Організація продажів через торговельні автомати
Продаж товарів через торговельні автомати (вендинг) уже не дивина для наших громадян. Головні переваги вендингу, що приваблюють підприємців до цього бізнесу, — можливість ведення торгівлі без складного оформлення вітрин, участі продавців, у цілодобовому режимі тощо.
У цій статті ми поговоримо про організаційні моменти, пов'язані з провадженням торговельної діяльності через торговельні автомати.
Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи консультації
Закон про систему оподаткування
— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.Закон № 1699
— Закон України «Про планвуання та забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-III.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон № 481
— Закон України «Про Державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.Закон про патентування
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.Закон про дозвільну систему
— Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV.Декрет № 56-93
— Декрет КМУ «Про місцеві податки та збори» від 20.05.93 р. № 56-93.КВЕД
— Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375.Правила № 369
— Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом МЗЕСторгу України від 08.07.96 р. № 369.Положення про патентування
— Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.Наказ № 614
— наказ ДПАУ «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.12.2000 р. № 614.Фіскальні вимоги № 13
— Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу дозованих і штучних товарів, затверджені протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. № 13.Правила торгівлі продтоварами
— Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки України від 11.07.2003 р. № 185.Правила непродовольчої торгівлі
— Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 104.Державний реєстр
— Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. № 7.Порядок № 833
— Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.
Організаційно-дозвільні моменти
Торговельні автомати (далі — ТА) є роздрібними торговельними точками, які не потребують присутності персоналу (продавців тощо) та самостійно проводять розрахунки.
Так, продаж товарів через ТА згідно з
КВЕД (код 52.63.0) є діяльністю у сфері роздрібної торгівлі, а відповідно до Правил № 369 це різновид роздрібної торгівлі через дрібнороздрібну торговельну мережу.Для відкриття та подальшого функціонування торговельної точки підприємцю потрібно отримати відповідні дозвільні документи.
За своєю конструкцією ТА є
пересувними малими архітектурними формами (далі — МАФ). Основні питання, пов'язані з розміщенням МАФ, регулюються Законом № 1699 і місцевими правилами забудови. Розміщення ТА необхідно погоджувати:—
з органами містобудування та архітектури довідка 1;—
пожежного нагляду;—
санепідемстанції.Як правило, підприємцям не потрібно отримувати дозвіл органів містобудування та архітектури, якщо ТА розміщується на території ринку і проектна документація дозволяє їх розміщення. Також це стосується розміщення ТА на платформах інженерних споруд, усередині приміщень на частині їх площі. Проте остаточно уточнити ці нюанси підприємці можуть, звернувшись до зазначених вище органів на місцях.
Ще один момент: якщо підприємець має намір розміщувати ТА поза приміщенням, то йому слід мати на увазі, що укладення договору оренди так званого твердого покриття (асфальту, тротуарної плитки тощо) для розміщення МАФ не звільняє від обов'язку укласти договір оренди земельної ділянки (
лист Держземінспекції України від 11.07.2008 р. № 6-8-2111). Щоб розмістити МАФ, суб’єкту підприємництва необхідно:— отримати документ, що посвідчує право на земельну ділянку (державний акт на право власності або договір оренди ділянки);
— провести державну реєстрацію отриманого документа;
— отримати дозвіл на розміщення пересувної МАФ. При цьому до заяви, зокрема, потрібно додавати документ, який установлює право на земельну ділянку.
Крім того, від підприємця, який установлює ТА, можуть вимагати отримання
дозволу на розміщення об’єкта торгівлі, який видають місцеві органи самоврядування.Утім, з набуттям чинності
Законом про дозвільну систему (з 06.10.2006 р.) у підприємців з'явилися підстави не отримувати цей дозвіл. Так, аргументи на користь роботи без дозволу висловлював Держкомпідприємництва у своїх листах від 14.08.2007 р. № 6048; від 10.10.2007 р. № 7703; від 28.08.2008 р. № 7426; від 30.04.2009 р. № 5022.Водночас відстояти свою позицію підприємцям нелегко, можна спробувати надіслати лист голові облдержадміністрації або направити скаргу до прокуратури (див. «ВД», 2008, № 11, с. 10).
Якщо ж відповідь з боку місцевої влади все одно буде негативною, то можна звернутися до суду. Зауважимо, що ДПАУ дотримується протилежної думки, вважаючи, що існуючих законів цілком достатньо для отримання дозволу та сплати збору
(листи ДПАУ від 06.07.2007 р. № 13508/7/15-0717; від 22.04.2008 р. № 4888/5/15-0716, № 8374/7/15-0717).Тому обережним підприємцям все ж таки доведеться отримати дозвіл, якщо його наявність вимагають місцеві органи влади. Зазначимо, що для цілей отримання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі ТА віднесено до пунктів некапітального будівництва.
За видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі потрібно сплатити збір згідно зі
статтею 15 Закону про систему оподаткування. Механізм справляння та порядок сплати таких платежів мають право визначати місцеві ради в межах граничних розмірів ставок, установлених Декретом № 56-93. Збір є платою за видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях (стаття 17 Декрету № 56-93). Його сума не повинна перевищувати 340 грн. (20 нмдг) при постійній торгівлі у спеціально відведених місцях або 17 грн. (1 нмдг) при разовій торгівлі. Суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють постійну торгівлю в стаціонарних об'єктах, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі сплачують одноразово (стаття 17 Декрету № 56-93).Слід пам'ятати, що підприємці-єдиноподатники не є платниками збору, при цьому дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі вони отримують безоплатно.
Організація торгівлі через ТА
Окремі правила саме для торгівлі через ТА у вітчизняному законодавстві відсутні. Тому підприємці повинні керуватися загальними нормативними документами:
Правилами № 369, Порядком № 833, Правилами торгівлі продтоварами, Правилами непродовольчої торгівлі тощо.Крім того, суб'єкти підприємництва, які продають уроздріб товари через ТА, повинні дотримуватися законодавства про захист прав споживачів.
Що заборонено продавати через ТА.
Так, у питанні заборони торгівлі окремими товарами підприємцям слід орієнтуватися на пункт 8 Правил № 369. Зокрема, заборону стосовно ТА накладено на:— алкогольні напої та тютюнові вироби;
— вогненебезпечні товари побутової хімії, піротехнічні іграшки, паливно-мастильні матеріали;
— вироби, реалізацію яких заборонено законодавчими актами;
— товари, які не мають супровідних документів і документів, що підтверджують якість і безпеку товарів, наявність яких зумовлена нормативними актами.
Заборону на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами через ТА також прямо встановлено у
статті 153 Закону № 481.Зазначимо, що цей список заборонених товарів може бути вичерпним для єдиноподатників. Оскільки товарів, якими вони не можуть торгувати вроздріб, що при цьому не включено до наведеного вище списку, по суті, немає.
Інформація, що розміщується на ТА.
Відповідно до пункту 20 Правил № 369 на видному місці дрібнороздрібної торговельної точки розміщуються свідоцтво про державну реєстрацію, адреса та телефон суб'єкта, якому належить цей ТА.Крім того, на ТА необхідно розмістити інформацію про ціни на товар, що продається. Покажчики цін повинні мати такі реквізити:
1) для продовольчих товарів:
— для вагових товарів — назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів;
— для товарів або напоїв, які продаються нарозлив, — назва товару або напою, сорт, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги;
— для штучних товарів і напоїв у пляшках — назва товару або напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку;
— для розфасованих товарів — назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки;
2) для непродовольчих товарів:
— для товарів, на які ціни встановлено залежно від сортності, — назва товару, сорт, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;
— для товарів, на які ціни за сортами не встановлено, — назва товару, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;
— для дрібних штучних товарів (парфумерні, галантерейні тощо) — назва товару, вага або місткість, ціна за штуку або одиницю упаковки.
Інформацію про ціни має бути підписано особою, відповідальною за це, і скріплено печаткою суб'єкта (за наявності) з проставлянням дати підписання.
Щодо Книги відгуків і пропозицій, то, на нашу думку, розміщувати її на ТА немає необхідності. Водночас суб'єкт повинен завести таку Книгу та зберігати її у себе, а за необхідності пред'являти споживачам і перевіряючим. І ще один момент: на ТА потрібно розмістити табличку, що містить адреси та телефони органів, які забезпечують захист прав споживачів.
Також
пункт 26 Правил № 369 вимагає при розміщенні торговельної точки на ділянках без твердого покриття проводити необхідний благоустрій уздовж їх фасадів.Крім того, забороняється продаж харчових продуктів і напоїв із застосуванням одноразового посуду без ємкостей для її збору та подальшої утилізації
(пункт 27 Правил № 369). Це, зокрема, стосується автоматів з продажу кави та чаю, безалкогольних напоїв на розлив.
Отримання патенту
Підприємець на загальній системі.
Для цілей патентування ТА належить до пунктів продажу товарів і потребує придбання патенту. Підприємці на загальній системі повинні звернутися до податкового органу для придбання патенту на кожний ТА. Звертаємо увагу, що патент на стаціонарні пункти продажу отримується в податковому органі за місцезнаходженням такого пункту продажу, а на пересувні пункти продажу — за місцем реєстрації суб'єкта. Відповідно до пункту 3 Правил № 369 (а саме на цей документ, на наш погляд, слід орієнтуватися в рішенні, стаціонарною чи пересувною точкою є ТА) автомати віднесено до пунктів некапітального будівництва, а не пересувної торговельної мережі. Отже, придбавати патент на ТА потрібно в податковому органі за місцезнаходженням торговельного автомата. Причому в листі ДПАУ від 17.02.2005 р. № 1403/6/15-1216 зазначено, що суб’єкту господарської діяльності торговий патент необхідний на кожний ТА.Якщо розглядати ситуацію розміщення ТА у власному приміщенні, то необхідність придбання патенту залежить від виду діяльності, яку провадить суб'єкт у цьому приміщенні. Якщо це торговельна діяльність (немає значення, оптова чи роздрібна) або громадське харчування, то придбавати ще один торговий патент не потрібно. Це зумовлено
пунктом 20 Положення про патентування, згідно з яким при провадженні підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торговельної діяльності (роздрібна та оптова торгівля, громадське харчування) отримуватиметься один торговий патент за максимальною вартістю, установленою місцевими органами виконавчої влади з урахуванням місцезнаходження цього пункту та асортиментного переліку товарів. Таким чином, якщо підприємець вже має торговий патент на торговельну діяльність (за максимальною ставкою, про яку вже йшлося), то новий йому отримувати не потрібно.Якщо підприємець розміщує ТА
у своєму приміщенні, де не провадиться торговельна діяльність або діяльність з громадського харчування, то йому потрібно буде придбавати торговий патент.Статтею 6 Закону про патентування
встановлено перелік продукції, при продажу якої придбавати торговий патент не потрібно. Це, зокрема, хліб і хлібобулочні вироби, молоко та молочна продукція (крім згущеного молока і вершків з добавками та без них), безалкогольні напої, морозиво. Зазначимо, що чай і кава не належать до групи безалкогольних напоїв згідно з УКТ ВЕД. Отже, на ТА, через який реалізуються чай та кава, потрібно придбавати торговий патент.Шляхом придбання пільгового торгового патенту через ТА можна торгувати, наприклад:
— поштовими марками, листівками, вітальними листівками та конвертами;
—
періодичними виданнями друкованих засобів масової інформації, які мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книжками, брошурами, альбомами, нотними виданнями, буклетами, плакатами, картографічною продукцією, що видаються юридичними особами — резидентами України.Підприємці-єдиноподатники.
Підприємців — платників єдиного податку звільнено від обов'язку придбання торгових патентів, тому нюанси патентування їх узагалі не стосуються незалежно від кількості торговельних точок і виду товару.
Застосування ТА як РРО
Підприємець на загальній системі.
Підприємці на загальній системі при готівкових розрахунках повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО).Водночас
Закон про РРО відносить ТА до різновиду РРО. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі статтею 3 Закону про РРО дозволяється використовувати лише ті РРО, які включено до Державного реєстру.Сьогодні у сфері фіскалізації автоматів з продажу товарів (послуг) використовується модель
РВ3101 (версія внутрішнього програмного забезпечення 3101-01, виробник ТОВ «Експотрейд» (м. Київ)). Такий РРО дозволяється застосовувати в режимі формування та зберігання контрольної стрічки у вигляді електронного документа (без одночасного роздрукування паперової контрольної стрічки), що відповідає положенням пункту 10 статті 3 розділу II Закону про РРО.Оскільки такі ТА є РРО, то при його використанні потрібно орієнтуватися на встановлені правила застосування РРО: зареєструвати ТА і книгу обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) на нього в податковому органі, опломбувати в центрі сервісного обслуговування тощо.
Зазначимо ще один нюанс. Відповідно до
пункту 9 статті 3 Закону про РРО на ТА не поширюється правило, яке зобов’язує щоденно друкувати фіскальні звітні чеки та зберігати їх у книгах обліку розрахункових операцій. Однак у порядках застосування РРО і КОРО, затверджених наказом № 614, жодних застережень щодо ТА немає, у тому числі й щодо правил ведення КОРО на ТА, зокрема підклеювання звітів у КОРО.Проте якщо підприємець використовує ТА, занесений до
Державного реєстру, то відповідно до Фіскальних вимог № 13 у режимі звітування ТА здійснюється формування та виведення на пристрій відображення фіскальної інформації добових і періодичних звітів (за будь-який період часу його експлуатації) за формою: <код запису> <значення запису>. Це означає, що звіти ТА можуть без роздрукування виводитися на спеціальні візуальні пристрої, і тим самим обґрунтованим є виняток для ТА, передбачений пунктом 9 статті 3 Закону про РРО.Додамо, що згідно з
Фіскальними вимогами № 13 автомати з продажу дозованих товарів або їх дозуючі пристрої повинні бути включені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, і мати відповідний сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки.Щодо підприємців на загальній системі, які з якоїсь причини використовують ТА, не включений до
Державного реєстру , то єдиним можливим варіантом для них є підключення до ТА РРО, унесеного до Державного реєстру. Проте навряд чи хтось вирішить здійснити це на практиці, оскільки це технічно складно і навряд чи може зберегтися головний принцип роботи ТА без продавця.Тому виходить, що ТА, не внесені до
Державного реєстру, підприємець на загальній системі використовувати не може.Підприємці-єдиноподатники.
Без застосування РРО вести торговельну діяльність мають право фізособи-підприємці — платники єдиного податку. Отже, такі суб'єкти можуть спокійно торгувати через ТА, не включені до Державного реєстру, і без підключення до нього РРО.Єдиноподатникам зручніше використовувати ТА, що містить блок фіскальної пам'яті, за допомогою якої підприємець зніматиме інформацію про кількість проданого товару, суму виручки та кількість списаної сировини (наприклад, щодо кави-автоматів, снек-автоматів). На підставі отриманої інформації підприємець може робити записи у
Книзі обліку доходів і витрат за формою № 10 (далі — Книга). Але, як уже зазначалося, установлювати фіскальний ТА їм не обов'язково, тому відсутність у ТА обов'язкових фіскальних елементів (блока пам'яті тощо) для них не вважається порушенням.Щодо
періодичності здійснення записів у Книзі, то датою отримання виручки логічно вважати дату виїмки грошей з ТА. На цю дату й потрібно робити запис до Книги. Єдиноподатникам достатньо хронологічного відображення відомостей у Книзі за звітний період. При цьому графа 1 Книги містить назву «Період обліку (день, тиждень, місяць, рік)». Звідси доходимо висновку, що записи у Книзі можна робити не щодня, а за певний період («з_ по _» за декілька днів або за тиждень) у день, коли підприємець вилучає виручку з ТА.
ТА в обліку
Придбаваючи ТА,
підприємець на загальній системі класифікує його як об'єкт основних фондів, оскільки строк експлуатації перевищує 365 днів, а вартість — 1000 грн. ТА належать до групи 4 основних фондів, отже, амортизуються за нормою 15 %.
Висновки
Торговельний автомат згідно з правилами торгівлі є роздрібною торговельною точкою, для відкриття якої потрібно отримати дозвільні документи органів містобудування та архітектури, пожежного нагляду, санепідемстанції, а також дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі.
Існує перелік товарів, які заборонено продавати через торговельні автомати, зокрема це алкогольні напої і тютюнові вироби, небезпечні товари побутової хімії і деякі інші.
Підприємці на загальній системі повинні придбати патент на кожний торговельний автомат. Винятком може бути випадок, коли торговельний автомат розташований в іншій торговельній точці зі схожим асортиментом товарів та є окремою секцією. Єдиноподатникам отримувати патент не потрібно.
Відповідно до
Закону про РРО торговельний автомат є реєстратором розрахункових операцій. Однак це стосується лише тих торговельних автоматів, які занесено до Державного реєстру. Готівкові розрахунки при інших моделях торговельних автоматів не вважатимуться проведеними через фіскальний РРО, що є важливим для підприємців на загальній системі. Водночас єдиноподатники можуть не застосовувати РРО, тому вони у своїй діяльності можуть використовувати будь-які моделі торговельних автоматів.Довідкова інформація (довідка)
1 Для цілей отримання дозволу в органах містобудування та архітектури торговельний автомат зараховано до пересувної малої архітектурної форми.
