Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Запитання, які найчастіше виникають, щодо…заповнення податкових накладних

Редакція ВД
Власне Діло Січень, 2009/№ 1
Друк
Стаття

Запитання, які найчастіше виникають, щодо...

заповнення податкових накладних

 

У цій публікації розглянемо деякі запитання, що стосуються заповнення Реєстру податкових накладних та відображення в декларації з ПДВ податкових накладних, що спізнилися.

 

Якщо накладну не внесли до Реєстру, чи є підстави вважати її недійсною

 

ЗАПИТАННЯ. Підприємець своєчасно належним чином виписав податкову накладну, однак помилково забув відобразити її в розділі II Реєстру. Чи є підстави вважати таку податкову накладну недійсною? Чи можуть щодо цієї податкової накладної виникнути проблеми в покупця?

 

ВІДПОВІДЬ

. Ні, у цьому випадку податкова накладна не може вважатися недійсною, оскільки її було своєчасно складено та належним чином оформлено підприємцем. Тобто підприємець виконав умови підпункту 7.2.3 Закону про ПДВ і виписав податкову накладну в момент виникнення податкових зобов’язань, заповнивши належним чином її реквізити. Отже, вона — дійсний документ податкового обліку.

Інша справа, що помилково відомості про таку накладну не було своєчасно внесено до Реєстру, а це, у свою чергу, вже напряму могло вплинути на суму податкових зобов’язань звітного періоду, якщо, скажімо, таку накладну також помилково не було враховано підприємцем і при складанні відповідної декларації. Тому таку помилку платнику податків бажано встигнути виявити до початку перевірки. Так, якщо її виявлено відразу в тому ж періоді складання податкової накладної, то її можна виправити, включивши таку накладну до розділу II Реєстру. Якщо ж це виявиться пізніше — коли звітний період виписування такої податкової накладної вже минув і звітність за ним уже здано — то в такому разі виправити таку допущену помилку, пов’язану із заниженням податкових зобов’язань, платник податків може через уточнюючий розрахунок або в поточній декларації, якщо помилку було допущено в попередньому періоді (з відображенням суми помилки в рядку 8.1 декларації та її розшифровкою в додатку 1). Також у разі недоплати податку, виправляючи помилку, не слід забувати про 5-відсотковий штраф. При цьому вважаємо, що відповідні виправлення платнику податків варто здійснити і в Реєстрі (хоча, зауважимо,

Порядок № 244 на особливостях виправлення помилок у цьому документі не зупиняється). Для цього, вважаємо, запис про своєчасно не враховану податкову накладну (окремим рядком) належить внести до Реєстру поточного періоду, в якому виправляється помилка.

Однак ще раз повторимо. У випадку, що розглядається, можна говорити про помилку, пов’язану з порушенням порядку ведення податкового обліку, але ніяк не з недійсністю податкової накладної. Адже всі вимоги законодавства щодо її складання було дотримано платником податків. Більше того, вважаємо, що така накладна не може розцінюватися як недійсна у світлі фрази, поміщеної в самій її формі після табличної частини, що передбачає: «Суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку з поставкою товарів (послуг), вказаних у цій накладній, визначені правильно, відповідають сумі податкових зобов’язань продавця та включені до Реєстру отриманих і виданих податкових накладних». Адже це твердження, по суті, описує, яким має бути належний подальший порядок обліку виписаної податкової накладної (з подальшим включенням її до Реєстру та до складу податкових зобов’язань, що декларуються платником податків), опускаючи при цьому можливість здійснення платником податків помилкових дій. Однак від помилок, на жаль, як відомо, застрахуватися неможливо.

Щоправда, варто зауважити: у податківців з цього приводу склалася інша думка. Так, у консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 35 зазначалося: податкова накладна, виписана і не включена до Реєстру на дату виписування, не може вважатися належно оформленою. При цьому далі вказувалося, що таке порушення спричиняє заниження податкових зобов’язань не тільки у продавця, а й у покупця. Тим самим, очевидно, податківці також не мають наміру визнавати за такою накладною і податковий кредит у покупця, з чим ми ніяк не можемо погодитися.

Зауважимо: згідно з

підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ підставою для відображення покупцем податкового кредиту є податкова накладна, видана постачальником. Отже, наявність податкової накладної є достатньою умовою для відображення податкового кредиту. Жодних інших умов для цього Закон про ПДВ не висуває. Тим більше Закон не ставить відображення податкового кредиту платником податків в залежність від податкового обліку інших осіб — постачальників (і зокрема, від відображення податкової накладної постачальником в Реєстрі). Більше того, підпункт 7.4.5 Закону про ПДВ, навпаки, зазначає лише про один випадок невідображення податкового кредиту — відсутність податкової накладної. Отже, при належно оформленій податковій накладній у покупця є всі законні підстави показати податковий кредит.

Попутно також варто відзначити ще одну норму

Закону. Так, аналогічну ситуацію, однак уже щодо покупця, який не зробив відповідний запис у Реєстрі, прямо врегульовано підпунктом 7.2.8 Закону про ПДВ . Згідно з цим підпунктом за наявності оригіналу податкової накладної невключення її до Реєстру не є підставою для відмови в зарахуванні суми податку, зазначеної в такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податків. Вважаємо, що такий же справедливий підхід за аналогією має діяти і щодо продавця.

 

Неоподатковувані послуги банку за РКО: чи потрібно відображати в Реєстрі?

 

ЗАПИТАННЯ. Підприємець перераховує банку плату за розрахунково-касове обслуговування. Ці банківські послуги ПДВ не обкладаються, а тому податкову накладну щодо них банк не виписує. Чи слід підприємцю такі послуги, що не є об’єктом оподаткування, відображати в розділі І Реєстру отриманих і виданих податкових накладних?

 

ВІДПОВІДЬ. Так, слід

. Хоча послуги з розрахунково-касового обслуговування, інкасації, а також інші банківські послуги і не є об’єктом оподаткування згідно з підпунктом 3.2.5 Закону про ПДВ (та виписуванням податкової накладної не супроводжуються), відомості про такі неоподатковувані операції так само повинні вноситися до Реєстру. Такий висновок випливає з Порядку № 244, у пункті 6 якого прямо передбачено, що в Реєстрі окремо враховуються операції з придбання товарів (послуг) з метою використання в господарській діяльності для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ (за ставкою 20 або 0 %), звільнених від оподаткування, та тих, що не є об’єктом оподаткування, а також не призначених для використання платником податків у господарській діяльності. При цьому далі в пункті 9.8 Порядку № 244 уточнюється, що в разі придбання товарів (послуг) та основних фондів, звільнених від оподаткування, і тих, що не є об’єктом оподаткування, а також їх придбання в осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ, у графах 8, 10, 12 і 14 розділу І Реєстру проставляється позначка «Х». Тим самим Порядок № 244 прямо вказує на необхідність включення неоподатковуваних операцій до Реєстру, зазначаючи особливості його заповнення в цьому випадку. Великою мірою пояснюється це тим, що Реєстр, по суті, має бути основою для заповнення ПДВ-декларації (пункт 7 Порядку № 244).

Таким чином, у Реєстрі потрібно відображати не тільки оподатковувані та звільнені від оподаткування (пільговані) операції, а й операції,

що не є об’єктом оподаткування, зокрема, і неоподатковувані послуги банку з розрахунково-касового обслуговування. При цьому інформацію про такі послуги може бути внесено до Реєстру на підставі банківської виписки.

Додамо: до розділу І Реєстру також потраплятимуть і операції з придбання товарів (робіт, послуг) у

неплатників ПДВ (про що зазначається і в пункті 9.8 Порядку № 244). У такому разі позначку «Х» також слід проставити й у графі 5 розділу І Реєстру (пункт 9.5 Порядку № 244). При цьому операції з такими особами відображаються в Реєстрі на підставі відповідних документів, що підтверджують поставку таких товарів/послуг (пункт 8.5 Порядку № 244). Такими підтверджуючими документами, зокрема, можуть бути товарні накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), квитанції тощо.

Для порівняння зауважимо, що в іншому випадку — якщо, наприклад,

сам платник податків здійснюватиме операції поставки, що не є об’єктом оподаткування, то такі операції йому також належить відобразити в Реєстрі, включивши їх уже до розділу II, на що вказують графа 10 цього розділу і пункт 6 Порядку № 244 (хоча податкова накладна при цьому не виписується).

 

Податкову накладну отримано із запізненням

 

ЗАПИТАННЯ. У листопаді 2008 року підприємець отримав від постачальника податкову накладну, виписану у вересні 2008 року. В якому рядку декларації з ПДВ слід відобразити суму податкового кредиту за такою податковою накладною?

 

ВІДПОВІДЬ.

Як відомо, право відобразити податковий кредит з’являється у платника податків тільки за наявності податкової накладної (підпункт 7.2.6 Закону про ПДВ). А от суми сплаченого (нарахованого) податку, не підтверджені податковими накладними, до податкового кредиту включати не дозволяється (підпункт 7.4.5 Закону про ПДВ).

Отже,

отримавши податкову накладну від постачальника, у платника податків з’являється законне право відобразити податковий кредит за нею в періоді отримання у звичайному порядку. А отже, суму ПДВ за податковою накладною, що запізнилася, буде включено до податкового кредиту за рядком 10.1 декларації.

Зауважимо, що такої ж думки

сьогодні дотримуються і податківці (пункт 17 листа ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117; лист ДПАУ від 10.08.2006 р. № 8799/6/16-1515-10). У цих листах, зокрема, роз’яснювалося: з урахуванням того, що податкові накладні, отримані із запізненням, включаються до Реєстру того звітного періоду, в якому їх отримано, суми податкового кредиту за такими податковими накладними відображаються в загальній сумі податкового кредиту звітного періоду за рядком 10.1 декларації. При цьому — пояснювалося в листах — такі суми ПДВ у додатку 1 до декларації з ПДВ показувати не потрібно, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту в такому разі не проводиться. Це останнє уточнення, що стосується незаповнення додатка 1 до декларації, очевидно, з’явилося в листах у зв’язку з тим, що в минулі часи ДПАУ в цьому питанні дотримувалася іншої думки і вважала, що суми податкового кредиту щодо запізнілих податкових накладних потрібно відображати в рядку, призначеному для коригування податкового кредиту, тобто в рядку 16 декларації з відповідною їх розшифровкою в такому додатку 1 (лист ДПАУ від 11.08.2004 р. № 15316/7/15-2417). Сьогодні, як бачимо, ДПАУ відійшла від такої своєї колишньої позиції і цілком об’єктивно зупинилася на відображенні запізнілих податкових накладних у рядку 10.1 декларації.

Таким чином, у додатку 1 до декларації з ПДВ запізнілі податкові накладні не відображаються, а податковий кредит щодо них (так само, як і за іншими операціями) розшифровуватиметься в додатку 5 до декларації.

Для порівняння зауважимо, що

іншу ситуацію — коли, наприклад, у листопаді 2008 року платник податків знайшов податкову накладну за вересень, яку при цьому було їм також і отримано в періоді виписування — у вересні 2008 року (що підтверджується документально, наприклад, записом у журналі вхідної кореспонденції, Реєстрі отриманих і виданих податкових накладних), однак за недоглядом так дотепер і не віднесену до складу податкового кредиту за декларацією, — уже слід розцінювати як виправлення помилки. Тому якщо платник податків виправлятиме її в поточній декларації, то суму своєчасно неврахованого податкового кредиту він у такому разі покаже вже в рядку 16.1 (з відповідною її розшифровкою в додатку 1).

Список документів, використаних у консультації

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Порядок № 165

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

Порядок № 244

— Порядок ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.

 

Матеріал підготували:
 К. Владимирська, консультант газети «Власне Діло»,
 Л. Солошенко, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі