Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Як заощадити на навчанні підприємця або його дитини у вузі

Редакція ВД
Власне Діло Вересень, 2008/№ 18
Друк
Стаття

Як заощадити на навчанні підприємця або його дитини у вузі

 

До цього часу в пам’яті наших співвітчизників зберігся заповіт В. І. Леніна: «Учитися, учитися й учитися». Безперечно, здобуття вищої освіти сьогодні справа потрібна, корисна, престижна, але, на відміну від часів «загальної рівності», дуже дорога.

У зв’язку з цим громадяни цікавляться, чи можна компенсувати хоча б частину витрат на навчання у вузі? Саме це запитання щодо підприємця, який вирішив повчити себе або свою дитину, ми розглянемо в цій статті і приділимо увагу вищій освіті як найбільш цінній і дорогій.

Ольга ДІДЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Сімейний кодекс

— Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

 

У якій формі можна «згладити» освітні витрати

Насамперед спробуємо пролити світло на можливі способи мінімізації витрат, понесених на навчання особи у вузі. Звичайно ж, кошти, які підуть на здобуття освіти, повернуться до студента тільки у вигляді знань і умінь, які стануть у пригоді в майбутньому. Проте якщо пошукати, то дійсно можна знайти в законодавстві прямі або непрямі способи компенсації.

Так, одним із документів, яким керуються фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування, є

Закон про податок на прибуток. Ті підприємці, які зменшують свій дохід на документально підтверджені витрати, орієнтуються на перелік, наведений у статті 5 Закону про податок на прибуток. Нагадаємо, що в ньому перелічено і поділено витрати на ті, що можуть, і що не можуть зменшити дохід (виручку) підприємця.

Підприємцям-єдиноподатникам подібний спосіб мінімізації не властивий, оскільки вони незалежно від понесених витрат сплачують фіксовану суму єдиного податку.

У розпорядженні звичайних фізичних осіб (непідприємців) є

Закон про податок з доходів, згідно з яким вони можуть скористатися правом на податковий кредит щодо витрат на навчання. Згідно з цим Законом у певних випадках на суму коштів, витрачених на навчання у вузі, дозволяється зменшити загальний річний оподатковуваний дохід фізособи, отриманий за наслідками звітного року.

Далі проаналізуємо, який з перелічених вище способів доступний підприємцю, що оплачує свою освіту у вузі або навчання своєї дитини.

 

Підприємець оплачує свою освіту

Віднесення сум навчання на витрати

Вище зазначалося, що питання про віднесення оплати навчання у вузі на витрати має принципове значення тільки для підприємців на загальній системі оподаткування.

Якщо звернутися до

статті 5 Закону про податок на прибуток, то згідно з підпунктом 5.4.2 Закону про податок на прибуток до валових витрат включаються витрати:

— пов’язані

з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку;

— на

навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладах осіб, які не перебувають з таким платником податків у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов’язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу й отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років.

При цьому

гранична величина витрат на навчання працівників та (або) непрацівників, яку платник податків у звітному періоді може віднести на валові витрати, не повинна перевищувати 3 % фонду оплати праці (зарплати всіх працівників) звітного періоду. І в обов’язковому порядку має простежуватися зв’язок навчання з основною діяльністю підприємця.

Але як бачимо, ні під один, ні під інший випадок власне навчання підприємця не підпадає. Отже,

віднести на витрати оплату навіть профільного, потрібного для здійснення діяльності, навчання підприємець не зможе .

Право на податковий кредит за податком з доходів

Вище ми вже зазначали, що правила реалізації права на податковий кредит прописано в

Законі про податок з доходів, а точніше, у статті 5. Так, до переліку витрат, які дозволено включати до складу податкового кредиту, згідно з підпунктом 5.3.3 входять витрати на навчання у вітчизняних навчальних закладах.

До податкового кредиту можна включати суму коштів,

сплачених платником податків на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податків, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної в підпункті 6.5.1 Закону про податок з доходів, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання впродовж звітного податкового року.

Проте згідно з

підпунктом 9.12.1 статті 9 Закону про податок з доходів доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності оподатковуються відповідно до спеціального законодавства. Отже, права на податковий кредит щодо підприємницьких доходів у фізособи не буде.

Це підтверджується і роз’ясненням (відповіддю на запитання) у додатку до

листа ДПАУ від 13.08.2007 р. № 9813/5/17-0716. У ньому зазначено, що права на податковий кредит не мають особи, які отримують доходи, відмінні від заробітної плати. До категорії осіб, які одержують доходи, відмінні від зарплати, ДПАУ відносить військовослужбовців, співробітників органів внутрішніх справ, суб’єктів підприємницької діяльності.

Водночас підприємець паралельно з підприємницькими доходами може працювати за наймом і отримувати заробітну плату, яка обкладатиметься податком згідно із

Законом про податок з доходів (підпункт 9.12.2 статті 9). У цьому разі підприємець незалежно від системи оподаткування (загальна, єдиний податок, фікспатент) може реалізувати право на податковий кредит щодо витрат на навчання, зменшивши податок з доходів, утриманий з його зарплати. Зауважимо: думку про те, що такий варіант неможливий, представники ДПАУ досі не висловлювали.

Договір на навчання з вузом у цьому разі потрібно укласти, не афішуючи свого підприємницького статусу, тобто від імені звичайної фізичної особи.

Тут же зазначимо основні положення про податковий кредит:

— громадянин (платник податку з доходів, далі — платник) має право врахувати ці витрати тільки після закінчення звітного року шляхом їх відображення в річній декларації про доходи («цивільній» декларації);

— протягом року і до закінчення термінів розгляду декларації податковими органами документи, що підтверджують понесені витрати, платник зберігає в себе;

— платник повинен вести облік отриманих протягом року доходів і понесених витрат;

— сума податкового кредиту враховується тільки в межах загального річного оподатковуваного доходу платника. Сума перевищення податкового кредиту над загальним річним оподатковуваним доходом не враховується і не переноситься на наступний рік;

— суми витрат, не включені до податкового кредиту за підсумками звітного року, на наступний звітний рік не переносяться, тобто право на податковий кредит виникає тільки щодо витрат, фактично понесених у звітному році.

Платник може врахувати у складі податкового кредиту як витрати на своє навчання, так і на навчання членів своєї сім’ї першого ступеня споріднення (дружини, батьків, дітей, у тому числі усиновлених). При цьому члени сім’ї самі вибирають, хто користуватиметься податковим кредитом щодо таких витрат.

Витрати на навчання включаються до податкового кредиту в розмірі, визначеному за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Граничний розмір витрат, які можна включити до податкового кредиту, дорівнює добутку 890 грн. довідка 1 (у 2008 році) та кількості місяців навчання. Визначити кількість місяців можна з договору. А якщо в договорі нічого не зазначено, то треба попросити в навчального закладу відповідну довідку.

Примітно, що для заочної форми навчання навчальний рік за умовчанням становить 12 календарних місяців. Такі роз’яснення на основі отриманої відповіді від Міносвіти України раніше було дано в консультації начальника відділу розгляду звернень платників Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПАУ в журналі «Вісник податкової служби України»

, 2006, № 3. У листі від 13.08.2007 р. № 9813/5/17-0716 ДПАУ також підтверджує цю позицію.

Документи, що підтверджують право на податковий кредит

: платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів; або квитанція банку чи відділення зв’язку; або довідка роботодавця, який за довіреністю платника податків здійснював перерахування сум коштів з отримуваного ним доходу на його навчання або навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення навчальним закладам.

 

Підприємець навчає дитину — непрацівника

Віднесення сум навчання на витрати підприємця

Тепер розберемося з навчанням у вузі дитини підприємця. За певних умов підприємець може віднести на витрати вартість навчання у вузі своєї дитини. Перш за все з цією метою

договір з вузом має бути укладено від імені суб’єкта підприємництва. Крім того, Закон про податок на прибуток висуває такі умови для віднесення вартості навчання осіб, які не є працівниками суб’єкта підприємництва, на витрати:

— навчання непрацівників має здійснюватися

у вітчизняних закладах освіти — вищих і професійно-технічних навчальних закладах;

— має бути укладено

письмовий договір про зобов’язання непрацівника відпрацювати у платника податків після закінчення навчання й отримання спеціальності не менше трьох років;

— витрати на навчання непрацівників повинні бути

пов’язані з основною діяльністю платника податків;

— гранична величина витрат на навчання (причому сукупно з витратами на навчання працівників) не повинна перевищувати

3 % фонду оплати праці звітного періоду.

Тільки при

одночасному дотриманні всіх чотирьох умов (а не вибірковому дотриманні якої-небудь або яких-небудь з них) витрати на навчання непрацівників є пов’язаними з господарською діяльністю і платник податків має право віднести їх на витрати.

При цьому важливо звернути увагу на останню з перелічених нами умов. Для її виконання у підприємця має бути достатня кількість найманих працівників, адже сума витрат на навчання, яка зможе потрапити до складу витрат підприємця, — 3 % фонду оплати праці працівників.

Податок з доходів

Якщо підприємець укладає договір з вузом на навчання своєї дитини від імені суб’єкта підприємництва, то в цьому разі він буде податковим агентом по відношенню до отриманих дитиною доходів. Цей факт може звести нанівець усю можливу вигоду від віднесення на витрати витрат на навчання. Пояснимо докладніше.

У розумінні

Закону про податок з доходів суми, сплачені підприємцем за навчання непрацівника, є оподатковуваним доходом непрацівника (як додаткове благо, отримане від нероботодавця). А отже, з них підприємцю слід утримати податок з доходів за ставкою 15 %. При цьому, оскільки перерахована навчальному закладу плата за навчання буде чистим доходом для непрацівника, утримання податку з доходів здійснюється з урахуванням норм пункту 3.4 Закону про податок з доходів, тобто із застосуванням «натурального» коефіцієнта — 1,176471. Перераховує податок підприємець з власної кишені.

Фактично це приведе до подорожчання вартості освіти, і вигоду від віднесення до витрат сум навчання може бути просто втрачено.

Наведемо

приклад. Основний вид діяльності підприємця — пошиття виробів. У I кварталі 2008 року він уніс плату за другий семестр навчання дитини (непрацівника) у вузі за фахом, пов’язаним із пошиттям та моделюванням одягу, оплата склала 3000 грн. У штаті підприємця 4 працівники, їх загальна «грязна» зарплата за один місяць — 6000 грн. (за квартал — 18000 грн.). Таким чином, у I кварталі підприємець може включити до витрат тільки 540 грн. (18000 х 3 : 100). При цьому зі всієї суми 3000 грн. потрібно заплатити податок з доходів:

3000 х 1, 176471 х 15 : 100 = 529,41 грн.

Сума, на яку може зменшитися податок з доходів за квартал, якщо підприємець урахує витрати на навчання, складе: 540 грн. х х 15 : 100 = 81 грн.

Як бачимо, в умовах наведеного прикладу така комбінація зовсім невигідна, оскільки підприємець нічого не заощадить.

 

Підприємець навчає дитину, яка у нього працює

Віднесення сум навчання на витрати підприємця

Тепер розглянемо ситуацію, коли дитина підприємця додатково ще і працює у нього за наймом. У цьому разі відносини дитини і підприємця в податковому аспекті — це відносини працівника і роботодавця. Як зазначалося вище, згідно з

підпунктом 5.4.2 Закону про податок на прибуток до витрат можна включити витрати, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку. При цьому гранична величина витрат на навчання працівників та (або) непрацівників, яку платник податків у звітному періоді може віднести на витрати, не повинна перевищувати 3 % фонду оплати праці (зарплати всіх працівників) звітного періоду.

При цьому право зменшити свої підприємницькі витрати підприємець матиме тільки в тому разі, якщо договір з вузом на оплату навчання буде укладено від імені підприємця-роботодавця, а не від імені звичайної фізособи. І

в обов’язковому порядку має простежуватися зв’язок навчання з основною діяльністю підприємця.

Щодо податку з доходів тут справа стоїть дещо ліпше, ніж за ситуації, коли підприємець навчає непрацівника. Згідно з

підпунктом 4.3.20 статті 4 Закону про податок з доходів податком з доходів фізичних осіб не обкладається оплата навчання працівників, якщо:

— плату за підготовку (перепідготовку) роботодавець перерахував на користь

закладу освіти;

— навчання проводиться за

профілем роботодавця або загальними виробничими потребами. Причому, як зазначає ДПАУ (лист ДПАУ від 24.01.2006 р. № 409/к/17-0715), навчання працівника має надалі перетинатися, тобто безпосередньо бути пов’язаним з його трудовою діяльністю, інакше зв’язок з виробничими потребами простежуватися не буде;

— витрати на навчання

не перевищують суму, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу, діючого на 1 січня звітного року, помноженому на 1,4 і округленому до найближчих 10 грн. із розрахунку на місяць. У 2008 році така неоподатковувана сума складає 890 грн.

У разі коли вартість навчання за місяць більше розміру, установленого

підпунктом 6.5.1 Закону про податок з доходів, то суму перевищення з урахуванням «натурального» коефіцієнта 1,176471 має бути включено до оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо, отримане від роботодавця.

Якщо найманий працівник припиняє трудові відносини з таким роботодавцем протягом такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у вигляді компенсації вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому найманому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, і підлягає оподаткуванню в загальновстановленому порядку (

абзац другий підпункту 4.3.20 статті 4 Закону про податок з доходів).

Припустимо, що в нашому

прикладі дитина підприємця також є і його працівником, а на другий семестр навчання припадає 5 місяців (лютий — червень). Тоді щомісячна плата складе: 3000 : 5 = 600 грн. Ця сума не перевищує 890 грн., тому податок з доходів не утримується.

Якби щомісячна сума була, наприклад, 1000 грн., то з різниці 1000 - 890 = 110 грн. потрібно було утримати податок з доходів із застосуванням «натурального» коефіцієнта.

До зазначеного додамо, що

як у випадку з працівником, так і з непрацівником оплата навчання не є об’єктом для нарахування й утримання внесків до фондів соціального страхування.

 

Робимо висновки

Отже,

якщо підприємець вирішить усе-таки зменшувати свої підприємницькі витрати на суму витрат на навчання дитини, то йому потрібно:

— обов’язково дотримувати всіх умов, передбачених

Законом про податок на прибуток, щоб мати право на ці витрати;

— прорахувати, чи буде хоч якась економія від потрапляння до витрат сум за навчання з урахуванням того, що постає проблема зі сплатою податку з доходів.

Цілком можливо, що підприємцю доцільніше буде укласти договір з вузом на навчання дитини від імені звичайного громадянина. Тоді хоч і права на витрати у підприємця не буде, але й питання зі сплатою податку з доходів не виникне, оскільки в цьому разі підприємець не виступатиме податковим агентом з погляду

Закону про податок з доходів. Крім того, договір з вузом може бути укладено безпосередньо від імені дитини підприємця. Зазначимо, що виділення коштів на утримання дітей передбачено Сімейним кодексом (у тому числі учнів до 23 років), тому додатковим благом вважатися не буде.

Якщо ж підприємець додатково працює за трудовим договором і отримує дохід у вигляді заробітної плати, то він може скористатися правом на податковий кредит щодо витрат на навчання дитини.

Також

цим правом може скористатися і дитина підприємця, якщо вона суміщає навчання й роботу: у неї є свій власний дохід у вигляді заробітної плати.

 

Нюанси податкового кредиту при навчанні дитини

На додаток до вже сказаного для фізичних осіб, які зможуть скористатися правом на податковий кредит щодо витрат на навчання дітей, розповімо про деякі нюанси його реалізації з урахуванням роз’яснень

листа ДПАУ від 13.08.2007 р. № 9813/5/17-0716.

1. Батьки можуть включити до податкового кредиту витрати на навчання своєї непрацюючої дитини навіть у тому разі, якщо всі документи оформлено від імені дитини. Можлива і ситуація, коли договір на навчання укладав батько, а квитанції на оплату оформлені від імені дитини, що навчається. Тут також ДПАУ дозволяє батьку включити ці витрати до податкового кредиту. Єдина умова — щоб у дитини не було власного джерела доходів у вигляді зарплати.

2. Правом на податковий кредит може скористатися тільки один з батьків непрацюючого студента. Якщо частину квитанцій буде оформлено від імені батька студента, а частину — від імені матері, то не виключено, що податківці не зарахують батьку, який декларуватиме податковий кредит, витрати за тими документами, які оформлено не від його імені. Якщо батьки не можуть відразу вирішити, хто з них користуватиметься цим правом, то краще, щоб квитанції було оформлено від імені непрацюючого студента, тоді і мати, і батько рівною мірою зможуть включити ці суми до податкового кредиту.

3. Якщо батьки дитини розлучені і за навчання дитини сплачує той із них, хто проживає окремо, то він має право на податковий кредит.

4. Якщо за навчання сплачує нерідний батько дитини (чоловік матері), то він має право на податковий кредит. Згідно із

Законом про податок з доходів до членів сім’ї першого ступеня споріднення фізичної особи належать її батьки і батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Таким чином, якщо мати дитини перебуває з чоловіком у зареєстрованому шлюбі, то незалежно від того, усиновлена ним дитина чи ні, для дитини нерідний батько згідно із Законом про податок з доходів є членом сім’ї першого ступеня споріднення, тому на нього поширюється право податкового кредиту.

5. Витрати на оплату навчання в інтернатурі та магістратурі включаються до податкового кредиту.

6. Вартість навчання в аспірантурі не включається до податкового кредиту. Метою навчання в аспірантурі є не здобуття вищої освіти, а отримання наукового ступеня, у зв’язку з цим ДПАУ правомірно відмовляє в податковому кредиті щодо таких витрат.

7. Якщо у 2008 році було зроблено оплату за весь навчальний 2008/2009 рік одним платіжним документом, то платник податків на підставі цього документа має право включити до податкового кредиту 2009 року витрати за місяці навчання у 2009 році.

 

Висновки

Підприємець на загальній системі не може відобразити у витратах вартість свого навчання у вузі.

Компенсувати витрати на навчання підприємець може тільки, якщо додатково працює за трудовим договором і отримує зарплату. Тоді він укладає договір з вузом від імені звичайного громадянина (непідприємця) і після закінчення року декларує право на податковий кредит (зменшує на ці витрати дохід у вигляді заробітної плати).

Витрати на навчання дитини підприємця можуть бути віднесені на витрати, але тільки при чіткому дотриманні окремих умов. При цьому постає питання щодо сплати податку з доходів із сум, перерахованих за навчання.

Водночас сам підприємець, який одержує зарплату, або його дитина, що працює за трудовим договором у будь-якого роботодавця, можуть задекларувати податковий кредит.


Довідкова інформація (довідка)

1 Щодо таких витрат існує сумове обмеження: загальна сума річного податкового кредиту з витрат на навчання не може перевищувати суму місячного прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, установленого на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1,4 і округлену до найближчих 10 грн., помножену на кількість місяців (повних або неповних) навчання протягом звітного року. У 2008 році — 890 грн.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі