Теми статей
Обрати теми

Як розраховувати лікарняні

Редакція ВД
Стаття

Як розраховувати лікарняні

 

Лікарняні і декретні розраховуються роботодавцем виходячи з середньої заробітної плати працівника, яка, у свою чергу, визначається за спеціальними правилами.

Про те, як розрахувати ці виплати, і йтиметься в нашій статті.

Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

 

Виплата лікарняних

Отже, як уже зазначалося в преамбулі, в цій публікації ми розповімо про розрахунок середньої заробітної плати для виплат, які умовно прийнято називати лікарняними:

— оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності;

— допомога по тимчасовій непрацездатності;

— допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.

Підставою для нарахування цих виплат є наданий листок непрацездатності. За звичайним листком непрацездатності за рахунок підприємця оплачуються перші п’ять календарних днів тимчасової непрацездатності, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності виплачується допомога за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Листок непрацездатності по вагітності та пологах оплачується з першого дня за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно зі

статтею 37 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

— 60 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, що мають страховий стаж до 5 років;

— 80 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, що мають страховий стаж від 5 до 8 років;

— 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, що мають страховий стаж понад 8 років;

— 100 % середньої заробітної плати (доходу):

а) застрахованим особам, які належать до 1 — 4-ї категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

б) одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

в) ветеранам війни; особам, які належать до жертв нацистських переслідувань;

г) донорам.

Допомога по вагітності та пологах нараховується в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від величини страхового стажу.

На оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховуються внески до Пенсійного фонду — 33,2 %, а також з них утримуються податок з доходів (15 %) і пенсійні внески — 2 %.

Щодо допомоги по вагітності та пологах ніяких нарахувань і утримань робити не потрібно.

Перш ніж розпочати розрахунок середньої заробітної плати під час розрахунку лікарняних і декретних, потрібно визначити:

1) загальний період, за який береться заробітна плата (дохід) для включення її до розрахунку;

2) місяці або дні, які до цього періоду не включаються;

3) які виплати (доходи) включаються до розрахунку;

4) яку середню заробітну плату (дохід) (середньоденну чи середньогодинну) визначаємо.

Потім розраховуємо і порівнюємо з граничною середньою зарплатою для страхових виплат.

 

Період отримання доходів перед страховим випадком (розрахунковий період)

1.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для оплати лікарняних, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески (пункт 3 Порядку № 1266).

У загальному випадку розрахунковим періодом для застрахованих осіб, включаючи осіб, що працюють неповний робочий день або робочий тиждень, та добровільно застрахованих, є останні 6 календарних місяців (з 1 до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (

пункт 4 Порядку № 1266).

Наприклад, працівника прийнято на роботу 11 серпня 2008 року. З 13 по 17 березня 2009 року він перебував на лікарняному.

У цьому разі розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за час хвороби будуть 6 календарних місяців, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме вересень 2008 року — лютий 2009 року.

Проте це ідеальний випадок, коли особа пропрацювала більш ніж півроку, тому існують окремі правила для тих, хто пропрацював нетривалий період.

2.

Якщо застрахована особа пропрацювала менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактичну кількість відпрацьованих календарних місяців (з 1 до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку.

Наприклад

, працівницю прийнято на роботу з 24 листопада 2008 року. З 16 по 19 березня 2009 року вона перебувала на лікарняному.

У цьому разі розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за період тимчасової непрацездатності будуть 3 календарні місяці, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме грудень 2008 року — лютий 2009 року.

Такий самий принцип визначення розрахункового періоду буде, якщо працівник відпрацював повний місяць, але був прийнятий на роботу не в перший календарний день місяця, оскільки він був вихідним або святковим днем, тобто перший місяць для розрахунку не береться.

3.

Якщо працівник не відпрацював повний календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Наприклад, працівника прийнято на роботу 23 березня 2009 року. З 14 по 18 квітня 2009 року він перебував на лікарняному.

Оскільки працівник не відпрацював повний місяць, то для обчислення суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснювалася за рахунок роботодавця, розрахунковим періодом буде період з 23 березня по 13 квітня 2009 року.

4.

Якщо працівник у розрахунковому періоді не працював окремі місяці (з 1 до 1-го числа) з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку за медичним висновком), то такі місяці виключаються з розрахункового періоду.

Наприклад, розрахунковим є період з 1 вересня 2008 року по 28 лютого 2009 року. У розрахунковому періоді, а саме з 1 жовтня по 4 листопада 2008 року, працівник перебував на лікарняному.

Оскільки в жовтні працівник не працював жодного дня з поважної причини (тимчасова непрацездатність), жовтень 2008 року має бути виключено з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для оплати періоду тимчасової непрацездатності. Якщо працівник перебував на лікарняному неповний календарний місяць, то він включається до розрахункового періоду.

5.

У разі якщо після виникнення права на допомогу по тимчасовій непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності одночасно виникає право на призначення аналогічної виплати, розрахункові періоди для обчислення середньої заробітної плати беруться різні. Якщо ж після виникнення права на допомогу по тимчасовій непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності виникає право на страхові виплати інші, ніж зазначено, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку другої виплати береться розрахунковий період як для першої виплати (пункт 6 Порядку № 1266).

Наприклад

, працівниця хворіла з 10 по 30 листопада (включно). Для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємця і для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності розрахунковим є період з 1 травня по 31 жовтня. З 1 грудня у працівниці виникло право на призначення допомоги по вагітності та пологах. У такому разі для обчислення середньої заробітної плати береться розрахунковий період з 1 червня по 30 листопада.

 

Виплати, що враховуються при розрахунку середньої зарплати

До розрахунку середньої заробітної плати для призначення лікарняних включатимуться виплати, які відповідають таким вимогам:

1) включаються до фонду оплати праці згідно з

Інструкцією № 5 (заробітна плата та інші регулярні виплати);

2) обкладаються податком з доходів фізичних осіб;

3) з цих виплат сплачено внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розрахунок оплати за період тимчасової непрацездатності або вагітності та пологів здійснюється згідно з

пунктом 14 Порядку № 1266 виходячи з середньої заробітної плати за відпрацьований час у розрахунковому періоді. Тому виплати за час, протягом якого особа не працювала і за нею зберігався середній заробіток: відпускні, компенсація за невикористану відпустку, середня заробітна плата за період виконання громадських обов’язків у робочий час тощо, не включаються до розрахунку. Таке роз’яснення було надано Мінпраці в листі від 25.06.2004 р. № 20-338.

При цьому в розрахунку не беруть участі ні сума, ні дні, протягом яких за працівником зберігалася середня заробітна плата. Причиною є та обставина, що в ці періоди працівник

фактично не працював .

Водночас хотілося б зауважити, що період збереження середньої заробітної плати і сама заробітна плата, нарахована працівнику

за період його відрядження, в розрахунок середньої заробітної плати включається для призначення лікарняних, оскільки в цей період працівник виконував свою роботу.

Існують окремі категорії застрахованих осіб, яким допомога по тимчасовій непрацездатності оплачується виходячи з календарних днів. Розповімо про них детальніше.

Для них

виплати, нараховані за невідпрацьований час, з розрахунку середньої заробітної плати не виключаються, так само як і календарні дні, протягом яких працівник фактично не працював. У такому разі в розрахунку не беруть участі лише календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин: у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

До розрахунку середньої заробітної плати включається

нарахована заробітна плата в межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування. Максимальний розмір зарплати, з якої сплачуються страхові внески, визначається на рівні п’ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Отже, максимальна величина заробітної плати, з якої у 2008 році сплачувалися страхові внески, складає з:

— 1 січня по 31 березня: 9495 грн.;

— 1 квітня по 30 червня: 9705 грн.;

— 1 липня по 30 вересня: 9735 грн.;

— 1 жовтня по 31 грудня: 10035 грн.

Максимальна величина заробітної плати, з якої з 1 січня по 31 грудня 2009 року сплачуються страхові внески, — 10035 грн.

Саме в межах цих величин нараховані суми заробітної плати (доходу) включатимуться до розрахунку.

 

Порядок включення одноразових виплат до розрахунку лікарняних

Відповідно до

пункту 9 Порядку № 1266, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Фізичні особи — підприємці не часто практикують нарахування таких заохочувальних виплат, але все таки знати порядок їх включення до розрахунку буде не зайвим.

З

пункту 9 Порядку № 1266 можна зробити такі висновки:

1. Особливий порядок включення до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних стосується заохочувальних і компенсаційних виплат, зокрема: матеріальної допомоги до відпустки; винагороди за підсумками роботи за рік, щорічної винагороди за вислугу років; премії за виконання важливих і особливо важливих завдань; одноразових заохочень, не пов’язаних із конкретними результатами праці (наприклад до ювілейних дат).

2. Особливий порядок включення до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних застосовується в разі, якщо в розрахунковому періоді є місяць, який не відпрацьовано повністю з поважних причин і в цьому ж місяці нараховано зазначені вище заохочувальні та компенсаційні виплати. При цьому до поважних причин належать виключно такі, як:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком.

Таким чином, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Наведемо

приклад . В одному з місяців розрахункового періоду Іванов І. І. перебував на лікарняному 5 робочих днів. Норма робочого часу цього місяця становить 21 день.

Цього місяця працівнику нараховано дохід у розмірі 1520 грн., у тому числі:

— заробітна плата за відпрацьовані дні місяця в розмірі 800 грн.;

— оплата періоду тимчасової непрацездатності — 220 грн.;

— премія за підсумками роботи за рік — 500 грн.

Відпрацьовано Івановим І. І. у цьому місяці 16 робочих днів (21 роб. дн. — 5 роб. дн.).

У зв’язку з тим, що частину місяця працівник не працював, разова премія за підсумками роботи за рік ураховується в розрахунку середньої заробітної плати пропорційно до відпрацьованого часу:

500 грн. : 21 роб. дн. х 16 роб. дн. = 380,95 грн.

Отже, сума доходу, що бере участь у розрахунку середньої заробітної плати за цей місяць розрахункового періоду, складе:

800 грн. + 380,95 грн. = 1180,95 грн.

 

Види середньої зарплати

Тепер перейдемо безпосередньо до розрахунку середньої заробітної плати, на основі якої і визначатимуться страхові виплати.

Так, для розрахунку страхових виплат застосовується:

1) середньоденна заробітна плата (за відпрацьований час або за один календарний день) — коли облік робочого часу ведеться за робочими (календарними) днями;

2) середньогодинна заробітна плата — при підсумованому обліку або обліку робочого часу в годинах.

Підсумований облік (

стаття 61 КЗпП) застосовується, коли необхідна безперервна робота більшої тривалості, ніж нормальний робочий день (працівники працюють за графіком змінності незалежно від вихідних днів).

Середньоденна заробітна плата

виходить шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (6 місяців або фактично відпрацьований час) заробітної плати (у межах максимальної величини для соцвнесків на одного працівника) на:

1) для працівників з фіксованим графіком роботи (трудовим розпорядком) —

кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Зверніть увагу: саме відпрацьованих, тобто дні відпустки, хвороби та інші пропуски не враховуються;

2) для працівників, у яких робочий час не піддається точному обліку, або для яких робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), —

кількість календарних днів за розрахунковий період. При цьому не враховуються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком).

Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку страхових виплат застосовується середньогодинна заробітна плата.

Середньогодинна заробітна плата

обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у зазначений період.

 

Гранична величина середньоденної та середньогодинної зарплати

Далі. Ми пам’ятаємо про максимальну граничну величину, з якої справляються страхові внески і на яку ми орієнтуємося для розрахунку середньої заробітної плати.

Також існує граничний розмір середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, яка й береться для розрахунку страхових виплат.

Отже, у чому полягає обмеження. Потрібно визначити граничну середню заробітну плату для розрахунку страхових виплат: береться зазначена вище максимальна зарплата, з якої сплачуються страхові внески, прийнята в останньому місяці розрахункового періоду (у січні — грудні 2009 року — 10035 грн.) і ділиться на:

1) норму робочого часу цього місяця (за фіксованого обліку робочого часу, мається на увазі загальноприйнята норма робочого часу (кількість робочих днів (годин), незалежно від того, скільки працівник відпрацював);

2) середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (для осіб, робочий час яких у зв’язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо)).

Якщо розрахована підприємцем середня заробітна плата перевищує цю величину, то для розрахунку береться максимальна середня зарплата.

 

Остаточний розрахунок страхових виплат

Безпосередньо сума страхових виплат розраховується за такоюформулою:

Ссв = СРД(Г)в х Д(Г), де

Ссв — сума страхової виплати;

СРД(Г)в — сума середньоденної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, якщо наявність його передбачена законодавством;

Д(Г) — кількість днів (годин), що підлягають оплаті (оплаті підлягають лише робочі дні, які не зміг відпрацювати найманий працівник).

Наведемо

приклад. Працівниця надала листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами (період з 30.03.2009 р. по 02.08.2009 р.). З 01.10.2008 р. по 24.10.2008 р. працівниця перебувала в щорічній відпустці. Сума відпускних склала 1280,00 грн. У жовтні 2008 року працівниці нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 600,00 грн. З 08.09.2008 р. по 19.09.2008 р. жінка хворіла. Сума лікарняних склала 910,60 грн. На розмір цієї допомоги страховий стаж не впливає.

Розрахунковим періодом є вересень 2008 року — лютий 2009 року.

Інформацію про заробітну плату, нараховану в розрахунковому періоді, наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість відпрацьованих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Загальна сума, що бере участь у розрахунку середньоденної заробітної плати

Вересень

12

1837,87

927,27

Жовтень

5

2249,57

969,57

Листопад

20

1700,00

1700,00

Грудень

23

1700,00

1700,00

Січень

20

1700,00

1700,00

Лютий

20

1700,00

1700,00

Разом

100

10887,44

8696,84

 

Сума відпускних (1280,00 грн.) не бере участі в розрахунку середньоденної заробітної плати, оскільки виплата здійснюється за невідпрацьований час, протягом якого зберігається середній заробіток.

Оплата листка непрацездатності (910,60 грн.) також не бере участі в розрахунку середньоденної заробітної плати, оскільки оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності не включаються до фонду оплати праці.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату:

8696,84 грн. : 100 дн. = 86,97 грн.

Перш ніж визначити розмір допомоги по вагітності та пологах, розрахуємо максимальну середньоденну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, за лютий 2009 року.

Вона становить: 10035 грн. : 20 дн. = 501,75 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата (86,97 грн.) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (501,75 грн.), розмір допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з її величини — 86,97 грн.

Кількість

робочих днів, що припадають на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, становить 84.

Визначимо розмір допомоги по вагітності та пологах: 86,97 грн. х 84 дн. = 7305, 48 грн.

 

Особливості розрахунку лікарняних сумісникам

Відповідно до

пункту 21 Порядку № 1266, якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, завіреної підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Якщо застрахована особа працює на декількох роботах за сумісництвом, для призначення страхової виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця додатково до документів, зазначених вище, додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.

Сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Якщо особа в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала декілька днів, які припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин) за місцем роботи за сумісництвом.

З цього положення випливає: якщо в розрахунковому періоді за основним місцем роботи працівником відпрацьовано робочих днів більше, ніж за цей же період за сумісництвом, то середня зарплата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, на кількість робочих днів за місцем роботи за сумісництвом.

Наведемо

приклад. Працівник хворів з 20 по 29 жовтня 2008 року. У підприємця Іванова І. І. він працює за основним місцем роботи, у підприємця Петрова П. П. — за сумісництвом. Стаж роботи — 9 років.

Розрахунковим періодом для цього працівника при розрахунку лікарняного за основним місцем роботи є квітень — вересень 2008 року. У підприємця Іванова І. І. встановлено 5-денний робочий тиждень. У розрахунковому періоді було відпрацьовано таку кількість робочих днів і нараховано таку суму заробітної плати:

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість відпрацьованих днів

Сума нарахованої заробітної плати

Квітень

21

1500,00

Травень

19

1500,00

Червень

19

1500,00

Липень

23

1500,00

Серпень

20

1500,00

Вересень

22

1500,00

Разом

124

9000,00

 

Розрахунковим періодом для цього працівника при розрахунку лікарняного за місцем роботи за сумісництвом є квітень — вересень 2008 року. У підприємця Петрова П. П. для цього працівника встановлено неповний робочий час: 3-денний робочий тиждень (понеділок, вівторок і середа). У розрахунковому періоді було відпрацьовано таку кількість робочих днів і нараховано таку суму заробітної плати:

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість відпрацьованих днів

Сума нарахованої заробітної плати

Квітень

13

742,86

Травень

12

757,89

Червень

11

694,74

Липень

14

730,43

Серпень

11

660,00

Вересень

14

763,64

Разом

75

4349,56

 

Розрахуємо середньоденну зарплату за місцем роботи за сумісництвом:

4349,56 грн. : 75 дн. = 57,99 грн.

Лікарняні за сумісництвом оплачують за такі робочі дні, не відпрацьовані працівником-сумісником унаслідок його хвороби:

20, 21, 22 жовтня 2008 року — за рахунок коштів підприємця;

27, 28, 29 жовтня 2008 року — за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємця становитиме:

57,99 грн. x 3 дн. = 173,97 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності складе:

57,99 грн. x 3 дн. = 173,97 грн.

 

Якщо відбувся перехід на режим неповного робочого часу

На додачу зупинимося ще на одному нюансі, актуальному для кризових змін режиму роботи та переходу на неповний робочий час.

Так, у

листі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12.01.2009 р. № 04-06/Б-222з-4 наголошується, що в разі, коли під час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами на підприємстві встановлено режим неповного робочого часу, зокрема, неповний робочий тиждень, перерахунок суми наданої допомоги по вагітності та пологах у бік його зменшення чинним законодавством не передбачено. Зауважимо, що це справедливо і для звичайних лікарняних, але актуальніше для допомоги по вагітності та пологах через її триваліший період.

Інакше кажучи, якщо

неповний режим робочого часу встановлено після нарахування і виплати допомоги по вагітності та пологах, то виплачена допомога не перераховується .

Проте

якщо режим неповного робочого часу (зокрема, режим неповного робочого тижня) встановлено до настання страхового випадку, то допомога по вагітності та пологах має бути розрахована виходячи з нового режиму роботи підприємства (підприємця).

Наведемо

приклад . Працівниця підприємця надала лікарняний листок для оплати допомоги по вагітності та пологах (відпустка з 19 січня 2009 року по 24 травня 2009 року включно). У розрахунковому періоді (липень — грудень 2008 року) режим роботи підприємця, відповідно і цієї працівниці, був такий: п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними — субота і неділя.

Середньоденна заробітна плата становить 70,00 грн.

З 1 січня 2009 року в підприємця встановлено неповний режим робочого часу (робочі дні — три дні на тиждень: понеділок, вівторок, середа).

Кількість робочих днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, за новим режимом роботи — 50.

Сума допомоги по вагітності та пологах становитиме:

70,00 грн. x 50 дн. = 3500,00 грн.

 

Висновки

Для деяких установлених законодавством соціальних страхових виплат необхідний розрахунок середньої заробітної плати за день або годину.

Розрахунок середньої заробітної плати для соціальних виплат у загальному порядку здійснюється за шестимісячний період на основі заробітної плати та інших виплат, які обкладаються податком з доходів і з яких сплачуються страхові соціальні внески.

У розрахунку беруть участь лише фактично відпрацьовані дні кожного місяця і зарплата за ці дні в межах максимальної величини для розрахунку соціальних внесків.

Середня заробітна плата не повинна перевищувати середньої заробітної плати, розрахованої виходячи з максимальної величини для соціальних внесків.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі