Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Юридична підтримка. Як скласти запит до податкової (чи іншого контролюючого органу)

Редакція ВД
Власне Діло Листопад, 2008/№ 22
Друк
Стаття

Юридична підтримка

 

Як скласти запит до податкової (чи іншого контролюючого органу)

 

Для підприємця в деяких ситуаціях буває досить важливо отримати податкове роз’яснення щодо того чи іншого питання саме на свою адресу. Позитивне роз’яснення, надане конкретно підприємцю, убезпечить його надалі від прискіпувань перевіряючих. Про те, як отримати таке роз’яснення, можна довідатися з цієї статті.

Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Конституція

— Конституція України від 28.06.96 р.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2001 р. № 2181-III.

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон про систему оподаткування

— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.2001 р. № 1251-XII.

Закон № 393

— Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР.

Закон № 755

— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Порядок № 80

— Порядок надання роз’яснень законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 06.07.2006 р. № 80.

Порядок № 494

— Порядок надання податкових роз’яснень, затверджений постановою КМУ від 16.05.2001 р. № 494.

Інструкція № 12

— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.

Інструкція № 395

Інструкція про порядок розгляду звернень і особистого прийому громадян в органах державної податкової служби, затверджена наказом ДПАУ від 18.06.2008 р. № 395.

Порядок № 176

— Порядок надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 12.04.2003 р. № 176.

 

До яких органів можна звертатися за роз’ясненнями

Відповідно до

підпунктів «а» і «б» підпункту 4.4.2 Закону № 2181 податкові роз’яснення надаються контролюючими органами, вичерпний перелік яких наведено у статті 2 Закону № 2181, а також іншими державними органами, якщо на них покладено обов’язок з роз’яснення питань щодо обкладення окремими податками, зборами, обов’язковими платежами (підпункти «а» і «б» підпункту 4.4.2 Закону № 2181).

Контролюючими органами є

:

митні органи (щодо податків, які справляються під час митного оформлення товарів);

органи Пенсійного фонду (щодо зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування);

органи фондів соціального страхування (щодо внесків до цих фондів). Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначив правила надання податкових роз’яснень у Порядку № 80. Решта фондів соціального страхування, крім Пенсійного фонду, при наданні податкових роз’яснень мають керуватися безпосередньо підпунктом 4.4.2 Закону № 2181 і Порядком № 494;

податкові органи (щодо податків, що надходять до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених вище випадків).

Що стосується

інших державних органів, які також зобов’язані надавати роз’яснення відповідно до підпункту «б» підпункту 4.4.2 Закону № 2181, то до них, зокрема, можна віднести:

органи Пенсійного фонду (щодо внесків до Пенсійного фонду). Так, відповідно до пункту 13 частини 2 статті 64 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду зобов’язані безоплатно надавати страхувальникам і застрахованим особам в усній і письмовій формі, а також через засоби масової інформації консультації з питань застосування законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, роз’ясняти їх права, обов’язки та відповідальність, порядок сплати страхових внесків, заповнення звітності та інші питання відповідно до Закону № 1058;

Держдепартамент інтелектуальної власності (щодо зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності);

органи Держкомпідприємництва (щодо сплати реєстраційних зборів, які справляються відповідно до Закону № 755).

 

За попит не б’ють

Право фізичних осіб — підприємців на двосторонній зв’язок з контролюючими органами насамперед закріплено

статтею 40 Конституції. Так, усі громадяни мають право направляти індивідуальні, колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок практичної реалізації цього права громадянами України регулюється

Законом № 393. Причому безпосередньо з питань приймання звернень платників податків в органах податкової служби ДПАУ розроблено та затверджено власну Інструкцію № 395. У ній наведено технічні етапи проходження звернень, що надійшли: реєстрація, облік, розгляд, підготовка відповіді тощо.

У цілому під

зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Залежно від кількості заявників

розрізняють індивідуальні та колективні звернення.

Зміст та характер звернення визначаються такими його видами, як:

— зауваження та пропозиції;

— заява або клопотання щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних і особистих прав та законних інтересів;

— скарга про порушення прав і інтересів.

Разом з тим

існує спеціальний порядок звернень (запитів) щодо роз’яснень окремих норм законодавства, що регулюється підпунктом 4.4.2 Закону № 2181 і є найважливішим для платників податків. У цьому випадку акцент робиться не на формі або виді звернення до податкового органу, а саме на правилах роз’яснення (тлумачення) спірних питань у відповідь на запит платника податків.

Платник податків у відповідь на свій запит відповідно до

підпункту «е» підпункту 4.4.2 Закону № 2181 повинен безоплатно отримати бажане податкове роз’яснення, причому, у тому числі надане іншому платнику податків щодо запитання, яке розглядається (з дотриманням правил комерційної або банківської таємниці), у строки, передбачені для надання відповіді на звернення громадян до органів державної влади, установлені Законом № 393.

 

Що таке податкове роз’яснення

Податкове роз’яснення

— це оприлюднення офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами, що використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. При цьому податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта.

Зверніть увагу на такий важливий принцип роз’яснення положень податкового законодавства — вони надаються з урахуванням правила конфлікту інтересів —

підпункту 4.4.1 статті 4 Закону № 2181:

«

У разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого існує можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то рішення приймається на користь платника податків».

Податкові органи мають свій порядок надання роз’яснень і пріоритети при обґрунтуванні норм законодавства. Так, окремі положення податкового законодавства роз’яснюються:

— узагальнюючими податковими роз’ясненнями, які може надавати тільки ДПАУ та затверджувати наказом;

— податковими роз’ясненнями, які надаються органами будь-якого рівня (переважно у вигляді листів).

Узагальнюючі податкові роз’яснення видаються ДПАУ в результаті моніторингу запитань, що надійшли, появи нових норм законодавства тощо, тобто з її ініціативи за необхідності (повний перелік підстав наведено в

пункті 4.2 наказу № 176). Ними мають право користуватися всі платники податків при обчисленні сум податкових зобов’язань і під час проведення апеляційних процедур.

А на запити платників податків надаються «звичайні» податкові роз’яснення. Причому

для їх підготовки користуються узагальнюючими податковими роз’ясненнями.

Відповідно до

пункту 4.1 наказу № 176 підставами для надання податкового роз’яснення, наданого на запит платника податків, направлений податковому органу відповідного рівня, є:

а)

необхідність обґрунтування рішення податкового органу відповідного рівня під час проведення апеляційних процедур;

б)

запровадження нового виду податку, збору (обов’язкового платежу) або внесення зміни до правил оподаткування;

в)

норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних нормативно-правових актів передбачають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків платників податків або контролюючих органів, у результаті чого може бути прийнято рішення як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу;

г)

необхідність зміни виданого раніше податкового роз’яснення у зв’язку з виданням податкового роз’яснення, що має пріоритет.

Податкове роз’яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз’ясненнями підлеглих йому контролюючих органів.

Наприклад, податкове роз’яснення ДПА в Харківській області має пріоритет над роз’ясненням районної податкової інспекції. Чільне положення закріплено за роз’ясненням центрального податкового органу (узагальнююче податкове роз’яснення ДПАУ).

Податкові роз’яснення застосовуються

протягом строку дії відповідної норми податкового законодавства.

 

Чому важливо отримати адресне податкове роз’яснення

Податкові роз’яснення можна застосовувати під час адміністративного чи судового спору з контролюючими органами. Мається на увазі, що висновки, зроблені в них (ідеться, звичайно ж, про позитивні для платників висновки), можна використовувати при виникненні спору з податківцями та вирішенні його в адміністративному або судовому порядку, як це запропоновано в

підпункті «г» підпункту 4.4.2 Закону № 2181.

При цьому податковим роз’ясненням

за запитом конкретного платника податків може користуватися тільки цей же суб’єкт при обчисленні ним сум податкових зобов’язань і під час проведення апеляційних процедур. Про це також ідеться й у листах ДПАУ від 19.12.2003 р. № 10401/6/31-0016 і від 06.05.2004 р. № 3553/6/15-1116.

Звичайно, навіть наявність позитивного листа ДПАУ не дає стовідсоткової гарантії, що спір буде вирішено на користь платника, оскільки

податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта. Крім того, податкове роз’яснення (і узагальнююче, і індивідуальне) при оцінці судом доказів, наданих органом стягнення, не має пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

І все ж таки користь від індивідуального роз’яснення податкового органу довідка 1 є й чимала. Адже навіть якщо з’явиться (або вже є) узагальнююче роз’яснення з протилежною позицією, наявність адресного позитивного роз’яснення говорить про те, що цю норму законодавства можна трактувати подвійно, як на користь платника, так і на користь перевіряючих, отже, є привід згадати про правило конфлікту інтересів, установлене

підпунктом 4.4.1 Закону № 2181.

Таким чином, як ми щойно з’ясували, у ситуації, коли в нас на руках є індивідуальне податкове роз’яснення, воно нам допоможе використовувати норму про конфлікт інтересів, якщо з цього питання існує узагальнююче податкове роз’яснення.

Якщо ж узагальнюючого податкового роз’яснення щодо питання, яке цікавить підприємця, не існує, цінність індивідуального податкового роз’яснення набагато зростає. І от чому. Так, згідно з

підпунктом «д» підпункту 4.4.2 Закону № 2181 не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення (за відсутності податкових роз’яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз’яснення, тільки на підставі того, що надалі таке податкове роз’яснення або узагальнююче податкове роз’яснення було змінено чи скасовано, або надано нове податкове роз’яснення такому платнику податків чи узагальнююче податкове роз’яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Таким чином, якщо підприємець дотримувався індивідуального податкового роз’яснення,

то він не може бути притягнутим до відповідальності (ні до фінансової, ні до кримінальної, ні до адміністративної) за умови, що на той момент не було податкових роз’яснень з цього питання, що мають пріоритет.

 

Складання запитів

Відразу зауважимо, що чітких вимог щодо оформлення запиту до податкового органу (або іншого контролюючого органу) немає. Він складається в довільній формі.

Текст звернень, а також рішень і відповідей на них складається українською або іншою мовою, прийнятною для сторін.

Для того щоб звернення могло бути розглянуто і на нього було надано відповідь, воно має бути правильно складено, тобто мати всі необхідні складові частини (реквізити).

У зверненні обов’язково має бути

:

— зазначено прізвище, ім’я, по батькові громадянина, який звернувся;

зазначено місце його проживання (адреса, за якою необхідно надіслати, зокрема податкове роз’яснення, контактні телефони);

— викладено суть порушеного питання;

— наведено зауваження, пропозиції, заяви або скарги, прохання або вимоги.

На письмовому зверненні також обов’язково ставиться підпис заявника (заявників) із зазначенням дати.

Непідписане звернення або підписане таким чином, що за ним неможливо встановити авторство, вважається анонімним і не підлягає розгляду. До звернень можуть додаватися різні довідкові матеріали в оригіналах або копіях.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вище вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями

, як правило, не пізніше ніж через 10 днів із дня його надходження.

Усі звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов’язковому прийманню та розгляду.

Конкретно для запитів щодо отримання податкових роз’яснень має бути дотримано такі правила.

Насамперед потрібна наявність підстав відповідно до

пункту 4.1 Порядку № 176, які ми навели вище. У запиті слід послатися на норму, що надає право платнику на безоплатне отримання будь-яких податкових роз’яснень від контролюючих органів. Такою нормою є абзац другий підпункту «е» підпункту 4.4.2 Закону № 2181.

Також відповідно до

пункту 1.6 Порядку № 176 у самій назві податкового роз’яснення має бути посилання на основну статтю (пункт) нормативно-правового акта, щодо якої воно видається. Отже, у запиті потрібно чітко визначити, яка саме норма законодавства потребує роз’яснення.

Бажано навести реквізити інших існуючих роз’яснень (листів, консультацій), що підтверджують вашу думку, не зайвим буде додати їх копії. Після цього необхідно наголосити, що податкові роз’яснення надаються контролюючими органами виходячи з дії правила про конфлікт інтересів, принципів оподаткування, викладених у

Законі про систему оподаткування, і економічного змісту податку (збору, обов’язкового платежу), що розглядається.

 

Строки розгляду звернень громадян

Практично всі звернення, у тому числі й запити щодо податкових роз’яснень, повинні розглядатися та вирішуватися

не більше одного місяця з дня їх надходження. А граничний строк розгляду звернень, що не потребують додаткового вивчення, удвічі менше — не більше 15 днів з дня їх отримання.

Якщо в місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник установлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особа, яка подала звернення. При цьому

загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

До речі, у запиті можна зазначити граничний строк, протягом якого податковий орган повинен надати вам відповідь і який відповідає строкам для надання відповіді на звернення громадян до органів державної служби.

 

Приклад запиту

Наведемо приклад запиту.

Фізичні особи — підприємці на загальній системі Степанов Г. М. і Петренко Н. Н. бажають отримати податкове роз’яснення з приводу такого запитання: чи належить до витрат сума ПДВ, сплачена до бюджету?

 

 

До ДПІ Київського району м. Харкова

ФО-П Степанова Г. М.,

який проживає за адресою вул. Петровського, 12, кв. 7,

(ІПН 2111222233);

ФО-П Петренко Н. Н.,

який проживає за адресою вул. Шевченка, 25в, кв. 131,

(ІПН 2223335558)

 

Запит на надання податкового роз’яснення щодо застосування абзацу сьомого додатка 7
 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб
 від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ГДПІУ
 від 21.04.93 р. № 12

 

Керуючись правом, передбаченим абзацом другим підпункту «е» підпункту 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181), просимо надати роз’яснення про право фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування — платника ПДВ уключати до складу витрат суми ПДВ, унесені до бюджету.

Відповідно до абзацу сьомого додатка 7 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12 (далі — Інструкція № 12), до складу витрат фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого платником ПДВ, уключаються суми ПДВ, унесені до бюджету. Не включаються до валових витрат та валового доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних і проданих товарів (робіт, послуг) відповідно.

Порядок визначення доходів і витрат фізичних осіб — підприємців базується на нормах Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92 і Інструкції № 12, отже, не має бути винятків для норми додатка 7 до Інструкції № 12. Такої ж думки дотримуються ДПАУ (лист від 24.05.2001 р. № 6820/7/16-1217) і Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (лист від 21.04.2003 р. № 3-221/2361).

Разом з тим листом ДПАУ від 04.09.2008 р. № 17930/7/17-0717 було відкликано лист від 16.08.2004 р. № 7004/6/17-3116

, де також наводилася ця норма додатка 7 до Інструкції № 12, як такий, що регулює склад витрат платників податків. Проте, незважаючи на відкликання зазначеного вище листа, роз’яснення, що обґрунтовують неможливість застосування підприємцями положень абзацу 7 додатка 7 до Інструкції № 12, не було оприлюднено. На нашу думку, ця норма є діючою, без будь-яких застережень.

При підготовці відповіді на наш запит просимо виходити з вимог Інструкції № 12, принципів оподаткування, визначених Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-III, і дії правила про конфлікт інтересів, установленого підпунктом 4.4.1 Закону № 2181.

Відповідь на наш запит просимо надати в строки, установлені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР, за адресою: вул. Петровського, 12, кв. 7. Контактні телефони: 756-44-35; 714-17-18. Копії листів ДПАУ від 24.05.2001 р. № 6820/7/16-1217, Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва від 21.04.2003 р. № 3-221/2361 додаються.

 

30.10.2008 р.

Підпис /Степанов Г. М. /
  Підпис /Петренко Н. Н./

 

 

Висновки

Підприємець має право звернутися до податкового органу із запитом і безоплатно отримати податкове роз’яснення щодо норми закону або іншого нормативного документа, яка його цікавить.

При наданні податкових роз’яснень існує пріоритетність роз’яснень органів вищого рівня, а також узагальнюючих роз’яснень ДПАУ.

На думку податкових органів, платник податків може використовувати податкові роз’яснення, що стосуються виключно його власної господарської діяльності.

Якщо пізніше до якихось роз’яснень контролюючих органів буде внесено зміни або їх буде скасовано, платник податків, який використовував до цього їх тлумачення, не може бути притягнутий до відповідальності.


Довідкова інформація (довідка)

1 Іноді зустрічаються листи, в яких ДПАУ висловлює досить лояльну позицію і йде на поступки платникам усупереч чинному законодавству, тому звертаємо вашу увагу, що не завжди потрібно беззастережно користуватися занадто сприятливими роз’ясненнями.


 

Лист Державної податкової адміністрації України від 24.05.2001 р. № 6820/7/16-1217

 

Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо включення до валових доходів і витрат сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при складанні декларації про доходи підприємцем — фізичною особою і повідомляє наступне.

Оподаткування доходів, одержуваних протягом календарного року громадянами, зареєстрованими в установленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи, від здійснення підприємницької діяльності регулюється

четвертим розділом Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» із змінами та доповненнями (далі — Декрет ), зокрема, внесеними Законом України від 23.03.99 р. № 539-XIV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 02.06.99 р.), та четвертим розділом Інструкції про прибутковий податок з громадян, розробленої на підставі статті 23 Декрету і затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. № 12 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за № 64 (далі — Інструкція).

Відповідно до

статті 13 Декрету та Інструкції оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням у відповідному звітному періоді (кварталі, календарному році) доходу.

До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон). Валові витрати, пов’язані з провадженням підприємницької діяльності фізичної особи, включають витрати, визначені статтями 5 та 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням відповідних обмежень і особливостей, зокрема, що стосуються фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, оподаткування громадян — суб’єктів підприємницької діяльності базується на одночасному застосуванні положень двох законодавчих актів:

Декрету та Закону, але що стосується порядку визначення доходів і витрат, то він визначається лише відповідно до Декрету та Інструкції.

Згідно з

додатком № 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (у редакції наказу ДПА України від 14.02.2001 р. № 53) до складу витрат фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, включаються суми податку на додану вартість, внесені до бюджету. Не включаються до валових витрат і валового доходу суми податку на додану вартість, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг) відповідно.

Заступник Голови Г. Оперенко

 

 

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва України від 21.04.2003 р. № 3-221/2361

 

(витяг)

 

У

додатку № 7 до Інструкції від 21.04.93 р. № 12 «Про прибутковий податок з громадян» зазначається, що відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» до складу витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Законом України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон).

Фізична особа не веде бухоблік, тому формує витрати за переліком

ст. 5 Закону «Валові витрати» і відповідно до ст. 8 Закону «Амортизація» з деякими особливостями. Положення ст. 5 застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно з операціями, що відповідають переліку цієї статті, за результатами або за участю в яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий доход. Відповідно до ст. 8 можна додатково зменшити валовий доход виключно на суми витрат, які підлягають амортизації і не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів згідно з порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України.

До декларації про доходи, отримані за звітний період, включаються лише прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу та підтверджені документально. Будь-які суми витрат фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності до моменту отримання доходу є його власним ризиком згідно зі

ст. 1 Закону України від 07.02.91 р. № 698-XII «Про підприємництво».

Тобто, виключно факт отримання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх видатків в цілому, а лише частини.

До складу витрат фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого як платник податку на додану вартість (ПДВ), також включаються суми ПДВ, внесені до бюджету. Не включаються до валових витрат і валового доходу суми ПДВ, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг).

<...>

Заступник Голови Комітету Г. Білоус

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць