Запитання, які ставляться найчастіше щодо…
застосування РРО
(продовження)
В одному з попередніх номерів «ВД» ми опублікували добірку запитань та відповідей, пов’язаних із застосуванням РРО (див. «ВД», 2008, № 15, с. 27). У цьому номері пропонуємо вашій увазі закінчення цієї добірки.
Граничний термін подання звітності про використання РРО, що припадає на вихідний день, не переноситься
ЗАПИТАННЯ. Як потрібно діяти, якщо граничний термін подання звітності про використання РРО припадає на вихідний або святковий день? Чи переноситься такий термін на наступний за вихідним операційний (банківський) день?
ВІДПОВІДЬ
. Ні, не переноситься. Відповідно до статті 3 Закону про РРО на суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) і застосовують РРО та/або використовують розрахункові книжки (РК), покладено обов’язок щодо подання звітності до податкового органу за місцем реєстрації РРО (РК).Подання такої звітності регламентується
Порядком подання звітності щодо РРО. Згідно з пунктом 2 цього Порядку вона складається зі Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № 3ВР-1.Звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі зазначеного Звіту і Довідки про використані розрахункові книжки (додаток 1 до
Порядку подання звітності щодо РРО).Такі форми звітності подаються щомісяця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним (
п. 7 ст. 3 Закону про РРО).Якщо 15-те число припадає на вихідний або святковий день, то термін подання звітності не переноситься. Пов’язане це з тим, що форма № ЗВР-1 не є податковою декларацією, тому норми
Закону № 2181 на терміни її подання не поширюються.
Два Z-звіти за день — чи порушення це?
ЗАПИТАННЯ. За результатами перевірки представниками податкового органу було складено акт, в якому зафіксовано таке правопорушення, як незбереження у Книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків. Дійсно, була ситуація, коли касир після друкування Z-звіту повторно, уже помилково, ще раз роздрукував звіт, але не вклеїв цей фіскальний чек до КОРО. Чи можна вважати це порушенням вимог порядку використання РРО?
ВІДПОВІДЬ
. У податкових органів у цьому питанні позиція однозначна: у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних Z-чеків усі вони підклеюються до відповідної КОРО, записи в розділі 2 КОРО здійснюються за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Цю позицію закріплено в пункті 7.7 Порядку ведення КОРО.Але давайте подивимося, чи передбачено санкцію саме за невиконання обов’язку підклеювати всі Z-чеки, роздруковані за робочий день.
Отже, у
пункті 9 статті 3 Закону про РРО передбачено обов’язок суб’єктів господарювання щодня друкувати на РРО фіскальні звітні чеки (Z-звіти) і забезпечувати їх зберігання в КОРО. Під Z-звітом розуміється денний звіт, тобто документ, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій з обнулінням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора (абзац другий п. 2 постанови № 199). Період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту називається зміною, але при цьому тривалість зміни, як зазначено у примітках до постанови № 199, не повинна перевищувати 24 годин. Із цього й випливає вимога, згідно з якою в робочі для суб’єкта господарювання дні Z-звіт має друкуватися не рідше одного разу на 24 години, навіть якщо за цей час не було проведено жодної розрахункової операції.До формування Z-звіту висуваються певні вимоги. Так, відповідно до
пункту 13 постанови № 199 формування Z-звіту має відбуватися в такій послідовності:— друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;
— обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;
— друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.
Відповідно виходячи з цих вимог Z-звіт серед інших реквізитів має містити такі дані (
п. 17 постанови № 199):— загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги);
— кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо щодо реалізованих товарів (наданих послуг) і виданих коштів;
— номер, дату і час друкування фіскального звітного чека;
—
повідомлення про обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.Викладені вище положення приводять до такого висновку: якщо один із двох роздрукованих один за одним звітів не містив усіх необхідних даних, він не може виконувати функцію Z-звіту, і відповідно вклеїти потрібно той з них, в якому є вся необхідна інформація, зокрема інформація про обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам’яті.
Якщо оформлення першого роздрукованого Z-звіту відбулося з дотриманням усіх вимог і він містив усю необхідну інформацію, то стосовно другого роздрукованого помилково звіту також можна доводити, що він не є Z-звітом. Підстава для цього — він не міститиме інформації
про денні підсумки розрахункових операцій, як це має бути в будь-якому Z-звіті. А оскільки відповідальність Законом про РРО передбачено саме за незбереження фіскального звітного чека (п. 4 ст. 17 Закону про РРО), а не будь-якого звіту, роздрукованого на РРО, підстав для її застосування в цьому випадку не буде.Ситуацію, описану в запитанні, можна розвинути і уявити, що після роздрукування Z-звіту виникла потреба у проведенні ще однієї розрахункової операції. Чи буде це порушенням і як діяти в цьому випадку? На наш погляд, цілком допустимим буде проведення розрахункової операції з подальшим роздрукуванням ще одного Z-звіту, який відповідно міститиме інформацію тільки про цю єдину розрахункову операцію. У цьому випадку можна просто говорити про дві зміни роботи РРО, що, виходячи з поняття зміни, наведеного вище, допускається чинним законодавством. Такий Z-звіт обов’язково має бути збережено в КОРО. І, вважаємо, саме про цю ситуацію йдеться в
пункті 7.7 Порядку № 614.
Штраф за неоприбуткування виручки
ЗАПИТАННЯ. Підприємець здійснює торговельну діяльність із застосуванням РРО. Протягом кількох днів продавець-касир роздруковував Z-звіти і вклеював їх на окрему сторінку КОРО. Однак інформацію із Z-звітів за ці дні не було перенесено до КОРО.
Чи правомірне в цьому випадку застосування штрафної санкції за неоприбуткування готівки згідно з Указом № 436?
ВІДПОВІДЬ. Так, правомірне
. Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день отримання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.При проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО чи використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень до КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Інакше кажучи, сума виручки, пробита через РРО, вважатиметься оприбуткованою лише після відповідного оформлення КОРО.
Отже, якщо дані про виручку, отриману протягом дня через РРО, не було записано до КОРО, а в КОРО було тільки підклеєно Z-звіти за цей день, то є всі підстави вважати таку виручку неоприбуткованою.
За це порушення згідно з
Указом № 436 до підприємця застосовуються штрафні санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої готівки.Крім того, за порушення порядку ведення операцій з готівкою може бути накладено штраф відповідно до
статті 1642 КУпАП у розмірі від 136 до 255 грн. (від 8 до 15 нмдг), а за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн. (від 10 до 20 нмдг).
Про використання КОРО після переходу із загальної системи оподаткування на єдиний податок
ЗАПИТАННЯ. Приватний підприємець перейшов із загальної системи на єдиний податок. Коли перебував на загальній системі, застосовував РРО (та КОРО з РК). Після переходу на єдиний податок РРО буде знято з реєстрації. Чи можна залишити КОРО, наприклад, на той випадок, якщо здійснюватиметься торгівля пивом?
ВІДПОВІДЬ. Ні
. У цьому випадку залишати КОРО, яку підприємець вів при використанні РРО, немає сенсу. Справа в тому, що у підприємця, який застосовує РРО, книга обліку розрахункових операцій (КОРО), умовно кажучи, зовсім не та, яка потрібна при торгівлі з використанням розрахункових квитанцій. Перший «вид» КОРО реєструється під РРО. А при торгівлі пивом єдиноподатнику потрібна інша КОРО — та, що реєструється на торговельну точку, а не на РРО.Тож у цьому випадку єдиний можливий варіант — КОРО, яку було зареєстровано на РРО, зняти з реєстрації, а перед початком торгівлі пивом зареєструвати нову КОРО вже на торговельну точку.
Про термін служби РРО
ЗАПИТАННЯ. У моїх магазинах працюють кілька РРО. Я їх придбав не новими, а такими, що були в користуванні. З цими РРО я працюю не так давно, але податківці при перевірці примушують мене замінити їх на нові, посилаючись на те, що термін служби в них закінчився. Чи правомірні їх дії?
ВІДПОВІДЬ
. Згідно з Порядком застосування РРО у певних випадках податковими органами може здійснюватися примусове скасування реєстрації РРО.Відповідно до
пункту 2.12 Порядку № 614 одним з таких випадків є закінчення терміну служби, установленого в технічній документації на РРО.Цю норму можна пояснити тим, що згідно з
Вимогами № 199 інформація має зберігатися у фіскальній пам’яті РРО до закінчення терміну служби реєстратора, тобто ємність фіскальної пам’яті і термін служби РРО — взаємозалежні характеристики. Інакше кажучи, закінчення терміну служби РРО означає вичерпання ємності фіскальної пам’яті та неможливість подальшого його застосування.Отже, придбаваючи РРО, що були в користуванні, слід мати на увазі, що термін їх служби становитиме точнісінько стільки, скільки вони «недопрацювали» у попереднього господаря. Так, придбаваючи РРО, який уже відпрацював 5 років з терміном служби 7 років, потрібно орієнтуватися на те, що через два роки термін його служби закінчиться і старий РРО потрібно буде замінювати новим.
Список документів, що використовуються в консультації
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Указ № 436
— Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.Порядок подання звітності щодо РРО
— Порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Порядок ведення КОРО
— Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Порядок застосування РРО
— Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Постанова № 199
— постанова КМУ «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18.02.2002 р. № 199.Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.Вимоги № 199
— Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.
Матеріал підготували К. Володимирська, консультант газети «Власне Діло»,
В. Матвєєва, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», О. Уварова, юрист
