Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Крошка сын к отцу пришел…» (про участь членів сім’ї в бізнесі підприємця-єдиноподатника)

Редакція ВД
Власне Діло Листопад, 2008/№ 21
Друк
Стаття

«Крошка сын к отцу пришел…» (про участь членів сім’ї в бізнесі підприємця-єдиноподатника)

 

Ситуація. Підприємець-єдиноподатник має намір залучити до сімейного бізнесу свого сина-студента, який навчається за денною формою навчання у вузі, у зв’язку з чим виникають запитання щодо статусу такого помічника-родича.

1. Чи повинен підприємець укладати з ним письмовий трудовий договір, реєструвати його в центрі зайнятості, сплачувати податок з доходів при виплаті сину доходів, внески до соціальних фондів, як у випадку зі звичайним працівником?

2. Чи потрібно підприємцю отримувати в ДПІ довідку про трудові відносини із сином і сплачувати 50 % ставки єдиного податку?

3. Чи потрібно сину підприємця додатково звітувати про свої доходи, вести власну Книгу ф. № 10?

4. Чи поширюється на таку «сімейну» участь стаття 11 Закону № 1058, відповідно до якої члени сім’ї підприємця підлягають пенсійному страхуванню? Якщо це так, то виходячи з якого доходу нараховуватимуться внески (50 % ставки єдиного податку тощо) і страховий стаж?

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Сімейний кодекс

— Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ККУ —

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції Указу від 28.06.99 р. № 746/99.

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон про податок з доходів

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Порядок № 599

— Порядок видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.

Інструкція № 12

— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1.

Регламент № 62

— Регламент адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 09.02.2006 р. № 62.

 

Право сімейного бізнесу

Досить часто члени однієї сім’ї об’єднують свої зусилля для зростання загального статку, тобто займаються сімейним бізнесом. При цьому, як правило, офіційний статус підприємця має один із членів сім’ї, який звертається за допомогою до своїх родичів.

Однак сьогодні правове регулювання сімейного бізнесу є недосконалим. Річ у тім, що ні

ЦКУ, ні Сімейний кодекс, ні інші нормативні документи не дають чіткої відповіді на запитання: яким чином має бути оформлено такі відносини?

Наприклад, у

пункті 14 Інструкції № 12 зазначено «...фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, за умови, що їм допомагають члени сім’ї, які спільно з ними проживають, загальний оподатковуваний дохід розподіляють між собою за угодою...».

Як бачимо, тут ідеться про укладення угоди між підприємцем і членами сім’ї, причому це не трудовий договір між роботодавцем і працівником, а саме угода про розподіл доходу. Зауважимо, що наймані працівники отримують застережену зарплату, що не залежить від розмірів доходу підприємця.

Згідно зі

статтею 7 Сімейного кодексу дозволяється укладати договори для регулювання сімейних відносин між їх учасниками. Крім того, у статті 8 Сімейного кодексу зазначено, що особисті немайнові та майнові права, не врегульовані цим Кодексом, можуть регулюватися ЦКУ .

Однак є такий момент: якщо подібний договір передбачатиме розподіл доходів від участі в

підприємницькій діяльності, то за бажанням перевіряючі можуть побачити ознаки провадження господарської діяльності членами сім’ї. Сьогодні провадити госпдіяльність без державної реєстрації заборонено довідка 1.

Разом з тим існує й інший, не пов’язаний з бізнесом аспект — сімейні відносини між членами сім’ї, і зокрема між батьком і сином. Згідно з

частиною 9 статті 7 Сімейного кодексу вони повинні базуватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних принципів суспільства. Безперечно, допомога членів сім’ї один одному цілком відповідає цим принципам, і будь-які договори, як правило, не потрібні.

Але незважаючи на зазначене, трапляються випадки, коли на укладенні трудового або цивільно-правового договору можуть наполягати представники контролюючих органів. Тому далі розглянемо різні варіанти участі членів сім’ї у спільному бізнесі та проаналізуємо, наскільки неминучим буде оформлення відносин (про це ми писали також у «ВД», 2007, № 1 с. 23).

