Помилки при утриманні податку з доходів працівників
Якщо підприємець має найманих працівників, то він напевно знає правила нарахування та сплати податку з доходів. Але, як відомо, правила створюються для того, щоб їх порушувати. І хоча добросовісний підприємець цього навмисно не робитиме, проте від помилок ніхто не застрахований.
У цій статті ми розглянемо, що може загрожувати підприємцю за помилки при нарахуванні та сплаті податку з доходів, і способи їх виправлення.
Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Податкове роз’яснення № 310
— наказ ДПАУ «Щодо окремих питань застосування статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 05.07.2002 р. № 310.Порядок № 461
— Порядок інформування органами державної податкової служби України платників податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, затверджений наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461.Порядок № 451
— Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451.
Наслідки помилок роботодавця
Помилка, допущена підприємцем — податковим агентом при обчисленні податку з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО), може призвести до:
1) надмірної сплати податку, якщо було нараховано більшу, ніж потрібно, суму;
2) недоплати податку, якщо сума виявилася менше належної.
У першому випадку підприємцю буде достатньо «повернути» надміру утриману суму податку працівнику. Робиться це шляхом зменшення утриманої суми ПДФО з майбутніх доходів (заробітних плат).
У другому — йому доведеться доплатити суму ПДФО, якої бракує, до бюджету, а крім того, сплатити і штрафні санкції, про порядок застосування яких ми розповімо далі.
Нагадаємо, що платником ПДФО згідно із законодавством є працівник підприємця. Однак
утримання із зарплати (за ставкою 15%) і перерахування податку до бюджету здійснює податковий агент — роботодавець. Крім того, підприємець, який виплачує доходи працівникам, зобов’язаний щокварталу подавати звітність — Податковий розрахунок за формою № 1ДФ довідка 1. ПДФО має бути сплачено підприємцем-роботодавцем у встановлений термін (докладніше див. «ВД», 2008, № 15, с. 24).За несплату (недоплату) ПДФО підприємцю загрожують штрафні санкції. Відповідно до
пункту 20.1 статті 20 Закону про податок з доходів розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законодавством, що регулює ці питання, якщо інше не встановлено самим Законом про податок з доходів. Зазначимо, що стосовно порядку утримання та перерахування ПДФО із заробітної плати працівників у Законі про податок з доходів спеціальних санкцій не встановлено.Таким чином, орієнтуватися в питанні відповідальності слід на
Закон № 2181 і КУпАП, якими встановлено відповідальність за порушення порядку сплати податків.Далі ми докладніше поговоримо про
штрафні санкції за неутримання та відповідно недоплату ПДФО, тобто розглянемо ситуації, коли підприємець дохід виплатив, але при цьому ПДФО не було нараховано і сплачено, або ж було нараховано і сплачено у сумі меншій чи пізніше, ніж потрібно.
Помилку виявлено при перевірці
Спочатку поговоримо про ситуацію, коли помилку виявили податківці, і з’ясуємо, що може загрожувати підприємцю, який є податковим агентом щодо ПДФО при виплаті доходу працівнику.
Штрафні (фінансові) санкції за порушення, допущені при ненарахуванні та неутриманні ПДФО для податкових агентів, визначено
статтею 17 Закону № 2181.Так, у
підпункті 17.1.9 Закону № 2181 зазначено, що у випадку, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або провадить грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо згідно із законодавством такі нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) чи виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання щодо такого податку, збору (обов’язкового платежу).Як випливає з
Податкового роз’яснення № 310, підпункт 17.1.9 Закону № 2181 застосовується податковими органами в усіх випадках ненарахування (неповного нарахування) сум прибуткового податку з нарахованих або виплачених фізичним особам доходів. І хоча це Податкове роз’яснення було затверджено під час існування прибуткового податку, ствердження про застосування підпункту 17.1.9 Закону № 2181 у разі ненарахування (неповного нарахування) сум податку з доходів залишається справедливим і сьогодні (стосовно податку з доходів).Тепер щодо інших штрафних санкцій, передбачених
Законом № 2181, у разі недоплати ПДФО.Відразу зауважимо, що ні пені, ні інших штрафних санкцій за
Законом № 2181 у цьому випадку податківці до підприємця застосувати не можуть. Річ у тім, що штрафні санкції, передбачені Законом № 2181, застосовуються в разі недоплати, коли податок нараховується за даними податкової декларації (розрахунку) або узгоджується іншим шляхом.Підприємець як податковий агент не подає до податкових органів податкової декларації (розрахунку) з ПДФО у розумінні
Закону № 2181. Звітність за формою № 1ДФ такою не є, з чим не сперечаються навіть податківці (лист ДПАУ від 14.09.2005 р. № 18388/7/17-2117). Саме тому всі інші штрафи за Законом № 2181 (крім штрафу за підпунктом 17.1.9) у ситуації з недоплатою податку з доходів не можуть бути застосовані (немає підстав).Що стосується пені, то в нашому випадку
підстав для її застосування за статтею 16 Закону № 2181 немає, оскільки пеня стягується тільки в разі несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання. А тут жодного узгодження не відбувається.Проте в
листі ДПАУ від 10.06.2008 р. № 11856/7/17-0717 податківці наполягають на тому, що пеня на підставі підпункту 16.1.2 статті 16 Закону № 2181 усе ж таки повинна нараховуватися. Ми у свою чергу, ґрунтуючись на наведених вище доводах, вважаємо такі вимоги необґрунтованими, тому за недоплату податку з доходів із Закону № 2181 у вигляді санкції залишається тільки «подвійний» штраф, передбачений підпунктом 17.1.9.Однак зауважимо, що зобов’язання щодо сплати пені може виникнути в тому разі, якщо податковий агент своєчасно не сплатить недоїмку і штраф. Наприклад, коли податковий орган виявив недоплату, направив підприємцю відповідне повідомлення, підприємець це повідомлення не оскаржив, але і в зазначений у ньому строк податок не сплатив.
Крім штрафу відповідно до
підпункту 17.1.9 Закону № 2181, підприємцю ще може загрожувати адміністративна відповідальність за статтею 1634 КУпАП.Ця відповідальність застосовується за неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів, за перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ та організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Захід впливу, передбачений
статтею 1634 КУпАП: попередження або адміністративний штраф у розмірі від 34 до 51 грн (від 2 до 3 нмдг). Повторне протягом року порушення вже тягне накладення штрафу в розмірі від 51 до 85 грн. (від 3 до 5 нмдг).Також у зв’язку зі специфікою ПДФО розглянемо ще одну ситуацію: несвоєчасну сплату податку, якщо
зарплату працівнику було нараховано, але не виплачено.Відповідно до
підпункту 8.1.2 Закону про податок з доходів, якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок, що підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) податковим агентом до бюджету у строки, установлені законом для місячного податкового періоду.Вище йшлося про штрафну санкцію з
підпункту 17.1.9 Закону № 2181 і наводили її формулювання, відповідно до якого цей штраф застосовується тільки тоді, коли порушено дві обов’язкові передумови:— попереднє нарахування;
— попередня сплата податку, збору, обов’язкового платежу.
Якщо ж ПДФО було нараховано, але не сплачено
, то формально можна говорити, що штраф з підпункту 17.1.9 Закону № 2181 не можна буде застосувати (залишається тільки адмінштраф за статтею 1634КУпАП).Виникає цілком закономірне запитання: а що для підприємця вважатиметься нарахуванням ПДФО? Очевидно, що для юридичних осіб нарахування — це насамперед відповідна проводка в бухобліку. Але в підприємця бухобліку немає. Що ж тоді вважати нарахуванням ПДФО в підприємців?
На нашу думку, відсутність бухобліку в підприємців не дає підстави стверджувати, що підприємець не нараховує ПДФО, так само як не дає підстав говорити, що не нараховується сам дохід. Нам здається, що у випадку, що розглядається, під нарахуванням слід розуміти здійснення записів у первинних документах (відомостях або інших документах, в яких підприємець веде облік нарахування і виплати зарплати та інших доходів працівникам і «стороннім» громадянам) і сам факт розрахунку виплаченого доходу за мінусом податку з доходів. Отже, якщо підприємець має первинні регістри (наприклад, розрахунково-платіжну відомість), в яких є розрахунок і зазначено, скільки нараховано зарплати (інших доходів), скільки утримано з цієї зарплати соцвнесків і ПДФО, і
при цьому підприємець виплачуватиме зарплату за мінусом ПДФО, можна говорити, що він нарахував, але не сплатив ПДФО.Додамо, що штраф за
підпунктом 17.1.9 не повинен застосовуватися і в тому випадку, якщо податок було утримано, але не сплачено. Таким чином, при зазначенні правильної суми податку в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ штрафи за підпунктом 17.1.9 ст. 17 Закону № 2181 за недоплату податку, податківці стягувати не мають права. Вони й самі підтверджували це в консультації щодо аналогічної ситуації з прибутковим податком (див. «Вісник податкової служби України», 2002, № 42, с. 14). Крім того, у консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 6, с. 47, зазначалося, якщо правильно нарахований та утриманий ПДФО лише несвоєчасно перераховано до бюджету, то штрафні санкції, передбачені статтею 17 Закону № 2181, не застосовуються.
Помилку виявлено самим підприємцем до перевірки
Вище розглядалася ситуація, коли помилку в обчисленні ПДФО та, як наслідок цієї помилки, недоплату податку до бюджету виявили самі податківці. Тепер розглянемо, що може загрожувати підприємцю у випадку, якщо він сам виявить і виправить таку помилку.
В одному зі своїх листів
(див. лист ДПАУ від 15.11.2005 р. № 11069/6/17-2116) ДПАУ з цього приводу цілком справедливо зазначає: якщо суб’єкт підприємництва самостійно виявить помилку, що призвела до недоплати ПДФО (при виплаті не утримано, недоутримано податок з доходів), згодом сам цю помилку виправить (доплатить до перевірки податок до бюджету), то до такого суб’єкта жодні штрафи не застосовуються. Зокрема, не повинні в цьому випадку застосовуватися ні штраф, передбачений підпунктом 17.1.9 Закону № 2181 (у подвійному розмірі від суми зобов’язання щодо такого податку), ні п’ятивідсотковий штраф, передбачений підпунктом 17.1.2 Закону № 2181, ні адміністративний штраф.Таким чином,
єдині витрати підприємця, який виявить недоплату ПДФО і сам виправить помилку, — це витрати на сплату до бюджету суми такої недоплати. Пені теж не повинно бути (немає податкового боргу).
Хто доплачує ПДФО
При недоплаті ПДФО виникає запитання: за чий рахунок (працівника чи підприємця) слід зробити його доутримання (доплату)?
У
підпункті 20.3.2 Закону про податок з доходів зазначено: у випадку, якщо податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) податку з доходів, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.Із цієї норми випливає:
якщо підприємець неправомірно не утримав (або недоутримав) ПДФО з фізичної особи, то він сам відповідає за погашення не внесеної до бюджету суми податку. Отже, доплачувати податок з доходів підприємець повинен за рахунок власних коштів.Причому надміру виплачена працівнику (недоутримана) сума ПДФО фактично являє собою додатковий чистий дохід. Такий дохід можна розцінювати як додаткове благо від роботодавця. Відповідно для розрахунку «грязної» суми виплаченого оподатковуваного доходу необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт (1,176471). Наприклад, підприємець недоутримав у працівника ПДФО у сумі 10 грн., отже, працівник отримав додатковий чистий дохід у цій сумі. Виявивши цей факт, роботодавець повинен:
а) за свій рахунок доплатити 10 грн. і тим самим виправити помилку з ПДФО попереднього періоду;
б) доплатити ПДФО з суми додаткового чистого доходу 10 грн.
Визначаємо «грязний» дохід: 10 х 1, 176471 = 11,76 грн., розраховуємо суму ПДФО: 11,76 х х 15 : 100 = 1,76 грн.
