Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Вилучити і знищити чи вилучити і повернути? (про харчові продукти, вилучені з обігу)

Редакція ВД
Власне Діло Січень, 2009/№ 1
Друк
Стаття

Вилучити і знищити чи вилучити і повернути? (про харчові продукти, вилучені з обігу)

 

У яких випадках харчові продукти вилучаються з реалізації та чи існує можливість повернути вилучений товар знову в обіг? Такі запитання часто ставлять підприємці, діяльність яких пов’язана з торгівлею харчовими продуктами.

За роз’ясненням ми звернулися до Павла Івановича Решетила — завідувача відділенням гігієни харчування Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції.

 

Якими продуктами не можна торгувати

Основний документ, що регламентує вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, — це

Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР (далі — Закон № 771).

Так,

статтею 36 згаданого вище Закону заборонено обіг харчових продуктів на об’єктах, що не відповідають вимогам санітарних заходів, продаж харчових продуктів домашнього виготовлення, обіг необроблених продуктів харчування тваринного походження, у тому числі туш тварин, безпосередньо на яких (або на упаковці) відсутня позначка про придатність.

Крім того, не допускаються до обігу харчові продукти:

— небезпечні;

— неякісні;

— неправильно марковані;

— непридатні до споживання;

— не зареєстровані або не затверджені відповідно до положень

Закону № 771 або що містять харчові добавки, ароматизатори, які не зареєстровані відповідно до Закону № 771;

— не відповідають технічним регламентам;

— завезені на територію України контрабандно;

— продукти, строк придатності яких минув.

До

небезпечних продуктів харчування належать ті, які при споживанні можуть негативно вплинути на стан здоров’я людини.

До

неякісних належать продукти харчування, що не відповідають показникам, закладеним у нормативно-технологічній документації, відповідно до якої здійснюється випуск продукції.

Такі продукти підлягають вилученню з обігу — тобто торгівля такими продуктами категорично забороняється.

Вилучені з обігу харчові продукти підлягають відповідній державній ветеринарній, санітарній і товарній експертизі для визначення шляхів їх подальшої долі — використання, утилізації або знищення.

Підприємець — власник товару сам вирішує, що робити з продуктами, вилученими з обігу.

Можливий варіант передання товарів на корм тваринам або на промпереробку. Проте, передаючи продукти харчування, вилучені з обігу, на корм тваринам, підприємець зобов’язаний отримати відповідний дозвіл ветеринарної служби.

Якщо ж підприємець приймає рішення непридатні до реалізації товари утилізувати, у цьому разі він має укласти договір на утилізацію або знищення зі спеціалізованими підприємствами, що пройшли атестацію відповідно до вимог

постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції» від 24.01.2001 р. № 50.

Знищення та утилізація продуктів харчування здійснюється власником за свій рахунок.

Після закінчення процесу утилізації (знищення) підприємець отримує відповідний документ. Цей документ він зобов’язаний надати в контролюючі органи, які виносили постанову про вилучення продукту харчування з обігу.

Контролювати, щоб неякісна продукція не реалізовувалася, мають органи СЕС, ветеринарна служба і комітет із захисту прав споживачів.

 

Коли вилучений з реалізації товар можна повернути в обіг

Повернення вилучених з обігу харчових продуктів у торгівлю можливе тільки у двох випадках:

1) якщо харчові продукти

неправильно марковані, тобто коли маркування не містить вичерпної інформації про продукт;

2) якщо здійснюється реалізація

продуктів харчування, що не пройшли відповідної експертизи, або при виробництві продуктів використовувалися харчові добавки чи ароматизатори, які не пройшли сертифікацію на території України.

Розглянемо обидва варіанти.

1. Неправильне маркування

При виявленні контролюючими органами неправильно маркованих харчових продуктів виноситься постанова про вилучення таких продуктів з обігу. У постанові зазначається причина (немає повної інформації про товар, його виробника тощо) вилучення товару. Далі підприємець відправляє вилучені продукти на підприємство-виробник разом із рекламацією контролюючого органу. У цьому разі це можуть бути управління у справах захисту прав споживачів, метрологія, санепідемслужба, управління ветеринарної медицини, держнагляд.

Якщо підприємство-виробник виправить маркування на товар відповідно до нормативних вимог, то такий товар може бути повернено в обіг — допущено до реалізації (до закінчення строку придатності товару).

Що ж має бути зазначено на етикетці товару?

Статтею 38 Закону № 771

встановлено вимоги до маркування харчових продуктів.

Зокрема, передбачено, що етикетка повинна містити таку інформацію:

1) назву харчового продукту;

2) назву, повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів — назву, повну адресу і телефон імпортера;

3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм або поштучно);

4) склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;

5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

6) кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;

7) номер партії виробництва;

8) умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;

9) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров’я при його споживанні.

Відсутність будь-якого з перелічених параметрів на упаковці може послужити приводом для вилучення з обігу товару.

2. Якщо продукти харчування не пройшли відповідну експертизу або при їх виробництві використовувалися харчові добавки чи ароматизатори, які не пройшли сертифікацію на території України

Товари, що не пройшли експертизу (мається на увазі нові види продуктів, запущені виробником у реалізацію, але які не пройшли всі необхідні лабораторні дослідження і відповідно не отримали позитивні висновки служб СЕС, метрології тощо), можуть повертатися в обіг, якщо підприємство-виробник проведе експертизу такого товару відповідно до нормативних вимог (до закінчення строку придатності товару).

Не допускаються до реалізації (вилучаються з обігу) харчові продукти, при виготовленні яких використовувалися ароматизатори або харчові добавки, що не пройшли сертифікацію на території України. У цьому разі підприємство-виробник зобов’язане провести лабораторні дослідження добавок чи ароматизаторів і

отримати висновок Міністерства охорони здоров’я України про відповідність цих інгредієнтів нормативним вимогам. Тільки в цьому разі харчові продукти можуть бути повернені в обіг.

 

Типові ситуації

Насамкінець наведемо декілька конкретних прикладів (типові випадки).

У магазині сталося короткочасне відключення електроенергії, унаслідок чого якийсь час не працювали холодильні камери, де знаходилася риба, м’ясні продукти, птиця. Що робити з такими продуктами харчування? Чи можливий варіант повернення їх в обіг або переробки?

У цій ситуації було порушено температурний режим зберігання продуктів, у зв’язку з чим розморожені (дефростовані) риба, м’ясо і птиця не можуть бути повернені в обіг для їх подальшої реалізації населенню.

Тому таку продукцію необхідно утилізувати як небезпечну. Необхідно нагадати, що повторне заморожування свіжоморожених дефростованих продуктів категорично заборонено.

Чи можливо використовувати прострочені молочні продукти (молоко, кефір) для виробництва випічки та кондитерських виробів?

Ні, оскільки технологія виробництва і технологічна документація при виробництві випечених та кремових кондитерських виробів передбачає використання тільки продуктів харчування і складових з терміном придатності, що не минув.

Допускається повернення виробнику на вторинну переробку хлібобулочних і кондитерських не кремових виробів для промпереробки на підприємстві-виробнику цієї продукції.

Якщо в процесі зберігання пошкодилася упаковка або були допущені порушення умов зберігання харчового продукту, чи можливо після проведення відповідних лабораторних досліджень і отримання позитивного висновку служби СЕС повернути такі товари в обіг?

Ні, не можна, і ось чому.

Проводити лабораторні дослідження продуктів харчування з пошкодженою упаковкою, товарів, які зберігалися або перевозилися з порушенням температурного та інших режимів, або просто зіпсованих товарів санітарно-епідеміологічна служба не має права. У цьому разі має проводитися товарознавча експертиза, на підставі якої товарознавець приймає рішення про списання такого товару.

 

Матеріал підготувала Олена Кедрус

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі