Чи правильно зазначено вид діяльності у Свідоцтві про сплату єдиного податку?
Підприємців-єдиноподатників часто турбує запитання, чи відповідає їх фактична діяльність тій, яку зазначено в їх Свідоцтві про сплату єдиного податку. Таке занепокоєння виправдане, оскільки доходи, отримані не в межах єдиного податку, обкладаються податком з доходів. Сьогоднішня наша публікація — саме для тих, хто бажає довідатися, як не помилитися при занесенні видів діяльності до Свідоцтва, а також, як діяти, якщо у ньому зазначено «не той» вид діяльності або «потрібний» не зазначено.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Порядок № 599
— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.КВЕД
— Класифікація видів економічної діяльності, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375.ДСТ 4303:2004
— ДСТ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять».Рішення ВАСУ № А37/80
— Рішення Вищого адміністративного суду України від 21.06.2007 р. у справі № А37/80.
Якщо підприємець провадить діяльність, яку не зазначено у Свідоцтві
Свідоцтво про сплату єдиного податку (далі — Свідоцтво) видається підприємцю після подання ним до податкового органу письмової заяви, форму якої наведено в додатку 1 до
Порядку № 599 . Саме в цій заяві майбутній єдиноподатник зобов’язаний зазначити вид (або види) діяльності, яку він має намір провадити, застосовуючи спрощену систему оподаткування. Від того, який вид діяльності обере підприємець, залежатиме ставка єдиного податку, яку йому призначать сплачувати щомісяця.При цьому від сплати податку з доходів (далі — ПДФО) такий суб’єкт звільняється
(стаття 6 Указу № 746). Але чи означає це, що, ставши єдиноподатником, підприємець повністю звільняється від ПДФО? Не зовсім так. Розберемося докладніше.Звернемося до
статті 2 Указу № 746, в якій зазначено: «...доходи, отримані від провадження підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу довідка 1 за підсумками звітного року такого платника…». Отже, якщо дохід отримано від діяльності, яку зазначено у Свідоцтві, сплачувати ПДФО не потрібно, достатньою є тільки щомісячна сплата єдиного податку за встановленою ставкою.А що буде, якщо єдиноподатник отримає
дохід від діяльності, яку не зазначено у Свідоцтві? З таких доходів йому доведеться сплатити 15 % ПДФО, причому із загальної суми доходу, не зменшеної на величину витрат довідка 2. Аналогічної думки дотримуються і податківці: «...якщо суб’єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, отримує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах…» (лист ДПАУ від 23.09.2004 р. № 477/4/15-1210).Тому, якщо підприємець планує отримати дохід, який виходить за межі його діяльності на єдиному податку, рекомендуємо попередньо вписати відсутній вид діяльності до Свідоцтва (подати відповідну заяву за 15 днів до початку найближчого кварталу) і не ризикувати.
Крім того, усім — і тим, хто тільки потрапив до лав платників єдиного податку, і тим, хто вже давно є єдиноподатником, — слід ретельно перевірити, чи дійсно те, чим вони планують займатися (уже займаються), відповідає виду діяльності, який буде зазначено (уже зазначено) у їх Свідоцтві.
«Хитрощі» КВЕД
Нагадаємо, що ставка єдиного податку залежить від виду діяльності, який провадить підприємець. Однак якогось єдиного переліку видів діяльності зі ставками єдиного податку, який би діяв на всій території України, немає. Місцеві міськради встановлюють свій перелік і ставки, які діють на відповідній території. Сьогодні маємо таке:
— у деяких містах (наприклад, Харкові, Житомирі, Запоріжжі, Чернівцях та ін.)
просто перераховано види діяльності та ставки єдиного податку щодо них;— в інших містах (зокрема, Одесі, Севастополі, Хмельницькому та ін.)
види діяльності зазначено відповідно до кодів видів економічної діяльності, тобто прив’язано до КВЕД.Згідно з
КВЕД види діяльності позначаються п’ятьма цифрами так: «ХХ.ХХ.Х», але місцеві міськради з метою встановлення ставок єдиного податку можуть групувати їх або зазначити тільки перші чотири цифри («ХХ.ХХ»), що являє собою цілий клас, а то й групу («ХХ.Х») видів діяльності. Наприклад, 52.44.1 «Роздрібна торгівля меблями», 52.44 «Роздрібна торгівля меблями та товарами для дому», 52.4 «Роздрібна торгівля у спеціалізованих магазинах непродовольчими товарами». Чим менше цифр, тим ширше перелік припустимих видів діяльності.Отже,
кількість цифр коду, які зазначено в рішенні місцевої міськради, — це перше, що потрібно ураховувати, визначаючись з видом діяльності.Друге — особливості побудови
КВЕД. Річ у тім, що класифікатор побудовано так, що деякі схожі види діяльності можуть бути зазначені під різними кодами, тобто бути різними видами діяльності, і навпаки: різні види діяльності можуть бути об’єднані під одним кодом.Щоб не бути голослівними, наведемо декілька прикладів:
— 15.52.0 «Виготовлення морозива» не включає послуги кафе-морожених (код — 55.30.2);
— 18.10.0 «Виготовлення одягу зі шкіри» не включає виготовлення шкіряних рукавичок і поясів (18.24), а також ремонт одягу зі шкіри та замінників (52.71.2);
— 19.30.0 «Виготовлення взуття» не включає його ремонт (52.71.1);
— 36.50.0 «Виготовлення ігор та іграшок» не включає створення ігрових програм для комп’ютерів (72.21);
— 50.20.0 «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів» додатково включає миття автомобілів і послуги аварійної дорожньої служби, але не включає відновлення шин (25.12) і техогляд автомобілів без ремонту (діагностика, 74.30);
— 51.34.0 «Оптова торгівля напоями» не включає оптову торгівлю кавою, чаєм і какао (51.37);
— 51.42.1 «Оптова торгівля одягом» не включає оптову торгівлю одягом з хутра (51.42.4), а також оптову торгівлю ювелірними та шкіряними виробами (51.47.9);
— 52.21.0 «Роздрібна торгівля фруктами та овочами, включаючи картоплю» не включає роздрібну торгівлю консервованими фруктами та овочами (52.27);
— 52.32.0 «Роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами» не включає діяльність магазинів оптики (52.48.3);
— 52.44.1 «Роздрібна торгівля меблями» додатково включає послуги з доставки та установки меблів, але не включає роздрібну торгівлю офісними меблями (52.48.1);
— 55.30 «Діяльність ресторанів» не включає продаж будь-яких видів товарів через торговельні автомати (52.63);
— 72.21 «Розробка стандартного програмного забезпечення» не включає тиражування програмного забезпечення загального користування (22.33), консультування щодо програмного забезпечення для функціонування комп’ютерних засобів (72.10);
— 74.40 «Рекламна діяльність» не включає друкування рекламних матеріалів засобами поліграфії (22), дослідження кон’юнктури ринку (74.13), консультування, надання рекомендацій і практичної допомоги у сфері зв’язків з громадськістю (74.14), рекламну фотозйомку (74.81), підготовку рекламних повідомлень для радіо, телебачення та кіно (92.11, 92.20);
— 74.82 «Упаковка» не включає «послуги, які обмежуються нанесенням інформації на пакувальні засоби» (22.22), пакувальні роботи, пов’язані з організацією перевезень вантажів (63.40);
— 74.85.0 «Надання секретарських послуг і послуг перекладу» не включає послуги бухобліку та аудиту (74.12);
— 85.13 «Стоматологічна практика» не включає «виготовлення штучних зубів, зубних протезів тощо техніками-стоматологами, якщо вони самі їх не встановлюють (33.10) тощо.
Звідси висновок:
щоб у Свідоцтві було зазначено всі необхідні коди, важливо звертати увагу на те, чи є у КВЕД застереження такого типу: «Цей підклас не включає…» (як правило, тут зазначаються дуже схожі види діяльності, які виділені в окрему групу та мають інший власний код КВЕД). У мережі Інтернет КВЕД можна знайти, наприклад, на офіційному сайті Держкомпідприємництва www.dkrp.gov.ua.
Найпоширеніші помилки
Як відомо, розумні люди вчаться на чужих помилках, саме цим ми зараз і займемося. Найчастіше більшість помилок виникає через те, що підприємець неправильно тлумачить зміст певної фрази. Прояснимо основні моменти.
Оптова або роздрібна торгівля
— у місцевих переліках ці види діяльності практично завжди наводяться окремо. Як же обрати з них правильний? Розібратися з цим допоможе відповідь на запитання: кому продається товар?Якщо товар продається кінцевим споживачам (громадянам — фізичним особам)
для задоволення їх особистих потреб, то це торгівля роздрібна.Якщо ж товар планується реалізовувати тільки суб’єктам підприємництва
(підприємцям чи юридичним особам) для перепродажу або використання в їх госпдіяльності, то це торгівля оптова.Такий висновок випливає з визначення понять оптової та роздрібної торгівлі, наведених у
ДСТ 4303:2004, таке саме зазначено й у КВЕД:
| Де зазначено? | Оптова торгівля | Роздрібна торгівля |
| ДСТ 4303:2004 | Оптова торгівля — це вид економічної діяльності у сфері товарообороту, що включає купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надання пов’язаних з цим послуг. Договір поставки є договором купівлі-продажу, укладеним тільки між суб’єктами господарювання (стаття 712 ЦКУ) | Роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності у сфері товарообороту, що включає купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг |
| КВЕД (секція G) | Оптова торгівля — це перепродаж (продаж без переробки) нових або вживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям чи іншим оптовикам | Роздрібна торгівля — перепродаж (продаж без переробки) нових або вживаних товарів, призначених переважно для споживання приватними особами або домашніми господарствами |
Звертаємо увагу, що
обсяг партії товару не має значення , тобто продаж навіть однієї одиниці товару підприємцю розцінюється як оптова торгівля і навпаки: продаж великої партії товару пересічному громадянину (непідприємцю) залишається все тією ж роздрібною торгівлею. До зазначеного слід додати, що в певних випадках юридична особа (або приватний підприємець) цілком може вважатися і роздрібним покупцем. Так, зокрема можна говорити, що продаж товару суб’єкту підприємницької діяльності на умовах публічного договору роздрібної купівлі-продажу (у магазині роздрібної торгівлі) цілком може вважатися роздрібною торгівлею. Докладніше про це див. «ВД», 2007, № 9, с. 31.«Інші види діяльності» у рішенні місцевої міськради
. Як правило, практично в кожному «місцевому» переліку видів діяльності та ставок єдиного податку у кінці переліку передбачено пункт: «Інші види діяльності» («Інші...»).Часто єдиноподатники помилково вважають, що якщо у Свідоцтві зазначити вид діяльності «Інші...», то можна провадити будь-який вид діяльності. Насправді це не так.
«Інші види діяльності» надають право підприємцю займатися будь-якими незабороненими для єдиноподатників видами діяльності, але тільки тими, які не зазначено в затвердженому місцевою радою переліку.У деяких «місцевих» переліках такий пункт, як
«Інші види діяльності», не передбачено взагалі. Отже, більшість дозволених законодавством видів діяльності можуть опинитися «поза кадром», і займатися ними на єдиному податку ніяк не вийде. Так вважає навіть захисник підприємців — Держкомпідприємництва в листі від 22.04.2008 р. № 3528.Прокат із заставою.
Практично всі пункти прокату, надаючи клієнтам продукцію в користування, беруть грошову заставу. Трапляються ситуації, коли предмети прокату так і не повертаються власнику пункту прокату. Оскільки гроші за них отримано (застава), операція прокату перетворюється на операцію продажу. Виходить, єдиноподатнику, який вирішив організувати діяльність з прокату, доцільно у Свідоцтві зазначити два види діяльності: «Надання послуг прокату» і «Роздрібна торгівля» (формулювання може дещо відрізнятися залежно від товару), інакше з доходу від неповерненої продукції податківці намагатимуться стягнути ПДФО.Комісійна торгівля.
При провадженні посередницької діяльності комісіонер виступає перед третіми особами від свого імені (стаття 1011 ЦКУ) і, природно, укладає договори купівлі-продажу. Незважаючи на те що гроші від реалізації товару проходять через комісіонера транзитом і, врешті-решт, надходять комітенту, щоб уникнути непорозумінь з податківцями, краще зазначити у Свідоцтві два види діяльності: «Надання посередницьких послуг» і «Оптова (або роздрібна) торгівля».На цьому перелік усіх ситуацій, в яких може опинитися підприємець, звичайно, не закінчується. Але ми розглянули основне: як правильно обрати потрібний вид діяльності для єдиного податку. Тепер декілька порад тим, хто вже помилився.
Як захищатися, якщо «неєдиноподатний» дохід уже отримано?
Часто зустрічаються ситуації, коли дохід від діяльності, яку не зазначено у Свідоцтві, уже отримано, а підприємець тільки схаменувся. Що робити? У такому разі є сенс спробувати «відбитися» від ПДФО, скориставшись такими «зачіпками»:
1) перша «зачіпка» працює в тому разі,
якщо «неєдиноподатний» дохід надійшов від інших підприємців або юридичних осіб. Ми вже згадували, що для цілей розрахунку ПДФО від діяльності, яку не зазначено у Свідоцтві, єдиноподатник вважається пересічною фізичною особою — громадянином (непідприємцем). Тому якщо дохід було отримано ним від податкових агентів, відповідальність за несплату ПДФО покладається тільки на них, а фізична особа, яка отримала дохід, звільняється від податкових зобов’язань (підпункт 20.3.2 Закону про податок з доходів).Проте слід зауважити, що
ДПАУ намагається навіть у цьому випадку стягнути з єдиноподатника ПДФО: «...якщо при виплаті такого доходу податковим агентом… не було утримано податок з доходів фізичних осіб, то така фізична особа — підприємець зобов’язана подати річну податкову декларацію та зазначити в ній суму доходу, отриманого від провадження діяльності, яку не зазначено у Свідоцтві про сплату єдиного податку, і сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за встановленою ставкою» (лист ДПАУ від 23.09.2004 р. № 477/4/15-1210). Однак ця вимога прямо суперечить підпункту 20.3.2 Закону про податок з доходів і є незаконною.У цій ситуації шанси підприємця довести свою правоту і не сплачувати ПДФО з будь-яких доходів, отриманих від податкового агента, дуже високі;
2) друга «зачіпка» працює і тоді, коли
«неєдиноподатний» дохід надійшов від громадян — фізичних осіб (наприклад, у результаті роздрібної торгівлі), але неодмінною умовою має бути сплата єдиного податку за максимальною ставкою — 200 грн . Чому? Підприємцю потрібно буде судитися з податківцями, доводячи, що навіть якби він провадив усі допустимі види діяльності, ставка єдиного податку не могла б перевищувати 200 грн. довідка 3, отже, недоплати податку до бюджету немає і не слід стягувати ПДФО. Звичайно, цей аргумент не є дуже переконливим на фоні існуючих норм законодавства, але його визнав правильним Вищий адміністративний суд. Отже, озброївшись Рішенням ВАСУ № А37/80 (див. «ВД», 2008, № 1, с. 38), єдиноподатник зможе суттєво підвищити свої шанси на успішне вирішення судового розгляду, хоча стовідсоткової гарантії в цьому випадку немає.Таким чином, щоб уникнути непорозумінь з податківцями, краще відразу зазначити у Свідоцтві можливі види діяльності або перед отриманням «неєдиноподатного» доходу хоча б відстрочити надходження грошей до того моменту, поки до Свідоцтва не буде внесено необхідні зміни.
Висновки
Доходи, отримані від діяльності, яку не зазначено у Свідоцтві, обкладаються податком з доходів за ставкою 15 %
як доходи фізичної особи — громадянина (непідприємця), тобто без зменшення на суму витрат.Обираючи вид діяльності, який буде зазначено у Свідоцтві, слід ураховувати те, як побудовано місцевий перелік видів діяльності та ставок єдиного податку:
— якщо немає прив’язки до
КВЕД, тлумачити назву певного виду діяльності можна, користуючись термінами чинного законодавства;—
якщо є прив’язка діяльності до КВЕД, орієнтуватися слід тільки на КВЕД (причому важливо звернути увагу на ті позиції, які не включаються в обраний код).«Інші види діяльності» надають право підприємцю займатися будь-якими незабороненими для єдиноподатників видами діяльності, але тільки тими, які не зазначено в переліку, затвердженому місцевою радою.
Довідкова інформація (довідка)
1 Оподатковуваний дохід — це дохід, із суми якого розраховується ПДФО.
2 Оскільки
працювати одночасно на єдиному податку та на загальній системі оподаткування не можна, то доходи, отримані не в межах діяльності на єдиному податку, оподатковуються як доходи пересічної фізичної особи, а не підприємця.3 При провадженні декількох видів діяльності
єдиний податок сплачується за максимальною зі ставок, а найбільша ставка — 200 грн.
