Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Облік доходів і витрат підприємця на загальній системі оподаткування

Редакція ВД
Власне Діло Жовтень, 2008/№ 19
Друк
Стаття

Облік доходів і витрат підприємця на загальній системі оподаткування

 

Сьогодні ми вирішили розглянути важливу для кожного підприємця на загальній системі оподаткування тему — як правильно обліковувати свої доходи та витрати. Саме тут і тепер ви зможете докладно довідатися, як же відображати отриманий при провадженні підприємницької діяльності дохід, а також, як не помилитися та не втратити право на свої законні витрати.

Інеса МОКРОНІС, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Декрет про прибутковий податок

— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

Інструкція № 12

— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ДПАУ від 21.04.93 р. № 12.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Методичні рекомендації № 157

— Методичні рекомендації щодо запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування та побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 р. № 157.

Закон про систему оподаткування

— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.

Закон про автотранспорт

— Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Положення № 614

— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Інструкція № 22

— Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

 

Облік доходу

Дохід підприємця

на загальній системі оподаткування є виручкою, отриманою ним у грошовій або натуральній формі. Надалі від такої виручки віднімаються певні витрати (докладніше про умови визнання витрат — далі) і з суми, що залишилася, сплачується податок з доходів фізичних осіб (ПДФО — 15 %).

Зрозуміло, що чим більше сума доходу, тим більший ПДФО доведеться сплатити. Тому цілком природно, що жодних обмежень щодо визнання тієї чи іншої суми виручкою законодавством не встановлено: до неї включаються всі грошові надходження та надходження в натуральній формі довідка 1, отримані під час провадження підприємницької діяльності. Уключаються відразу, у момент їх отримання, і відображаються у Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга за формою № 10), при цьому жодних документів, що підтверджують отримання виручки, ні

Декрет про прибутковий податок, ні Інструкція № 12 не вимагають. Але це з одного боку.

З іншого — сам підприємець зацікавлений виручку зменшити. А зменшити її можна тільки на ті витрати, які саме з нею пов’язані

(стаття 13 Декрету про прибутковий податок). От для цих цілей підприємцю й можуть стати у пригоді документи, що свідчать про отримання виручки, оскільки в них зазначено, який товар (продукція) продано та кому. На підставі таких даних легко довести зв’язок витрат з отриманим доходом, отже, можна законно зменшити дохід на суму витрат. Таким чином, мати документи про надходження виручки все ж таки бажано.

Але якщо сталося так, що таких документів немає (пошкоджено, втрачено тощо),

у принципі для доведення зв’язку витрат з доходом, можна обійтися й записами у Книзі за формою № 10. Тим більше, повторимося, законодавство не містить вимог про наявність документів, що підтверджують дохід.

 

Умови визнання витрат

Під час провадження діяльності підприємець витрачає свої кошти, щоб придбати товар з метою його подальшого перепродажу (або матеріали для виготовлення продукції), видати зарплату найманим працівникам, заплатити за оренду приміщення, електроенергію, сплатити до бюджету податки тощо. Усе це є витратами підприємця.

Для цілей оподаткування отриманий

дохід можна зменшити не на всі поспіль витрати, а тільки на ті, які відповідають певним критеріям.

Два варіанти визнання витрат

Стаття 13 Декрету про прибутковий податок

передбачає два альтернативних способи визначення суми витрат підприємця:

1. За нормами.

У цьому випадку сума фактично понесених витрат не має значення, оскільки немає необхідності їх документально підтверджувати. Отриманий дохід зменшується на витрати, обчислені за нормами, наведеними в додатку 6 до Інструкції № 12. Норми витрат ми навели в рубриці «Довідник підприємця» на с. 39 цього номера. Такі норми являють собою відсоток від доходу і визначаються залежно від виду діяльності.

Але здебільшого витрати, розраховані за нормами, значно нижче від фактичних витрат підприємця, що є невигідним. Тому краще скористатися другим варіантом.

2. За документами.

Декрет про прибутковий податок дозволяє відносити до складу витрат усі витрати підприємця, які відповідають таким вимогам:

фактично витрачені, тобто мала місце сплата коштів або передача іншої компенсації, і документально підтверджені , тобто є відповідний розрахунковий, платіжний документ;

їх зазначено у статті 5 або 8 Закону про податок на прибуток;

отримано дохід, безпосередньо пов’язаний саме з цими витратами.

Причому важливо, щоб усі зазначені умови було виконано одночасно. Якщо порушена хоча б одна з них (наприклад, немає розрахункового документа або ще не отримано дохід), такі витрати включати до витрат не можна.

Припустимо, усі вимоги виконано. Але навіть у такому випадку

зменшити дохід звітного періоду можна тільки на суму витрат, що не перевищує розмір отриманого доходу (тобто відображати збиток не можна). Розглянемо поквартально. Оскільки Декларація про податок з доходів подається наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев’ять місяців і рік, то ці періоди і є звітними. Виходить, якщо в I кварталі в нас не вистачило доходу (тобто маємо надлишок витрат), у ньому витрати ми обліковуємо не повністю. Але вже за підсумками півріччя ті ж зайві витрати I кварталу можуть покритися доходом. Якщо ж і за півріччя утворився надлишок витрат, тоді дивимося, що вийде за дев’ять місяців, рік. І тільки за підсумками року маємо остаточний результат — тоді вже зайві витрати нікуди не можна буде переносити — про них ми забуваємо (тобто на наступний рік збитки не переносяться).

Отже, ми розглянули два методи визначення витрат: за нормами та за документами. Зауважимо, що сполучати їх

протягом одного звітного року не можна. Тобто підприємець протягом року не має права одні витрати обліковувати за нормами, а інші — підтвердити документами. У такий спосіб змінити метод обліку витрат можна буде тільки з наступного року.

Як правило, найбільше запитань виникає саме щодо документального підтвердження витрат. Зупинимося на цьому докладніше.

Документальне підтвердження та зв’язок з отриманим доходом

1. Факт понесення витрат (оплати)

підтверджується розрахунковими (платіжними) документами. До найпоширеніших з них належать:

— при

готівковій оплатічеки РРО, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів (ПКО), розрахункові документи довільної форми (їх видають підприємці, які не використовують РРО або КОРО);

— при

безготівкових розрахункахплатіжні доручення.

Відразу зауважимо, що

піклуватися про відповідність зазначених документів до вимог законодавства зобов’язана особа, яка їх видала. У свою чергу, сам підприємець зацікавлений у тому, щоб у податківців під час перевірки не виникли сумніви щодо достовірності документів, які підтверджують його витрати (а то можуть їх не зарахувати та донарахувати ПДФО). Тому слід стежити, щоб у розрахунковому документі було зазначено: кому, за що, скільки та коли заплатив підприємець. Інші «недоліки» або «вади», на наш погляд, не є підставою виключати такі витрати зі складу витрат.

Для обережних платників податків, які не збираються ризикувати, у кінці статті наведено таблицю з правилами оформлення розрахункових документів. За нею можна звіряти отримані від продавців розрахункові документи.

Зазначимо й такий момент: іноді підприємець

придбаває товари на ринку, унаслідок чого ніякого документа про суму сплачених коштів у нього немає. У таких випадках доцільно складати акти закупівлі в довільній формі довідка 2 (орієнтуватися можна на форму акта, наведену в додатку 5 до Методичних рекомендацій № 157).

2. Як довести зв’язок з отриманим доходом?

Щодо документів, які підтверджують зв’язок витрат з доходами, то ситуації тут виникають різні. Так, зв’язок витрат на придбання товару з отриманим від їх продажу доходом досить просто простежується через розрахункові документи, тому жодні інші докази не потрібні.

Складнішою є справа з

непрямими витратами, такими як телефонні дзвінки, рекламні заходи, ПММ, орендна плата тощо. Однозначно віднести їх до конкретної суми отриманого доходу просто неможливо. У зв’язку з цим підприємцю слід подбати про наявність додатково до розрахункових ще й первинних документів, що підтверджують зв’язок понесених витрат з господарською діяльністю довідка 3. Приклади найпоширеніших ситуацій і документів щодо них наведемо далі.

Тепер розберемося з тим,

коли ж такі витрати можна врахувати у складі витрат.

 

Момент визнання витрат

Почнемо з того, що записати свої витрати до Книги за формою № 10 підприємець може відразу — на дату їх здійснення (докладніше див. підрозділ статті «Порядок ведення Книги за формою № 10»). Але зменшити отриманий дохід наприкінці звітного періоду можна буде тільки на ті із записаних витрат, за якими вже настав момент їх визнання витратами.

Прямі витрати

Отже,

вартість придбання товару (щодо продукції — вартість її виготовлення) можна без сумнівів віднести до конкретного доходу. Уключати такі витрати до валових витрат можна в момент отримання доходу від продажу цих товарів. Але слід пам’ятати, що нам потрібні документи про оплату такого товару. Узагалі це має такий вигляд:

 

Критерії

Ми товар постачальнику вже оплатили

Ми товар постачальнику ще не оплатили

Нам за товар покупець уже заплатив

На вартість придбаного товару можна зменшити свій оподатковуваний дохід

На вартість придбаного товару не можна зменшувати свій оподатковуваний дохід

Нам за товар покупець ще не заплатив

На вартість придбаного товару не можна зменшувати свій оподатковуваний дохід

На вартість придбаного товару не можна зменшувати свій оподатковуваний дохід

 

Отже, важливо не помилитися

та не зменшити дохід на вартість товару:

— який уже придбано, але ще не отримані гроші від покупців за його реалізацію. Такі витрати нібито «зависають» і перетворюються на витрати тільки в тому періоді, в якому підприємець отримає гроші або іншу компенсацію від їх продажу;

— дохід від продажу якого у звітному періоді вже отримано, але за самий товар ще не сплачено постачальнику. Такі витрати записати до Книги за формою № 10 можна буде тільки після їх оплати (отримавши від постачальника відповідний розрахунковий документ).

Непрямі витрати

Набагато актуальнішим є питання щодо віднесення витрат непрямих, які

прямо пов’язати з отриманим доходом складно, проте зрозуміло, що без них отримати дохід ніяк не вдалося б. Залежно від ситуації це може бути: зарплата найманих працівників, відрахування до фондів страхування, орендна плата, плата за електроенергію, воду, вартість бензину для автомобіля, сплата податків тощо. Виникає запитання: як обліковувати такі витрати?

У загальному випадку вони включаються до витрат у тому звітному періоді, в якому їх понесено (оплачено). Причому дохід зменшується спочатку на суму прямих витрат, а потім уже враховуються непрямі витрати.

Але є й деякі нюанси. Розглянемо основні з них, відповідаючи на  найактуальніші запитання.

 

Запитання

Відповідь

Документальне підтвердження

1

2

3

Які особливості відображення у Книзі за формою № 10 орендної плати, плати за електроенергію, воду тощо?

Особливостей немає, відображаються у складі витрат періоду, за який проводиться оплата за наявності достатнього доходу звітного періоду

Платіжні документи та відповідні договори, підписані від імені підприємця як суб’єкта господарювання (тобто із зазначенням номера Свідоцтва про держреєстрацію), причому як місцезнаходження зазначається адреса офісу. Якщо діяльність провадиться у власній квартирі, витрати на електроенергію можна віднести до складу витрат, тільки склавши Акт розподілу електроенергії на побутові потреби та потреби підприємницької діяльності. Акт погоджується з енергопостачальником (див. лист Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.11.2005 р. № 05-39-11/5327)

Чи можна включати до витрат відрахування до соцфондів із зарплати працівників і утриманий з них ПДФО?

До витрат включаються заробітна плата працівників («грязними») і нарахування «зверху» до Пенсійного та інших соцстрахівських фондів («непрацездатності», «безробіття», «нещасного випадку»). Не включаються до витрат ПДФО, утриманий із зарплати працівників, та утримання «знизу» до всіх фондів (вони потрапляють у витрати у складі «грязної» зарплати)

Розрахунково-платіжна (або платіжна) відомість про нарахування та виплату зарплати, платіжне доручення на перерахування внесків до соцфондів

Коли записувати до Книги за формою № 10 витрати щодо зарплати та соцвнесків?

Зарплату — на дату її виплати, соцвнески — на дату перерахування внесків «за працівників» до фондів. Але якщо протягом звітного періоду не було отримано дохід від того виду діяльності, в якому зайнято працівників, витрати на зарплату та нарахуванням «заморожуються» (момент їх визнання витратами — дата отримання такого доходу)

Розрахунково-платіжна (або платіжна) відомість про нарахування та виплату зарплати, платіжне доручення на перерахування внесків до соцфондів

Коли можна включити до витрат сплачений авансом внесок до Пенсійного фонду?

