Вантажні перевезення в підприємця: оподаткування та облік
Продовжуючи тему вантажоперевезень, які здійснюються підприємцем на загальній системі оподаткування (див. «ВД», 2008, № 20, с. 15), поговоримо про те, як правильно перевізнику обліковувати свої витрати та заповнювати Книгу ф. № 10.
Крім того, у цій публікації розповімо про звітність вантажоперевізника, який використовує найманих працівників, а також про строки її подання.
Людмила БАЛА, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон про податок з власників транспортних засобів
— Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» у редакції від 11.12.91 р. № 1963-XII.Декрет про прибутковий податок
— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.Інструкція № 12
— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.Інструкція № 162/379
— Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 19.07.99 р. № 162/379.Інструкція № 16
— Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16.Інструкція № 36
— Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 р. № 36.Інструкція № 339
— Інструкція про порядок обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339.Інструкція № 21-1
— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1.Порядок № 451
— Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451.Положення № 102
— Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. № 102.Наказ № 210
— наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики автомобільного транспорту» від 11.07.2007 р. № 210.Інструкція № 42
— Інструкція щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. № 42.
Витрати та Книга ф. № 10
Підприємець на загальній системі оподаткування має право відняти від доходу, що підлягає оподаткуванню, свої витрати. Але для цього потрібно виконати три умови:
1) мати
розрахункові документи, що підтверджують здійснення витрат і їх зв’язок з госпдіяльністю підприємця;2)
отримати дохід, заради якого ці витрати здійснювалися. Якщо витрати не можна пов’язати з конкретним доходом, то вони обліковуються в тому періоді, в якому або за який їх оплачено, якщо мала місце передоплата (зрозуміло, за наявності в цьому періоді доходу, достатнього для їх покриття);3) зменшити дохід можна на суму тільки тих витрат, які зазначено в переліку валових витрат (ВВ), зазначеному у
статтях 5 і 8 Закону про податок на прибуток (стаття 13 Декрету про прибутковий податок). На останньому зупинимося докладніше.Витрати на придбання вантажних автомобілів
підлягають амортизації, тобто до складу ВВ не включаються. Сума амортизації теж зменшує дохід, що підлягає оподаткуванню, але не відразу, а поступово. Докладніше див. «ВД», 2008, № 19, с. 19.Витрати на ремонт автомобілів
(заміна запчастин довідка 1, послуги ремонтників або зарплата працівників-ремонтників, нарахування на таку зарплату тощо) можна включити до витрат тільки в сумі, що не перевищує 10 % від сукупної балансової вартості всіх власних основних засобів на початок року (підпункт 8.7.1 Закону про податок на прибуток). Оскільки балансова вартість — це різниця між первісною вартістю та сумою амортизації, визначити її (отже, і 10 % від неї) може тільки той підприємець, який амортизацію нараховує. Той же, хто свої основні засоби не амортизує, 10-відсотковий ліміт не обчислює, тобто витрати на ремонт автомобілів до складу витрат включити не зможе.Витрати на техобслуговування
, утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності вантажних автомобілів (включаючи придбання бензину, газу, інших ПММ, заміну мастила, миття, стоянку та паркування, а також заміну шин та акумуляторів довідка 1 тощо) належать до складу витрат перевізника в повному обсязі (підпункт 5.4.10 Закону про податок на прибуток).Страхові платежі
у зв’язку зі страхуванням автомобілів і цивільно-правової відповідальності водіїв дозволено включати до витрат тільки за умови, що транспортний засіб належить перевізнику на правах власності (підпункт 5.4.6 Закону про податок на прибуток). Витрати на страхування орендованих автомобілів не включаються до витрат.Витрати на
придбання ліцензій, пов’язаних з перевезенням, а також спеціальних дозволів, у тому числі й дозволів на надання послуг з перевезення за кордоном, включаються до витрат на підставі підпункту 5.4.7 Закону про податок на прибуток.Витрати на сплату податків:
1)
ПДВ, сплачений контрагентам у складі вартості придбаних у них товарів, робіт, послуг, до витрат не включається (незалежно від того, зареєстрований підприємець-покупець як платник ПДВ чи ні).А ось те, що
ПДВ, сплачений до бюджету (тобто податкове зобов’язання, визначене в декларації платника ПДВ), включати до витрат можна, прямо зазначено в додатку 7 до Інструкції № 12. Однак слід звернути увагу, що останнім часом податківці на місцях чомусь цю норму ігнорують і виступають категорично проти включення ПДВ до витрат. Більше того, ДПАУ листом від 04.09.2008 р. № 17930/7/17-0717 відкликало свій колишній хороший лист від 16.08.2004 р. № 7004/6/17-3116, який відповідав Інструкції № 12 і дозволяв включати до витрат ПДВ, сплачений до бюджету. У такий спосіб ДПАУ дала зрозуміти, що вона проти включення ПДВ до витрат;2)
екозбір у будь-якому разі включається до складу витрат платника;3)
щодо податку з власників транспортних засобів ситуація така:— якщо
автомобіль належить перевізнику, сплачений ним транспортний податок включається до витрат (найчастіше так і буває) — підпункт 5.2.5 Закону про податок на прибуток. При цьому слід зауважити: якщо вантажний автомобіль підприємець використовує як у підприємницькій діяльності, так і в особистих цілях, податківці, з’ясувавши цей факт, можуть бути проти віднесення транспортного податку до витрат;— якщо автомобіль не належить перевізнику (орендований), то
орендар не зможе включити до витрат суму транспортного податку, навіть якщо за договором оренди цей податок має сплатити саме він. Річ у тім, що відповідно до законодавства платником транспортного податку є власник транспортного засобу (стаття 1 Закону про податок з власників транспортних засобів), і тільки в деяких випадках, наприклад, у разі оренди, податок цей дозволено сплачувати іншим особам. У свою чергу, підпункт 5.2.5 Закону про податок на прибуток дозволяє відносити до складу валових витрат тільки ті податки, які платник зобов’язаний сплатити (а не ті, які йому платити дозволено).Усі
інші витрати підприємця-перевізника (оренда будівлі, зарплата водіїв і відрахування до фондів соціального страхування тощо) відносяться на витрати на загальних підставах. Жодних особливостей для вантажоперевізників тут не існує.Узагальнимо правила визнання витрат у таблиці.
Витрати вантажоперевізника
| Статті витрат | Використовуються власні автомобілі | Використовуються орендовані автомобілі |
| Купівля вантажного автомобіля | У сумі амортизаційних відрахувань | Ні |
| Ні, якщо амортизація не нараховується | ||
| Ремонт | 10 % від балансової вартості всіх власних основних фондів на початок року | 10 % від балансової вартості всіх власних основних фондів на початок року |
| Ні, якщо амортизація не нараховується | Ні, якщо амортизація не нараховується | |
| Витрати на техобслуговування, експлуатацію, утримання та забезпечення основної діяльності вантажних автомобілів | Так, у сумі 100 % понесених витрат | Так, у сумі 100 % понесених витрат |
| Страхові платежі зі страхування майна та цивільно-правової відповідальності водіїв | Так, у сумі 100 % понесених витрат | Ні |
| Вартість ліцензій і спеціальних дозволів | Так, у сумі 100 % понесених витрат | Так, у сумі 100 % понесених витрат |
| ПДВ, сплачений до бюджету (податкове зобов’язання з ПДВ з ПДВ-декларації; тільки для платників ПДВ) | Так, згідно з Інструкцією № 12 /ні, на думку ДПАУ (див. вище) | Так, згідно з Інструкцією № 12 /ні, на думку ДПАУ (див. вище) |
| Екозбір | Так, у сумі 100 % понесених витрат | Так, у сумі 100 % понесених витрат |
| Транспортний податок | Так, у сумі 100 % понесених витрат | Ні |
| Інші витрати (оренда будівлі, зарплата водіїв і відрахування до фондів соціального страхування тощо) | Так, у сумі 100 % понесених витрат | Так, у сумі 100 % понесених витрат |
Зазначені витрати заносяться до Книги ф. № 10. До речі, про ведення самої Книги: загальну її форму визначено в
Інструкції № 12, але часто податківці на місцях вимагають від перевізників вести в ній додаткові графи (наприклад, пункт відправлення/прибуття, пробіг, номери квитків/квитанцій тощо). Тому перевізнику на загальній системі оподаткування слід придбати в податковій Книгу ф. № 10, орієнтовану на транспортну діяльність, і заповнювати в ній усі існуючі колонки.
ПДВ
Оскільки підприємець працює на загальній системі оподаткування, він не має жодних підстав для звільнення його від реєстрації платником ПДВ. Виходить, важливо не забути зареєструватися платником ПДВ, коли це стане необхідно. Проходити ПДВ-реєстрацію відразу ж після держреєстрації необов’язково, але за бажанням можна зареєструватися.
Відповідно до
підпункту 2.3.1 Закону про ПДВ обов’язковій реєстрації підлягають ті підприємці, в яких обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищив 300000 грн. Таким чином, виручку за попередні 12 місяців доцільно контролювати щомісяця. Як тільки вона перевищить 300000 грн., відразу потрібно реєструватися платником ПДВ, для цього надається 20 днів після закінчення місяця, в якому відбулося перевищення (підпункт 9.4 Закону про ПДВ) довідка 2.Надалі
сплачувати ПДВ і подавати ПДВ-декларацію потрібно буде щомісяця. Докладніше про нарахування та сплату ПДВ, зокрема, під час міжнародних перевезень або виконання договорів транспортного експедирування, читайте на с. 29 цього номера.
Звітність
У зв’язку з використанням у госпдіяльності автомобілів підприємець автоматично (жодної спеціальної реєстрації проходити не потрібно) стає платником
збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі — екозбір) і, отже, зобов’язаний звітувати про суму цього збору. Такий Звіт складається щокварталу наростаючим підсумком з початку року та подається до податкового органу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу (підпункт 7.2 Інструкції № 162/379). Сплатити екозбір необхідно не пізніше ніж через 10 днів після закінчення граничного строку подання звіту щодо нього. Докладніше про заповнення Звіту щодо екозбору див. «ВД», 2008, № 8, с. 4.Зауважимо, що при використанні автомобілів у підприємця обов’язково виникнуть
небезпечні відходи (відпрацьовані шини, акумулятори, промащене ганчір’я тощо). Їх необхідно протягом шести місяців після виникнення здати до спеціалізованих організацій, інакше доведеться отримувати ліцензію на зберігання небезпечних відходів (лист Мінекології України від 02.04.2003 р. № 2798/26-8).Якщо підприємець зареєстрований як платник ПДВ, він зобов’язаний
щомісяця протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця подавати декларацію з ПДВ з усіма необхідними додатками, а також сплачувати ПДВ до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання ПДВ-декларації.Щокварталу
підприємець на загальній системі оподаткування зобов’язаний подавати до податкового органу Декларацію про доходи, яка складається наростаючим підсумком і подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду (пункт 4 статті 14 Декрету про прибутковий податок, підпункт 4.1.4 Закону № 2181).Якщо підприємець здійснює готівкові розрахунки із застосуванням РРО або КОРО із РК, то
щомісяця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, до податкового органу слід подавати Звіт про застосування РРО та РК (ЗВВ-1) і Довідку про використані розрахункові книжки (пункт 7 статті 3 Закону про РРО) .Двічі на рік слід звітувати перед органом статистики
, подаючи Звіт про вантажні автомобільні перевезення, що здійснюються фізичними особами — підприємцями на комерційних засадах (наказ № 210). Звіт подається до органу державної статистики за місцем знаходження/місцем провадження діяльності. Конкретні строки подання Звіту встановлюються територіальним органом статистики, тому довідатися про них можна тільки в місцевому статуправлінні.Далі в таблиці наведемо ті звіти, які повинен подавати підприємець у зв’язку з використанням праці найманих працівників:
Звіти, які необхідно подавати у зв’язку з наявністю найманих працівників
| Звіт | Строк подання | Нормативний документ |
| 1 | 2 | 3 |
| До Фонду «тимчасової непрацездатності»: Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП
| Щокварталу не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом | Підпункт 7.5 Інструкції № 16 |
| До Фонду «нещасного випадку»: Розрахункова відомість про нарахування та перерахування страхових внесків і витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків
| Щокварталу до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним
| Підпункт 7.6 Інструкції № 36 |
| До центру зайнятості за місцем реєстрації: Розрахункова відомість про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
| Щокварталу до 20-го (а за рік — 25-го) числа місяця, наступного за звітним кварталом | Підпункт 6.7 Інструкції № 339 |
| До Пенсійного фонду: Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (додаток 23)
| Щомісяця не пізніше ніж через 20 календарних днів після закінчення звітного місяця | Підпункт 11.11 Інструкції № 21-1 |
| До податкового органу: Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ
| Щокварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу | Пункт 2.1 Порядку № 451 |
| До Фонду соціального захисту інвалідів за місцем реєстрації: Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ (річна) підприємцем, в якого працює 8 і більше осіб (Звіт надсилається рекомендованим листом)
| Щороку не пізніше 1 березня наступного за звітним року | Підпункти 1.1 і 2.1 Інструкції № 42 |
От і всі звіти, які необхідно подавати підприємцю. Нагадаємо: якщо граничний строк їх подання припадає на вихідний день, подати звіт можна наступного робочого дня
(підпункт 4.1.5 Закону № 2181), крім звітів до фондів «нещасного випадку», «захисту інвалідів» (їх потрібно подати до вихідних, оскільки стосовно них перенесення немає).
Висновки
Витрати перевізника визначаються відповідно до переліку витрат, зазначеного у
статях 5 і 8 Закону про податок на прибуток. Визнані витрати заносяться до Книги ф. № 10. ДПІ на місцях, як правило, самі розробляють особливу форму цієї Книги для різних видів діяльності, зокрема для транспортних послуг. Тому в податковій слід придбати відповідну Книгу ф. № 10 і заповнювати в ній усі графи.Вантажоперевізник на загальній системі оподаткування зобов’язаний подавати таку
звітність: щоквартальний Звіт щодо екозбору, щоквартальну Декларацію про доходи, щомісячну Декларацію з ПДВ (у разі ПДВ-реєстрації), щомісячний звіт про застосування РРО, піврічну статистичну звітність. У зв’язку з наявністю найманих працівників виникає необхідність подавати щоквартальну звітність до фондів соцстраху («безробіття», «тимчасової непрацездатності», «нещасного випадку»), щоквартальний Звіт до податкового органу за формою № 1ДФ, щомісячну звітність до Пенсійного фонду («додаток 23»), а також щорічний звіт до Фонду «захисту інвалідів», якщо у підприємця працює 8 і більше осіб.Довідкова інформація (довідка)
1 До ремонту належать поточний і капітальний
ремонти. Поточний — одночасна заміна двох базових агрегатів або їх ремонт, капітальний — одночасна заміна трьох і більше базових агрегатів, а також: для легкових автомобілів і автобусів — заміна кузова, для вантажних — заміна рами. Базові агрегати (згідно з додатком Г до Положення № 102) — це:1. Двигун з картером зчеплення у зборі.
2. Коробка передач, роздавальна коробка.
3. Гідромеханічна передача.
4. Задній міст (вісь).
5. Середній міст (вісь).
6. Передня вісь (міст).
7. Рульове керування.
8. Кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля.
9. Кузов автобуса.
10. Рама.
11. Підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида.
Як бачимо, серед зазначених агрегатів відсутні шини та акумулятори, тому їх заміна не є ремонтом, а найімовірніше належить до техобслуговування, хоча прямо про це в
Положенні № 102 не зазначено. Проте навіть фахівці податкової служби справедливо вважають, що заміна шин і акумуляторів — це техобслуговування, а не ремонт («Вісник податкової служби України», 2000, № 13, с. 11).2
Якщо підприємець уклав цивільно-правовий договір (декілька договорів), під час виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме 600 тис. грн., то йому потрібно встигнути зареєструватися до кінця місяця, в якому укладено такий договір.