Однак на практиці нормою
підпункту 20.3.2 Закону про податок з доходів роботодавці керуються тільки, якщо працівник припинив трудові відносини та надалі за цим місцем йому не виплачуватиметься дохід. Якщо ж найманий працівник продовжує працювати в підприємця, то роботодавець може доутримати ПДФО з його наступних доходів (категоричних заперечень щодо цього з боку контролюючих органів поки що немає).
Помилки з вини працівника — неправильне застосування ПСП
Тепер ми поговоримо про помилки у ПДФО, допущені не з вини податкового агента, а з вини самого платника податку — працівника. Зокрема, такі помилки пов’язані з неправомірним користуванням працівником податковою соціальною пільгою (далі — ПСП).
У цілому за правильним застосуванням ПСП має стежити роботодавець. Однак є декілька випадків, за яких ПСП може застосовуватися неправильно не з вини роботодавця, а з вини самого працівника. Таке можливе, наприклад, якщо
працівник:а)
зареєстрований фізичною особою — підприємцем і не повідомив про це роботодавця, подавши при цьому заяву про застосування ПСП. Зазначимо, що відповідно до підпункту 6.3.3 Закону про податок з доходів ПСП не може застосовуватися до інших доходів платника податків, якщо він протягом звітного місяця одночасно отримує доходи від підприємницької або незалежної професійної діяльності. ДПАУ вже неодноразово висловлювала думку, що право на ПСП працівник утрачає незалежно від того, отримує він у цей період доходи від підприємницької діяльності чи ні, тобто сам факт реєстрації суб’єктом підприємництва позбавляє платника права на отримання ПСП до доходу у вигляді зарплати (див. «ВД», 2007, № 23, с. 6);б)
подав заяву на отримання ПСП за декількома місцями роботи. Згідно з підпунктом 6.3.1 Закону про податок з доходів ПСП застосовується до доходу працівника у вигляді зарплати виключно за одним місцем її нарахування (виплати).У цьому випадку винним є працівник, який і відповідатиме за неправомірне отримання ПСП і відповідно недоплату ПДФО до бюджету. Роботодавець при цьому звільняється від будь-якої відповідальності. Винятками є випадки, коли роботодавець і працівник є пов’язаними особами або коли суд установлює факт змови між ними, спрямований на ухилення від оподаткування.
У такій ситуації неправомірне застосування ПСП може бути виявлено так:
— працівнику надходить повідомлення податкового органу за його місцем проживання про порушення ним порядку застосування ПСП;
— працівник «зізнається» роботодавцю в порушенні;
— роботодавець сам виявляє порушення.
Про наслідки виявлення зловживань у частині застосування ПСП ідеться в
підпункті 6.3.4 Закону про податок з доходів:1) працівник
втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, і закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється;2) працівник може
відновити право на застосування ПСП, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце таке порушення, на підставі чого окремий роботодавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку і штраф у розмірі 100 відсотків суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при недостатності суми такої виплати — за рахунок наступних виплат. Якщо з будь-яких підстав сума недоплати і штрафу не була утримана за рахунок доходу платника податку до спливу граничного строку, установленого законом для подання річної декларації з цього податку, то сума такої недоплати і штрафу стягується податковим органом у порядку, визначеному законом. При цьому право на застосування ПСП до доходу платника податку відновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому суми такої недоплати і штраф повністю погашаються.Якщо працівника-порушника виявлять податківці, то, найімовірніше, йому доведеться відповісти по повній. При виявленні порушення, керуючись
Порядком № 461, податкові органи надсилають платнику податків повідомлення, в якому його зобов’язують подати за всіма місцями роботи заяву про відмову в застосуванні ПСП з місяця, в якому було допущено це порушення.На підставі цієї заяви роботодавець за кожним місцем роботи перераховує ПДФО без надання ПСП (за рахунок працівника). Для відновлення права на застосування пільги роботодавець утримує суму недоплати податку з доходів і штраф у розмірі 100 % суми такої недоплати (за всіма місцями роботи). Причому працівник повинен обрати одне місце роботи, де він користуватиметься ПСП, і подати туди заяву на надання ПСП. У тому місяці, в якому право на ПСП відновлено (тобто сума недоплати і штраф за всіма місцями роботи повністю утримано), ПСП ще не надається. Тільки з наступного місяця нарахована зарплата працівника зменшується на суму ПСП при утриманні ПДФО.
Зазначимо, що при утриманні із зарплати працівника суми недоплати і штрафу не слід забувати про обмеження, установлене
статтею 128 КЗпП. Так, при кожній виплаті зарплати розмір усіх утримань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % зарплати, що підлягає виплаті працівнику. При утриманнях із зарплати за декількома виконавчими документами у будь-якому разі має бути збережено 50 % заробітку довідка 2.Тепер про ситуацію, коли працівник або роботодавець сам виявляє порушення. Звичайно, тут можна обрати «фіскальний» шлях, не чекаючи повідомлення податківців: провести перерахунок ПДФО, утримати суму недоплати і штраф у розмірі 100 % такої суми в зазначеному вище порядку.
Проте в підприємця є можливість лояльно поставитися до працівника та не утримувати штрафні санкції, керуючись тим, що
Закон про податок з доходів не зобов’язує роботодавця контролювати працівників.Водночас не слід продовжувати застосовувати ПСП, і як нейтральний варіант можна зробити так. Працівнику слід написати заяву за всіма місцями роботи про відмову в наданні йому ПСП (форму наведено в
Порядку № 461), але підставою для відмови зазначити не бажання відновити право на ПСП (підстава «б»), а рішення змінити місце отримання ПСП (підстава «а»). Отримавши цю заяву, роботодавець просто припиняє надавати цьому працівнику ПСП з місяця подання заяви. При цьому підстав для проведення перерахунку ПДФО за минулі місяці (з метою утримати недоплату і штраф) у роботодавця не буде.Однак обов’язок щодо перерахування ПДФО і утримання штрафу в розмірі 100 % суми недоплати може з’явитися в роботодавця в тому разі, якщо податковими органами буде встановлено факт порушення користування ПСП, про що буде надіслано повідомлення.
Важливо, що цим варіантом не слід користуватися підприємцям, які застосовують ПСП до зарплати працівників — пов’язаних з ними осіб. У такому разі
Закон про податок з доходів покладає всю провину на роботодавця.
Виправлення помилок у формі № 1ДФ
Крім того, що неправильно утримані суми ПДФО має бути сплачено до бюджету або повернено працівникам, роботодавцю слід зазначити правильні суми у звітності —
Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. При цьому за те, що в минулих звітних періодах у звітності за формою № 1 ДФ було зазначено неправильні (помилкові) дані, підприємця не покарають.Коригування даних
Податкового розрахунку за формою № 1ДФ провадяться відповідно до пункту 4 Порядку № 451. Підставою може стати як самостійне виявлення підприємцем помилки, так і повідомлення про помилки, виявлені податковими органами.Порядок коригування поданого
Податкового розрахунку за формою № 1ДФ залежить від того, в який строк буде зроблено виправлення помилок.У разі якщо коригування раніше поданої звітності за
формою № 1ДФ здійснюється до закінчення граничного строку, установленого для подання розрахунку (нагадаємо, що розрахунок подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу), до податкового органу подається форма № 1ДФ з відміткою «Новий звітний».У разі якщо коригування раніше поданої
форми № 1ДФ здійснюється після закінчення граничного строку її подання, то Податковий розрахунок подається з відміткою «Уточнюючий» (може подаватися за будь-який з попередніх звітних періодів).Для заміни одного помилкового рядка на інший слід вилучити помилкову інформацію та ввести правильну, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну.
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити дані всіх граф такого рядка та у графі 9 зазначити «
1» — рядок на виключення.Для введення нового або пропущеного рядка слід повністю заповнити всі його графи та у графі 9 зазначити «
0» — рядок на введення.Помилки незалежно від того, до чого вони призвели (чи то до недоплати до бюджету, чи то до переплати), повинні виправлятися в тому місяці, в якому їх виявлено.
На жаль, у
Порядку № 451 не конкретизовано порядок відображення виправлення неправильно обчисленої суми ПДФО у формі № 1ДФ. Упевнено можна сказати, що в рядку на введення у графі 4а Уточнюючого податкового розрахунку за формою № 1ДФ необхідно зазначити правильну суму податку з доходів. Водночас незрозуміло, що показувати в рядку на введення у графі 4: суму ПДФО, яку мало було бути сплачено у випадку виправлення помилки, або фактично сплачену. Так, на думку ДПАУ, яку висловлено в листі від 07.02.2008 р. № 2155/7/17-0217, графа 4 (сума перерахованого податку) у рядку, що вводиться, не повинна змінюватися.Додамо, що подавати
форму № 1ДФ з відміткою «Уточнюючий» за минулі звітні квартали, в яких неправомірно надавалася ПСП працівнику з його ж вини, не потрібно. Сума недоплати ПДФО і штрафу показується в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ (графи 4 і 4а) за той звітний період, в якому її фактично було утримано з працівника.Якогось спеціального порядку для відображення у
формі № 1ДФ сум штрафних санкцій немає, тому, на наш погляд, суму утриманого штрафу слід показувати в загальній сумі зобов’язань щодо ПДФО за звітний квартал (без виділення в окремий рядок). При цьому до форми № 1ДФ слід додати пояснювальну записку, в якій буде зазначено індивідуальний податковий номер працівника, з доходу якого було утримано штраф у розмірі 100 % на підставі підпункту 6.3.4 Закону про податок з доходів, і суму такого штрафу.
Приклади виправлення помилок у Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ
Якщо
сума нарахованого ПДФО виявилася більшою, ніж потрібно було нарахувати, підприємець має право виправити помилку та провести залік із сумою податку майбутніх періодів.Наведемо
приклад. У листопаді 2008 року було виявлено помилку, яку підприємець допустив у вересні 2008 року. До зарплати 800 грн. працівника Коваленка С. Т. не було застосовано ПСП 257,5 грн. Працівника прийнято на роботу з 1 вересня. ПДФО у вересні був обчислений так: (800 - (16 + 8 + 4)) х 15 : 100 = 115,80 грн.При правильному застосуванні ПСП ПДФО повинен становити: (800 - (16 + 8 + 4) - 257,5)
х 15 : 100 = 77,18 грн.Переплата ПДФО становила: 115,80 - 77,18 = 38,62 грн.
У поданій
формі № 1ДФ за III квартал 2008 року інформація про зарплату зазначеного працівника була наведена таким чином:
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| <...> | ||||||||||||||
| 2 | 2333333333 | 800 | 00 | 800 | 00 | 115 | 80 | 115 | 80 | 01 | 01.09.08 | — | — | — |
| <...> | ||||||||||||||
Уточнюючий Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за III квартал 2008 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| 2 | 2333333333 | 800 | 00 | 800 | 00 | 115 | 80 | 115 | 80 | 01 | 01.09.08 | — | — | 1 |
| 2 | 2333333333 | 800 | 00 | 800 | 00 | 77 | 18 | 115 | 80 | 01 | 01.09.08 | — | 01 | 0 |
| х | х | 1600 | 00 | 1600 | 00 | 192 | 98 | 231 | 60 | х | х | х | х | х |
Дані для поточного
Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал 2008 року.У жовтні — грудні 2008 року: щомісячна зарплата 1000 грн., ПСП не застосовується, сума ПДФО 144,75 грн. (1000 - (20 + 10 + 5) x 15 : 100).
При цьому внаслідок виявлення в листопаді помилки при обчисленні податку з доходів із зарплати вересня 2008 року працівнику повинні повернути 38,62 грн. На цю суму підприємець сплачує до бюджету менше ПДФО, нарахованого за IV квартал 2008 року.
Загальна сума нарахованої та виплаченої зарплати (зарплата виплачується своєчасно) становитиме: 1000 х 3 = 3000 (грн.).
Загальна сума нарахованого податку становитиме: 144,75 х 3 = 434,25 (грн.).
Загальна сума перерахованого податку становитиме: 434,25 - 38,62 = 395,63 (грн.).
Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за IV квартал 2008 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| <...> | ||||||||||||||
| 2 | 2333333333 | 3000 | 00 | 3000 | 00 | 434 | 25 | 395 | 63 | 01 | — | — | — | – |
| <...> | ||||||||||||||
Якщо
сума нарахованого ПДФО виявилася меншою, ніж необхідно було нарахувати, що призвело до недоплати податку до бюджету, податковий агент при виявленні помилки повинен її виправити.Наведемо
приклад. У грудні 2008 року було виявлено помилку, яку підприємець допустив у вересні 2008 року. Із зарплати 1000 грн. працівника Петренка Г. Л. було помилково утримано ПДФО у меншій сумі — 140 грн. Працівника прийнято на роботу з 1 вересня 2008 року.ПДФО у вересні повинен був бути розрахований так: (1000 - (20 + 10 + 5))
х 15 : 100 = 144,75 грн.Недоплата ПДФО: 144,75 - 140 = 4,75 грн.
У поданій
формі № 1ДФ за III квартал 2008 року інформація про зарплату зазначеного працівника була наведена таким чином:
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| <...> | ||||||||||||||
| 2 | 3444444444 | 1000 | 00 | 1000 | 00 | 140 | 00 | 140 | 00 | 01 | 01.09.08 | — | — | — |
| <...> | ||||||||||||||
Уточнюючий податковий розрахунок за формою № 1ДФ за III квартал 2008 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| 2 | 3444444444 | 1000 | 00 | 1000 | 00 | 140 | 00 | 140 | 00 | 01 | 01.09.08 | — | — | 1 |
| 2 | 3444444444 | 1000 | 00 | 1000 | 00 | 144 | 75 | 140 | 00 | 01 | 01.09.08 | — | — | 0 |
| х | х | 2000 | 00 | 2000 | 00 | 284 | 75 | 280 | 00 | х | х | х | х | х |
Дані для поточного
Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал 2008 року:У жовтні — грудні 2008 року: щомісячна зарплата 1000 грн., ПСП не застосовується, сума ПДФО 144,75 грн. (1000 - 20 - 10 - 5 ) x 0,15).
При цьому внаслідок виявлення в листопаді помилки в обчисленні податку з доходів із зарплати вересня 2008 року необхідно доплатити 4,75 грн.
Загальна сума нарахованої та виплаченої зарплати (зарплата виплачується своєчасно) становитиме: 1000 х 3 = 3000 (грн.).
Загальна сума нарахованого податку становитиме: 144,75 х х 3 = 434,25 (грн.).
Загальна сума перерахованого податку становитиме: 434,25 + 4,75 = 439,00 (грн.).
Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за IV квартал 2008 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| <...> | ||||||||||||||
| 2 | 3444444444 | 3000 | 00 | 3000 | 00 | 434 | 25 | 439 | 00 | 01 | — | — | — | — |
| <...> | ||||||||||||||
На закінчення статті наведемо основні висновки.
Висновки
Якщо приватний підприємець не нарахував і не утримав ПДФО або утримав його в меншій сумі, ніж було потрібно, відповідно до бюджету перерахував не всю необхідну суму, такому підприємцю (якщо цю помилку виявлять під час перевірки податківці) може загрожувати:
— штраф, передбачений
підпунктом 17.1.9 Закону № 2181, у подвійному розмірі суми не сплаченого до бюджету податку;— попередження або адміністративний штраф у розмірі від 34 до 51 грн. за
статтею 1634КУпАП.Якщо підприємець виявив і виправив помилку до перевірки податківців, зазначені санкції йому не загрожують.
У разі якщо податок з доходів було нараховано, але не сплачено до бюджету, до суб’єкта підприємництва штраф, передбачений
підпунктом 17.1.9 Закону № 2181, не може бути застосовано. Може бути застосований хіба що адміністративний штраф.Якщо ПДФО було занижено через те, що працівник, який подав заяву на застосування ПСП, не мав на неї права, то відповідальність несе такий працівник, а не роботодавець.
Довідкова інформація (довідка)
1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1 ДФ), затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451.
2
Винятки становлять утримання із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір утримань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.
