Теми статей
Обрати теми

Декларація з ПДВ: як її заповнювати (частина 3)

Редакція ВД
Стаття

Декларація з ПДВ: як її заповнювати (частина 3)

 

У цьому номері ми наводимо третю, останню частину публікації про заповнення декларації з ПДВ (див. «ВД», 2009, № 12, с. 22; № 13, с. 7). На закінчення ми розглянемо питання заповнення додатків до декларації, які є найбільш затребуваними.

Оксана ПІРОЖЕНКО, Людмила СОЛОШЕНКО, консультанти газети «Власне Діло»

 

Додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ»

 

Заповнення першої частини додатка 1

Назва графи

Номер графи

Коментар

1

2

3

4

Отримувач (покупець)

найменування
(П. І. Б. для фізичних осіб)

2

На кожне коригування податкового зобов’язання заповнюється окремий рядок.
При зазначенні найменування покупця слід орієнтуватися на відомості, що вказано в податковій накладній. Точно кажучи, П. І. Б. фізособи-підприємця має зазначатися повністю, однак податківці не проти, якщо у графі вказано прізвище та ініціали («Вісник податкової служби України», 2008, № 22).
Якщо товар повертає кінцевий споживач, якому податкова накладна не виписувалася, то в цій графі так і зазначається «Кінцевий споживач», а у графі 3 — знак «Х».
Водночас у деяких випадках у цій графі буде зазначено власні дані. Наприклад, якщо виправляється помилка, не пов’язана з операціями з контрагентами, скажімо, платник податків в одному з попередніх періодів помилково не визнав умовний продаж згідно з п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ, не відобразив податкове зобов’язання при ліквідації основних фондів згідно з п. 4.9 Закону про ПДВ тощо. У такому разі податкова накладна виписується на себе (отримувачем є нібито сам платник ПДВ) і йому нічого не залишається робити, як заповнювати в цих графах власне найменування та номер.
А от якщо коригування взагалі неможливо пов’язати з конкретною операцією, наприклад, платник допустив арифметичну помилку при підсумовуванні оборотів за період, то йому нічого не залишається робити, як проставити в цих графах прокреслення.
Якщо платник отримує послуги від нерезидента з місцем поставки на території України, можлива ситуація, коли курс НБУ на дату, що передує даті складання акта, виявився вищим, ніж курс на дату здійснення передоплати. У такому разі потрібно зробити коригування, що відображається в ряд. 8.4 декларації. При цьому
у графі 2 додатка 1 слід зазначити найменування нерезидента, у графі 3 — знак «Х»

індивідуальний податковий
номер

3

Податкова накладна, за якою проводиться коригування

дата

4

Як уже зазначалося, цілком можлива ситуація, коли коригування неможливо пов’язати з конкретною податковою накладною, або помилка в тому й полягала, що податкову накладну не було виписано і не було відображено податкові зобов’язання. У цих випадках у гр. 4 і 5 ставиться прокреслення.
Якщо здійснюється повернення товарів кінцевим покупцем, то в цих графах зазначаються номер і дата підсумкової податкової накладної

номер

5

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

номер

6

Найпроблемніші графи. Дуже часто покупці зволікають з підписанням розрахунку коригування або взагалі відмовляються його підписувати. Проте, якщо в періоді виписування розрахунку коригування покупець його так і не підписав, це не означає, що постачальнику не потрібно виправляти податкові зобов’язання. Більше того, Закон про ПДВ узагалі не говорить про зв’язок між коригуванням ПДВ та датою отримання (підписання) розрахунку коригування отримувачем товару (послуги), головне — направити цей розрахунок покупцю. Тому, на наш погляд, якщо в поточному періоді постачальник виписав розрахунок коригування, а покупець його або не підписав, або відмовляється від підписання, або повернув з підписом тільки в наступному періоді, то вже в поточному періоді постачальник має право відкоригувати податкові зобов’язання, причому як у бік збільшення, так і у бік зменшення. У такому разі у гр. 6 слід зазначити номер розрахунку коригування, а у гр. 7 — прокреслення.
Більше того, у деяких випадках гр. 7 не може бути заповнено у принципі. Наприклад, якщо товар повертає кінцевий покупець, то розрахунок коригування залишається у продавця і покупцю взагалі не передається. А іноді не існує взагалі самого розрахунку коригування. Це відбувається, скажімо, при списанні заборгованості зі строком позовної давності, що минув, пов’язаної з отриманням авансу (податкове зобов’язання коригується, оскільки немає об’єкта оподаткування); виправленні помилки, що не пов’язаної з конкретною податковою накладною; перерахунку податкового зобов’язання при отриманні послуг від нерезидента з місцем поставки на території України при зміні валютного курсу. У цих випадках і у гр. 6 стоятиме прокреслення

дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

7

Підстава для коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість рядок 8

8

Крім опису власне характеру коригування (наприклад, «повернення товару покупцем», «виправлення помилки, допущеної при формуванні ряд. 1» тощо), податківці не проти побачити в цій графі ще й пункт нормативно-правового акта, на підставі якого здійснено коригування (наприклад, «п. 4.5 Закону про ПДВ», «п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166» тощо)

Обсяг поставки (без ПДВ)
(+ чи -)

9

Зазначаються суми коригування обсягів поставки (без ПДВ) у більший чи менший бік. Рядки в розрізі операцій логічно заповнювати у гривнях з копійками, а рядок «Усього» округляти за загальними правилами. У такому разі розбіжності з декларацією будуть мінімальними

Сума ПДВ (+ чи -)

10

Зазначаються суми коригування податкового зобов’язання у більший чи менший бік. Рядки в розрізі операцій логічно заповнювати у гривнях з копійками, а рядок «Усього» округляти за загальними правилами. У такому разі розбіжності з декларацією будуть мінімальними

 

 

Заповнення другої частини додатка 1

Назва граф

Номер графи

Коментар

1

2

3

4

Постачальник (продавець)

найменування (П. І. Б. для фізичних осіб)

2

Так само, як і при заповненні першої частини додатка 1, цілком можливо, що в цих графах буде проставлено прокреслення. Це може бути у випадку якщо операція не пов’язана з конкретним контрагентом (наприклад, при виправленні арифметичної
помилки)

індивідуальний податковий
номер

3

Податкова накладна, за якою проводиться коригування

дата

4

У деяких випадках у цих графах зазначаються не дані податкової накладної, а дані інших документів. Наприклад, якщо покупець повертає товар, придбаний у роздробі, то підставою для збільшення податкового кредиту була не податкова накладна, а касовий чек. У такому разі в цих графах слід зазначити дату та номер цього чека.
Цілком можливе заповнення цього рядка з прокресленням (наприклад, виправляється помилка: в одному з попередніх періодів було збільшено податковий кредит без податкової накладної)

номер

5

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

номер

6

Коригування податкового кредиту не завжди здійснюється на підставі Розрахунку коригування, тому і в цих графах цілком можливо, що буде зазначено прокреслення. Такими випадками є:
— використання товару в негосподарській діяльності;
— коригування податкового кредиту за заборгованістю зі строком позовної давності, що минув (якщо покупець оплатив товар, але не отримав товар (послуги));
— псування товару;
— повернення товару, придбаного в роздробі (розрахунок коригування покупцю не видається);
— виправлення помилки, не пов’язаної з конкретною поставкою

дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

7

Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість рядок 16

8

Крім опису власне характеру коригування (наприклад, «повернення товару постачальнику», «виправлення помилки, допущеної при формуванні ряд. 10.1» тощо), податківці не проти побачити в цій графі ще й пункт Закону, на підставі якого здійснено коригування (наприклад, «п. 4.5 Закону про ПДВ», «п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166» тощо)

Обсяг поставки (без ПДВ)
(+ чи -)

9

Зазначаються власне суми коригування податкового кредиту в більший або менший бік. Рядки в розрізі операцій логічно заповнювати у гривнях з копійками, а рядок «Усього» округляти за загальними правилами. У такому разі розбіжності з декларацією будуть мінімальними

Сума ПДВ (+ чи -)

10

Зазначаються суми коригування податкового кредиту в більший або менший бік. Рядки в розрізі операцій логічно заповнювати у гривнях з копійками, а рядок «Усього» округляти за загальними правилами. У такому разі розбіжності з декларацією будуть мінімальними

 

 

Додаток 2 «Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів,
 що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування,
отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу
податкового кредиту наступного податкового періоду»

 

Додаток 2

заповнюють та подають усі платники податків, в яких у декларації з ПДВ заповнено рядок 24 (у тому числі й ті, які не мають права на бюджетне відшкодування — лист ДПАУ від 06.08.2008 р. № 15844/7/16-1117; п. 7 листа ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417).

У розрахунку бюджетного відшкодування цей додаток має важливе значення, оскільки в ньому, по суті,

формується сума , у межах якої платник податків має право заявити бюджетне відшкодування (потім така сума потрапить до додатка 3, де буде вже остаточно визначено розмір відшкодування, що декларується).

За своєю структурою додаток 2 є

розшифровкою від’ємної суми, що відображається в рядку 24, за періодами виникнення складових такого від’ємного значення.

 

Додаток 2

Назва граф

Номер графи

Коментар

1

2

3

4

 

Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду)

 

звітний період, у якому виникла сума

2

Для заповнення колонок 2 і 3 додатка 2 платнику податків потрібно провести своєрідну інвентаризацію залишку від’ємного значення (далі — ЗВЗ), що відображається за рядком 24 декларації (при цьому значення рядка 24 декларації переноситься до колонки 3 додатка 2 за рядком «Усього» і підлягає подальшій розшифровці).
При заповненні додатка 2 можливі такі ситуації:
Ситуація 1. Якщо рядок 24 з’явився вперше в поточній декларації (тобто до цього в деклараціях минулих періодів він був порожнім), це означає, що відображений у ньому ЗВЗ сформовано виключно через «мінус» попереднього періоду. У такому разі в додатку 2:

звітний період, у якому
виникла сума

сума

2

3

У колонці 2 зазначають попередній період (тобто період, в якому було заповнено рядок 22.2)

До колонки 3 переносять усю суму з рядка 24 поточної декларації

Наприклад, якщо вперше рядок 24 (припустимо, на суму 5000 грн.) виявився заповненим у декларації за липень 2009 року (а отже, утворився за рахунок «мінусу» попереднього періоду — червня 2009 року), то в додатку 2 до липневої декларації:
— у колонці 2 проставляють період «06.2009»
— до колонки 3 заносять суму з рядка 24 декларації — «5000»

06.2009

5000

сума

 

3

 

Ситуація 2. Якщо рядок 24 заповнюється вже декілька періодів поспіль (тобто його формували від’ємні значення декількох попередніх періодів), то в додатку 2 у колонках 2 і 3 відповідно розписують складові частини такого від’ємного значення за періодами їх виникнення (зазначаючи відповідно в колонці 2 період, а в колонці 3 — відповідну йому суму).
Кожний попередній додаток 2 є підставою для заповнення подальшого (березневий — для квітневого, квітневий — для травневого тощо). Адже колонка 5 додатка 2 саме і розкриває інформацію про ЗВЗ, що залишилися неоплаченими (у розрізі періодів), які при здійсненні в подальшому оплат можуть стати відшкодуванням у платника податків у майбутньому. А отже, такі суми, як і раніше, мають право брати участь у розрахунку суми, що відшкодовується. У зв’язку з цим у такому разі при заповненні додатка 2 за поточний звітний період до його колонок 2 і 3 переносять відповідно значення з колонок 2 і 5 додатка 2 за попередній період, коригуючи їх при цьому (з урахуванням можливого заповнення в поточній декларації) на показники рядків 20, 23.1, 23.3, 23.4, тобто відповідно:

звітний період, у якому
виникла сума

сума

2

3

До колонки 2 додатка 2 за поточний звітний період переносяться дані (про періоди) із колонки 2 додатка 2 за попередній звітний період, напроти яких при цьому проставлено суми в колонці 5

До колонки 3 додатка 2 за поточний звітний період переносяться дані з колонки 5 додатка 2 за попередній звітний період, з урахуванням проведення можливого коригування:
— зменшення такого ЗВЗ (у хронологічній послідовності його виникнення) на показник рядка 20 поточної декларації (якщо такий заповнено)
та/або
— збільшення такого ЗВЗ (шляхом приєднання до нього ще і ЗВЗ попереднього періоду) на величину показників рядків 23.1, 23.3, 23.4 поточної декларації (якщо такі в поточній декларації заповнено)

Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі в розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р. 2 розрахунку бюджетного відшкодування)

 

 

сума

 

 

4

 

 

Призначення колонки 4 — відстежити фактично оплачену частину ЗВЗ, що накопичився, на відшкодування якої, по суті, і має право розраховувати платник податків. Для цього належить провести своєрідну інвентаризацію розрахунків з постачальниками (а якщо постачальник є нерезидентом, то в такому разі будуть важливі розрахунки з бюджетом) станом на 1 число поточного звітного періоду (тобто періоду, за який складається декларація), щоб з’ясувати, яку частину вхідного ПДВ (що спричинив згодом утворення такого ЗВЗ) було фактично оплачено.
У зв’язку з цим зауважимо, що:
— ДПАУ, як і раніше, під «фактичною оплатою» розуміє оплату вхідного ПДВ виключно грошовими коштами
(а отже, до колонки 4 потраплятимуть тільки грошові оплати ПДВ, а от, наприклад, бартерні розрахунки до «оплаченої частини», тобто до колонки 4, з обережності платник податків не включить). При цьому до оплаченої частини платник податків також має право включити ввізний імпортний ПДВ, сплачений при імпортуванні товарів грошовими коштами (лист № 15844);

— до колонки 4, по суті, повинні потрапляти фактичні оплати, здійснені в попередньому звітному періоді (лист ДПАУ від 19.09.2007 р. № 18727/7/16-1517).
У розрахунку суми бюджетного відшкодування, за логікою, повинні брати участь тільки оплати попереднього періоду, які і слід заносити до додатка 2 в колонку 4 (наприклад, у колонці 4 квітневого додатка 2 повинні відображатися березневі оплати, травневого додатка 2 — квітневі оплати тощо). Виняток, мабуть, можуть становити оплати минулих періодів, які помилково ще так і не було своєчасно включено до розрахунку відшкодування платником податків. Вивчивши стан розрахунків (тобто фактичну оплату вхідного ПДВ) при заповненні колонки 4 додатка 2 слід виходити з такого:

Стан розрахунків за ЗВЗ

Заповнення колонки 4
додатка 2

сума

4

Якщо грошові розрахунки з постачальниками за сумами, уключеними до податкового кредиту періоду виникнення ЗВЗ:

здійснено в повному обсязі

увесь ЗВЗ вважається
фактично оплаченим і до колонки 4 переноситься значення з колонки 3:
колонка 4 додатка 2 = колонка 3 додатка 2

проведено частково

ЗВЗ вважається частково оплаченим і до колонки 4 додатка 2 при цьому потрапляє сума такої часткової оплати (у межах, звичайно, значення, відображеного в колонці 3):
колонка 4 додатка 2 = сума часткової оплати (але не > колонки 3 додатка 2)

не проведено (тобто грошових оплат не було)

ЗВЗ вважається неоплаченим і в колонці 4 додатка 2 проставляється прокреслення:
колонка 4 додатка 2 =
= «-» (прокреслення)

І ще один момент. Як зазначалося, додаток 2 складають і подають усі платники податків, в яких у декларації заповнено рядок 24, у тому числі й ті, які не мають права на бюджетне відшкодування (тобто які у зв’язку з цим значення рядка 24 переносять до рядка 26 декларації). Відразу зазначимо: сьогодні будь-яких офіційних роз’яснень з приводу того, як такій категорії осіб заповнювати додаток 2, поки що не з’явилося. Однак деякі податківці на місцях роз’яснюють, що таким платникам податків колонки 2 і 3 додатка 2 потрібно заповнювати в загальновстановленому порядку, а от у колонці 4 додатка 2 при цьому проставляти прокреслення, переносячи при цьому відповідні значення з колонки 3 до колонки 5 додатка 2. Такий порядок заповнення саме і дозволить дотримати рівність рядків 24
(відповідно колонка 3 додатка 2) і 26 (відповідно колонка 5 додатка 2) декларації, а також у подальшому, при отриманні права на бюджетне відшкодування, допоможе таким платникам податків уже за всіма правилами заповнити додаток 2

Значення рядка 26 декларації звітного податкового
періоду

сума

5

У цій колонці відображається залишок від’ємного значення, який не взяв участі в розрахунку бюджетного відшкодування в поточному звітному періоді, а тому підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (тобто може стати відшкодуванням у майбутньому), тобто це показник рядка 26 декларації. При цьому в додатку 2 значення колонки 5 визначається розрахунковим шляхом
як різниця:
колонка 5 = колонка 3 - колонка 4

 

 

Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань
та податкового кредиту в розрізі контрагентів»

 

У додатку 5 розшифровуються показники не всіх рядків декларації, а тільки ряд. 1, 10.1, 10.2 і 14.

Таким чином,

у ньому не відображаються:

— експорт товарів;

— операції, що не обкладаються ПДВ;

— послуги, отримані від нерезидента з місцем поставки як на території України, так і за її межами;

— коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту (дані рядків 8 і 16 розшифровуються в додатку 1);

— отримання товарів (послуг) без ПДВ (якщо продавець не є платником або користується пільгою);

— імпорт товарів, що використовуються як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях.

 

Розділ І. Податкові зобов’язання

грн.

№ з/п

Платник податку —
покупець (індивідуальний податковий номер)

Обсяг поставки
(без ПДВ)

Сума ПДВ

1

2

3

4

У розділі I розшифровується ряд. 1 декларації з ПДВ. Заповнюється він у розрізі контрагентів (покупців). Отже, у загальному випадку кількість рядків у цьому розділі відповідатиме кількості покупців, яким присвоєно індивідуальний податковий номер. Кількість контрагентів значення не має: хоч їх 10, хоч їх 10000 — щодо всіх потрібно заповнювати окремий рядок. Якщо протягом періоду було здійснено кілька поставок тому самому покупцю, то ці поставки буде відображено одним рядком за номером цього покупця. У графі 2 відображається тільки податковий номер покупця, без зазначення його назви та інших даних.

Зрозуміло: включаючи до додатка 5 усіх контрагентів, бланк додатка 5 доведеться формувати на декількох аркушах. На наш погляд, у такому разі достатньо їх скріпити, а підпис (печатку) поставити лише на останньому аркуші додатка 5, так само як це часто робиться на аркушах договорів.

Графи 3 і 4 у розрізі контрагентів заповнюються у гривнях з копійками, незважаючи на те, що у верхній частині таблиці зазначено «грн.» (див. лист ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117).

Для заповнення показників слід використовувати дані розділу II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (графи 7 і 8 за вирахуванням послуг, отриманих від нерезидента на митній території України)

Інші

У рядку «Інші» відображаються податкові зобов’язання, сформовані за операціями без покупця або з покупцем, який не має індивідуального податкового номера. Отже, у цьому рядку відображаються такі операції:

— роздрібні продажі кінцевим покупцям з виписуванням підсумкової податкової накладної;

— поставки неплатникам ПДВ;

— безоплатна передача товарів (послуг);

— перевищення звичайної ціни над договірною на суму понад 20 %;

— послуги, поставлені нерезиденту з місцем поставки на території України;

— ліквідація основних фондів, що призводить до нарахування ПДВ;

— передача товарів (послуг) у межах балансу для невиробничого використання;

— переведення основних фондів до складу невиробничих;

— умовні продажі (при використанні товару (послуг) у неоподатковуваних операціях, анулюванні реєстрації платника ПДВ);

— поставка тими платниками, які не виписують податкову накладну (транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за приладами обліку).

Зверніть увагу на включення до цього рядка перевищення звичайної ціни над договірною. Формально постачальник має всі підстави зазначити цю суму в загальних рядках додатка 5 (є покупець, котрий має податковий номер). Однак якщо так зробити, то при звірянні в податкових органах такої декларації з декларацією покупця автоматично «вискочить» помилка, адже покупець задекларує податковий кредит у сумі меншій, ніж задекларована постачальником сума зобов’язань. Така декларація потрапить до категорії 1. До будь-яких серйозних штрафних санкцій це не призведе, але все ж таки для уникнення конфліктних ситуацій краще заповнювати ряд. «Інші»

Усього за місяць (квартал) (ряд. 1 декларації), у тому числі:

Графи 3 і 4 у розрізі контрагентів заповнюються у гривнях з копійками, а от рядок «Усього за місяць (квартал)» округляється за загальновстановленими правилами. Таке правило в Порядку № 166 відсутнє, більше того, з форми випливає, що заповнювати його потрібно у гривнях без копійок (над таблицями зазначено «грн.»). Однак у листі ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 податківці дійшли саме такого цілком логічного порядку заповнення. У такому разі розбіжностей із даними ряд. 1 декларації з ПДВ не буде.

Різниця ряд. 1 декларації з ПДВ і ряд. «Інші» має дорівнювати сумі загальних рядків додатка 5

поставка основних фондів

Цей рядок можна назвати довідковим. Узяти з реєстру чи декларації з ПДВ дані для його заповнення не вийде, тому доведеться аналізувати первинні документи. Звичайно, якщо протягом періоду платник ПДВ продав об’єкт основних фондів, то в цьому рядку потрібно відобразити цей оборот. Однак існує ціла низка операцій з основними фондами, які поставкою не є (не відповідають визначенню, наведеному в п. 1.4 Закону про ПДВ), але прирівняні до такої. Такими операціями є:

— ліквідація основних фондів, що спричинює нарахування ПДВ;

— переведення основних фондів до складу невиробничих;

— умовний продаж основних фондів у разі анулювання реєстрації платником ПДВ;

— безоплатна передача основних фондів.

Податкові зобов’язання за цими операціями також мають відображатися в цьому довідковому рядку

передача товарів (послуг) комісіонером/повіреним на умовах, передбачених п. 4.7 ст. 4 Закону (без суми комісійної винагороди)

Останній рядок розділу I передбачає розшифровку посередницьких операцій. Тут потрібно врахувати два моменти:

1. Заповнюється він тільки посередником (комісіонером), довіритель (комітент) ставить у ньому прокреслення.

2. Судячи з його назви, цей рядок передбачено тільки для посередницьких операцій на купівлю товару (послуг). Пояснюється це тим, що передачу товарів (послуг), про яку йдеться в назві цього рядка, як момент виникнення податкових зобов’язань посередника, зазначено в п. 4.7 Закону про ПДВ тільки щодо посередницьких операцій на купівлю. Отже, сюди включається податкове зобов’язання, що виникає при передачі посередником придбаного ним товару довірителю (комісіонеру)

 

Розділ ІІ. Податковий кредит

грн.

№ з/п

Постачальник (індивідуальний податковий номер)

Період* виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит

Обсяг поставки (без ПДВ)

Сума ПДВ

1

2

3

4

5

Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту

Так само, як і при заповненні розділу I, на кожного контрагента виділяється один рядок. Якщо протягом періоду було декілька придбань у того самого постачальника, то всі обсяги придбання щодо цього постачальника потрібно зазначити одним рядком.

Водночас заповнення цього розділу має певні особливості.

1. Якщо протягом періоду покупець отримав від постачальника дві податкові накладні — одну своєчасно, другу — із запізненням (її виписано в одному з попередніх періодів), у такому разі на такого постачальника буде заповнено два рядки. Адже у графі 3 потрібно зазначати період виписування податкової накладної, а в цьому випадку їх буде два, тому буде два рядки. Наприклад, у листі ДПАУ від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 зазначено, що кількість записів щодо окремого контрагента дорівнюватиме кількості податкових періодів, в яких було виписано податкові накладні, що надають право на податковий кредит.

2. Ще одна особливість заповнення цього розділу виявляється при використанні товару (послуг) одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. У такому разі на одного контрагента (постачальника) може бути заповнено два рядки (один — у першій частині розділу II додатка 5, другий — у другій частині розділу II; докладніше див. далі).

3. Право на податковий кредит надають не лише податкові накладні, а й деякі інші документи, зазначені в п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ. Серед них слід виділити чеки, що не містять податкового номера постачальника. Такі документи в межах установленої суми, що надає право на податковий кредит (200 грн. на день без ПДВ), уносяться до цього розділу додатка 5 з кодом «100000000000». Причому всі чеки вписуються одним рядком (див. лист ДПАУ від 14.06.2008 р. № 6912/5/16-1516). Судячи з усього, у ДПАУ просто не приділяють особливої уваги цим сумам і не збираються їх ідентифікувати. Звідси можна припустити: якщо протягом періоду було отримано декілька таких чеків, але одні — своєчасно, а інші — із запізненням (з минулого періоду — наприклад, відрядження працівника «перетинало» період), то їх усе одно потрібно вписувати одним
рядком.

4. Іншим нестандартним документом, що надає право на податковий кредит, є заява зі скаргою на постачальника, якщо той не виписує податкову накладну або виписує її з порушенням порядку. Покупець може не знати його податковий номер. На жаль, у згаданому вище листі податківці нічого не сказали, як заповнювати податковий номер постачальника в цьому випадку. Можна тільки припустити, що тут потрібно діяти за аналогією з чеками без ІПН.

При заповненні графи 3 слід ураховувати деякі нюанси.

1. Ця графа заповнюється арабськими цифрами, і в ній зазначається саме період, а не, скажімо, дата. Наприклад, якщо податкову накладну виписано у вересні 2008 року, потрібно вказати «06.2009», а не «червень 2008» чи інші позначення.

2. У цій графі зазначається саме період виписування документа, що надає право на податковий кредит, а не період його отримання. Це актуально для податкових накладних, отриманих із запізненням (у цій графі вказується саме період її виписування, а не отримання). У загальному ж випадку в цій графі буде зазначено той період, за який подається декларація, адже податковий кредит покупця та податкові зобов’язання продавця формуються за першою подією. Винятки із цього правила такі:

— якщо покупець використовує касовий метод, а постачальник — ні, то період виписування податкової накладної постачальником і період її включення до податкового кредиту покупця можуть не збігатися, якщо першою подією була поставка товарів (послуг);

— збільшення податкового кредиту за податковою накладною, отриманою із запізненням.

3. Якщо документом, що надає право на податковий кредит, є заява зі скаргою на постачальника, то в цій графі зазначається період, в якому податкову накладну мало бути виписано постачальником. Це буде той період, за який подається декларація (лист ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417).

4. Якщо покупець є квартальним платником ПДВ, то в цій графі слід зазначати місяць виписування податкової накладної, а не квартал («Вісник податкової служби України», 2008, № 27). І це незважаючи на те, що у виносці до цього рядка зазначено «Будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності».

Якщо квартальний період використовується продавцем, покупцю також слід заповнювати цю графу помісячно, оскільки покупцю невідомий звітний період продавця

Усього за місяць (квартал) (ряд. 10.1 декларації), у тому числі:

Підсумковий рядок, що має відповідати ряд. 10.1 декларації з ПДВ. При округленні використовується таке саме правило, як і при заповненні розділу I: суми в розрізі контрагентів зазначаються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в цьому рядку — округляються до гривні. У такому разі розбіжностей з даними ряд. 10 декларації з ПДВ не буде

придбання (будівництво, спорудження) основних фондів

Так само, як і при заповненні аналогічного рядка розділу I, слід керуватися визначенням основних фондів, наведеним у п.п. 8.2.1 Закону про ПДВ, а не бухгалтерською термінологією. Оскільки фігурують слова «будівництво, спорудження», то під час придбання, наприклад, будматеріалів для будівництва нерухомого об’єкта, який згодом буде об’єктом основних фондів, уже необхідно включати суму за такою купівлею до цього рядка. І зовсім не важливо, що об’єкт поки що не введено в експлуатацію

проведення розрахунків комісіонером/повіреним за товари (послуги) на умовах, передбачених п. 4.7 ст. 4 Закону

При заповненні цього рядка слід ураховувати такі моменти:

1. Він заповнюється тільки посередником (комісіонером), довіритель (комітент) ставить у ньому прокреслення.

2. Судячи з усього, тут зазначаються операції за посередницькими договорами на продаж. Це випливає з того, що в назві цього рядка йдеться про розрахунки комісіонера. Як відомо, при посередницьких операціях на продаж податковий кредит у посередника виникає якраз при перерахуванні коштів комітенту або наданні йому інших видів компенсацій вартості проданих товарів. Якщо комісіонер передає комітенту не кошти, а інші види компенсації, то їх також слід зазначати в цьому рядку. Отже, у цьому рядку вказується той ПДВ, що включається до податкового кредиту посередника (комісіонера) при передачі ним коштів (майна) від проданого товару довірителю (комітенту). Правду кажучи, назву цього рядка сформульовано не зовсім коректно, оскільки в абзаці другому п. 4.7 Закону про ПДВ ідеться лише про поставку посередником товару, а в цьому рядку зазначається ще й про послуги

Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту

У другій частині розділу II додатка 5 розшифровуються дані рядків 10.2 (якщо придбаний товар (послуги) використано в неоподатковуваних операціях) і 14 (якщо придбаний товар (послуги) не використовується в господарській діяльності або використовується для поставки послуг з місцем поставки за межами території України).

Рядок 10.2 заповнюють ті підприємці, які не мають права на податковий кредит на підставі пп. 7.4.2 і 7.4.3 Закону про ПДВ. У зв’язку з цим виникає запитання: як заповнювати додаток 5 тим підприємцям, які придбані товари (послуги) частково використовують в оподатковуваній, а частково — у неоподатковуваній діяльності? Як відомо, у такому разі вхідний ПДВ слід розподілити згідно з коефіцієнтом розподілу, регламентованим п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ. Порядок № 166 жодних особливостей для цієї ситуації не визначає: частина такого ПДВ увійде до складу податкового кредиту та буде відображена в першій частині розділу II додатка 5, а частина — до складу витрат і буде відображена у другій частині розділу II додатка 5 при розшифровці ряд. 10.2. Більше того, у листі від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117 податківці наводять саме такий порядок заповнення додатка 5, зазначаючи, що «за таких умов одного контрагента буде відображено в розділі II двічі».

Зрозуміло, що такий порядок навряд чи влаштує, адже фактично вийде, що згідно з коефіцієнтом розподілу доведеться розбивати кожну податкову накладну, а це дуже трудомістка процедура. Тому деякі підприємці погодили зі своїми податківцями дещо іншу схему відображення таких операцій. Свого часу податківці не заперечували проти відображення таких операцій у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних одним рядком: спочатку всі податкові накладні зазначаються в ньому таким чином, нібито вони дають повне право на податковий кредит, а наприкінці періоду, коли вже визначено коефіцієнт розподілу, робиться один сторнувальний запис. Приблизно таким є альтернативний порядок заповнення додатка 5: спочатку всі податкові накладні зазначаються в першій частині розділу I так, нібито вони надають повне право на податковий кредит, а в останньому рядку наводиться сторнувальний запис, і саме ця цифра вказується у другій частині розділу II додатка 5, але вже зі знаком «+». При цьому у графі 2 проставляється власний індивідуальний податковий номер. У результаті відпадає клопітка процедура розподілу податкового кредиту за кожною податковою накладною. Але ще раз звертаємо увагу: щоб використовувати цю схему на практиці, її обов’язково потрібно погоджувати зі своїми податківцями.

Ще один момент, пов’язаний із заповненням цього рядка. У деяких випадках вхідний ПДВ не включається до податкового кредиту на підставі спеціальної норми Закону про ПДВ, і при цьому спеціального рядка для відображення обсягу придбання в декларації немає. Як приклад можна навести ПДВ, що входить до вартості легкового автомобіля, якщо він включається до складу основних фондів; ПДВ у сумі, що перевищує 40 грн. на день за чеками, в яких немає податкового номера постачальника. Такі суми недоцільно зазначати в колонці «А» ряд. 10.1 декларації з ПДВ, оскільки комп’ютерна програма, що використовується в податкових органах, автоматично розраховує колонку «Б» цього рядка як 20 % від колонки «А», а отже, за такою декларацією «вискочить» помилка. Такі суми, на наш погляд, краще зазначити в ряд. 14 декларації саме через додаток 5, адже в такому разі дані покупця та продавця збігатимуться. Інша річ, що до заповненої таким чином декларації слід подати пояснення, де вказати причину такого заповнення (щоб у перевіряючих не склалося враження, що куплений товар насправді було використано в негосподарській діяльності). До речі, зазначені чеки вказуються з номером «200000000000». За тим самим номером зазначаються ВМД щодо товарів, використаних не в господарській діяльності

Усього за місяць (квартал) (рядки 10.2 + 14 декларації):

Підсумковий рядок, що має відповідати сумі ряд. 10.2 і 14 декларації з ПДВ. При округленні використовується таке ж правило, як і при заповненні розділу I: суми в розрізі контрагентів зазначаються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в цьому рядку — округляються до гривні. У такому разі розбіжності з даними декларації з ПДВ будуть мінімальними

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі