Декларація з ПДВ: як її заповнювати (частина 1)
Декларація з ПДВ — це одна з найпопулярніших форм звітності, що надаються підприємцями (якщо вони, звичайно, є платниками ПДВ). Порівняно з іншими підприємницькими звітами декларацію з ПДВ не можна назвати простою формою, крім того, тільки за цей рік форму декларації встигли змінити двічі (хоч і не набагато). Саме тому не лише в новачків у цій справі, а й у досвідчених ПДВ-шників часто виникають ті чи інші запитання щодо заповнення цієї форми звітності. У цій статті ми тільки почнемо відповідати на ці запитання, звичайно ж, з урахуванням останніх роз’яснень представників податкових органів. Але оскільки тема заповнення декларації з ПДВ досить широка, у наступних номерах ми її продовжимо (розмістимо покрокові рекомендації щодо заповнення кожної графи декларації та додатків до неї).
Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Закон № 550
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20.02.2003 р. № 550-IV.Порядок № 166
— Порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.Наказ № 8
— наказ ДПАУ «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 21.01.2009 р. № 8.Наказ № 221
— наказ ДПАУ «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.04.2009 р. № 221.Порядок № 691
— Порядок прийняття та комп’ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП, затверджений наказом ДПАУ від 02.12.2004 р. № 691.Порядок № 113
— Порядок застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затверджений наказом ДПАУ від 19.03.2001 р. № 113.Порядок оформлення поштових відправлень
— Порядок оформлення поштових відправлень із вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів та декларацій, затверджений постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799.
Яку форму декларації з ПДВ подають підприємці?
На сьогодні існує 3 форми декларації з ПДВ: повна, скорочена, для переробного підприємства.
Дві останні форми призначено тільки для сільськогосподарських і переробних підприємств, які користуються спеціальними режимами при сплаті ПДВ. Підприємці ці форми не подають, а звітують, подаючи декларацію за повною формою.
Форма повної декларації з ПДВ в поточному 2009 році змінювалася двічі. Уперше це сталося на початку року, після затвердження
наказу № 8 (детальніше див. «ВД», 2009, № 4, с. 2), удруге — у травні, після появи наказу № 221, що діє з 18.05.2009 р.Зауважимо, що згідно з
пунктом 5 розділу II Прикінцевих положень Закону № 550 до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які наберуть чинності з податкового періоду, наступного за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, діють форми декларацій (розрахунків), що мали чинність до такого визначення. Тому, керуючись цим принципом, звітну форму з останніми корективами слід застосовувати для місячних платників починаючи з червня 2009 року (з наступного після оприлюднення податкового періоду).Проте на практиці податківці вимагали подавати оновлену форму декларації з ПДВ та її змінені додатки починаючи з дати набуття чинності
наказом № 221, тобто фактично зі звітності за квітень 2009 року.Що стосується самих змін, то в цілому вони були незначними. Так, у вступній частині декларації та в її додатках слово «назва» замінене словом «найменування». Такі ж зміни внесено і в
додаток 5 до Порядку № 166, яким установлено форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.Незважаючи на те що ці нововведення здаються неістотними, підприємці мають бути уважні до змісту форми, що подається. Адже представники податкових органів ретельно відстежують, чи в останній редакції форми подано декларацію та додаток до неї.
Нагадаємо, що декларація з ПДВ складається з вступної частини та чотирьох розділів:
Розділ I «Податкові зобов’язання»;
Розділ II «Податковий кредит»;
Розділ III «Розрахунки з бюджетом за звітний період»;
Розділ IV заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації).
До декларації у разі необхідності додаються такі додатки:
Додаток 1 — «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ»;
Додаток 2 — «Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»;
Додаток 3 — «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»;
Додаток 4 — «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування»;
Додаток 5 — «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».
Зверніть увагу, що в разі неподання до органу державної податкової служби таких «обов’язкових» у відповідних випадках додатків до податкової декларації з ПДВ податкова декларація може бути не визнана податківцями.
У таблиці в кінці статті ми наведемо весь перелік додатків і заяв, які можуть додаватися до декларації з ПДВ і подаватися разом з нею.
Як має виглядати гриф «Затверджено» декларації після зроблених змін?
Підприємці, які надавали декларацію за січень 2009 року (після змін
наказу № 8) або квітень 2009 року (після змін наказу № 221), могли зіткнутися з тим, що податківці відмовлялися приймати їх декларації з ПДВ. Приводом для неприйняття була відсутність у грифі «Затверджено» реквізитів наказу № 8 або наказу № 221, яким уносилися останні зміни до форми повної податкової декларації з ПДВ. До речі, ті, хто подає декларацію з ПДВ щокварталу, також можуть зіткнутися з цією проблемою під час подання декларації за другий квартал.Проте в цьому разі
вимоги представників податкового органу неправомірні , і ось з якої причини. У шапках офіційно затверджених форм наводяться реквізити наказів, якими ці форми затверджено, а також наказів, якими ці форми викладено в новій редакції. Реквізити проміжних наказів «про внесення змін» у формах не зазначаються.Причому такої ж думки дотримується і ДПАУ, про що свідчить її
лист від 20.04.2006 р. № 7570/7/15-0117, а також «свіже» роз’яснення представників Департаменту податку на додану вартість ДПАУ (див. «Про гриф «Затверджено» декларації з ПДВ» у кінці статті).Зазначене вище стосується і
наказу № 8, і наказу № 221, якими ДПАУ внесла тільки окремі зміни до форми повної декларації з ПДВ (без викладення її в новій редакції). Тому в грифі «Затверджено» оновленої повної декларації з ПДВ реквізитів цих документів бути не повинно.Додамо, що згідно з
підпунктом 4.1.2 статті 4 Закону № 2181 відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо її прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Які основні вимоги до заповнення декларації?
Вступна частина, службові поля і 4 розділи декларації з ПДВ заповнюються на 2-х двосторонніх аркушах формату А4, скріплених між собою. Додатки до декларації — на аркушах формату А4 (
пункт 3.2 Порядку № 166).Зверніть увагу
, що декларацію з ПДВ, подану на 4-х односторонніх аркушах, інколи визнають недійсною. На думку податківців, вона подана врозріз вимогам порядку її заповнення — порушується пункт 3.2 Порядку № 166.Проте ні в
підпункті 4.1.2 Закону № 2181, ні в пункті 4.5 Порядку 691, у яких наведено вичерпні підстави для невизнання декларації (див. далі «З яких причин податківці можуть не визнати декларацію з ПДВ?»), така підстава, як подання декларації на 4-х односторонніх аркушах, відсутня.Декларація має заповнюватися від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок. У рядках, де відсутні дані про заповнення, має бути проставлено прокреслення (
пункт 3.3 Порядку № 166).Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним податкового обліку. При цьому невключення податкової накладної (за її наявності) в Реєстр отриманих і виданих податкових накладних не є підставою для відмови в зарахуванні суми податку, визначеної в такій податковій накладній, до складу податкового кредиту (
пункт 3.4 Порядку № 166).До декларації вносяться дані окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку. Суми оборотів та податку в декларації проставляються у гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальноустановленими правилами. Рядки, які не повинні заповнюватися платником ПДВ, оскільки мають інформаційний характер, позначені знаком «Х». Колонки, у яких сума обороту чи податку нульова, позначені знаком «0».
Достовірність даних підтверджується підписом платника ПДВ — фізичної особи, печаткою (при її використанні підприємцем).
Чи можна продовжити строки подання декларації?
Граничні строки подання декларації з ПДВ встановлено
підпунктом 4.1.4 статті 4 Закону № 2181:— місячні платники подають її протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
— квартальні платники подають її протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
При цьому якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останній день строку переноситься на наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
Декларація подається платником податків незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді у нього податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від фінансового стану підприємця.
Відповідно до
підпункту 17.1.1 статті 17 Закону № 2181 платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або затримку.Водночас
підпунктом 15.4 статті 15 Закону № 2181 передбачено продовження граничних строків для подання податкових декларацій у випадках, коли з поважних причин платник податків не може виконати свій обов’язок щодо подання декларації. Умови такого продовження обумовлені в Порядку № 113.Причому штрафні санкції, передбачені
підпунктом 17.1.1 статті 17 Закону № 2181, не застосовуються протягом продовження граничних строків подання податкової декларації.Так, при дотриманні визначених цим
Порядком умов платник податків може звернутися до податкового органу з письмовою заявою (у довільній формі) про продовження граничних строків, яка подається протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, через які платник не міг виконати податкове зобов’язання.
Коли починати подавати декларацію новому платнику?
У підприємців, яким свідоцтво платника ПДВ видається в середині календарного місяця, може виникнути запитання: за який період їм потрібно вперше подати декларацію з ПДВ? Відповідь на нього міститься в
пункті 2.2 Порядку № 166: «...якщо особа зареєстрована платником податків з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця».Отже, якщо підприємець зареєструвався як платник ПДВ не з першого дня календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом для такого платника є період, який починається з дня його реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Наприклад, для підприємця, який зареєструвався 11 червня, перший податковий період закінчиться 31 липня, тому декларацію з ПДВ за червень йому подавати не треба. Першу декларацію потрібно подати за липень. У ній слід відобразити дані за період з 11 червня по 31 липня включно. Декларацію за червень у податковій інспекції у нього приймати не повинні.
Які існують способи подання декларації?
Підприємець може подати декларацію з ПДВ і відповідні додатки до неї (
підпункт 3.1 і підпункт 4.1 Порядку № 166):— на паперових носіях (подаються оригінали декларації та оригінали відповідних додатків);
— на магнітних носіях з роздрукованими оригіналами документів податкової звітності на паперових носіях;
— в електронному вигляді засобами електронної пошти e-mail за допомогою якої-небудь транспортної системи. Зверніть увагу: подання звітності в електронному вигляді — справа добровільна і рішення подавати таким чином звітність чи ні платник податків приймає самостійно (
підпункт 4.4.2 статті 4 Закону № 2181; лист ДПАУ від 31.05.2007 р.). Якщо платник податків не має можливості або бажання подавати звітність в електронному вигляді, він може подавати її податковим органам у паперовій формі. При цьому звітність, подану в електронному вигляді, в паперовому вигляді до податкової інспекції подавати не потрібно;— поштовими відправленнями з повідомленням про вручення. Оригінали декларації з відповідними додатками мають бути відправлені поштою (датою відправлення вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку, встановленого для подання декларації (
підпункт 4.1.7 статті 4 Закону № 2181 і підпункт 4.1.5 Порядку № 166).Далі зупинимося детальніше на відправленні декларації поштою. Зверніть увагу, що в
Законі № 2181 немає спеціального застереження, що коли останній день строку подання декларації поштою припадає на вихідний або святковий день, то він переноситься на наступний робочий день. Отже, у такому разі підприємцям потрібно буде потурбуватися про здавання декларації за декілька днів до настання граничного строку.Направляючи звітність поштою, платник податків має керуватися
Порядком оформлення поштових відправлень.Зауважимо, що в разі втрати, пошкодження або несвоєчасного вручення поштового відправлення зі звітністю опис з відбитком календарного штемпеля служитиме доказом того, що декларація своєчасно і в повному обсязі була передана підприємству поштового зв’язку. При цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.
Водночас, якщо податковий орган вчасно не отримає декларацію з ПДВ, то підприємцю може бути надіслане повідомлення, в якому буде зазначено суму штрафу за неподання декларації.
У такому разі підприємець, який постраждав з вини підприємства поштового зв’язку, має протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання повідомлення, подати скаргу податковому органу і розпочати процедуру адміністративного оскарження відповідно до
статті 5 Закону № 2181.До скарги рекомендуємо додати опис з відбитком календарного штемпеля і/або повідомлення про вручення поштового відправлення.
Якщо ж повідомлення про втрату або пошкодження поштового відправлення буде отримано не від податкового органу, а від підприємства поштового зв’язку, то платнику досить буде протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення надіслати поштою або надати особисто (на власний вибір) до податкового органу:
— інший (другий) примірник податкової декларації (
підпункт 4.1.7 Закону № 2181 і пункт 4.15 Порядку № 691);— документ (краще копію документа), яким підтверджується факт поштового відправлення первинного звіту. Такими документами можуть бути опис з відбитком календарного штемпеля і повідомлення про вручення поштового відправлення (
пункт 4.15 Порядку № 691);— пояснювальну записку довільної форми (
пункт 4.15 Порядку № 691).Це дозволить уникнути штрафів за несвоєчасне подання податкової декларації.
З яких причин податківці можуть не визнати декларацію з ПДВ?
У певних випадках уже подана декларація з ПДВ (після закінчення граничних термінів подання) може бути не визнана як податкова декларація, а отже, вважатиметься неподаною, що загрожуватиме платнику податків штрафом (
підпункт 4.1.2 статті 4 Закону № 2181). Це випадки, коли податкова декларація заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення:— у ній не зазначені обов’язкові реквізити;
— вона не підписана відповідними посадовими особами (підприємцем);
— не скріплена печаткою платника податків (для підприємців, що використовують печатку).
У таких випадках контролюючий орган може звернутися до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (зазначивши при цьому підстави неприйняття попередньої декларації).
Після отримання такої пропозиції підприємець має право:
— подати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
— оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Детальніше умови невизнання податківцями податкової декларації перелічені в
пункті 4.5 Порядку № 691. Це, зокрема, декларація:— із не зазначеними обов’язковими реквізитами, не підписана відповідними посадовими особами (підприємцем), не скріплена печаткою платника податків (за наявності у підприємця);
— у якій текст або цифри неможливо прочитати внаслідок пошкодження (залиті чорнилом, потерті тощо);
— з порваними аркушами;
— у вигляді ксерокопій оригіналів звітних документів;
— з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності;
— з порушенням порядку підписання файлу (у разі подання звітності в електронному вигляді).
У таких випадках працівники податкового органу повинні попередити платника податків про виявлені недоліки та наслідки прийняття податковими органами такої звітності й запропонувати подати нову податкову декларацію.
Якщо платник податків
встигне подати нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничних строків подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи до платника податків застосовуватися не будуть.Зауважимо, що в
Порядку № 166, згідно з яким заповнюється і подається декларація з ПДВ, не виділено перелік обов’язкових реквізитів.На наш погляд, до обов’язкових реквізитів декларації з ПДВ можна віднести ті реквізити, за відсутності яких декларацію не може бути ідентифіковано: найменування підприємства, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
А ось, наприклад, якщо підприємець не поставить позначку «Х» у полі 08 «ознака бюджетного відшкодування», то це приводом для невизнання не стане, оскільки це поле не належить до обов’язкового реквізиту податкової декларації з ПДВ. Нагадаємо, що за підприємцем завжди залишається право оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Висновки
Підприємці — платники ПДВ заповнюють і подають декларацію з ПДВ згідно з вимогами
Порядку № 166.У 2009 році до
Порядку № 166 двічі вносилися зміни, останні з яких були внесені наказом № 221 і набули чинності 18.05.2009 р. З цієї дати підприємці повинні надавати оновлену форму декларації.Водночас у грифі «Затверджено» оновленої форми декларації з ПДВ не зазначаються реквізити
наказу № 221, оскільки ним було внесено тільки певні зміни, а не затверджено нову форму декларації з ПДВ.Слід звернути увагу на те, щоб у декларації з ПДВ було заповнено всі обов’язкові реквізити і подано всі необхідні додатки. Недотримання цих правил може призвести до того, що декларація не буде визнана податківцями.
За неподання декларації з ПДВ у строки, визначені законодавством, сплачується штраф у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або затримку.
Перелік додатків і заяв, що додаються до декларації з ПДВ
| № з/п | Назва документа | Форма документа | Коли необхідно подавати | Додаткові відомості та відмітки в декларації з ПДВ |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1
| Рішення (заява) про вибір касового методу
| Довільна
| У момент реєстрації платником ПДВ або разом з податковою декларацією за звітний період, протягом якого було прийнято таке рішення
| У декларації з ПДВ (податковий) платник повинен самостійно проставляти відповідну відмітку про використання касового методу. Відмітка проставляється в кінці декларації у вигляді дати початку застосування касового методу (залежно від моменту прийняття рішення — при реєстрації чи після). Касовий метод починає застосовуватися з періоду, наступного за тим, в якому подано заяву |
| Примітка. Можливість застосування касового методу передбачено п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ для платників податків, обсяг оподатковуваних операцій у яких за останні 12 місяців не перевищив 300 тис. грн. (без урахування ПДВ). | ||||
| 2 | Заява про відмову від касового методу | Довільна | Разом із декларацією за звітний період, в якому було прийнято добровільне рішення або перевищено обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн. | У декларації з ПДВ платник повинен самостійно проставляти відповідну відмітку про закінчення застосування касового методу. Відмітка проставляється в кінці декларації у вигляді дати закінчення застосування касового методу. Застосування касового методу припиняється з періоду, наступного за тим, в якому подано заяву |
| 3 | Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду | Додаток 1 до Порядку № 166 | Разом із декларацією за останній звітний період щорічно (для місячних платників — грудень, для квартальних — IV квартал) за умови, що за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій не перевищив 300 тис. грн. (без урахування ПДВ) | Квартальний звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого звітного періоду наступного календарного року. При перевищенні 300-тисячного обмеження оподатковуваних операцій платник податку повинен самостійно перейти на місячний податковий період у місяці перевищення. Про це в кінці декларації робиться відповідна відмітка |
| Примітка. Якщо платник не подасть таку заяву, то він зобов’язаний застосовувати місячний звітний (податковий період). Ця вимога не поширюється на єдиноподатників — платників ПДВ. У них звітним (податковим) періодом є квартал, і заяву про вибір квартального періоду їм подавати не треба. | ||||
| 4 | Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку її заповнення) та відповідні документи | Довільна | Подається разом із декларацією за період, коли постачальник відмовився видати податкову накладну або виписав її з порушеннями існуючого порядку (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ) | Така заява вважатиметься підставою для відображення покупцем податкового кредиту з ПДВ без наявності податкової накладної або у випадку, якщо її неправильно оформлено постачальником. До заяви слід додати копії документів, що посвідчують факт сплати ПДВ у вартості придбаних товарів чи послуг. Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються» |
| 5 | Розрахунок коригування сум ПДВ | Додаток 1 до декларації з ПДВ | При заповненні рядків 8 та/або 16 декларації з ПДВ | Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються» |
| 6 | Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду | Додаток 2 до декларації з ПДВ | Додаток 2 заповнюють платники податків, у яких в декларації заповнено рядок 24. У цьому додатку формується сума, у межах якої платник податків має право заявити бюджетне відшкодування. Заповнюється навіть особами, які не мають права на бюджетне відшкодування | Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються» |
| 7 | Розрахунок суми бюджетного відшкодування | Додаток 3 до декларації з ПДВ | Подається у випадку, якщо платник податків має право на бюджетне відшкодування відповідно до п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ та заповнено рядок 24 декларації
| Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються» |
| 8 | Заява про повернення суми бюджетного відшкодування | Додаток 4 до декларації з ПДВ | Подається, якщо платник податків розраховану суму бюджетного відшкодування має намір відшкодувати собі на банківський рахунок — у декларації заповнено рядок 25.1 | Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються» |
| 9 | Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів | Додаток 5 до декларації з ПДВ | Подається завжди, крім випадків, коли діяльність не ведеться, відносин з контрагентами не було | Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються» |
| 10 | Оригінали п’ятого основного аркуша ВМД оригінали листів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8») | — | Подаються за наявності експортних операцій (при заповненні рядка 2.1 декларації з ПДВ) (п. 4.2 Порядку № 166) | Інформація про подання проставляється в кінці декларації в полі «До декларацій додаються» |
| Примітка. Водночас в абзаці другому п.п. 7.7.4 Закону про ПДВ міститься вимога подавати копії оригіналів п’ятих аркушів ВМД, а не власне оригінали, і то тільки у випадку, якщо подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування. | ||||
| 11 | Довідка | Довільна | У разі заповнення рядка 3 декларації з ПДВ. Зазначається вид операції та пункт Закону про ПДВ, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування
| Інформація про подання проставляється в полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка (3) |
| 12 | Довідка | Довільна | У разі заповнення рядка 4 до декларації з ПДВ. Зазначається вид операції та пункт Закону про ПДВ чи іншого нормативно-правового акта, згідно з яким таку операцію звільнено від оподаткування
| Інформація про подання проставляється в полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка (4) |
| Примітка. Довідки завіряються підписом платника ПДВ — фізичної особи. При цьому слід звернути увагу: зустрічаються прецеденти, коли податківці на місцях вимагають від платників податків у полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» шляхом зазначення номера рядка проставляти відмітки не тільки про додаткові довідки (переліки), які розшифрували інформацію за цим рядком: довідки до рядків 3, 4, перелік до рядка 6 (та інші додатки, якими платник податків за своїм бажанням і в довільній формі розшифровує показники того чи іншого рядка декларації), а й інформацію щодо додатків 1, 2, 3, 4, 5, які є частиною форми декларації з ПДВ (шляхом зазначення номера рядка, до якого складається такий додаток). Вважаємо, що такі вимоги податківців неправомірні, бо для відображення інформації про подання додатків 1, 2, 3, 4 і 5 призначено своє поле «До декларацій додаються». | ||||
| 13 | Додатки, які подавалися до рядків декларації, що виправлялися (при самостійному виправленні) | Відповідні форми | При заповненні рядків 8.1 та/або 16.1 декларації з ПДВ у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні подаватися додатки, до декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.п. 4.4.1 Порядку № 166) | Інформація про подання проставляється в полі «Додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників поданої раніше декларації, у якій платником самостійно виявлено помилки (зазначити номери рядків декларації)» |
Про гриф «Затверджено» декларації з ПДВ
ЗАПИТАННЯ.
Який вигляд має гриф «Затверджено» податкової декларації з податку на додану вартість з дати набуття чинності наказом ДПАУ від 28.04.2009 р. № 221?
ВІДПОВІДЬ.
Оскільки згідно з наказом ДПАУ «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.04.2009 р. № 221 відповідно:— п. 1 цього наказу внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159),
без викладення цієї форми в новій редакції, гриф «Затверджено» цієї форми повинен мати посилання на її затвердження наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159);— п. 2 цього наказу внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої), затвердженої наказом ДПАУ від 23.10.98 р. № 499 (у редакції наказу ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8),
без викладення цієї форми в новій редакції, гриф «Затверджено» цієї форми повинен мати посилання на її затвердження наказом ДПАУ від 23.10.98 р. № 499 (у редакції наказу ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8);— п. 3 цього наказу для платників податку — переробних підприємств, які згідно з п. 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР суми податку на додану вартість, які повинні сплачуватися до бюджету за реалізовані ними молоко і молочну продукцію, м’ясо і м’ясопродукти, в повному обсязі направляють виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі,
затверджено нову форму податкової декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства), гриф «Затверджено» цієї форми повинен мати посилання тільки на її затвердження наказом ДПАУ від 28.04.2009 р. № 221.Юрій Лапшин, директор Департаменту податку на додану вартість ДПА України
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державної податкової адміністрації України
від 19 березня 2001 р. № 113
Порядок застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України
«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами»
<…>
2.2. Продовження граничних строків для фізичної особи здійснюється, якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений Законом строк виконати податкові обов’язки та/або скористатися податковими правами.
2.3. Відсутність можливостей в особи виконати податкові обов’язки та/або скористатися податковими правами може бути пов’язана з:
2.3.1) перебуванням за межами України протягом періоду, визначеного Законом для декларування та сплати податків (зборів, обов’язкових платежів). У цьому разі документальним підтвердженням є:
закордонний паспорт особи з візами та відповідними відмітками органів охорони державного кордону;
письмова відповідь Державного комітету у справах охорони державного кордону України на запит податкового органу;
письмова відповідь Консульського управління Міністерства закордонних справ України на запит податкового органу;
2.3.2) перебуванням у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден протягом періоду, визначеного Законом для декларування та сплати податків (зборів, обов’язкових платежів). У цьому разі документальним підтвердженням є копія трудового договору (контракту) і виписка з судового журналу;
2.3.3) перебуванням у місцях позбавлення волі за вироком суду. У цьому разі документальним підтвердженням є:
довідка Головного інформаційного бюро Міністерства внутрішніх справ України;
довідка з установ Державного департаменту України з питань виконання покарань або письмова відповідь таких установ на запит податкового органу;
2.3.4) обмеженою свободою пересування особи у зв’язку з її ув’язненням чи полоном на території інших держав. У цьому разі документальним підтвердженням є:
письмова відповідь консульських установ України на запит податкового органу;
письмова відповідь Міністерства оборони України на запит податкового органу;
2.3.5) визнанням за рішенням суду безвісно відсутнім. У цьому разі документальним підтвердженням є відповідне рішення суду;
2.3.6) перебуванням особи в розшуку відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України. У цьому разі документальним підтвердженням є дані Головного інформаційного бюро Міністерства внутрішніх справ України або письмова відповідь органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, інших правоохоронних органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, на запит податкового органу;
2.3.7) іншими обставинами непереборної сили (форс-мажор). Така непереборна сила може підтверджуватися:
Торгово-промисловою палатою України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
довідкою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або їх територіальних підрозділів;
документами уповноважених органів іншої держави, легалізованими консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха;
висновками, повідомленнями інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору.
<...>