Внесок до Пенсійного фонду «за себе» включається до витрат у тому звітному періоді, в якому здійснено оплату (тобто щокварталу — на дату перерахування коштів до Пенсійного фонду)

Платіжне доручення на перерахування авансового внеску до Пенсійного фонду

Чи можна до витрат включити суму сплачених податків? Якщо можна, то на яку дату?

 

До складу витрат підприємець має право віднести всі сплачені ним загальнодержавні та місцеві податки довідка 4., крім: — ПДФО самого підприємця та із зарплати працівників; — плати за торговий патент (на цю суму буде зменшено ПДФО підприємця, визначений податківцями за підсумками року); — єдиного податку підприємців-єдиноподатників;

ПДВ, сплаченого у складі придбаних товарів (робіт, послуг). Але це правило стосується тільки тих підприємців, які зареєстровані як платники ПДВ.

Що стосується сум ПДВ, сплаченого до бюджету, то в додатку 7 до Інструкції № 12 зазначено, що підприємець має право віднести ці суми до складу витрат. ДПАУ з такою позицією погоджувалася. Підтвердженням був лист ДПАУ від 16.08.2004 р. № 7004/6/17-3116, в якому, посилаючись на згадану вище норму Інструкції № 12, зазначалося, що підприємець може віднести до складу витрат сплачені до бюджету ПДВ. Але останнім часом податківці на місцях були категорично проти віднесення на витрати сум сплаченого ПДВ. Більше того, нещодавно листом від 04.09.2008 р. № 17930/7/17-0717 ДПАУ відкликала зазначений вище лист. Таким чином, можна стверджувати, що позиція ДПАУ щодо цього питання кардинально змінилася

Платіжне доручення про перерахування податку до бюджету

 

Як включати вартість ПММ до витрат?

Використані ПММ включаються до витрат так: для вантажного автомобіля — у повній сумі витрачених коштів, для легкового довідка 5 — не більше 50 % (підпункт 5.4.10 Закону про податок на прибуток)

Хоча підпункт 5.4.10 Закону про податок на прибуток звільняє платників податків від документального підтвердження витрат на ПММ, підприємцю скористатися таким звільненням неможливо. Декрет про прибутковий податок установлює для нього особливі вимоги: усі витрати має бути підтверджено документально. Тому необхідно: — мати документи, що підтверджують зв’язок витрат з госпдіяльністюподорожні листи; а також — документи про купівлю ПММ (чек АЗС; договір з АЗС і відповідна платіжка, якщо автомобілі заправляються за талонами)

Чи можна включати до витрат звітного періоду вартість телефонних розмов?

 

Включити до витрат вартість телефонних розмов може бути проблематично. Особливо це стосується розмов з домашнього телефону або мобільного, який працює не за контрактом, а за ваучерами передоплати. Податківці категорично забороняють відносити їх вартість до витрат, мотивуючи тим, що майно використовується не тільки в підприємницькій діяльності, але й для особистих цілей. Однак, якщо є бажання, можна поспорити з ними в суді, доводячи зв’язок таких витрат з госпдіяльністю(тим більше, судова практика — на боці підприємця, Ухвала ВАСУ від 19.06.2007 р. у справі № 2-4/6066-2005) довідка 6.

Простішою є ситуація з підключенням мобільного за контрактом. Однак навіть за наявності всіх необхідних документів зменшити дохід звітного періоду можна тільки на вартість тих розмов, які пов’язані з отриманим доходом, тобто:

— покупцям, від яких у цьому звітному періоді отримано оплату; — постачальникам, в яких було придбано товар, проданий (надійшла виручка) у звітному періоді

Для контрактного мобільного: договір з оператором від імені підприємця (суб’єкта господарювання, а не громадянина), а також роздруківка телефонних дзвінків із зазначенням номерів абонентів і тривалості розмов. При цьому бажано мати наказ на придбання мобільного телефону та використання його в госпдіяльності (див. лист Держкомпідприємництва від 30.03.2004 р. № 1964), також платіжні доручення про оплату послуг мобільного зв’язку або інший розрахунковий документ

 

У якій сумі витрати на рекламу можна віднести до складу витрат?

Витрати на виробництво та розповсюдження тих рекламних продуктів, які, крім рекламної, жодної іншої функції не виконують (наприклад, календарі, рекламні плакати, листівки, прайс-листи, каталоги, буклети тощо), тобто ті, які можна використовувати тільки як джерело отримання інформації про товар, роботу, послугу, у повному обсязі включаються до складу витрат. Водночас витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання та розповсюдження подарунків, уключаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (робіт) з рекламною метою належать до складу витрат у розмірі не більше 2 % чистого доходу за попередній рік довідка 7

Документи, що підтверджують рекламний характер витрат, наприклад, розпорядження про проведення рекламної акції, план рекламних заходів, приблизний бюджет рекламної акції тощо, — у довільній формі. Крім того, відповідні платіжні документи

Коли витрати на рекламу записувати до Книги за формою № 10?

Витрати на рекламу визнаються витратами в тому періоді, в якому отримано перший дохід (виручку) від реалізації товару, що рекламується. Якщо ж такий товар давно вже у продажі, їх можна відобразити в поточному звітному періоді — на дату здійснення

Документи, що підтверджують рекламний характер витрат, наприклад, розпорядження про проведення рекламної акції, план рекламних заходів, приблизний бюджет рекламної акції тощо, — у довільній формі. Крім того, відповідні платіжні документи

Як правильно включати до витрат затрати, оплачені наперед (ліцензія, річна передплата)?

Якщо передоплату здійснено на квартал (наприклад, квартальна ліцензія, квартальна передплата) — до витрат звітного кварталу її можна включити в тому періоді, за який вона сплачена. Якщо ж передоплата річна (наприклад, ліцензія на рік, передплата на рік), логічно щокварталу включати до витрат 1/4 її вартості (у випадку з передплатою можна — пропорційно кількості отриманих протягом кварталу видань)

Ліцензія. Платіжний документ — щодо передплати (але тематика видань має відповідати сфері діяльності підприємця або повинна бути пов’язана з організацією та веденням такої діяльності, у тому числі з питань законодавства). У загальному випадку — документи, що підтверджують зв’язок з госпдіяльністю

 

Амортизація та ремонт основних фондів

Амортизаційні відрахування

— це окремий вид витрат. Декрет про прибутковий податок дозволяє на їх суму зменшувати дохід, що підлягає оподаткуванню.

Що ж таке «амортизаційні відрахування»? Це затрати довідка 8 підприємця на придбання або ремонт основних фондів довідка 9 (обладнання, комп’ютера, автомобіля, будівлі офісу тощо) для їх використання в підприємницькій діяльності. Але вони належать до складу витрат не відразу загальною сумою, а поступово — частинами, протягом усього строку використання основних засобів. Саме ці «частини» і являють собою суму амортизаційних відрахувань, які визнаються витратами і зменшують дохід.

Проте податківці вирішили, що підприємцям нараховувати амортизацію взагалі не можна

(лист ДПАУ від 03.03.2006 р. № 1205/0/17-0415). Однак така позиція не тільки незаконна, але навіть нелогічна. На наш погляд, маючи первинний документ про нарахування амортизації (довільної форми) і користуючись нормами статті 8 Закону про податок на прибуток, підприємець має повне право на підставі статті 13 Декрету про прибутковий податок зменшити свій дохід на суму амортизаційних відрахувань (докладніше про те, як розрахувати та документально оформити амортизацію, див. «ВД», 2007, № 18, с. 20).

Декілька слів

про ремонт основних фондів. Такі затрати можна включити до витрат звітного періоду тільки в розмірі, що не перевищує 10 % балансової вартості довідка 10 усіх груп основних фондів на початок звітного року. Та частина ремонтних витрат, яка перевищує 10-відсотковий ліміт, уключається до балансової вартості основного фонду та надалі підлягає амортизації в загальному порядку.

Але якщо амортизацію на свої основні фонди підприємець не нараховує, визначити 10-відсоткову межу для включення ремонту до витрат він не зможе. Тому в такому випадку затрати на ремонт основних засобів до витрат краще

(безпечніше) не включати.

 

Порядок ведення Книги за формою № 10

Звичайно ж, неможливо залишити без уваги документ, на підставі якого підприємець веде облік своїх доходів і витрат —

Книга за формою № 10. Як її вести?

Загальні правила відображення записів у цій Книзі наведено в

листі ДПАУ від 05.11.97 р. № 17-0117/10-8886. Книга заводиться самим підприємцем за формою, установленою в Інструкції № 12 з урахуванням вимог податкової. Вона нумерується, прошнуровується та реєструється в податковому органі в момент узяття підприємця на облік. Записи вносяться розбірливо, підчистки не допускаються. Виправлення вносяться окремим записом з підписом підприємця (старий запис закреслюється).

Виручка

відображається у Книзі за формою № 10 у момент її отримання (такий запис є оприбуткуванням готівки).

Витрати

записуються на дату їх здійснення, а після закінчення кварталу цей показник перераховується з урахуванням отриманих доходів. Щоправда, на практиці податківці допускають і відображення витрат у Книзі за формою № 10 на дату отримання доходу, з яким ці витрати безпосередньо пов’язані. Так, звичайно ж, простіше. Але це стосується тільки прямих витрат (на придбання товару), адже непрямі з конкретного доходу не пов’яжеш, тому залишається відображати їх у тому періоді, за який вони понесені.

Підсумки

у Книзі обов’язково підраховувати щокварталу для заповнення декларації. Підприємець може підсумовувати свою діяльність і частіше ніж раз на квартал (якщо йому так зручніше).

Використана Книга здається до податкового органу

. Докладні відповіді на найбільш актуальні запитання щодо заповнення цієї Книги можна знайти у «ВД», 2007, № 19, 20, с. 33, 30.

Відповідальність за неведення Книги за формою № 10

полягає в застосуванні штрафу за статтею 1641 КУпАП у розмірі від 51 до 136 грн. (від 3 до 8 нмдг).

 

Висновки

Доходом підприємця визнаються всі грошові надходження або надходження в натуральній формі, пов’язані з підприємницькою діяльністю. Законодавство не вимагає жодних документів, що підтверджують отримання доходу, хоча їх краще мати.

Витрати визначаються одним із двох способів: або за нормами (тоді підтверджувати їх документально не потрібно), або за документами. Останній варіант дозволяє відносити до складу витрат усі витрати підприємця, які одночасно відповідають таким вимогам:

— фактично витрачені (є розрахунковий, платіжний документ);

— згадуються у

статті 5 або 8 Закону про податок на прибуток;

— отримано дохід, який безпосередньо пов’язаний саме з цими витратами. У випадку із затратами на придбання товару зв’язок з доходом легко підтвердити тими ж розрахунковими документами. А щодо затрат, які неможливо віднести до конкретної суми доходу (наприклад, витрати ПММ), слід подбати про наявність додатково до розрахункових ще й первинних документів, які підтверджують зв’язок понесених затрат з госпдіяльністю.

Але навіть при дотриманні всіх умов зменшити дохід звітного періоду можна тільки на таку суму витрат, що не перевищує розмір отриманого доходу.

Крім витрат, зменшує дохід і амортизація. Щоправда, останнім часом податківці вирішили, що підприємцям нараховувати її взагалі не можна. Але аргументація їх не витримує жодної критики, тому, маючи первинний документ про нарахування амортизації (довільної форми), можна законно зменшувати дохід звітного періоду на суму амортизаційних відрахувань.

І нарешті, у Книзі за формою № 10 виручка відображається в момент її отримання, а витрати — на дату їх здійснення. Але після закінчення кварталу витрати перераховуються з урахуванням отриманого доходу. Щоправда, на практиці податківці дозволяють відображення витрат у Книзі за формою № 10 на дату отримання доходу, з яким ці витрати безпосередньо пов’язані (щоб потім не перераховувати). Але це належить тільки до прямих витрат (придбання товару), адже непрямі витрати до конкретного доходу не прив’яжеш, тому залишається відображати в тому періоді, за який вони понесені.


Довідкова інформація (довідка)

1 Дохід у натуральній формі може виникати у зв’язку з бартерними операціями, безоплатним отриманням майна тощо.

2 У такому акті потрібно зазначити: місце та дату укладення правочину, прізвище, ім’я, по батькові продавця, його ідентифікаційний номер (за відсутності ідентифікаційного номера — відомості з паспорта продавця), найменування продукції, ціну одиниці продукції, обсяг проданої продукції, суму утриманого з продавця — фізичної осіби ПДФО, суму виплачених йому коштів, підпису продавця та покупця про отримання й виплату коштів.

3 Господарська діяльність — це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, коли особиста участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та істотною (

підпункт 1.32 Закону про податок на прибуток). Для підприємця — це підприємницька діяльність.

4 Загальнодержавні та місцеві податки наведено у

статтях 14 і 15 Закону про систему оподаткування. Зокрема, сюди належать: акцизний збір, збір за забруднення навколишнього середовища, плата за землю, податок з реклами, ринковий збір, «хмелезбір», транспортний податок та інші податки і збори.

5 Критерії віднесення автомобіля до легкового: призначення — перевезення пасажирів; кількість місць для сидіння — не більше дев’яти (уключаючи водія)

(стаття 1 Закону про автотранспорт).

6 Документальними доказами можуть бути:

— для домашнього телефону — окремий міський номер, договір на підключення якого укладено від імені підприємця; роздруківка телефонних дзвінків, квитанції про оплату;

— для мобільного — журнали телефонних дзвінків у довільній формі.

7 Отже, якщо підприємець зареєструвався цього року, витрати на таку рекламу (безоплатна роздача зразків тощо) урахувати він не зможе взагалі.

8 Якщо підприємець не ніс жодних витрат, пов’язаних з придбанням основних фондів (наприклад, отримав їх безоплатно), амортизувати їх не можна.

9 Під терміном «основні фонди» розуміються матеріальні цінності, призначені для використання протягом періоду, що перевищує 365 днів, і вартістю понад 1000 грн.

10 Балансова вартість визначається як різниця між вартістю придбання та сумарною амортизацією, нарахованою за весь період експлуатації.


 

Вимоги щодо оформлення розрахункових документів

Документ

Вимоги

1

2

Квитанція до ПКО

Має бути заповнено всі реквізити, проставлено підписи уповноважених осіб, дата та обов’язково печатка підприємства

Чек РРО

 

Повинен містити такі обов’язкові реквізити: — назву та адресу господарської одиниці; — для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ; перед номером друкуються великі літери «ПН»; — для СПД, які не є платниками ПДВ, — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»;

— якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, — кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги); — найменування товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); — позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) і суму коштів за даною формою оплати; — загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; — для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ щодо всіх зазначених у чеку товарів (послуг), на початку рядка — великі літери «ПДВ»; — порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) і час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; — фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; — напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» і логотип виробника (пункт 3.2 Положення № 614 документ 8).

Відривна частина розрахункової квитанції

Повинна містити такі обов’язкові реквізити: — напис «РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ», серію (чотири літери) і номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції; — назву СПД; — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізичної особи, перед яким написано (надруковано) великі літери «ІД»; — для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ; перед номером написано (надруковано) великі літери «ПН»; за наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не зазначати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО); — назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: напис «Найменування товару (послуги)», «Вартість о. в.» (вартість одиниці виміру), «ПДВ (%)», «Вартість»; — рядки для запису даних про товар (послуг) або про операцію виплати: найменування товару (послуги, назви операції виплати), вартості одиниці виміру товару (суми коштів за однією операцією виплати), ставки ПДВ у відсотках, вартості товару (суми коштів за проведеними операціями виплати), а у випадку продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів, — найменування товару та його вартість; напис «Сума розрахунку (грн., коп.)» і загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією; — напис «Розрахунок провів», рядок для підпису особи, яка провадить розрахунки; — дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків (пункт 5.3 Положення № 614)

Розрахунковий документ довільної форми

Розрахунковий документ, що посвідчує сплату покупцем коштів, може бути складено приватними підприємцями, які не застосовують РРО, у довільній формі. Однак у ньому обов’язково мають міститися дані про суб’єкта підприємницької діяльності (прізвище, ідентифікаційний номер, серія та номер Свідоцтва про державну реєстрацію), дата та місце складання документа, найменування товару, одиниця виміру або інша характеристика, суттєва для товару, кількість, ціна за одиницю, загальна сума покупки. Слід зауважити, що податківці наполягають на тому, щоб розрахунковий документ довільної форми відповідав вимогам Положення № 614, тобто містив усі реквізити аналогічно до чека РРО, за тим лише винятком, що замість слів «фіскальний чек» зазначається «товарний чек», і не потрібно зазначати фіскальний номер РРО (оскільки він не використовується). У зв’язку з цим слід зауважити, що такі вимоги податківців є необґрунтованими, оскільки в законодавстві ніде не зазначено, що розрахунковий документ довільної форми повинен містити ті самі реквізити, що й чек РРО

Платіжне доручення

Має бути правильно заповнено всі встановлені у формі платіжки реквізити згідно з додатком 8 до Інструкції № 22

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць