Перевірки підприємця органами із захисту прав споживачів: граємо за новими правилами
Тему цієї публікації присвячено змінам, які сталися у відносинах підприємців і перевіряючих з Держспоживстандартом (управління із захисту прав споживачів) після набуття чинності Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.
Сьогодні в гостях у «ВД» Євген Данилович Федорчук — начальник Головного харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів, який і розповів нам, яким чином відповідно до згаданого вище Закону здійснюватиметься контроль за діяльністю суб’єктів господарської сфери торгівлі та послуг.
Основне про порядок перевірки
Прийнятий
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877) установлює єдині та загальні принципи, порядок проведення й оформлення контрольних заходів, чіткий перелік підстав для проведення планових і позапланових перевірок. Держспоживстандарт підпадає під дію цього Закону. У зв’язку з цим фактом наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 24.04.2008 р. № 137 «Про внесення змін до наказу Держспоживстандарту від 25.10.2006 р. № 311» унесено зміни до Порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі та послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, дотримання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також дотримання правил торгівлі та надання послуг (далі — Порядок). Таким чином, Порядок приведено у відповідність до Закону № 877.Так що ж змінилося у відносинах підприємців і захисників споживачів?
Почнемо по черзі відповідно до нового
Порядку.Затверджений
Порядок зобов’язує перевіряючих за 10 днів повідомити суб’єкта господарської діяльності про майбутню планову перевірку або письмово, або телефонограмою за рахунок коштів перевіряючого органу.Посадова особа органу державного контролю зобов’язана мати при собі направлення на проведення перевірки
, в якому зазначаються:— номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
— тип перевірки: планова/позапланова;
— строк проведення перевірки;
— підстава проведення перевірки;
— дата проведення попередньої перевірки (у разі проведення повторної перевірки);
— назва підприємства або прізвище підприємця, місцезнаходження об’єкта, що перевіряється.
Згідно з новим
Порядком підприємець може зачинити двері перед перевіряючими, якщо повідомлення про перевірку не отримане.Додатковою підставою для не допуску до перевірки може служити
відмова перевіряючих подати необхідні документи: службове посвідчення, направлення на перевірку, підписане керівником і скріплене печаткою.Як перевіряючі, так і суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес перевірки за допомогою відео- та аудіотехніки.
При цьому ніяких додаткових документів на оформлення цього процесу не потрібно.Важливо лише одне: технічна фіксація не повинна заважати процесу перевірки.
Строк проведення планової перевірки в загальному випадку не може перевищувати 15 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва (у тому числі приватних підприємців) — 5-ти робочих днів.
Не допускається продовження строку планової перевірки
.Згідно з новим
Порядком підставами для проведення позапланової перевірки є:— подання суб’єктом господарювання письмової заяви про проведення позапланової перевірки (проведення позапланової перевірки за бажанням самого підприємця;
— виявлення і підтвердження недостовірних даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;
— перевірка виконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів, що стосуються усунення порушень, виданих за наслідками проведення планових перевірок;
— звернення фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка в цьому разі проводитиметься тільки з дозволу органу вищого рівня;
— не подання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які завадили ці документи подати вчасно.
У новому
Порядку також ідеться про те, що тепер при позаплановій перевірці можуть з’ясовуватися тільки ті питання, які послужили підставою для її проведення, а не вся господарська діяльність. Коло цих питань має зазначатися в направленні на перевірку. Копія цього документа залишається в суб’єкта господарювання.Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 10-ти робочих днів. А для суб’єктів малого підприємництва (у тому числі приватних підприємців) — 2-х робочих днів.
Не допускається продовження строку проведення позапланової перевірки.
Дещо про процедуру перевірки
Ну а зараз, щоб трохи розбавити сухі факти, пожвавимо наш коментар описом практичної процедури проведення планової перевірки з урахуванням усіх нововведень.
Перевіряти підприємця буде обласне управління у справах захисту прав споживачів (далі — Управління).
Планова перевірка на те й планова, що заздалегідь складається квартальний план проведення планових перевірок, у якому перелічуються конкретні суб’єкти господарювання, що підлягають обстеженню протягом кварталу. Крім того, до плану включаються тематичні перевірки: дитяче харчування, бензин, молоко згущене тощо.
Квартальний план затверджується органом вищого рівня — Держспоживстандартом, і з цієї миті обласні захисники споживачів можуть починати проводити планові перевірки.
Планова перевірка починається з того, що по обласному управлінню видається наказ, у якому зазначається, якого саме підприємця і за якою адресою перевірятимуть. Тобто безликих перевірок бути не може.
На підставі наказу за 10 днів до початку планової перевірки підприємцю надсилається повідомлення про майбутній візит Управління.
Якщо Управління отримало підтвердження про те, що підприємець повідомлення отримав, виписується направлення (що має зазначатися в направленні, описано вище) і посадові особи на законній підставі можуть виходити на об’єкт для проведення планової перевірки. Планові перевірки захисники споживачів можуть проводити як одноособово, так і спільно з державною інспекцією за цінами, УМВС, прокуратурою, ВБОЗ та іншими правоохоронними органами.
Перший погляд перевіряючих завжди спрямовано на «куточок покупця», який має розташовуватися на видному місці. Перевіряючі обов’язково поцікавляться, чи в повному обсязі надано інформацію для споживачів, чи зазначено номери телефонів контролюючих органів (зокрема, управління у справах захисту прав споживачів) для екстреного зв’язку споживачів у разі порушення їх прав. Словом, куточок покупця має бути оформлений чітко за правилами (докладніше про його оформлення див. «ВД», 2008, № 17, с. 15).
Далі перевіряючі планомірно обстежують усі товарні групи, у тому числі упаковку і маркування товарів. Поширене порушення — недостатня інформація про товар: не зазначено виробника, склад, термін придатності тощо. До речі, термін придатності товару — зона особливої уваги для перевіряючих, оскільки цей показник безпосередньо пов’язаний із життям і здоров’ям споживачів.
У процесі проведення планової перевірки можуть бути відібрані зразки продукції для проведення лабораторних досліджень. Зразки обстежуються в незалежній акредитованій лабораторії, яка входить до системи Держспоживстандарту, і за наслідками лабораторного аналізу видається висновок про якість товару, що досліджується.
Бувають ситуації, коли продавець реалізує неякісний товар, сам того не знаючи. Наприклад, згущене молоко в бляшанках. Маркування й упаковка — усе відповідає законним нормам. Але при лабораторному дослідженні виявляється, що в процесі виготовлення цієї партії згущеного молока використовувалися рослинні, а не тваринні жири. Це порушення, яке передбачає штрафні санкції. При такому стані речей продавець має законне право в порядку регресу переадресувати штрафні санкції виробникові згущеного молока. Ось тепер захисники споживачів з питань якості товару розбиратимуться зі справжнім винуватцем порушення — виробником.
Залишається додати, що всі негативні та позитивні сторони Порядку, що коментується, і, звичайно, Закону № 877 виявляться повною мірою в найближчому майбутньому, коли відповідно до цих нормативних документів активно запрацюють державні контролюючі органи.
Матеріал підготувала Олена Кедрус
