Кабінет Міністрів України
Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні
Постанова від 25.02.2009 р. № 207
Кабінет Міністрів України
постановляє:Затвердити Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (додається).
Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко
Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207
Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні
1. Для водія юридичної особи або
фізичної особи — підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах:— фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;
— документи на вантаж;
— посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;
— реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;
— талон про проходження державного технічного огляду;
— поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
2. Для водія юридичної особи або
фізичної особи — підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб:— документи на вантаж;
— посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;
— реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;
— талон про проходження державного технічного огляду;
— поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
3. Крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього Переліку, є необхідними у разі перевезення:
— небезпечних вантажів:
свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів;
ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;
інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації;
узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видане Державтоінспекцією;
— вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень — дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.
коментар редакції
Насамперед зазначимо, що нововведення (насправді, уточнення, оскільки нового мало)
поширюються лише на тих підприємців, які використовують вантажні або вантажопасажирські автомобілі на території України, тобто легкових автомобілів постанова, що коментується, не стосується. Це випливає з:1) назви
постанови № 207: «Перелік документів, необхідних для здійснення перевезень вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», а згідно з частиною 3 статті 306 ГКУ перевозити вантажі можна лише на вантажних автомобілях;2) тексту
постанови: «Для водія <...> який здійснює вантажні перевезення <...>», а Закон про автотранспорт під вантажними перевезеннями розуміє перевезення вантажів саме вантажними автомобілями (стаття 1).Тепер далі. Сьогодні склалася така ситуація, що перелік документів, які водій зобов’язаний мати при собі під час вантажних перевезень, установлено не лише
статтею 48 Закону про автотранспорт, а й вимогами багатьох інших нормативно-правових актів. Спробу зібрати вимоги всіх документів воєдино зроблено постановою КМУ № 207. Вона містить перелік документів, необхідних під час:—
договірних перевезень (на підставі договору перевезення вантажу);— перевезень
для власних потреб (маються на увазі саме перевезення для забезпечення власної господарської діяльності підприємця, а не для задоволення особистих потреб фізичної особи).Можна вважати, що прийнята
постанова містить вичерпний перелік документів, оскільки в ній немає застереження на зразок: «та інші документи, передбачені законодавством». Проте повністю нехтувати вимогами ПДР, Правил перевезення вантажів та інших документів ми б не радили (хоча в разі потреби можна послатися на постанову, що коментується, як на найпізнішу, отже, як на таку, що має перевагу).Основні моменти
, які слід зазначити:1.
Серед інших документів, необхідних водію, у постанові № 207 зазначено документи на вантаж. Які документи маються на увазі? Без сумніву, до них слід віднести товарно-транспортну накладну (ТТН), оскільки стаття 48 Закону про автотранспорт прямо вимагає її наявність. Якщо ж ТТН немає (наприклад, підприємець везе свій товар зі складу в торговельну точку), замість неї водій повинен мати хоча б якісь інші документи, що підтверджують право власності на товар (накладна, договір купівлі-продажу, чек тощо). Але навіть у цьому випадку, щоб уникнути проблем, краще самому собі (своєму водію) виписувати ТТН (на цьому наполягає і МВС у своєму листі від 26.09.2005 р. № 137-38, а також Мінтранспорту та зв’язку в листі від 26.12.2007 р. № 5327-02/06/14-07).2.
Щодо подорожнього листа, то з ним усе не так просто, як з ТТН.Виходячи з
постанови, що коментується, подорожній лист з відміткою про проходження медогляду і техогляду має бути лише у водіїв юридичної особи. При цьому не зовсім зрозуміло таке: тепер згідно з постановою № 207 водії підприємця взагалі можуть обходитися без подорожнього листа чи ж подорожній лист їм потрібний, але можна обійтися без відміток про медогляд і техогляд у ньому?За логікою водії, які працюють у фізичної особи — підприємця, подорожній лист можуть не використовувати. Таку ж ситуацію можна спостерігати й у
статті 48 Закону про автотранспорт: у списку документів перевізника — юридичної особи подорожній лист згадується, а серед документів перевізника — фізичної особи його немає. Така послідовність у нормативно-правових актах наводить на думку, що вона невипадкова. Отже, подорожній лист підприємцю та його водіям не потрібний. Але це з одного боку, з іншого — у Правилах перевезення вантажів вантажоперевезення без подорожнього листа заборонено (пункт 11.3). Тому:—
обережним підприємцям без подорожнього листа вантажі краще не перевозити (єдине, при оформленні подорожнього листа не потрібні підписи лікаря та механіка);—
сміливі підприємці можуть подорожні листи своїм водіям не виписувати (посилаючись на цю постанову і статтю 48 Закону про автотранспорт). Але важливо пам’ятати, що з подорожніх листів підприємці зазвичай беруть дані про обсяг витраченого пального для розрахунку екозбору. Тому, якщо подорожніх листів не буде, відразу слід завести окремий регістр (форма — довільна), в якому зазначати, скільки пального та коли було витрачено.І ще момент:
без подорожнього листа платники ПДВ, мабуть, не отримають права на податковий кредит за придбаними ПММ, запчастинами тощо. Навіть захисник підприємців — Держкомпідприємництва вважає, що для підтвердження зв’язку витрат з госпдіяльністю потрібні подорожні листи (а без підтвердження такого зв’язку відображати податковий кредит не можна) — лист Держкомпідприємництва від 31.05.2007 р. № 3903.3.
Постановою № 207 уточнено, що разом з правами водій зобов’язаний мати талон, який додається до них.4.
Ліцензія на перевезення не потрібна тим підприємцям, які здійснюють перевезення лише для забезпечення власної підприємницької діяльності та не укладають договори перевезення з іншими суб’єктами.Тут слід звернути увагу на такі моменти:
— перевізники тепер можуть
не оформляти ліцензійну картку на кожний транспортний засіб, а зробити фотокопію ліцензії і самостійно посвідчити її, тобто поставити підпис та за наявності печатку);— якщо підприємець здійснює доставку проданого товару покупцю, то
в договорі купівлі-продажу (і в прайсі) вартість доставки окремо зазначати не потрібно. Набагато доцільніше зазначити, що вартість доставки включено до ціни товару. Тоді жодних натяків на договір перевезення, отже, і на необхідність ліцензії, не буде;— при провадженні такого виду діяльності, як «
транспортна експедиція», ліцензія не потрібна, оскільки в цьому випадку сам підприємець товар не перевозить, а лише укладає договори з автотранспортними підприємствами про перевезення вантажу, що належить клієнту, і супроводжує цей вантаж.5.
Документи, необхідні при перевезенні небезпечних і великогабаритних вантажів, практично скопійовано зі статті 48 Закону про автотранспорт. При цьому уточнено три моменти:— при перевезенні
небезпечних вантажів водій зобов’язаний мати ДОПНВ-свідоцтво (для отримання якого потрібно заздалегідь скласти іспит у ДАІ);— при перевезенні
небезпечних вантажів потрібно отримати погодження маршруту в ДАІ (ця вимога була й раніше, але не в Законі про автотранспорт, а в пункті 9.1 Правил перевезення небезпечних вантажів);—
дозвіл на рух при перевезенні великогабаритних вантажів видається в ДАІ, незалежно від того, буде водій рухатися лише автомобільними дорогами чи ще й вулицями та залізничними переїздами.Очевидно, що зазначеною постановою керуватимуться працівники ДАІ при перевірках на дорогах. Ще раз нагадаємо, що вимоги цієї постанови не поширюються на тих осіб, які використовують власний автомобіль виключно для задоволення особистих потреб фізичної особи, тобто не використовують або не афішують використання автомобіля в підприємницькій діяльності. Постанова № 207 набула чинності 20.03.2009 р.
