковою декларацією в розумінні Закону № 2181 документ 2, а ПДФО — не узгоджене податкове зобов’язання).Якщо ж підприємець не виправить помилку і її
виявлять податківці під час перевірки, то вони не тільки стягнуть суму недоплати, а й додатково нарахують штраф у двократному розмірі несплаченої суми (підпункт 17.1.9 Закону № 2181), до того ж іще можуть накласти адмінштраф за статтею 1634 КУпАП документ 3 — від 34 до 51 грн. (від 2 до 3 нмдг). Якщо, звичайно, підприємець не оскаржуватиме таке рішення податкового органу вище або не звертатиметься до суду.Що стосується
підприємця-продавця, то він відповідальності за несплату ПДФО в цьому разі не несе (підпункт 20.3.2 Закону про податок з доходів документ 4), отже, нараховувати і сплачувати ПДФО він не повинен.Розшифровка нормативних посилань (документ)
1
Податкове роз’яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», затверджене наказом ДПАУ від 29.12.2003 р. № 633.2
Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.3
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.4
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
