Щодо дії постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 366 «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування»
Лист Пенсійного фонду України від 05.06.2009 р. № 10079/03-30
<...>
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 08.05.2009 року № 24245/1/1-09 Пенсійний фонд України, в межах своєї компетенції <...> щодо дії
постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 366 «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» повідомляє.Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються
Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон). Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, зарахування періодів роботи до страхового стажу, а також набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.Одними із принципів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є обов’язковість страхування фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності і рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності
статтею 11 Закону визначені застрахованими особами, а згідно статей 14 та 15 Закону — страхувальниками та платниками страхових внесків відповідно.Частина єдиного та фіксованого податків (42 та 10 % відповідно), що надходять до Пенсійного фонду від органів Держказначейства внаслідок їх розмежування, зараховується фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, як сплачені страхові внески та враховуються таким особам при обчисленні розміру пенсії.
Ці кошти на сьогодні не забезпечують мінімального страхового внеску (з 01.04.2009 року мінімальний страховий внесок становить 207,50 грн.), а в окремих випадках це у 100 разів менше за нього. За таких умов період підприємницької діяльності до страхового стажу підприємців-спрощенців у повному розмірі не зараховується, що не дозволяє розраховувати на гідну пенсію.
З метою гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав на пенсійне страхування
Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 14.04.2009 року № 366 «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування».Відповідно до
підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності повинні сплачувати страхові внески за себе та членів своїх сімей у фіксованому розмірі. Разом з цим, відповідно до підпункту 2 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального страхового внеску.Таким чином,
постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 366 «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» не містить норм, які б суперечили Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».Водночас повідомляємо, що 21.05.2009 року Кабінетом Міністрів України прийнята
постанова № 505 «Про порядок сплати та зарахування сум внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування», якою передбачено, що фізичні особи — підприємці, які одночасно є пенсіонерами за віком або інвалідами і не використовують працю найманих працівників, сплачують страхові внески на добровільних засадах.
Заступник Голови правління В. Короневський
коментар редакції
У цьому
листі ПФУ офіційно висловив свою думку щодо легітимності запровадженої Кабміном обов’язкової доплати внесків до Пенсійного фонду до розміру мінімального страхового внеску єдиноподатниками та фікспатентниками. Як і очікувалося, з боку ПФУ — жодного слова проти. Якраз навпаки, у листі зазначено, що постанова КМУ від 14.04.2009 р. № 366 (див. «ВД», 2009, № 9, с. 2) не суперечить нормам Закону про пенсійне страхування.Згідно з роз’ясненнями ПФУ
постанову прийнято для забезпечення рівноправ’я застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат (до страхового стажу зараховують місяці сплати внесків у сумі не менше мінімального страхового внеску) і виконання обов’язків зі сплати пенсійних внесків.Також ПФУ зазначив, що «
спрощені» підприємці, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та не використовують працю найманих працівників, здійснюють доплату пенсійних внесків добровільно на підставі постанови КМУ від 21.05.2009 р. № 505 (див. «ВД», 2009, № 12, с. 5).Дуже хотілося, щоб у цьому
листі ПФУ прямо підтвердив і те, що згідно з постановою КМУ № 505 він не штрафуватиме підприємців, які не вносили своєчасно доплату. Але поки що про незастосування штрафів ПФУ мовчить.З іншого боку, якщо ПФУ визнав легітимність «доплатних» постанов КМУ № 366 і № 505 у цілому, то повинен визнавати його і в частині незастосування штрафних санкцій.
