Перехід на неповний робочий час у разі «нестандартного» графіка роботи
ЗАПИТАННЯ. Режим роботи в підприємця встановлено графіком, за яким працівники тиждень працюють, тиждень відпочивають. Нещодавно підприємець перевів працівників у режим неповного робочого часу та планує запровадити позмінну роботу. У зв’язку з цим виникають такі запитання: як оформити перехід на такий режим роботи, чи потрібно переукладати трудовий договір з працівниками, як розраховувати заробітну плату, якщо при звичайному режимі роботи вона була на рівні встановленого законодавством мінімального розміру?
ВІДПОВІДЬ. Специфіка роботи в режимах, які відрізняються від звичайної п’ятиденки, полягає в тому, що робочі та вихідні дні визначаються графіком, установленим роботодавцем або за домовленістю сторін. При цьому вихідні дні не завжди припадають на суботу та неділю, проте контролюється час, відпрацьований за деякий обліковий період, як правило, місяць, однак в окремих випадках застосовуються декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо (такий облік робочого часу називають підсумованим обліком). Загальна тривалість робочого часу за обліковий період не має перевищувати нормальну кількість робочих годин, передбачену статтею 50 КЗпП, тобто кількість годин в обліковому періоді, яку цей працівник пропрацював би у звичайному режимі (40 годин на тиждень), але може бути меншою.
При переході в режим неповного робочого часу роботодавець повинен скоротити кількість робочих днів або кількість робочих годин.
Підприємці, які застосовують позмінний режим роботи, зменшивши тривалість робочої зміни, наприклад, скоротивши її з 6 до 3 годин, повинні зазначити це у графіку роботи. Якщо ж такий режим лише запроваджується, то слід урахувати такі нюанси. Незважаючи на тривалість зміни, для працівників має бути передбачено дні щотижневого відпочинку (вихідні). У місячному та інших облікових періодах, які перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками змінності не має бути меншою ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду (пункт 9 Методрекомендацій № 138). Наприклад, обліковий період (квітень) має три повних тижні, отже, вихідних у працівника має бути мінімум три.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (стаття 70 КЗпП). Особливо на це слід звернути увагу, якщо через день після другої (третьої) зміни працівник виходить на першу.
Також КЗпП висуває вимоги щодо відпочинку між змінами, особливо це важливо для ситуації, коли, наприклад, працівник один день (добу) працював у другу зміну, а наступного дня йому потрібно виходити в першу. Так, при підсумованому обліку робочого часу графіки змінності повинні розроблятися так, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, уключаючи перерву на обід (частина перша статті 59 КЗпП).
В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочено, але вона повинна становити не менше 12 годин на добу. Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і їх може бути надано як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду (пункт 8 Методрекомендацій № 138).
Призначення працівника на роботу протягом двох змін поспіль забороняється (частина друга статті 59 КЗпП).
Наведемо приклад графіка на квітень 2009 року, за яким працівники виходять на роботу позмінно. Припустимо, що обліковий період — місяць, тоді працівнику потрібно надати не менше 3 вихідних днів (за кількістю повних тижнів, по одному за тиждень).
У графіку прийнято такі умовні позначення:
1 — робота в першу зміну;
2 — робота у другу зміну;
В — день щотижневого відпочинку;
М — день міжзмінного відпочинку.
Зауважимо, що в наведеному випадку графік підходить і для звичайного режиму роботи, і для режиму неповного робочого часу, відрізняється лише тривалість зміни (див. рисунок на с. 34).
Організаційні моменти переходу в режим неповного робочого часу детально розглянуто у «ВД», 2008, № 23, с. 3, тому тепер зупинимося лише на основних моментах.
Отже якщо режим неповного робочого часу запроваджується за угодою сторін (стаття 56 КЗпП), то працівник подає заяву з проханням установити для нього неповний робочий день (тиждень) тривалістю 3 години на день (3 дні на зміну) із зазначеного числа та наводить підставу — статтю 56 КЗпП.
ФО-П Іваненко І. І.
Графік підсумованого обліку робочого часу на квітень 2009 року
| Продавці | Числа місяця | |||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |
| Ковтун К. К. | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | В | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | М | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | В | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | М | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | В |
| Носик Н. Н. | 2 | 2 | 2 | 2 | М | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | В | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | М | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | В | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | М | 1 |
| Мальков М. М. | 1 | 1 | 1 | В | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | М | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | В | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | М | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | В | 2 | 2 |
Тривалість I зміни: з 8:00 до 12:30.
Тривалість II зміни: з 12:30 до 15:00.
Протягом зміни надано можливість для приймання їжі.
Рисунок
На підставі поданої заяви підприємець повинен видати наказ (розпорядження) про таке переведення із зазначенням дати, починаючи з якої працівник працюватиме в режимі неповного робочого часу. Наказ складається в довільній формі.
Якщо ж режим неповного робочого часу запроваджується
у зв’язку зі зміною істотних умов праці (стаття 32 КЗпП), то про заплановану зміну істотних умов праці роботодавець повинен повідомити письмово працівника не пізніше ніж за два місяці.Потім також видається наказ про встановлення неповного робочого часу в довільній формі. При цьому немає необхідності видавати наказ щодо кожного працівника, а цілком можна видати один наказ на всіх або на окремі категорії працівників.
Тепер
про внесення змін до трудового договору. Річ у тім, що режим роботи є істотною умовою трудового договору, тому її зміну має бути відображено у трудовому договорі.У цьому випадку потрібно укласти додаткову угоду до трудового договору незалежно від того, з якої причини запроваджується режим неповного робочого часу.
Така додаткова угода буде додатком до трудового договору. У ній, крім сторін угоди, має бути зазначено зміни, унесені до основного договору. Така угода скріплюється підписами сторін і не може існувати як окремий документ без основного договору.
Щодо реєстрації змін до трудового договору, то згідно з
листами Мінпраці від 30.03.2006 р. № ДЦ12-1660/0/6-06 і від 23.10.2008 р. № 330/06/186-08 (див. «ВД», 2008, № 24, с. 2) проводити реєстрацію змін і доповнень до вже зареєстрованого договору не потрібно, оскільки номер трудового договору не змінюється. Водночас про внесені зміни сторони зобов’язані письмово повідомити центр зайнятості. Таке повідомлення разом з трьома примірниками додаткової угоди надається службі зайнятості та є невід’ємною частиною трудового договору.Крім того, однією зі змін, зумовлених переходом на режим неповного робочого часу, стане зміна порядку нарахування заробітної плати (пропорційно відпрацьованому часу) і зменшення її розміру. Цей момент також має бути врегульовано додатковою угодою з письмовим повідомленням центру зайнятості.
Тепер про нарахування заробітної плати в режимі неповного робочого часу. Нагадаємо, що в такому випадку її місячний розмір може бути менше встановленого мінімуму. У 2009 році це:
з 1 січня по 31 березня — 605 грн.;
з 1 квітня по 30 червня — 625 грн.;
з 1 липня по 30 вересня — 630 грн.;
з 1 жовтня по 30 листопада — 650 грн.;
з 1 грудня по 31 грудня — 669 грн.
Якщо підприємець скоротив кількість робочих днів, то йому потрібно буде розрахувати середньоденну зарплату та з урахуванням неї визначати зарплату за місяць. Наприклад, працівник Ковтун К. К. при місячній зарплаті 625 грн. у звичайному режимі повинен був відпрацювати у квітні 16 робочих днів, проте в результаті переходу на неповний режим робочого часу він відпрацював 10 робочих днів. Обчислимо його зарплату за квітень 2009 року.
1) середньоденна зарплата: 625 грн. : 16 роб. дн. = 39,06 грн.;
2) зарплата за квітень (10 робочих днів): 39,06 х 10 = 390,60 грн.
Якщо ж підприємець скоротив кількість робочих годин, то розрахунок залежатиме від того, наскільки скоротилася тривалість робочого дня в годинах. Наприклад, якщо у звичайному режимі працівник працював 6 годин на зміну, а при неповному — 3 години, то коефіцієнт зменшення місячної заробітної плати визначаємо так: 3 : 6 = 0,5. Потім множимо на цей коефіцієнт місячну заробітну плату: 625 х 0,5 = 312,50 грн.
На закінчення наведемо приклад додаткової угоди до трудового договору при переході на неповний режим робочого часу (дані про роботодавця та працівника не заповнюватимемо, заповнення цих граф не є проблематичним).
Документи консультації
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Методрекомендації № 138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138.