 

Видимий невидимка

Отже,

син фізичної особи — підприємця бере участь у його діяльності таким чином, що факт такої участі неможливо довести. У такому випадку, на наш погляд, його взагалі не потрібно оформляти, з ним не потрібно укладати трудовий договір, платнику єдиного податку не потрібно отримувати на нього довідку про трудові відносини. Нічого сплачувати за нього також не потрібно — ні податок з доходів, ні внесок на обов’язкове пенсійне страхування, ні доплату єдиного податку.

Приклади такої роботи: син підприємця допомагає заповнювати йому звітність, вести облік, веде переговори з контрагентами, підшукує потрібне приміщення тощо.

 

Майстра викликали?

Інша ситуація —

факт участі в діяльності сина підприємця можна виявити та довести. При цьому (одночасно):

— він своїми діями не призводить до будь-яких юридичних наслідків

(зокрема, не вступає від імені підприємця в договірні відносини з третіми особами (покупцями, замовниками));

— його дії можна «вмістити» у межі цивільно-правових відносин (зауважимо, що торгівлю від імені підприємця не можна «вмістити» у такі межі, про що йтиметься далі)

.

Наприклад, син допомагає підприємцю розвантажувати товар, відносити товар на склад, охороняє у вечірній час торговельну точку.

На наш погляд, у цьому випадку укладати трудовий договір також немає необхідності

довідка 2 , оскільки відносини між підприємцем і членом його сім’ї, який бере участь у підприємницькій діяльності, у цьому випадку можна розцінювати як просту сімейну солідарність. Один член сім’ї допомагає іншому для досягнення спільної мети — матеріального благополуччя всієї сім’ї.

Разом з тим представники податкових органів вважають, що участь члена сім’ї в підприємницькій діяльності має супроводжуватися укладенням трудового договору (принаймні такий висновок можна зробити з

Регламенту № 62 ).

З урахуванням такої позиції податківців у випадку, коли відносини між підприємцем і членом його сім’ї можна «вмістити» в межі цивільно-правових відносин, для

обережних підприємців можна запропонувати варіант (щоб не укладати трудовий договір) «для підстрахування» укласти з членом сім’ї цивільно-правовий договір (договір підряду — якщо йдеться про виконання робіт; договір послуг — якщо йдеться про надання послуг).

У такому разі

у визначенні межі для єдиноподатників у 10 осіб такий виконавець (підрядник) не враховуватиметься.

Але слід мати на увазі, що в будь-якому разі виплата винагороди за договором підряду (послуг) обкладається при виплаті податком з доходів.

При цьому відомості про виплату слід відобразити у ф. № 1ДФ.

Зауважимо, що

подавати «громадську» декларацію сину підприємця не потрібно, оскільки виплачений дохід обкладається податком з доходів під час його виплати.

Якщо договір укладено на надання послуг

, крім податку з доходів, жодних нарахувань і утримань з виплати провадити не потрібно. Якщо договір укладено на виконання робіт, з виплати потрібно здійснити нарахування та утримання внеску до Пенсійного фонду, відобразити виплату в щомісячному пенсійному «додатку 23», а також подати до Пенсійного фонду на отримувача доходу відомості з персоніфікації.

Як відрізнити роботи від послуг, зазначалося в

листах Пенсійного фонду України від 01.09.2006 р. № 11127/03-02 («ВД», 2006, № 20, с. 2), від 09.11.2006 р. № 14663/03-30:

«Характерною

ознакою послуг є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання, неможливість зберегти, споживчість послуги при її наданні.

Предметом підрядних відносин

може бути як створювана річ, так і обробка, переробка, ремонт вже існуючої речі.

…правовідносини з надання маркетингових послуг, консультаційних послуг, бухгалтерських послуг, юридичних та аудиторських послуг мають ознаки правовідносин, які регулюються

договором про надання послуг...».

З урахуванням такої класифікації зазначені вище розвантаження, його перенесення, охорона у вечірній час торговельної точки є послугами, відповідно виплати за такими договорами

пенсійним внеском не обкладатимуться.

 

Син працює реалізатором

Вище розглядалися випадки, коли підприємцю нічого не заважає використовувати працю свого сина без зайвої тяганини з договорами та додатковими платежами. Однак ми підкреслювали, що все це справедливо, коли член сім’ї не займається торгівлею і не здійснює розрахунки з покупцями та замовниками.

У ситуації, коли член сім’ї займається безпосередньо торгівлею, факт його участі в підприємницькій діяльності є очевидним для всіх, при цьому такі відносини під цивільно-правові не підпадають.

При цьому в

статті 1 Указу № 746 зазначається, що єдиний податок запроваджується для:

«…фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей , протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень...».

Можна дійти висновку, що

Указ № 746 виділяє членів сім’ї підприємця як окрему групу. Але при цьому не уточнюється, як саме має бути оформлено їх участь у підприємницькій діяльності, щоб члени сім’ї враховувалися при порівнянні з обмеженням у 10 осіб.

Тут можливо два варіанти.

Варіант 1.

Отримати на члена сім’ї Довідку про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку (далі — Довідка) і доплачувати за нього 50 % ставки єдиного податку. При цьому трудовий договір не оформляти. За ідеєю саме цей варіант з точки зору погляду законодавства найправильніший, оскільки якщо члени сім’ї самі того не бажають, нічого їх не зобов’язує укладати трудовий договір. Незважаючи на те, що в податкових і організаційних моментах член сім’ї прирівнюється Указом № 746 до найманого працівника, цей документ не регулює сферу трудових відносин і не може зобов’язати підприємця укласти трудовий договір. Хоча слід звернути увагу, що в будь-якому разі член сім’ї — помічник усе одно враховуватиметься в розрахунку чисельності працівників (щоб визначити, чи перевищує кількість працівників і помічників 10 осіб).

Якщо помічник працює як реалізатор, то

на нього потрібно зареєструвати додаткову Книгу ф. № 10.

Пенсійні внески

. Якщо в провадженні підприємницької діяльності єдиноподатника беруть участь члени його сім’ї без укладення договорів, то актуальним стає питання сплати пенсійних внесків.

Закон № 1058

надав членам сім’ї — помічникам підприємця статус страхувальників, які страхують самих себе на обов’язкових засадах довідка 3.

Але відповідно до усних коментарів працівників Пенсійного фонду члени сім’ї самі вирішують, реєструватися їм у Пенсійному фонді чи ні.

Для підстрахування в цьому випадку можна використовувати такий аргумент — для члена сім’ї не встановлено строк проходження реєстрації в Пенсійному фонді, отже, зволікати з її проходженням член сім’ї може як завгодно довго (безкарно).

Варіант 2.

Укласти з членом сім’ї трудовий договір і тільки після цього отримати Довідку та проводити доплату 50 % єдиного податку, реєструвати додаткову Книгу ф. № 10.

Якщо підприємцю вдасться оформити члена сім’ї без укладення трудового договору (у податковій видадуть

Довідку) — дуже добре. Не вдасться — дітися нема куди, доведеться укладати трудовий договір. Вище вже зазначалося, що податківці дотримуються позиції, що із членом сім’ї — помічником потрібно укладати трудовий договір (це випливає, зокрема, з Регламенту № 62).

Виходить, підприємцям, які будуть змушені дотримуватися цієї настанови, доведеться зареєструвати в центрі зайнятості трудовий договір, а потім утримувати податок з доходів, сплачувати соціальні внески та подавати відповідну звітність. Оскільки в цьому випадку працівником буде студент денної форми навчання, слід урахувати деякі особливості.

Якщо студент оформляється без трудової книжки, то вважається сумісником, тобто може отримувати зарплату пропорційно відпрацьованому часу та в сумі, менше мінімальної.

Відповідно до

Закону про податок з доходів доходи, виплачувані студенту як заробітна плата, обкладаються податком з доходів за ставкою 15 %.

Згідно з

підпунктом 6.1.2 Закону про податок з доходів заробітну плату учнів і студентів може бути зменшено на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у підвищеному розмірі: 150 % від 50 % мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року. У 2008 році ця сума становить 386 грн. 25 коп. Отже, якщо сума заробітної плати працівника-студента не перевищує 890 грн., то базу обкладення податком з доходів може бути зменшено на 386,25 грн. Однак застосування ПСП до доходів студентів має свої особливості.

Відповідно до

підпункту 6.3.3 Закону про податок з доходів ПСП не застосовується, якщо одночасно протягом податкового місяця, крім заробітної плати, студент отримує стипендію, грошове або майнове (речове) забезпечення, що виплачується з бюджету. Це пов’язано з тим, що сама собою стипендія в сумі, яка не перевищує 890 грн., не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Тому правом на ПСП найімовірніше зможуть скористатися студенти, які навчаються за контрактом (оплачують навчання).

 

А що, якщо..?

Однак повернемося до питання обов’язковості отримання

Довідки та реєстрації Книги ф. № 10 на члена сім’ї — помічника. Як уже зазначалося, за члена сім’ї, який допомагає в підприємницькій діяльності єдиноподатнику, слід сплатити 50 % ставки єдиного податку та отримати Довідку. Також, якщо він виконує функції реалізатора, на нього слід зареєструвати додаткову Книгу ф. № 10.

Тепер визначимо, що може загрожувати підприємцю, який залучав члена сім’ї для участі в підприємницькій діяльності та при цьому повністю проігнорував вимоги

Указу № 746: не отримував Довідку на помічника та не доплачував за нього 50 % єдиного податку.

Так, якщо єдиноподатник з урахуванням неоформленого члена сім’ї не вийшов за межі щодо чисельності працівників (10 осіб), то:

— податківці можуть вимагати від підприємця сплати 50 % ставки єдиного податку (установленої для підприємця) за один місяць. Якщо якимось чином буде встановлено, що син працював не в одному, а в декількох календарних місяцях, доплату буде відповідним чином збільшено. Штрафи та пеня до такої суми (до суми доплати, якої вимагають податківці) не застосовуються;

— за нереєстрацію та, як наслідок, неведення обліку у Книзі ф. № 10 можливе накладення адміністративного стягнення за

статтею 1641 КУпАП — попередження або штраф у розмірі від 51 до 136 грн.

Якщо з урахуванням неоформленого члена сім’ї підприємець вийшов за встановлену межу щодо чисельності працівників, до всього наведеного вище додасться автоматичний перехід з початку наступного кварталу на загальну систему оподаткування.

 

Висновки

Як правило, якщо члени сім’ї підприємця допомагають йому в здійсненні діяльності, трудовий договір укладати не обов’язково. Отже, не потрібно нараховувати їм зарплату, сплачувати податок з доходів і соцвнески.

В окремих випадках, коли член сім’ї (син) виконуватиме роботи або послуги, можливе укладення цивільно-правового договору.

Водночас існує позиція податківців: із членом сім’ї підприємця — платника єдиного податку, який бажає брати участь у підприємницькій діяльності, потрібно укласти трудовий договір. Причому «сховатися» від податківців не просто, якщо син підприємця здійснює розрахунки з покупцями.

Укладення трудового договору для підприємця є невигідним, оскільки зобов’язує реєструвати його в центрі зайнятості, утримувати податок з доходів, сплачувати соціальні внески та подавати відповідну звітність.

У деяких випадках, за умови лояльності податківців, можна обмежитися доплатою 50 % ставки єдиного податку за члена сім’ї, отриманням довідки та реєстрацією додаткової Книги ф. № 10.


Довідкова інформація (довідка)

1 Нагадаємо, що відповідно до

статті 164 КУпАП таке порушення карається штрафом від 340 до 680 грн. (від 20 до 40 нмдг) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини або без такої.

Якщо до особи протягом року вже застосовувалося адміністративне стягнення за таке порушення, то розмір штрафу буде

від 510 до 1020 грн. (від 30 до 60 нмдг) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини або без такої.

Крім того, якщо провадження без державної реєстрації діяльності, що містить ознаки підприємницької, було пов’язано з отриманням доходу в більших розмірах, загрожує й кримінальна відповідальність за

статтею 202 ККУ. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума в тисячу та більше разів перевищує 1 нмдг (більше 17000 грн.).

Суб’єкта може бути покарано у вигляді штрафу від

1700 до 4250 грн. (від 100 до 250 нмдг) або виправних робіт строком до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2 Відповідно до

статті 21 КЗпП трудовий договір — це «угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін».

3

«Пенсійна» Інструкція № 21-1 вносить певну ясність у це питання. Принцип сплати внеску за помічників такий: член сім’ї спочатку сам реєструється в Пенсійному фонді, а потім підприємець сплачує за нього внесок.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць