На замітку
На землю під розміщення зовнішньої реклами обов’язково має бути оформлено правовстановлюючий документ
Лист Держземінспекції України від 19.09.2008 р. № 6-17-3006/1285
У цьому
листі Держземінспекція розглянула питання щодо необхідності оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під розміщення зовнішньої реклами. У листі, зокрема, зазначено, що пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.2003 р. № 2067 (далі — Правила), зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів і в порядку, установленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.Місце розташування рекламних засобів відповідно до
пункту 2 Правил — це, зокрема, площа відведеної території на відкритій місцевості в межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).Щодо розміщення об’єктів зовнішньої реклами Держземінспекція повідомила, що розміщення рекламних засобів на земельній ділянці передбачає її використання (установку, поточні монтажні роботи тощо), а використання землі в Україні згідно зі
статтею 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-XII є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.Крім того,
частиною 3 статті 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III визначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), отримання документа, що посвідчує право на неї, і державної реєстрації забороняється.На підставі викладеного вище Держземінспекція доходить висновку, що
земельна ділянка під розміщення зовнішньої реклами, незалежно від того, отримав розповсюджувач зовнішньої реклами дозвіл на її розміщення чи ні, повинна використовуватися за наявності правовстановлюючого документа на землю, передбаченого статтею 126 Земельного кодексу України.
ДПАУ роз’яснила, до якої групи основних фондів належать комутатори, ДБЖ, міні-АТС, банкомати, вивіски
Лист ДПАУ від 14.03.2008 р. № 4956/7/15-0517
Підприємцям на загальній системі оподаткування, в яких на обліку є зазначені далі основні фонди, буде цікаво довідатися з цього
листа ДПАУ про таке:— витрати на комунікаційне обладнання (
комутатори, маршрутизатори, джерела безперебійного живлення (ДБЖ)) і його підключення до телекомунікаційної мережі в податковому обліку відображаються як витрати на створення основних фондів групи 1 (передавальні пристрої) за умови їх використання в господарській діяльності платника податку;—
міні-АТС є передавальним пристроєм (телефонна мережа), тому її вартість має формувати окремий об’єкт основних фондів групи 1. В обґрунтування ДПАУ посилається на Державний класифікатор України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів», затверджений наказом Держстандарту України від 09.08.2005 р. № 507, згідно з яким до коду 130202 віднесено «Станції та системи телефонні», які, у свою чергу, входять до підгрупи 130000 «Будівлі та споруди ліній зв’язку та передач (телевізійні, радіо, телеграфні, телефонні тощо)»;—
банківські автомати самообслуговування (банкомати) слід вважати об’єктом основних фондів, що належить до групи 4;—
вивіски на будинках з найменуванням суб’єкта підприємництва — це об’єкти основних фондів, які належать до групи 3.
Порядок проведення перевірок органами ДПС вищого рівня
Лист ДПАУ від 22.08.2008 р. № 17143/7/23-4017
Згідно з
Методрекомендаціями, затвердженими наказом ДПАУ від 27.05.2008 р. № 355, проводити або очолювати перевірку може як ДПІ, на обліку в якому перебуває платник податків, так і орган ДПС вищого рівня.Нюанси проведення перевірок
органом ДПС вищого рівня згідно з листом такі:1.
Повідомлення про проведення планової перевірки надсилає саме орган ДПС вищого рівня, який очолює перевірку. Якщо платник податків і орган ДПС вищого рівня розташовані в різних населених пунктах, повідомлення направляється платнику податків більше ніж за 10 днів.2.
Направлення на проведення перевірки (на бланку ДПС вищого рівня) виписує та вручає платнику податків орган ДПС, що очолює перевірку.3. До проведення перевірки можуть залучатися працівники інших податкових органів, підрозділів податкових
органів будь-якого рівня. При цьому склад перевіряючих зазначається в направленні на перевірку до її початку.4. Питання, що виникають під час перевірки, розглядаються постійною комісією при органі ДПС, який очолює перевірку.
5.
Акт перевірки також складається органом ДПС вищого рівня, що очолив перевірку.6.
Приймає за результатами перевірки відповідні податкові повідомлення-рішення, виносить постанови у справах про адмінправопорушення (або направляє відповідні матеріали до суду) уже орган ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків. Також він проводить процедуру апеляційного узгодження податкових зобов’язань.Якщо перевірку очолює орган ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків
, а представники вищого органа лише беруть участь у її проведенні, весь захід щодо організації перевірки (надсилання повідомлення, оформлення направлення на перевірку) здійснюється органом ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків.
Продаж квитків автостанціями: ДПАУ роз’яснює порядок сплати ПДВ
Лист ДПАУ від 19.09.2008 р. № 19060/7/16-1517
Обкладення ПДВ операцій з продажу квитків автостанціями
здійснюється в порядку, установленому пунктом 4.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ ) для договорів поруки, доручення, комісії.Базою обкладення ПДВ в автостанцій є вартість пасажирського квитка.
Порядок розрахунку суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету автостанцією, залежить від того, чи є перевізник, за дорученням якого продаються квитки, платником ПДВ.
Перевізник — платник ПДВ
. Автостанцією вноситься сума ПДВ, що дорівнює різниці між загальною сумою ПДВ, отриманою від пасажирів у складі вартості квитків, і сумою перерахованого перевізнику ПДВ та податку з товарів (послуг), придбаних автостанцією з метою використання їх для надання послуг з продажу квитків.Перевізник — неплатник ПДВ
. До бюджету вноситься сума податку, що дорівнює різниці між загальною сумою ПДВ, отриманою від пасажирів у складі вартості квитків, і сумою податку з товарів (послуг), придбаних автостанцією з метою використання їх для надання послуг з продажу квитків.Якщо автостанції отримують окремо винагороду за надані послуги, то зазначена сума обкладається ПДВ у загальному порядку.
Разом з цим зазначено, що норми
Закону про ПДВ і зазначений порядок оподаткування операцій з продажу квитків застосовуються автостанціями — платниками ПДВ і не поширюються на суб’єктів господарювання, які використовують спрощену систему оподаткування (юрособи — єдиноподатники за ставкою 10 % і фізособи — єдиноподатники) і не є платниками ПДВ.ДПАУ також інформує, що інші податкові роз’яснення можуть застосовуватися в частині, що не суперечить цьому податковому роз’ясненню.
Реєстрація відбитків іменників: зміни в оформленні Реєстраційної картки виробників виробів з дорогоцінних металів
Наказ Мінфіну України від 10.09.2008 р. №1113
Викладено в новій редакції
додатки 1 і 3 до Інструкції про порядок реєстрації в Державній пробірній службі відбитків іменників — спеціальних знаків, що засвідчують виготовлювачів ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.10.2001 р. № 466.Крім того, установлено, що пластини з відбитком іменника закріплюються на лицьовому боці реєстраційної картки закріплювальними нитками, які повинні бути заклеєні папером білого кольору на зворотному боці. Крім того, при нанесенні відбитків іменника на пластинах реєстраційних карток кількома інструментами кожний з них обов’язково ідентифікується позначкою (арабськими цифрами).
Наказ набув чинності 06.10.2008 р.
