На замітку
Увага платникам збору «за воду»: змінено форми розрахунків
Наказ Державної податкової адміністрації України від 23.12.2008 р. № 802
ДПАУ затвердила нові форми податкових розрахунків збору за спеціальне водокористування в частині використання води:
— Податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, у тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв;
— Податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води для потреб гідроенергетики;
— Податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових, службово-допоміжного і буксирного флотів).
Попередні форми податкових розрахунків утратили чинність згідно зі спільним
наказом Мінфіну, ДПАУ, Мінекономіки, Мінприроди «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок обчислення та справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту» від 09.12.2008 р. № 1464/768/831/638 з 02.02.2009 р.Зауважимо, що нові розрахунки передбачають зазначення коефіцієнта, який застосовується до нормативів збору.
Штрафи за статтями 20 і 21 Закону про РРО — ДПАУ змінила свою позицію!
Лист ДПАУ від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159
Статтями 20
і 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) установлено відповідальність за реалізацію необлікованого товару і за відсутність чи порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання. Механізм застосування цих норм на законодавчому рівні не визначено. Тому ДПАУ свого часу цілком резонно зазначала, що норми статей 20 і 21 Закону про РРО на практиці не діють. Цьому було присвячено листи від 21.02.2002 р. № 3187/7/23-3117, від 14.07.2003 р. № 10974/7/23-2117.З того часу в законодавстві нічого не змінилося, проте ДПАУ вирішила зазначені
листи відкликати.Цілком можливо, що цей крок для
фізичних осіб — підприємців на загальній системі оподаткування та єдиноподатників означає, що невідображення придбаних товарів у Книзі ф. № 10 також може стати приводом для санкцій відповідно до зазначених статей. Єдиноподатникам слід мати на увазі, що Порядок ведення книги обліку доходів і витрат від 26.09.2001 р. № 1269, на який ДПАУ посилається у своєму листі, не діє доти, доки ДПАУ не розробить спеціальну форму Книги, тому посилання на цей документ є помилковим. Орієнтуватися їм треба на Порядок № 599.Зауважимо, що
застосування зазначених санкції можна буде оспорити в суді з посиланням на норму про «конфлікт інтересів» та із застосуванням старої правильної аргументації податківців (від якої вони сьогодні відмовилися).Нагадаємо, що згідно зі
статтею 20 Закону про РРО до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію товарів, не облікованих в установленому порядку, застосовується фінансова санкція в розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.).Згідно зі
статтею 21 Закону про РРО до суб’єктів підприємницької діяльності, які не ведуть або ведуть з порушенням установленого порядку облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.).Детальніше питання щодо застосування цих санкцій до підприємця буде розглянуто в наступному номері «ВД».
Єдиний податок для фізичних осіб, які працюють за кордоном
Постанова КМУ «Про роз’яснення особливостей застосування окремих норм Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-економічної кризи» від 05.03.2009 р. № 236 (набула чинності з 24.03.2009 р.)
Кабмін вирішив спробувати залучити громадян, які працюють за кордоном, до лав єдиноподатників, щоб отримати від них «трішки» податків.
Так, для
фізичних осіб — підприємців, які провадять підприємницьку діяльність за межами України без залучення найманих працівників і членів сімей, передбачено можливість перейти на сплату єдиного податку. Для зазначених осіб діє такий же порядок отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку, як і для пересічних фізичних осіб — підприємців. Єдина особливість — заяву про перехід на сплату єдиного податку можна подати не пізніше ніж за 15 днів до початку місяця (а не кварталу), з якого здійснюється такий перехід.Свідоцтво видається
не більше ніж на календарний рік . Якщо після закінчення року фізична особа продовжує сплачувати єдиний податок, нове Свідоцтво видається без подання заяви. Отже, за ідею, на підставі платіжного доручення про сплату єдиного податку хоча б за один місяць наступного року можна отримати Свідоцтво на наступній рік.Фізичні особи, які провадять діяльність за межами України, звільняються від подання звітності. Такий «хід» цілком зрозумілий, оскільки, по суті, такі особи, перебуваючи за кордоном, можуть не мати можливості щокварталу подавати звітність.
Місцевим радам
рекомендовано для таких осіб установлювати максимальний розмір ставки єдиного податку — 200 грн. У разі несплати єдиного податку у встановлений строк (не пізніше 20-го числа місяця, наступного за періодом, в якому здійснено попередню оплату) особа, яка здійснює підприємництво за межами України, утрачає право на застосування спрощеної системи. При цьому не зовсім зрозуміло, з якого періоду: з місяця, за який відсутня оплата в установлений строк, чи з наступного року підприємець повинен перейти на загальну систему оподаткування.Сплачувати єдиний податок можна
або щомісячно не пізніше 20-го числа, або відразу за весь період дії Свідоцтва (у межах календарного року).Доходи, отримані підприємцями, які працюють за кордоном, у межах 500 тис. грн. не включаються до складу загального оподатковуваного доходу.
А
якщо в єдиноподатника, який працює за кордоном, дохід перевищить 500 тис. грн.? У цій постанові Кабмін зазначив, що дохід у сумі до 500 тис. грн. обкладається єдиним податком (не включається до складу річного оподатковуваного доходу), а сума перевищення обкладається за ставкою податку з доходів фізичних осіб (15 %) у порядку, установленому для обкладення прибутковим податком з громадян доходів від підприємницької діяльності (за загальною системою оподаткування).Оскільки податківців позбавлено можливості проконтролювати обсяги виручки (доходу), отриманої за кордоном, щоб установити перевищення 500-тисячної межі, цей момент
постанови для «закордонних» єдиноподатників вважаємо не дуже небезпечним. Насторожує інше. Як би цією нормою постанови № 236 не скористалися податківці, стверджуючи що вона поширюється на всіх єдиноподатників, а не лише на тих, хто працює за кордоном. Адже податківці й так активно виступають за те, що сума перевищення 500 тис. грн. у єдиноподатника має обкладатися податком з доходів (ми з цим не згодні, детальніше про це йшлося у «ВД», 2008, № 21, с. 42). А згадана вище норма постанови № 236 хоча й поширюється, імовірно, виключно на «закордонних» єдиноподатників, але сповна може трактуватися податківцями так, що вона поширюється «на всіх».Ще одне важливе питання, порушене в
постанові № 236, стосується сплати внесків до Пенсійного фонду. Кабмін зазначив, що платники єдиного податку можуть здійснювати доплату до розміру рекомендованих внесків до Пенсійного фонду, які встановлюються щороку до 1 січня. На 2009 рік розмір таких рекомендованих внесків за кожний місяць становить: базовий — 845 грн., підвищений — 1690 грн., максимальний — 3530 грн. За ідеєю, ідеться про добровільну сплату таких платежів. При цьому в постанові є вимога зазначати розмір обраного рекомендованого внеску в заяві про сплату єдиного податку. Таким чином, під час реєстрації платник повинен обрати розмір «добровільних» внесків, який він сплачуватиме.У
постанові згадується ще одна «рекомендована сума платежу з урахуванням ставки єдиного податку» у розмірі 500 грн., яку Кабмін рекомендує сплачувати для забезпечення зарахування періоду роботи за кордоном до страхового стажу в повному обсязі. Хоча тут же нагадує, що розмір мінімального внеску у 2009 році становить не менше 200 грн. Якщо точніше розрахувати цю суму виходячи з мінімальної заробітної плати, то, наприклад, у квітні 2009 року ця сума становитиме 207,5 грн. (625 х х 33,2 %). Причому частина цієї суми сплачується у складі єдиного податку. При ставці 200 грн. до Пенсійного фонду надходить 84 грн. (200 грн. х х 42 %). Таким чином, якщо говорити про мінімальну суму, яку потрібно доплачувати єдиноподатнику для зарахування періоду роботи до страхового стажу, то вона становитиме всього 123,50 грн. (207,50 - 84), а не 500 грн. Крім того, слід зауважити, що не завжди така доплата дійсно допоможе збільшити розмір майбутньої пенсії (здебільшого в ній немає особливого сенсу для підприємця).
Порядок застосування штрафних санкцій за надання недостовірних відомостей у формі «ІНДАНІ»
Лист Пенсійного фонду України від 25.02.2009 р. № 3165/05-10
ПФУ роз’яснив, що під
недостовірними відомостями слід розуміти невідповідність даних, зазначених страхувальником в «ІНДАНІ» (розмір зарплати, страхових внесків, підстави для пільгового стажу, періоди, за які нараховано внески), даним, що містяться в документах первинного обліку страхувальника та інших документах, які підтверджують підставу для обліку страхового стажу, неправильно зазначені суми лікарняних і відпускних, невідповідність ідентифікаційного номера застрахованої особи в «ІНДАНІ» ідентифікаційному номеру згідно з довідкою ДПАУ тощо.Розмір і порядок застосування до роботодавця фінсанкцій за неподання звітності, а також за надання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, визначено
пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі — Закон № 1058). При цьому при розрахунку суми штрафної санкції в загальному випадку використовується така формула:Річна сума страхових внесків х 10 % х кількість повних (неповних) місяців затримки подання відомостей
Оскільки в разі надання
недостовірних відомостей затримки подання немає (просто неправильно зазначено деякі показники звітності), то, на думку ПФУ, штраф буде мінімальним — 170 грн. (за повторне порушення протягом року — 340 грн.).Якщо роботодавець
самостійно виявить недостовірну інформацію та подасть «ІНДАНІ» з відміткою «коригуюча» за попередні звітні періоди, то фінансові та адміністративні санкції не застосовуватимуться. Санкції також не застосовуються в разі, якщо помилку було допущено в написанні прізвища, імені, по батькові працівника.
Нюанси здійснення держнагляду органами Пенсійного фонду
Лист ПФУ від 20.02.2009 р. № 2874/09-10
У
листі зазначено, що відносини, які виникають між суб’єктами у сфері пенсійного страхування, регулюються Законом № 1058. При цьому органи Пенсійного фонду під час перевірок можуть застосовувати окремі норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877), які не містяться в Законі № 1058, зокрема:— якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, допускає
неоднозначне тлумачення прав та обов’язків страхувальника або органу Пенсійного фонду та його посадових осіб, рішення приймається на користь страхувальника (частина 7 статті 4 Закону № 877);— Пенсійний фонд не заперечує проти
фіксування процесу здійснення планової або позапланової перевірки чи кожної окремої дії засобами аудіо- та відеотехніки з урахуванням вимог законодавства щодо відсутності перешкод для здійснення перевірки під час фіксування.Пенсійний фонд також зазначив, що згідно зі
статтею 19 Закону № 877 на письмовий запит суб’єкта господарювання органи Пенсійного фонду надають йому письмові консультації щодо вимог, дотримання яких перевіряється органами держнагляду.Крім того, згідно зі
статтею 9 Закону № 877 органи Пенсійного фонду, його посадові особи несуть відповідальність за невиконання вимог законодавства, а також заподіяння неправомірними діями збитків суб’єкту господарювання.Зауважимо, що раніше в
листі від 19.08.2008 р. № 14639/09-10 Пенсійний фонд зазначив, що порядок здійснення його органами перевірок суб’єктів господарювання визначено саме Законом № 877.
Як підприємцю-єдиноподатнику розрахувати виручку від продажу основних фондів: позиція Держкомпідприємництва
Лист Держкомпідприємництва України від 13.03.2009 р. № 2520
На думку Держкомпідприємництва,
фізична особа — підприємець, яка сплачує єдиний податок, має право визначати виручку від реалізації ОФ як різницю між сумою, отриманою від реалізації ОФ, і їх залишковою вартістю на момент продажу. При цьому залишкову вартість об’єкта ОФ підприємець може розраховувати шляхом застосування податкових норм амортизації або в порядку, аналогічному для нарахування амортизації в бухобліку юридичними особами.Зауважимо, що такий підхід не поділяють податківці, оскільки ДПАУ вважає, що фізичні особи — підприємці
не зобов’язані вести бухоблік і відповідно не мають законодавчих підстав для нарахування амортизації (лист ДПАУ від 03.03.2006 р. № 1205/0/17-0415).
Зміни у сплаті хмелезбору: законодавець закріплює роз’яснення податківців
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 05.03.2009 р. № 1067-VI
Відповідно до внесених змін, які почнуть діяти
з 1 січня 2010 року:—
строк дії Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства від 09.04.99 р. № 587-XIV (далі — Закон про хмелезбір) продовжено до 31 грудня 2014 року. Це, мабуть, і є головною новацією, оскільки останні «нововведення» вже працюють на практиці;—
платниками хмелезбору є суб’єкти господарювання, які реалізують алкогольні напої не лише в оптово-роздрібній торговельній мережі, але й у мережі громадського харчування. Так, у принципі, відбувається і сьогодні;—
виробники алкогольних напоїв і пива сплачують збір лише в разі реалізації власної продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам;—
у разі реалізації алкогольних напоїв і пива за договором комісії (консигнації) платником хмелезбору є або комітент (крім виробників алкогольних напоїв), або комісіонер, залежно від того, на чий рахунок надійшла виручка від продажу зазначеної продукції. Таким чином, фактично в оновленій редакції Закону про хмелезбір закріплено останню позицію ДПАУ щодо сплати хмелезбору виробниками алкогольних напоїв та учасниками договору комісії, викладену в листі від 19.03.2008 р. № 5359/7/21-0117 (див. «ВД», 2008, № 9, с. 9).Також конкретизовано об’єкт обкладення хмелезбором. Так,
хмелезбір сплачується з виручки — товарообороту, отриманого на всіх етапах реалізації «хмільної» продукції, у тому числі за операціями, які не передбачають оплату грошовими коштами. Так відбувається і сьогодні.
Установлено правила оренди житла з викупом
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку оренди житла з викупом» від 25.03.2009 р. № 274
Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 р. № 800-IV
запроваджено особливий вид оренди житла — оренда житла з викупом.За якими правилами має здійснюватися оренда житла з викупом, тепер визначено в Кабмінівському
Порядку оренди житла з викупом.Так,
відповідно до цього Порядку така оренда здійснюється на підставі договору , згідно з яким одна сторона — підприємство-орендодавець передає іншій стороні — фізичній особі — орендарю житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк. Після закінчення цього строку або достроково, за умови сплати орендних платежів у повному обсязі, житло переходить у власність орендаря.Цей договір підлягає
обов’язковому нотаріальному посвідченню та обов’язковій державній реєстрації.До повної сплати
орендарем орендних платежів житлом розпоряджається орендодавець. Орендар має право володіння та користування житлом, а також право на реєстрацію місця свого проживання за адресою об’єкта оренди. Орендар також здійснює оплату спожитих житлово-комунальних послуг.Орендні платежі
складаються з платежів на викуп житла і винагороди (доходу) орендодавця. Винагорода (дохід) орендодавця визначається як процентна ставка від платежів на викуп житла, розмір якої встановлюється в договорі оренди.Також
Порядок передбачає створення резерву за рахунок коштів орендаря в розмірі 3 % від вартості житла (вартість житла складається з платежів на викуп та початкового внеску орендаря). Кошти резерву використовуються для покриття орендодавцем заборгованості за спожиті орендарем комунальні послуги.
Про строки виконання банками платіжних доручень клієнтів
Лист НБУ від 05.03.2009 р. № 25-113/592-3302
НБУ зазначає, що з урахуванням вимог
статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III платіжні доручення клієнтів виконуються банком того ж робочого дня або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов до банку після операційного часу. При цьому строк виконання «платіжки» не може перевищувати двох операційних днів для внутрішньобанківського переказу, трьох операційних днів для міжбанківського переказу коштів. За домовленістю сторін у договорі може бути встановлено інші строки.Також зазначено, що банк платника або банк отримувача
повинні сплачувати пеню клієнту наступного дня після останнього дня, коли такі банки повинні були завершити переказ грошей .
Нюанси проведення перевірок Держземінспекцією та її органами
Лист Держземінспекції України від 26.02.2009 р. № 5-16-580/181
Згідно з роз’ясненнями Держземінспекції під час проведення перевірок інспектори Держземінспекції керуються
Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Держкомзему від 12.12.2003 р. № 312. Держземінспекція під час перевірок не керується нормами Закону № 877, про що зазначала у своєму листі від 30.05.2008 р. № 6-8-1496/721.Так, згідно з
пунктом 3 Порядку не пізніше 10 днів до початку проведення планової перевірки Держземінспекція надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про проведення перевірки. Позапланові та оперативні перевірки проводяться без попереднього повідомлення. При здійсненні перевірки держінспектор повинен мати при собі службове посвідчення (надання направлення на перевірку не передбачено).При проведенні всіх видів перевірок держінспектор складає
акт перевірки. У разі виявлення порушень інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. Відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень у сфері використання та охорони земель передбачено статтями 52 — 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (залежно від виду правопорушення розмір адмінштрафу дорівнює від 85 до 850 грн.).Держземінспекція також зазначила, що найпоширенішими порушеннями вимог земельного законодавства є самовільне заняття (передбачено штраф у розмірі від 170 до 850 грн.) і нецільове використання земельних ділянок (від 85 до 425 грн.), а також зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (від 170 до 340 грн.).
