Питання готівкового обігу: роз’яснення та коментарі

Редакція ВД
Власне Діло Грудень, 2009/№ 23
В обраному У обране
Друк
Стаття

Питання готівкового обігу: роз’яснення та коментарі

 

Останнім часом ДПАУ підготувала цілу низку оглядових листів з питань справляння того чи іншого податку. Дійшла черга й до питань готівкового обігу: у своєму досить великому листі від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 ДПАУ приділила увагу як загальним питанням застосування РРО, так і деяким спеціальним (проведення розрахунків платниками єдиного податку, використання РРО при продажу продукції власного виробництва тощо).

У цій статті зупинимося на найактуальніших для підприємців запитаннях, які розглянуто у цьому листі.

Оксана ПІРОЖЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про захист прав споживачів

— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Закон № 313

— Закон України «Про ставку акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11.07.96 р. № 313/96-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про автотранспорт

— Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III.

Вимоги № 199

— Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.

Перелік № 1336

— Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Порядок № 601

— Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601.

Ліцензійні умови № 9/119

— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затверджені наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв’язку від 01.02.2008 р. № 9/119.

Порядок застосування РРО

— Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Правила № 104

— Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104.

Порядок ведення КОРО

— Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Правила № 369

— Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.96 р. № 369.

Порядок подання звіту щодо РРО

— Порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджений наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614.

Інструкція № 614

— Інструкція із заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1 (додаток 2 до Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614).

 

Підприємці, які зобов’язані застосовувати РРО під час готівкових розрахунків
(загальна система, єдиноподатники та фікспатентники,
які торгують деякими підакцизними товарами)

Запитання
(п.п. у листі ДПАУ)

Відповідь ДПАУ

Коментар редакції

1

2

3

Цілодобова торгівля та Z-звіт

Коли виконується Z-звіт при цілодобовому режимі роботи?
(п.п. 2.2.7)

Якщо об’єкт торгівлі працює цілодобово, то фіскальні звітні чеки (Z-звіти) відповідно до вимог п. 9 ст. 3 Закону про РРО необхідно роздруковувати кожної доби

Абсолютно справедлива відповідь, яка враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій. Річ у тім, що згідно з Вимогами № 199, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. При цьому під зміною розуміється період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Отже, при цілодобовому режимі роботи Z-звіт необхідно виконувати після закінчення зміни РРО, але не пізніше ніж через 24 години з часу реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту.
Наприклад, якщо персонал магазину працює цілодобово (так звана доба — троє), то Z-звіт доцільно заповнювати під час перезміни (технологічної перерви). Якщо в магазині застосовується 2- або 3-змінний режим роботи персоналу, то Z-звіт доцільно заповнювати наприкінці кожної робочої зміни. Можливість роздрукування декількох фіскальних чеків протягом дня передбачено п. 7.7 Порядку ведення КОРО. При роздрукуванні на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються на відповідній сторінці КОРО. При цьому записи в розділі 2 КОРО заповнюватимуться за кожним фіскальним звітним чеком (Z-звіту) окремо (детальніше див. «ВД», 2008, № 15, с. 29).
Цікаво, що в листі від 07.11.2002 р. № 7501/6/23-2119 податківці дійшли такого висновку, але там вони зазначили, що роздруковувати фіскальні звітні чеки (Z-звіти) необхідно не пізніше ніж через 24 години після початку роботи касового апарата (а не після проведення першої розрахункової операції). Хоча в пізніших неофіційних консультаціях представники головного податкового відомства уточнили цей висновок, зазначивши, що між часом, зазначеним у першому та останньому чеках на товари (послуги), не повинно минати більше 24 годин. Це означає, що відлік 24-годинного періоду слід починати не з моменту включення РРО, а з моменту проведення першої розрахункової операції

Таксометр у таксі

Підприємець, який перебуває на загальній системі оподаткування, надає послуги з перевезення пасажирів на таксі. Чи обов’язково використовувати

Суб’єкти господарювання, які перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами
готівкою повинні

Редакція згодна з думкою ДПАУ. Розрахункові операції за надані послуги з перевезення пасажирів необхідно проводити через РРО. Це прямо випливає з п. 1 ст. 3 Закону про РРО. А електронний таксометр і є різновидом РРО (ст. 2 Закону про РРО).
Майте на увазі: відсутність таксометра є не лише порушенням
Закону про РРО, а й порушенням ліцензійних умов (пп. 4.2.1, 5.2.1 Ліцензійних умов № 9/119). Нагадаємо, що відповідно до ст. 9
Закону про автотранспорт
надання послуг з перевезення пасажирів на таксі є видом діяльності, що ліцензується. При цьому ліцензійна

в машині-таксі електронний таксометр?
(п.п. 2.2.15)

використовувати належним чином зареєстровані РРО

з роздрукуванням відповідних документів, які підтверджують виконання розрахункової операції

картка на таксі (що містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу) видається за умови підтвердження відповідності його обладнання вимогам визначення «таксі». А відповідно до визначення під таксі розуміється спеціальний легковий автомобіль, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу, обладнаний, крім усього іншого, таксометром. Тому якщо автомобіль не буде обладнано електронним таксометром, то ліцензійну картку на нього не видадуть.
У разі якщо таксист уже отримав ліцензійну картку та після цього зняв таксометр, то при виявленні цього порушення під час перевірки представники Головавтотрансінспекції оформлять припис про усунення порушення. За невиконання цього припису ліцензію можуть анулювати

Якщо місце відпуску товарів не збігається з місцем проведення розрахунків

Підприємець на загальній системі здійснює реалізацію продуктів харчування оптом та вроздріб. Причому отримання товару відбувається в одному місці, а розрахунки в готівковій формі — в іншому. Чи застосовується у цьому випадку РРО?
(п.п. 2.2.16)

Посилаючись на п. 12 ст. 9 Закону про РРО, ДПАУ стверджує, що РРО не використовується лише на місці отримання покупцями товару. А ось на місці проведення готівкових розрахунків РРО застосовувати слід обов’язково

Питання застосування РРО за ситуації, коли місце відпуску товарів не збігається з місцем проведення розрахунків, виникло досить давно, з моменту появи у ст. 12 Закону про РРО пункту 12. Відтоді розуміння ДПАУ норм цього пункту не змінилося: РРО не застосовується в місці відпуску товарів, а ось у місці проведення розрахунків РРО є необхідним. Про це вона писала ще в листі від 17.12.2004 р. № 11459/6/23-2119.
Звичайно, сумніви щодо цього висновку є, оскільки формально умови п. 12 ст. 9 Закону про РРО про відсутність розрахунків на місці отримання товарів виконуються, отже, і РРО за такими операціями застосовувати не потрібно. Однак переконати у цьому представників головного податкового відомства навряд чи вдасться. Тому сміливцям, які відмовилися від застосування РРО в цій ситуації, найімовірніше, доведеться захищати свою позицію в судовому порядку. До речі, прикладом позитивного судового рішення з цього питання є ухвала ВАСУ від 19.12.2006 р.

Якщо покупець повертає товар

Чи можуть підприємці не використовувати РРО при поверненні покупцю готівкових грошових коштів за не отриманий або повернений ним товар?
(п.п. 2.2.55)

У цій ситуації підприємства торгівлі зобов’язані використовувати РРО

Ми солідарні з думкою ДПАУ в частині застосування РРО при поверненні готівкових коштів за повернений покупцем товар. Дійсно, ця операція вважається розрахунковою в розумінні ст. 2 Закону про РРО. А як відомо, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі, зобов’язані проводити такі розрахункові операції через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання таких операцій. Підставою для проведення операції повернення через РРО є розрахунковий документ, який підтверджує факт унесення коштів за придбаний товар (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо). Причому якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа (або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки) згідно з вимогами п. 4.8 Порядку застосування РРО зобов’язана скласти акт про видачу коштів. У цьому акті зазначаються паспортні дані покупця, який повертає товар, відомості про товар, сума виданих коштів, номер, дата та час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару.
А ось при поверненні грошових коштів за ще не отриманий товар, на нашу думку, застосовувати РРО не потрібно

Заповнюємо розрахункову квитанцію після включення електроенергії

Чи потрібно після включення електроенергії робити запис у розрахунковій книжці «Службова видача» на загальну суму виручки, отриманої за час відсутності електроенергії, якщо вона відповідним чином проводиться через РРО?
(п.п. 2.2.96)

Після включення електроенергії суми, зафіксовані в розрахунковій книжці за період її відключення, проводяться через РРО з використанням операції «Службове внесення», а в розрахунковій книжці на цю суму робиться запис «Службова видача»

Редакція згодна з думкою ДПАУ. При відновленні роботи РРО суму виручки за всіма використаними розрахунковими квитанціями вносять до корінця невикористаної розрахункової квитанції із зазначенням «Службова видача». Після цього суму, отриману за час відключення електроенергії та внесену до скриньки РРО, проводять як операцію «Службове внесення».
Зверніть увагу: операції «Службова видача» і «Службове внесення» не є розрахунковими в розумінні Закону про РРО і їх призначено для видачі та внесення готівкових коштів на місці проведення розрахунків (детальніше див. «ВД», 2008, № 15, с. 36)

РРО має бути включено до Державного реєстру розрахункових операцій

Чи мають право суб’єкти господарської діяльності використовувати РРО, не включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій?
(п.п. 2.2.109)

Ні, не мають

У п. 3 ст. 3 Закону про РРО прямо зазначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі при продажу товарів, зобов’язані використовувати РРО, уключені до Державного реєстру розрахункових операцій. Унесення РРО до Реєстру означає, що вони відповідають вимогам нормативних актів України

Як відновити інформацію у фіскальному блоці РРО

Яким чином можна відновити інформацію, що зберігається у фіскальному блоці РРО, у разі виходу цього блока з ладу?
(п.п. 2.2.110)

Відповідно до п. 34 Порядку № 601 несправний фіскальний блок підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація за останні три роки на підставі щомісячних звітів РРО. Відновлювати інформацію може лише виробник такого РРО

Цілком правильно. Фіскальний блок РРО, що вийшов з ладу, не підлягає ремонту в центрі сервісного обслуговування. Його необхідно замінити на новий, опломбований виробником. І саме виробник зобов’язаний унести до цього фіскального блока інформацію за останні три роки

Строк служби РРО

Який строк служби РРО?
(п.п. 2.2.112)

Строк служби РРО встановлюється його виробником. Однак у старих моделях касових апаратів його може бути не встановлено. У цьому випадку строк служби становить 7 років з дати введення в експлуатацію, але не більше
9 років з дати
випуску

Повністю поділяємо підхід ДПАУ.
Нагадаємо, що відповідно до п. 2.13 Порядку застосування РРО податковий орган за місцем реєстрації РРО повинен попередити платника за місяць до закінчення строку служби РРО про необхідність скасування його реєстрації. Для скасування реєстрації РРО слід зняти з обліку та розпломбувати в центрі сервісного обслуговування. Якщо після отримання попередження платник не приступає до процедури скасування реєстрації РРО або його немає за місцем знаходження (проживання), то через місяць після закінчення строку служби у книзі обліку РРО в органах ДПС робиться відповідний запис, після чого реєстрація РРО вважається скасованою. У разі якщо попередження про примусове скасування реєстрації не отримано, суб’єкт господарювання може продовжувати використовувати РРО, оскільки законодавство не зобов’язало його контролювати строки служби.
Водночас відсутність у листі ДПАУ якоїсь згадки про отримання відповідного попередження з боку місцевої ДПІ може свідчити про наміри податківців оштрафувати за порушення вимог Закону про РРО. Підтверджує наші побоювання й консультація представників головного податкового відомства в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 31, в якій було зазначено таке: в разі використання суб’єктом господарювання РРО, строк експлуатації якого минув, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО. Тому його подальше використання є порушенням вимог ст. 3 Закону про РРО і загрожує накладенням штрафних санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 цього Закону

Якщо у Звіті про РРО допущено помилку

Чи передбачено подання уточнюючого «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»?
(п.п. 2.2.118)

Подання уточнюючого Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) чинним законодавством не передбачено

Як відомо, Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій (форма № ЗВР-1) не є податковою декларацією в розумінні Закону № 2181 — на підставі цього документа не здійснюються ні нарахування, ні сплата податків (зборів). Отже, положення п. 5.1 цього документа про самостійне виправлення помилок через уточнюючий розрахунок на Звіт за формою № ЗВР-1 не поширюється. Не згадується про уточнюючий Звіт і у спеціальних нормативних документах — Законі про РРО та Порядку подання звіту щодо РРО. У зв’язку з цим виправити помилку, самостійно виявлену у Звіті № ЗВР-1 шляхом подання уточнюючого Звіту, неможливо. На додаток зазначимо, що притягти до відповідальності платника податків за помилки, допущені у Звіті, у контролюючих органів навряд чи вдасться, оскільки штраф, передбачений п.п. 17.1.3 Закону № 2181, на них не поширюється. Що ж до адмінштрафу, установленого ст. 1551 КУпАП (за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг), то сумніви щодо правомірності його застосування виникають навіть у разі несвоєчасного подання Звіту, не говорячи вже про помилки, допущені в ньому

Повернення товару та оформлення документів

Чи потрібно касиру в разі коли сума коштів, виданих при поверненні товару або раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., оформляти якийсь документ?
(п.п. 2.2.8)

Якщо сума коштів, виданих у разі повернення товару або рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів згідно з п. 4.8 Порядку застосування РРО

Ця відповідь безперечно відповідає законодавству. Нагадаємо, що видача готівкових коштів за повернений покупцем товар або оформлення при цьому розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця вважається розрахунковою операцією (ст. 2 Закону про РРО). Тому особи, які здійснюють відповідні розрахункові операції, зокрема, видачу готівкових коштів за повернений товар, повинні відповідно до ст. 3 Закону про РРО проводити такі операції через РРО з розпечатуванням відповідних розрахункових документів, які підтверджують виконання розрахункових операцій (або з використанням розрахункових книжок у випадках, передбачених цим Законом).
При поверненні коштів покупцю слід ураховувати важливий момент, застережений у п. 4.8 Порядку застосування РРО.
Так, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа підприємця або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки (як правило, це продавець-касир), обов’язково повинна скласти акт про видачу грошових коштів. У ньому необхідно зазначити:
— дані документа, що посвідчує особу покупця, який повертає товар;
— відомості про товар;
— суму виданих коштів;
— номер, дату та час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару.
Такий акт зберігається протягом 3-х років (підклеюється до останньої сторінки КОРО).
Акт про видачу коштів передають до бухгалтерії, де він повинен зберігатися протягом 3-х років. За відсутності бухгалтерії такий акт підклеюють до останньої сторінки КОРО. При заповненні розділу 2 КОРО необхідно врахувати таке:
— у графі 4 відображаються суми, проведені через РРО за допомогою операції «Службова видача». Причому в цій графі відображають суму виручки, фактично вилучену зі скриньки РРО наприкінці робочого дня;
— у графі 5 відображається вся сума виручки за день, а не та сума готівки, яка фактично знаходиться у скриньці РРО на кінець дня. Причому сума коштів, отриманих за день, не повинна зменшуватися на суму коштів, виданих покупцю за повернений товар;
— у графі 6 — сума операцій, що обкладаються ПДВ за повною ставкою (20 %), а у графі 7 — суми ПДВ;
— у графі 8 зазначають суми, видані покупцю при поверненні товару (детальніше див. у «ВД», 2008, № 15, с. 30).
Декілька слів про документи, які повинен пред’явити покупець при поверненні товару.
На жаль, ні Закон про РРО, ні Порядок застосування РРО не містять жодної конкретної інформації з цього приводу. Однак, звернувшись до п. 30 Правил № 104, можна дійти висновку, що при поверненні неякісного товару покупець повинен пред’явити продавцю письмову заяву про задоволення своїх вимог. А в п. 37 цих Правил зазначено також про необхідність пред’явлення розрахункового документа (чека). Якщо ж повертаються товари, на які встановлено гарантійні строки, слід пред’явити технічний паспорт або інший документ, що його замінює

Контрольна стрічка

Чи зобов’язані підприємці друкувати контрольну стрічку і який строк її зберігання?
(п.п. 2.2.9)

Суб’єкти підприємницької діяльності, які застосовують РРО, зобов’язані друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки та забезпечувати їх зберігання протягом 3-х років згідно з п. 10 ст. 3 Закону про РРО

Цілком правильно. Відповідно до Закону про РРО підприємці на загальній системі, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуги)) контрольні стрічки та забезпечувати їх зберігання протягом 3-х років.
Контрольна стрічка — це документ, надрукований РРО, що містить копії надрукованих цим РРО розрахункових документів.
Згідно з п. 4.3 Порядку застосування РРО контрольна стрічка повинна друкуватися в єдиному робочому циклі з касовими чеками або підкладними документами без повторного її використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед роздрукуванням фіскального звітного чека, якщо це передбачено технічними можливостями РРО. У разі невиконання друкування контрольної стрічки або її незберігання протягом установленого строку на підприємця може бути накладено штраф 170 грн. (10 нмдг)

Вихід РРО з ладу

Яким чином потрібно проводити розрахункову операцію в разі виходу з ладу РРО?
(п.п. 2.2.12)

 

Згідно зі ст. 5 Закону про РРО на період виходу з ладу РРО та проведення його ремонту або в разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункової операції здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО

 

Дійсно, при проведенні розрахункових операцій у разі поломки РРО необхідно керуватися ст. 5 Закону про РРО.
Відповідно до ст. 14 Закону про РРО обов’язок щодо забезпечення відновлення роботи РРО протягом 72 годин покладено на центр сервісного обслуговування. Тому при виході РРО з ладу його власник повинен повідомити про це фахівцям центру.
Підприємець, який має резервний РРО, може скористатися ним на час ремонту основного РРО. Перед його використанням суму виручки, яка залишилася у скриньці РРО, що вийшов з ладу, необхідно внести до резервного РРО за допомогою операції «Службове внесення».
На період виходу з ладу РРО розрахункові операції можуть здійснюватися з використанням РК. При цьому необхідно пам’ятати про деякі особливості заповнення КОРО, пов’язані з використанням РК. Так, ще до обслуговування першого покупця слід заповнити графи 1 — 5 розділу 3 «Облік розрахункових квитанцій» книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, що вийшов з ладу (п. 7.8 Порядку ведення КОРО). А ось графи 6 і 7 можна буде заповнити перед початком роботи відремонтованого РРО. Щодо графи 8, то в ній відображається номер Z-звіту після відновлення РРО.
Додамо, що згідно з п. 14 ст. 3 Закону про РРО на суб’єкта підприємницької діяльності покладено обов’язок щодо ремонту РРО через центри сервісного обслуговування (далі — ЦСО). Виконання цих робіт іншими особами або ЦСО, з яким у підприємця не укладено договір, забороняється. ЦСО повинен відновити роботу РРО протягом 72 годин.
Поломка РРО в обов’язковому порядку фіксується в розділі 4 КОРО «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування та перевірок конструкції і програмного забезпечення РРО». Після виходу РРО з ладу касир заповнює графу 1 «№ з/п» і графу 2 «Дата та час виходу РРО з ладу». Причина несправності зазначається працівником ЦСО у графі 3. Дату та час відновлення роботи РРО буде відображено у графі 4. Після отримання власником відремонтованого РРО представник ЦСО ставить свій підпис у графі 5.

Інформація про те, яким чином здійснювалися розрахунки під час ремонту основного РРО (через РК чи резервний РРО), відображається у графі 6. Номер першого Z-звіту, виконаного після відновлення роботи відремонтованого РРО, зазначається у графі 7 розділу 4 КОРО

Застосування РРО підприємцем, який надає послуги на СТО

Чи потрібно застосовувати РРО підприємцям на загальній системі,
які надають послуги з технічного обслуговування автомобілів на СТО
(п.п. 2.2.21)

Так, при проведенні розрахункових операцій підприємці на загальній системі, які надають послуги з технічного обслуговування автомобілів на СТО, зобов’язані застосовувати РРО.
Під винятки, передбачені ст. 9 Закону про РРО, на відміну від підприємців на єдиному та фіксованому податках вони не підпадають.
У разі непроведення розрахункової операції, нероздрукування відповідного розрахункового документа через РРО до суб’єктів господарювання — фізичних осіб, які провадять діяльність на загальній системі оподаткування, застосовується фінансова санкція в п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність (п. 1 ст. 17 Закону про РРО)

Ми згодні з цією відповіддю ДПАУ. Підприємці на загальній системі, які надають послуги з технічного обслуговування автомобілів на СТО, при здійсненні готівкових розрахунків і безготівкових за допомогою платіжних карток тощо, зобов’язані застосовувати РРО відповідно до ст. 1 Закону про РРО.
У ст. 9 Закону про РРО наведено вичерпний перелік умов незастосування РРО суб’єктами господарювання, який не робить винятків для таких підприємців на загальній системі.
Водночас запитання, які надходять до нашої редакції, свідчать, що підприємців на загальній системі, які надають послуги, більше цікавить можливість незастосовувати РРО при реалізації власних послуг, скориставшись п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Зокрема, відповідно до цієї норми дозволено незастосовувати РРО при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, при проведенні розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових та витратних касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і посвідчених печаткою в установленому порядку.
Однак підприємці на загальній системі скористатися цією нормою не можуть, незважаючи на те, що принципи застосування РРО для них і юридичних осіб у цілому ідентичні.

Річ у тім, що норма п. 1 ст. 9 Закону про РРО поширюється лише на підприємства, установи та організації всіх форм власності, тобто на юридичних осіб, а не на підприємців

Реалізація тютюнових виробів через кіоски та лотки

Чи можна не застосовувати РРО при продажу тютюнових виробів через кіоски, з лотків і розносок?
(п.п. 2.2.22)

Таку можливість підприємці мають, але лише за виконання двох умов: 1) відсутності продажу алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів;
2) основними видами продукції
(з питомою вагою понад 50 % загального товарообороту), що продається, мають бути не тютюнові вироби, а товари, зазначені в п. 10 ст. 9 Закону про РРО: газети, журнали та інші видання, листівки, конверти, знаки поштової оплати

Дійсно, торгуючи певними видами продукції, зазначеними в п. 10 ст. 9 Закону про РРО, за умови, що їх питома вага перевищуватиме 50 % загального товарообороту, підприємці можуть додати до цього асортименту тютюнові вироби і не застосовувати РРО.
Невизначеність у цьому питанні було пов’язано з тим, що під винятки п. 10 ст. 9 Закону про РРО не підпадають підприємці, які здійснюють продаж через кіоски алкогольних напоїв і непродовольчих підакцизних товарів.
Тютюнові вироби саме і належать до підакцизних товарів.
Однак вивчивши Номенклатуру продукції промисловості, затверджену наказом Держкомстату від 30.08.2002 р. № 320, представники ДПАУ констатували, що вона містить підсекцію DA «Харчові продукти, напої та тютюнові вироби».
Тому було зроблено висновок, що тютюнові вироби, які є підакцизним товаром, належать до продовольчої групи товарів. Їх продаж може здійснюватися без застосування РРО та РК через кіоски, з лотків, однак лише за дотримання умов, установлених п. 10 ст. 9 Закону про РРО.
Водночас зазначимо, що продаж з розносок належить до торгівлі через засоби пересувної дрібнороздрібної мережі. А згідно з п. 8 Правил № 369 продаж тютюнових виробів через такі пункти заборонено

Реалізація хлібобулочних виробів власного виробництва та РРО

Підприємець працює на загальній системі оподаткування, займається виробництвом хлібобулочних виробів і самостійно реалізовує продукцію за оптовими цінами іншим підприємцям на власному транспорті. Чи обов’язково на кожній з цих машин установлювати РРО, чи можна клієнтам виписувати касову квитанцію?
(п.п. 2.2.28)

Підприємець у цій ситуації повинен застосовувати РРО в місцях розрахунків. Винятків для незастосування РРО при оптовій торгівлі продукцією власного виробництва підприємцями на загальній системі у ст. 9 і 10 Закону про РРО не передбачено

Редакція згодна з думкою ДПАУ. У цьому випадку підприємець здійснює доставку своїй продукції власним транспортом оптовим покупцям.
Вище вже зазначалося, що реалізація продукції власного виробництва або надання послуг підприємцями на загальній системі, основний профіль діяльності яких до торгівлі не належить, на відміну від юридичних осіб, без застосування РРО є неможливою (див. запитання «Чи потрібно застосовувати РРО підприємцям на загальній системі, які надають послуги з технічного обслуговування автомобілів на СТО. (п.п. 2.2.21)» на с. 27).
Без РРО, але із застосування КОРО та РК може відбуватися роздрібна торгівля через автокрамниці (п. 2 Переліку № 1336), однак у цьому випадку ми маємо справу з оптом, доставкою транспортом виробника та розрахунками поза його офісом.
Тому при здійсненні оптової реалізації продукції власного виробництва за готівкові кошти підприємець на загальній системі оподаткування зобов’язаний застосовувати РРО та забезпечити ними свої автотранспортні засоби, на яких здійснюються доставка та реалізація продукції

Друкування Z-звіту

Чи зобов’язані суб’єкти підприємницької діяльності щодня друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в КОРО?
(п.п. 2.2.29)

Так, зобов’язані

Дійсно, до обов’язків самого підприємця, який застосовує РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)), або його продавця (касира) належить забезпечення щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів) і забезпечення їх зберігання в КОРО. Це прямо випливає з норми п. 9 ст. 3 Закону про РРО.
При цілодобовій роботі магазину Z-звіт необхідно виконувати не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції. Детальніше див. відповідь на запитання «Коли виконується Z-звіт при цілодобовому режимі роботи? (п.п. 2.2.7)» на с. 21

Реалізація ПММ на АЗС

Чи має право суб’єкт підприємництва реалізовувати пально-мастильні матеріали на АЗС без застосування РРО?
(п.п. 2.2.42)

Не має права за умови готівкових розрахунків. Може не застосовувати у разі оптового продажу за безготівковим розрахунком або взаємозаліків

Безперечно, необхідність застосовувати РРО при готівкових розрахунках за ПММ на АЗС зумовлено ст. 1 Закону про РРО.
Водночас згідно з п. 12 ст. 9 Закону про РРО РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції за розрахунком у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Отже, як справедливо зазначає ДПАУ, РРО можуть не застосовуватися лише при відпуску оптової партії пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунка на рахунок або шляхом взаємозаліку, а також пального, яке перебуває на відповідальному зберіганні, за умови, що такий відпуск здійснюється з ємності, спеціально призначеної для зберігання та відпуску оптової партії пального

Торгівля насінням на території села

Чи може підприємець на загальній системі оподаткування проводити розрахункову операцію без застосування РРО при здійсненні роздрібної торгівлі насінням на території села?
(п.п. 2.2.67)

Так, може (п. 17 Переліку № 1336)

Дійсно, згідно з п. 17 Переліку № 1336 суб’єкти підприємництва мають право проводити розрахунки без застосування РРО з використанням КОРО та РК при здійсненні роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території села або смт.
Однак слід урахувати, що для таких осіб установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуги). Так, у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів у 200 тис. грн. на одного суб’єкта підприємництва обов’язковим стає застосування РРО.
У разі перевищення граничного розміру (200 тис. грн.) річного обсягу розрахункових операцій підприємець буде зобов’язаний у місячний строк з дати такого перевищення зареєструвати РРО та проводити розрахунки з його застосуванням

Реалізація продуктів з розносок у театрально-видовищних і спортивних закладах

Чи зобов’язаний підприємець при проведенні розрахунків при продажу з розносок і ручного візка в театрально-видовищних і спортивних закладах булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок застосовувати РРО?
(п.п. 2.2.71)

Не зобов’язаний застосовувати РРО, але повинен використовувати КОРО та РК (п. 26 Переліку № 1336)

Цілком правильно. У цьому випадку підприємець може не застосовувати РРО згідно зі ст. 10 Закону про РРО, яка посилається на Перелік № 1336.
Так, з норми п. 26 Переліку № 1336 випливає, що продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок і ручних візків у театрально-видовищних і спортивних закладах здійснюється без застосування РРО, але з обов’язковим використанням КОРО та РК

Дії касира в разі помилково вибитого чека

Якими мають бути дії касира-операціоніста в разі помилково вибитого чека (проведення суми розрахунку через РРО)? Як слід виправити таку помилку?
(п.п. 2.2.76)

Для скасування помилково проведеної суми залежно від алгоритмів роботи РРО передбачено такі
варіанти:
1) якщо алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємної суми розрахунків, то здійснюється реєстрація від’ємної суми;
2) якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) слід за допомогою операції «Службова видача». Крім цього, згідно з п. 4.8 Порядку застосування РРО необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків.
Також помилково введені через РРО суми не відображаються у графах 4 — 7 Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 (див. п. 5 Інструкції № 614). За бажання можна додати до Звіту пояснювальну записку про помилково проведені через РРО суми

Ми повністю згодні з відповіддю ДПАУ і лише дещо розширимо її, додавши свої пояснення. За ситуації, коли чек вибито помилково, касиру необхідно скасувати проведену через РРО суму розрахунків.
Згідно з п. 4.7 Порядку застосування РРО скасування помилкової операції відбувається так:
— шляхом реєстрації від’ємної суми (на помилково вибиту суму роздруковується фіскальний чек видачі коштів), якщо РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків;
— шляхом реєстрації видачі коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «Службова видача», якщо РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Необхідність здійснення такої операції пов’язана із забезпеченням відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО (Z-звіті).
Слід мати на увазі, що незалежно від того, який із варіантів застосовується суб’єктом господарювання, забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «Сторно».
Відповідно до вимог п. 4.8 Порядку застосування РРО скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку призводить необхідність складання акта про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків. У цьому акті зазначаються дані про помилково проведену суму та реквізити помилково вибитого розрахункового документа (чека).
Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків зберігається протягом 3-х років (підклеюється до останньої сторінки КОРО або зберігається в бухгалтерії підприємця). Зауважимо, що представники податкових органів рекомендують акт разом з помилково вибитим чеком підклеювати в КОРО в будь-якому разі. У цьому випадку для бухгалтерії доцільно зробити копію акта.
Після закінчення робочого дня касир складає денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО (Z-звіт), в якому має бути відображено інформацію про операції «Службове внесення» або «Службова видача».
Зауважимо, що в цій ситуації операція «Службова видача» проводиться винятково з метою скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків і не пов’язана з виїмкою готівки зі скриньки РРО. До того ж при реєстрації через РРО суми продажу (яка згодом виявилася помилковою операцією) готівка до скриньки РРО фактично не вносилася і відповідно при виправленні допущеної помилки за допомогою операції «Службова видача» з скриньки РРО не вилучалася.
Таким чином, якщо виходити з того, що у графах 5 — 8 КОРО помилково проведена сума не відображається (тут наводиться правильна сума розрахунків), то і в інших графах КОРО не потрібно відображати суму, пов’язану з виправленням допущеної помилки. Таким чином, у графі 4 слід відображати лише суми, які було фактично вилучено зі скриньки РРО, наприклад при проведенні інкасації, а результат коригування допущеної помилки не відображається (детальніше про це див. у «ВД», 2008, № 15, с. 33)

Торгівля на ринку

Підприємець працює на загальній системі оподаткування, здійснює на ринку торгівлю промисловими товарами з лотка (сплачує ринковий збір). Чи потрібно йому використовувати КОРО та РК?
(п.п. 2.2.84)

Так, потрібно

Думка редакції збігається з відповіддю ДПАУ. Звільнення від застосування РРО, КОРО та РК відповідно до ст. 9 Закону про РРО передбачено для фізичних осіб при торгівлі продуктами або промисловими товарами за готівку на ринку, при сплаті ринкового збору.
Однак це стосується пересічних громадян, оскільки фізичні особи — підприємці згадуються в тексті Закону про РРО як суб’єкти підприємництва.
Водночас підприємці на загальній системі можуть скористатися нормою п. 3 Переліку № 1336, згідно з якою при здійсненні роздрібної торгівлі на ринку (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, наметів) можна здійснювати готівкові розрахунки без РРО за умови використання КОРО та РК.
Таким чином, підприємець, який працює на загальній системі оподаткування і здійснює на ринку торгівлю промисловими товарами з лотка, має право не використовувати РРО за умови використання КОРО та РК, незважаючи на сплату ринкового збору

Подання звітності щодо РРО, якщо розрахунки не проводилися

Якщо суб’єкт підприємництва зареєстрував РРО та не провадить господарську діяльність, чи потрібно подавати звіт до органів ДПС?
(п.п. 2.2.117)

Так, потрібно (п. 1 Порядку подання звіту щодо РРО)

Ми згодні. Відповідно до ст. 3 Закону про РРО на суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) і застосовують РРО та використовують РК, покладено обов’язок з подання звітності до податкового органу за місцем реєстрації РРО (РК).
Подання такої звітності регламентується Порядком подання звіту щодо РРО. Згідно з п. 2 цього Порядку вона складається зі Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № 3ВР-1.
Звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі зазначеного Звіту і Довідки про використані розрахункові книжки (додаток 1 до Порядку подання звіту щодо РРО).
Такі форми звітності подаються щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним (п. 7 ст. 3 Закону про РРО).
При цьому згідно з п. 1 Порядку подання звіту щодо РРО звітність, пов’язана із застосуванням РРО або використанням РК, подається суб’єктом підприємницької діяльності стосовно всіх зареєстрованих РРО незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці

Розрахунки між підприємцями та застосування РРО

Чи має право підприємець на загальній системі, який здійснює продаж товарів підприємцям — платникам фіксованого податку, видавати товарний чек, не застосовуючи РРО, чи включаються до граничного розміру розрахункових операцій безготівкові розрахунки?
(п.п. 2.3.3)

У загальному випадку підприємець на загальній системі повинен застосовувати РРО при розрахунках
з фікспатентником на підставі п. 1 ст. 3 Закону про РРО.
Однак якщо він здійснює торгівлю на ринку (за винятком розташованих на його території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень

Ми згодні з відповіддю ДПАУ. Фактично в цьому випадку розглядається два питання: можливість не застосовувати РРО при розрахунках з фікспатентником, видаючи товарний чек, і визначення граничного розміру розрахункових операцій, якщо підприємець може замість РРО застосовувати КОРО та РК згідно з Переліком № 1336.
Представники ДПАУ правомірно послалися на п. 1 ст. 3 Закону про РРО, який зобов’язав підприємців на загальній системі при проведенні готівкових розрахунків і безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток застосовувати РРО.
Однак, як плавно перейшли працівники ДПАУ, відповідаючи на інше запитання, існують винятки, коли замість РРО можна використовувати КОРО та РК. Зокрема, це можливо, якщо підприємець на загальній системі торгує на ринку (за винятком розташованих на його території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень контейнерного типу) згідно з п. 3 Переліку № 1336. Водночас граничний розмір річного обсягу його розрахункових операцій не повинен перевищувати 200 тис. грн., інакше доведеться застосовувати РРО.

 

контейнерного типу), то згідно з п. 3 Переліку № 1336 може
замість РРО використовувати КОРО з РК. У цьому випадку граничний розмір річного обсягу його розрахункових операцій не повинен перевищувати 200 тис. грн. Причому при обчисленні загальний обсяг включає як готівкові, так і безготівкові розрахунки підприємця за рік

Виходячи з визначення розрахункової операції, наведеного у ст. 2 Закону про РРО, представники ДПАУ доходять висновку, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, уключає загальний обсяг готівкових і безготівкових розрахунків, проведених підприємцем протягом року.
Однак, на наш погляд, для розрахунку обсягу потрібно включати не всі безготівкові розрахунки підприємця, а лише ті з них, при яких потрібно застосовувати РРО, тобто із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Зауважимо, що саме такі безготівкові платежі зазначено у ст. 2 Закону про РРО у визначенні розрахункової операції.
Що стосується товарного чека, то підприємець має право видавати його в довільній формі. На думку податківців, до нього потрібно включити ту саму інформацію, що й до касового чека (за винятком зазначення у ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек») (див. запитання: «Чи можуть підприємці — платники фіксованого або єдиного податку видавати товарний чек при реалізації товару? Які реквізити має бути зазначено на товарному чеку?
(п.п. 2.3.2)» на с. 33, а також див. «ВД», 2009, № 20, с. 15)

Знижки або надбавки можуть зазначатися на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції

Якщо при продажу товарів установлюється знижка або надбавка до вартості одиниці виміру товару, чи необхідно загальну суму знижки (надбавки) зазначати на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції?
(п.п. 2.2.89)

Зазначається за бажанням підприємця (п. 9.3 Порядку ведення КОРО)

Ми згодні з цією відповіддю. Дійсно, у п. 9.3 Порядку ведення КОРО зазначено: якщо при продажу товару (послуги) установлюється знижка або надбавка до вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням суб’єкта підприємницької діяльності загальна сума знижки (надбавки) зазначається на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції в дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою («зн» або «нд»)

Особливості проведення розрахункових операцій підприємцями
на єдиному податку і фіксованому патенті

Запитання / (п.п. у листі ДПАУ)

Відповідь ДПАУ

Коментар редакції

1

2

3

Реалізація уайт-спіриту та гасу

Чи має право підприємець — платник єдиного податку при реалізації уайт-спіриту та гасу застосовувати КОРО та РК?
(п.п. 2.2.38)

Ні, не має права. При реалізації уайт-спіриту та гасу повинен застосовуватися РРО, оскільки згідно зі ст. 1 Закону № 313 вони
є підакцизними
товарами

Ми згодні з відповіддю ДПАУ. Згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО підприємці-єдиноподатники можуть не застосовувати ні РРО, ні КОРО та РК, лише якщо в асортименті їх товарів відсутні підакцизні (крім пива на розлив).
Уайт-спірит і гас є підакцизними товарами (ст. 1 Закону № 313).
Підакцизні товари, якими єдиноподатникам можна торгувати не застосовуючи РРО, а використовуючи замість нього КОРО та РК, зазначено в п. 1 Переліку № 1336 (згідно зі ст. 10 Закону про РРО). Уайт-спірит і гас до них не належить.
Таким чином, підприємці на єдиному податку при їх реалізації зобов’язані застосовувати РРО.
Додамо, що єдиноподатники можуть торгувати уайт-спіритом і гасом лише вроздріб

Реквізити товарного чека

Чи можуть підприємці — платники фіксованого або єдиного податку видавати товарний чек при реалізації товару? Які реквізити мають бути на товарному чеку?
(п.п. 2.3.2)

Так, можуть. На думку ДПАУ, цей документ повинен містити напис «Товарний чек» і за змістом відповідати вимогам п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614, за винятком зазначення у ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек»

Незважаючи на те що приватних підприємців — платників фіксованого або єдиного податку, які не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), звільнено від використання РРО на підставі п. 6 ст. 9 Закону про РРО, вони зобов’язані надати покупцю товарів письмовий документ, який підтверджує перехід права власності від продавця до покупця. Одним з таких документів є товарний чек.
Форму та зміст товарного чека сьогодні законодавчо не встановлено, тому суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки в довільній формі.
Однак податківці з цього приводу мають іншу думку. Вони вважають, що до товарного чека необхідно включити ту саму інформацію, що й до касового чека (за винятком зазначення у ньому фіскального номера РРО і напису «Фіскальний чек»). Аналогічні висновки було викладено в листі ДПАУ від 30.12.2005 р. № 13365/6/23-8019. (Детальніше про цю проблему див. «ВД», 2009, № 20, с. 15)

Документальне оформлення розрахунків, якщо не застосовується РРО та РК

Чи має право підприємець-єдиноподатник (зареєстрований як платник ПДВ) здійснювати продаж товарів за готівку без застосування РРО юридичним і фізичним особам — платникам ПДВ? Які документи необхідно оформляти при продажу товарів? Який порядок їх обліку та ведення?
(п.п. 2.3.6)

Так, єдиноподатник — платник ПДВ має право здійснювати продаж товарів іншим суб’єктам підприємництва (платникам ПДВ) без застосування РРО (ст. 9 Закону про РРО).
При цьому оформляються розрахункові документи, що посвідчують факт продажу, а також податкові накладні

Дійсно, підприємці — платники єдиного податку відповідно до Закону про РРО можуть не застосовувати РРО та РК, якщо при цьому вони не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив), за умови ведення Книги обліку доходів і витрат.
Водночас єдиноподатник повинен видавати документи, що посвідчують факт купівлі товару.
При готівкових розрахунках суб’єкти господарювання (підприємці та юридичні особи) можуть вимагати розрахунковий документ, оскільки без нього не зможуть відобразити витрати на купівлю товарів (робіт, послуг).
Щодо пересічних громадян, то в такому разі Закон про РРО приписує видавати розрахунковий документ на вимогу покупців. Однак Закон про захист прав споживачів установлює, що розрахунковий документ потрібно видавати завжди.
У Законі про РРО зазначаються види розрахункових документів, які можна видавати на виконання Закону про захист прав споживачів (якщо не використовується РРО): чек, квитанція, товарний чек або інший письмовий документ, що підтверджує передачу права власності на товар від продавця покупцю.
Як бачимо, перелік не є вичерпним (можливі інші документи, крім чека та квитанції). Форму документів, які необхідно видавати, якщо немає РРО, теж чітко не встановлено. Отже, фактично розрахунковий документ у цьому випадку може мати довільну форму. Однак податківці наполягають, щоб реквізити таких документів у цілому збігалися з реквізитами фіскальних чеків РРО. Детальніше про це див. у «ВД», 2009, № 20, с. 15.
Крім того, якщо підприємець-єдиноподатник продає товар суб’єктам підприємництва, він повинен оформляти накладні на товар тощо. Крім того, ДПАУ нагадує, що продавці — платники ПДВ виписують податкові накладні у 2-х примірниках

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд