Якщо від єдиноподатника-експедитора отримано послуги з перевезення
ЗАПИТАННЯ. Підприємець сплатив іншому приватному підприємцю вартість отриманих від нього послуг з перевезення. Пізніше з’ясувалося, що перевізник працює на єдиному податку, а в його Свідоцтві зазначено тільки такий вид діяльності, як «надання експедиторських послуг».
Чи потрібно було утримувати податок з доходів (ПДФО) при виплаті перевізнику суми за договором? Як бути, якщо ПДФО утриманий не був?
ВІДПОВІДЬ. У загальному випадку, якщо дохід виплачується підприємцю, то податок з доходів фізосіб (ПДФО) утримувати не потрібно. Проте для цього, як мінімум, необхідно переконатися в тому, що:
— по-перше, особа є підприємцем (тобто вона повинна пред’явити своє Свідоцтво про держреєстрацію);
— по-друге, з урахуванням того, що йдеться про підприємця-єдиноподатника, потрібно перевірити, чи дійсно в його Свідоцтві про сплату єдиного податку вказано той вид діяльності, за який йому виплачується винагорода. Якщо такий вид діяльності в його Свідоцтві не зазначено, то ПДФО утримати потрібно.
Більше того, податківці вимагають, щоб у підприємця, який виплачує дохід єдиноподатнику, були копії: Свідоцтва про держреєстрацію, Свідоцтва єдиноподатника та платіжки про сплату єдиного податку. Тільки тоді вони дозволяють ПДФО не утримувати (лист ДПАУ від 13.03.2006 р. № 2241/6/17-0716). Проте в законодавстві таких вимог на сьогодні вже немає. Тому, на наш погляд, достатньо зазначити реквізити таких документів у договорі та/або платіжному дорученні на виплату винагороди, щоб не утримувати ПДФО (докладніше див. «ВД», 2008, № 4, с. 5).
Тепер далі. Припустимо, всі необхідні копії документів у замовника є або їх реквізити зазначено в договорі. Але нам потрібно з’ясувати, чи є послуги, отримані від єдиноподатника, тим видом діяльності, який зазначено в його Свідоцтві про сплату єдиного податку, тобто, чи належать перевезення до транспортно-експедиторських послуг? Подивимося визначення:
— «транспортно-експедиторська послуга — робота, яка безпосередньо пов’язана з організацією і забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного чи іншого вантажу за договором транспортної експедиції» (стаття 1 Закону про транспортно-експедиторську діяльність документ 1);
— «за договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортної експедиції може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправлення й отримання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням» (стаття 929 ЦКУ документ 2, стаття 316 ГКУ документ 3);
— «за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення <...>» (стаття 909 ЦКУ, стаття 306 ГКУ).
Отже, хоча поняття і схожі, але вони не збігаються. Транспортно-експедиторські послуги є саме організацією процесу перевезення і наданням супутніх послуг, але не здійсненням самого процесу доставки вантажу власними силами. До того ж згідно з частиною 4 статті 306 ГКУ транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу. Звідси чітко видно, що перевезення і експедиція — все ж таки різні види діяльності.
Виходячи з цього маємо таку картину:
1) якщо з підприємцем, якому виплачено дохід, було укладено договір транспортної експедиції (тобто цей підприємець сам наймав перевізника за договором перевезення), то проблем не виникає: цей вид діяльності записано в його Свідоцтві про сплату єдиного податку, і ПДФО утримувати немає підстав;
2) якщо ж із підприємцем було укладено безпосередньо договір перевезення, тобто він
перевозив товар власними силами (своїми або орендованими автомобілями, за допомогою своїх водіїв), то такі послуги не вписуються в його «єдиноподаткову» діяльність. Отже, потрібно було утримати ПДФО у розмірі 15 % від виплачуваної суми.Що ж робити підприємцю, який ПДФО не утримав (зрозуміло, за необхідності його утримати)? Краще самостійно виправитися, оскільки
відповідальність за несплату лежить саме на особі, яка виплатила дохід (підпункт 20.3.2 Закону про податок з доходів документ 4). У разі коли податківці виявлять цю помилку, вони зможуть стягнути потрійну суму несплаченого ПДФО (саму суму податку плюс «подвійний» штраф згідно з підпунктом 17.1.9 Закону № 2181 документ 5). Крім того, підприємцю ще може загрожувати адміністративна відповідальність за статтею 1634 КУпАП документ 6: попередження або адмінштраф у розмірі від 34 до 51 грн. (від 2 до 3 нмдг).Якщо ж підприємець самостійно виправить помилку, штрафні санкції йому не загрожують (
лист ДПАУ від 15.11.2005 р. № 11069/6/17-2116).Виправитися можна, сплативши ПДФО до бюджету, і разом з цим потрібно внести виправлення до форми № 1ДФ:
— якщо строк подання форми № 1ДФ за той квартал, у якому було допущено помилку, ще не закінчився, то потрібно подати
форму № 1ДФ з відміткою «Нова звітна», в якій зазначити всю правильну інформацію (винагорода, виплачена перевізнику, відображається з ознакою доходу «01»);— якщо ж граничний строк подання форми № 1ДФ, у якій не було зазначено ПДФО перевізника, вже закінчився, то потрібно подати
уточнюючий розрахунок до форми № 1ДФ. Помилковий рядок слід виключити (при цьому в графі 9 поставити ознаку «1») і дописати потрібний рядок з ознакою «0» (графа 9), що означає «рядок на введення».До речі,
сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, визначатиметься з урахуванням того, що перевізник отримав на руки ніби «чисту» суму грошей, вже за вирахуванням ПДФО. У свою чергу ПДФО визначається у розмірі 15 % від «грязної» суми, тому від «чистої» він обчислюється так: ПДФО = 0,17647 х суму винагороди.Наприклад, виплачено було 2000 грн. («чиста» сума), значить ПДФО = 2000 х 0,17647 = 352,94 грн. Докладніше про виправлення помилок щодо податку з доходів див. «ВД», 2008, № 20, с. 20.
Розшифровка нормативних посилань (документ)
1 Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1995-IV.
2 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
3 Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
4 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
5 Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.
6
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
