Придбано вантажопасажирський автомобіль: що з ПДВ, документами та податками
ЗАПИТАННЯ. Приватний підприємець на єдиному податку (платник ПДВ) придбав вантажопасажирський автомобіль. Чи має він право включити суму ПДВ, сплаченого при придбанні автомобіля, до складу податкового кредиту? Які документи потрібно мати та які податки доведеться сплатити у зв’язку з використанням авто?
ВІДПОВІДЬ.
ПДВ, сплачений при купівлі автомобіля, можна включити до складу податкового кредиту (далі — ПК), якщо придбаний автомобіль не є легковим. Якщо придбаний автомобіль є легковим, підприємець не матиме права на ПК (підпункт 7.4.2 Закону про ПДВ документ 1), винятком є тільки таксі довідка 1.У нашій ситуації автомобіль є вантажопасажирським. Для того щоб визначити, до якого типу (вантажного чи легкового) він належить, звернемося до
Закону про автотранспорт документ 2. Як не дивно, але про вантажопасажирський автомобіль у ньому немає ані слова. Тому залишається орієнтуватися на таке:—
легковий автомобіль — це автомобіль з кількістю сидінь не більше дев’яти (включаючи місце водія), призначений для перевезення пасажирів (стаття 1 Закону про автотранспорт);—
вантажний автомобіль — це автомобіль, який за своєю конструкцією та оснащенням призначений для перевезення вантажів (стаття 1 Закону про автотранспорт).Вантажопасажирський автомобіль
призначено для перевезення пасажирів і вантажів; за класифікатором товарів УКТ ЗЕД документ 3 він належить до тієї ж групи, що й легковий (код — 8703).З усього цього випливають два моменти:
1. Якщо кількість місць для сидіння в автомобілі більше дев’яти
, він однозначно не є легковим, оскільки не відповідає визначенню легкового автомобіля згідно зі статтею 1 Закону про автотранспорт. Виходить, підприємець при придбанні такого автомобіля матиме право на ПК з ПДВ (у тому випадку, якщо автомобіль використовуватиметься в підприємницькій діяльності).2. Якщо кількість місць для сидіння в автомобілі дев’ять або менше
, як правило, такий вантажопасажирський автомобіль вважатиметься легковим (права на ПК з ПДВ не буде).Однак вантажопасажирський автомобіль може бути визнано вантажним за таких умов
:— у технічній документації заводу-виробника (сертифікаті відповідності, описі типів транспортних засобів, сервісній книзі тощо) зазначено, що автомобіль конструктивно виготовлено у вантажному варіанті (або сам завод-виробник уніс зміни до конструкції автомобіля, унаслідок чого він перетворився на вантажний);
—
у разі імпорту автомобіля — додатково: у сертифікатах або аналогічних документах, виданих уповноваженим органом країни виробника (постачальника), зазначено, що автомобіль належить до категорії вантажного (лист Держмитслужби від 12.06.2007 р. № 11/1-29/5820-ЕП).Якщо цих умов дотримано
, підприємець має право на ПК з ПДВ. Інакше ставити суму ПДВ до ПК не можна.Щодо ПДВ, який надалі сплачуватиметься у зв’язку з експлуатацією автомобіля (у складі вартості ПММ, паркування, запчастин тощо), усе простіше: його можна відносити до складу ПК з ПДВ у повному обсязі незалежно від того, легковий це автомобіль чи вантажний. Підстава для відображення ПК —
підпункт 7.4.1 Закону про ПДВ.До речі,
право на ПК виникає навіть якщо автомобіль (запчастини, ПММ тощо) у звітному періоді ще не використовується. Головне, щоб він призначався для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської (підприємницької) діяльності.А довести той факт, що автомобіль застосовується саме в госпдіяльності (а не для особистих потреб), підприємцю допоможуть такі документи: «наказ про використання автомобіля… в якому бажано зазначити марку автомобіля, номерний знак і спосіб його використання… та подорожні листи, в яких зазначено маршрути руху, пробіг автомобіля та кількість витраченого пального»
(лист Держкомпідприємництва від 31.05.2007 р. № 3903).Зрозуміло, для того, щоб включити сплачений ПДВ до складу ПК, насамперед необхідно мати
належним чином оформлені податкові накладні (про те, як захищати свої податкові накладні від прискіпувань податківців, див. «ВД», 2008, № 5, с. 36).У свою чергу зауважимо, що ДПАУ в
листі від 10.09.2007 р. № 17899/7/16-1517-05 наполягає на тому, що до ПК з ПДВ приватного підприємця можливим є включення сум ПДВ тільки щодо тих транспортних засобів (автобусів, вантажних автомобілів), які зареєстровані на суб’єкта господарювання, а не на приватну особу (за умови використання їх в оподатковуваних операціях).Але на практиці на підставі
пункту 6 Правил № 1388 документ 6 органи ДАІ реєструють автомобілі на фізичну особу без зазначення у Свідоцтві про реєстрацію статусу підприємця. Це за логікою листа ДПАУ позбавляє всіх приватних підприємців права на автомобільний ПК з ПДВ.Така позиція, на наш погляд, не відповідає закону. У зв’язку із цим розглянемо два моменти.
Момент перший.
У листі УМВД в Івано-Франківській області від 23.11.2007 р. № 16/3133 зазначено: якщо в документах, що встановлюють право власності фізичної особи, яка має статус суб’єкта господарської діяльності, на транспортний засіб, проставлено примітку: «Приватний підприємець, фізична особа П. І. Б.», то такій особі для реєстрації транспортного засобу необхідно також надати копії Свідоцтва про державну реєстрацію його як підприємця, посвідчені у встановленому порядку. Імовірно, на підставі цих даних ДАІ у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу робитиме відмітку: «Приватний підприємець», яка, можливо, задовольнить вимоги податківців і допоможе підприємцю врятувати ПК з ПДВ.Момент другий.
У листі ДПАУ від 19.06.2008 р. № 12465/7/16-1517-26, відповідаючи на запитання щодо можливості включення підприємцем до складу ПК сум сплаченого (нарахованого) ПДВ, у разі придбання ним нерухомого майна як пересічною фізичною особою (а не фізичною особою — підприємцем) ДПАУ надала позитивну відповідь. Тобто ДПАУ погодилася з уключенням до ПК підприємця сум ПДВ з нерухомого майна, оформленого на нього як на пересічну фізичну особу. Тому цілком можливо, що й стосовно придбання транспортних засобів ДПАУ займе ту ж позицію, що й із придбанням нерухомості.Тим же підприємцям, які хочуть захиститися від можливих претензій податківців, можна порекомендувати отримати відповідне індивідуальне податкове роз’яснення в податковій інспекції за своїм місцем реєстрації.
Тепер у стислому викладі наведемо основні обов’язки, що виникають у зв’язку з використанням автомобіля.
Податки:
1. Підприємець (у тому числі й єдиноподатник)
автоматично стане платником збору за забруднення навколишнього середовища — екозбору (докладніше про те, як сплачувати цей збір і звітувати щодо нього, див. «ВД», 2008, № 8, с. 4, 10, 38). Зауважимо, що пересічні громадяни — непідприємці екозбір за свої автомобілі не сплачують.2.
Транспортний податок підприємець як фізична особа сплачуватиме при купівлі авто (у момент реєстрації/перереєстрації) і надалі щоразу під час проходження чергового техогляду (стаття 5 Закону про податок з власників транспортних засобів документ 4).Документи:
3. Підприємець, який
надаватиме послуги з перевезення пасажирів і вантажів, зобов’язаний мати ліцензію (пункт 33 статті 9 Закону про ліцензування документ 5). Ліцензія не потрібна тільки в тому разі, коли матеріали, обладнання тощо перевозяться виключно для споживання у власній (у тому числі господарській) діяльності (тобто не укладаючи договори на перевезення) довідка 2. Докладніше про те, як правильно укладати договори, щоб не потрапити під ліцензування, див. «ВД», 2008, № 3, с. 20.4. Якщо на автомобілі їздитиме не особисто підприємець, а його найманий працівник — водій, у ДАІ необхідно оформити на цього водія реєстраційний талон (
пункт 6 Правил № 1388 документ 6, лист МВС від 26.09.2005 р. № 137-38).5. Обов’язково потрібно мати
страховий поліс автоцивілки, тобто укласти зі страховою організацією договір страхування цивільної відповідальності:— підприємця (якщо за кермом буде він);
— водіїв підприємця (при використанні праці найманих водіїв).
6. Здійснювати перевезення на легковому автомобілі єдиноподатник може й без подорожнього листа (якщо не претендує на ПК щодо ПММ, запчастин тощо —
лист Держкомпідприємництва від 31.05.2007 р. № 3903). А от у разі використання вантажного автомобіля наявність подорожнього листа є обов’язковою (підпункт 11.3 Правил № 363 документ 7). Крім того, інформація, яка міститься в ньому, знадобиться й для розрахунку екозбору.7. Під час перевезення вантажів вантажним автомобілем без товарно-транспортної накладної (ТТН) не обійтися
(стаття 48 Закону про автотранспорт). У разі використання легкового автомобіля ТТН можна й не виписувати, але краще все ж таки це зробити (докладніше про ТТН і подорожні листи див. «ВД», 2006, № 19, с. 39; 2008, № 11, с. 5).Розшифровка нормативних посилань (документ)
1 Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
2 Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III.
3 Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджена Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III.
4 Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» у редакції від 06.12.2006 р. № 427-V.
5 Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.
6 Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, затверджені постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388.
7 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363.
Довідкова інформація (довідка)
1 Таксі — легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем жовтогарячого кольору, що встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому куті лобового скла, і має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, який призначено для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку
(стаття 1 Закону про автотранспорт).2 У цьому випадку підприємець перевозить вантаж для споживання у власній діяльності та доходу за це ні від кого не одержує. Отже, перевезення не є його основною діяльністю, тому зазначати у Свідоцтві єдиноподатника такий вид діяльності, як «перевезення вантажів», не потрібно.
