Теми статей
Обрати теми

Якщо зарплату платити щодня

Редакція ВД
Стаття

Якщо зарплату платити щодня

 

Ситуація.

Специфіка діяльності підприємця така, що він виплачує своїм працівникам зарплату щодня. При цьому, щоб уникнути багатократних відвідин банку для перерахування обов’язкових «зарплатних» платежів, внески платяться наперед за квартал виходячи з вірогідної місячної заробітної плати 630 грн. Чи можна діяти таким чином? Чи не загрожують такі дії підприємця штрафними санкціями?

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

 

Що і як потрібно сплачувати «за регламентом»

Перш ніж розібратися з оптимальним рішенням для цього підприємця, поговоримо про правила перерахування «зарплатних» платежів.

Отже, у нашому випадку роботодавець щодня виплачує працівникам заробітну плату з виручки і до закінчення поточного місяця, тобто у вигляді авансу.

Тут схема сплати податку з доходів і внесків до соціальних фондів, нарахованих і утриманих із зарплати, така:

1) податок з доходів

(15 %) утримується і перераховується протягом банківського дня, наступного за днем виплати;

2) внесок до Пенсійного фонду

в частині нарахувань (33, 2 %) — у день виплати, у частині утримань (2 %) — не пізніше 20-го числа наступного місяця;

3) внесок до Фонду «нещасного випадку»

(нарахування за тарифом) не пізніше наступного дня після виплати;

4) внески до Фонду «тимчасової непрацездатності»

та Фонду «безробіття» як у частині нарахувань (1,5 %; 1,3 %), так і у вигляді утримань (0,5 — 1 %; 0,5 %) — не пізніше дня, встановленого для виплати зарплати за весь місяць (тобто в наступному місяці).

Таким чином, діючи за правилами, підприємець повинен був щодня ходити до банку і сплачувати внесок

у частині нарахувань до Пенсійного фонду, податок з доходів і внесок — до Фонду «нещасного випадку» довідка 1. Проте в цій ситуації підприємець, щоб уникнути щоденного перерахування мізерних сум, вирішив заплатити всі платежі наперед за квартал, ураховуючи, що місячна зарплата працівника має бути 630 грн. Розберемося, чи можуть такому підприємцю загрожувати штрафні санкції?

Як відомо, будь-який штраф накладається на суб’єкта господарювання за певні протиправні дії (порушення). Що в цьому разі міг порушити підприємець?

1. Податок з доходів і соцвнески підприємець нарахував і утримав, що в будь-якому разі буде відображено в його обліку. Тобто за ненарахування (неутримання) санкцій бути не повинно.

2. Обов’язкові «зарплатні» платежі фактично були сплачені, а значить, штрафи за несплату також не загрожують (за особовим рахунком буде відображено переплату).

3. Недотримання термінів сплати в нашому випадку також немає, адже все було сплачено заздалегідь, тому про пропуск терміну, за що й карають, не йдеться.

4. Недотримання порядку сплати. Послідовність дій припускає спочатку нарахування або виплату зарплати, а потім уже нарахування, утримання або сплату платежів. У нашому випадку дійсно підприємець не дотримувався традиційного порядку.

Таким чином, спробуємо з’ясувати, чи буде зараховано передоплату за податком з доходів і соцвнесками із зарплати і чи може загрожувати підприємцю штраф за недотримання порядку сплати податку з доходів і соцвнесків.

 

Чим страшна передоплата «зарплатних» платежів

Податок з доходів

У загальному випадку із заробітної плати працівника податок з доходів має бути перераховано до бюджету:

— при виплаті працівнику зарплати (наступного дня, якщо йдеться про виплату зарплати з виручки);

— за рахунок коштів працівника.

Такі правила встановлено

Законом про податок з доходів. У нашому випадку підприємець перераховує грошові кошти заздалегідь, до виплати зарплати працівника, створюючи переплату за податком з доходів. Потім при виплаті доходу працівнику відбувається залік переплати щодо податку з доходів у рахунок зобов’язань з податку з доходів , який потрібно сплатити із зарплати працівника. На наш погляд, такий підхід не суперечить законодавству, оскільки, зрештою, обидві перелічені вище умови виконуються: при виплаті податок з доходів фактично сплачено (шляхом зарахування переплати в рахунок зобов’язань зі сплати) і сплачений у результаті за рахунок коштів працівника. Тому, на наш погляд, підприємець нічого не порушує. А отже, жодні штрафні санкції йому загрожувати не повинні, особливо, якщо врахувати, що на практиці податківці самі часто вимагають, наприклад, від фікспатентників (при продовженні терміну дії торгового патенту) сплачувати авансом податок з доходів за своїх працівників. Отже, якщо вже в ситуації з фікспатентниками вони самі «провокують» сплату авансом податку з доходів, то, будучи послідовними, і в ситуації, що розглядається, мають виявити лояльність.

Хоча ми також допускаємо, що податківці можуть спробувати покарати підприємця. Аргументи в них можуть бути такі: як випливає з норм

статті 1634 КУпАП, штраф накладається «за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку з доходів при виплаті фізичній особі доходів, за перерахування податку з доходів фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством...». Міра дії, передбачена статтею 1634 КУпАП, така: попередження або адміністративний штраф у розмірі від 34 до 51 грн. (від 2 до 3 нмдг). Повторне протягом року порушення вже тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 51 до 85 грн. (від 3 до 5 нмдг).

Як бачимо, у цій

статті КУпАП робиться акцент на перерахуванні внесків саме при виплаті доходів працівнику і вказується на те, що сплата податку з доходів за власний рахунок, а не шляхом утримання із зарплати, є порушенням. Вище ми виклали аргументи на користь того, що в цьому разі подібних порушень немає. Підприємцю в тому разі, якщо податківці спробують застосувати до нього згадані штрафні санкції, потрібно буде постаратися донести ці аргументи до свідомості податківців. У крайньому разі з огляду на те, що недоплати податку з доходів усе-таки не було, наполягати на тому, що достатнім адміністративним стягненням буде попередження, а не штраф.

 

Внески до Пенсійного фонду

Стосовно внесків до Пенсійного фонду ситуація така. Основні документи, які регулюють їх сплату, — це

Закон № 1058 та Інструкція № 21-1.

Зауважимо, що можливість проведення заліку передоплати в рахунок платежів майбутніх періодів допускається Пенсійним фондом (

пункт 11.17 Інструкції № 21-1).

Також

Законом № 1058 передбачено фінансові санкції за порушення у сфері сплати пенсійних внесків. У частині 10 статті 20 Закону № 1058 йдеться про те, що вони застосовуються за несвоєчасну і неповну сплату внесків.

Якщо звернутися до переліку порушень і стягнень, наведеного в

частині 9 статті 106 Закону № 1058, то приводу прискіпатися до підприємця в цій ситуації немає. Але, знову ж таки, є ще й адміністративна відповідальність, передбачена статтею 1651 КУпАП.

Так, згідно з цією

статтею карається «приховання (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і термінів сплати страхових внесків; ухилення від реєстрації або невчасна реєстрація платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду України, неподання відомостей про обставини, що викликають зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків».

Звичайно ж, не можна стверджувати, що сплата наперед порушує термін сплати або порядок нарахування внесків. Проте теоретично нарахування потрібно сплатити саме в день виплати (немає формулювання «не пізніше» якогось дня).

Штраф згідно зі згаданою

статтею застосовується до посадових осіб, проте в листі Мін’юсту від 03.11.2006 р. № 22-48-548 висловлено думку, що фізособи-підприємці можуть вважатися посадовими особами, якщо є роботодавцями (див. «ВД», 2007, № 3, с. 3). Санкція становить від 136 до 255 грн. (від 8 до 15 нмдг). А за ті ж дії, здійснені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, — від 170 до 340 грн. (від 10 до 20 нмдг).

Проте,

на наш погляд, адмінштраф за статтею 1651 КУпАП тільки за передоплату нарахувань до Пенсійного фонду, без інших грубих порушень, застосовувати до підприємця не повинні, оскільки сама ідея штрафу полягає в покаранні за затримку сплати, а не навпаки.

 

Внески до інших соціальних фондів

У питанні сплати внесків до інших соціальних фондів (фонди «тимчасової непрацездатності», «нещасного випадку», «безробіття») усе набагато простіше. Решта три фонди не тільки визнають залік переплати, але у сфері нарахування і сплати внесків притягають до відповідальності саме за ненарахування і невчасну сплату (пропуск терміну). У нашому випадку внески до фондів сплачуються

не пізніше дня виплати зарплати за весь місяць або наступного дня після виплати авансу. А сплата раніше не суперечить установленому порядку.

Додамо, що викладене вище стосується й адміністративної відповідальності.

 

У результаті…

Отже, проаналізувавши дії підприємця, установлений порядок перерахування «зарплатних» платежів і перелік порушень, зробимо такий висновок. У цілому попередня щоквартальна сплата податку з доходів і внесків до фондів за своєю суттю під наведені в нормативних актах порушення не потрапляє. Хіба що, будучи дуже упередженими, податківці можуть застосувати до підприємця адмінштраф за

статтею 1634 КУпАП від 34 до 51 грн. або обмежитися попередженням.

Таким чином, підприємець може й надалі використовувати зручний йому спосіб перерахування податку з доходів і внесків. Єдине, йому потрібно бути уважним щодо загальної суми зарплати за місяць або квартал. Якщо підприємець хоче підстрахуватися, можна написати до податкового органу та відділення Фонду письмове звернення.

 

Висновки

Підприємець, який сплачує податок з доходів і внески до фондів у вигляді передоплати, у цілому порушень не робить.

Єдине, при несприятливому збігу обставин податківці можуть застосувати адмінштраф за

статтею 1634 КУпАП.

Довідкова інформація (довідка)

1 Докладніше про сплату «зарплатних» соцвнесків і податку з доходів при виплаті авансу (див. «ВД», 2008, № 15, с. 20).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі