Теми статей
Обрати теми

Операції за поточним рахунком: як правильно поповнювати, знімати з рахунка тощо

Редакція ВД
Стаття

Операції за поточним рахунком: як правильно поповнювати, знімати з рахунка тощо

 

Багато хто з підприємців у процесі господарської діяльності здійснюють безготівкові розрахунки. Ну а ті, хто працює виключно з готівкою, напевно, не раз замислювалися: а може, варто використовувати і безготівку? Хтось запитує себе: чом би не застосувати в підприємницькій діяльності свою зарплатну картку (рахунок фізособи)? Але інші радять так не чинити. Чому? І взагалі, хто відповість на безліч запитань, що виникають у процесі роботи з поточним рахунком, наприклад, як правильно поповнити рахунок чи зняти з нього готівку?

Сьогоднішній наш матеріал саме для тих, хто бажає дізнатися, як же правильно працювати з поточним рахунком. Актуальні запитання — конкретні відповіді.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про обіг векселів

— Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про ДПС

— Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.

Закон про банки

— Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Постанова № 32

— постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 р. № 32.

Положення № 637

— Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Положення № 137

— Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.2005 р. № 137.

Порядок № 301

— Порядок надання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов’язкових платежів) і заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затверджений наказом ДПАУ від 01.07.2002 р. № 301.

Порядок № 306

— Порядок подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків у фінансових установах, затверджений наказом ДПАУ від 01.08.2001 р. № 306.

Порядок № 2-4

— Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів по збору на обов’язкове пенсійне страхування та інших платежів, затверджений постановою правління ПФУ від 19.01.2002 р. № 2-4.

Інструкція № 16

— Інструкція про порядок надходження, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16.

Інструкція № 492

— Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Інструкція № 12

— Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.

Інструкція № 337

— Інструкція про касові операції в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 14.08.2003 р. № 337.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1.

Інструкція № 22

— Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

 

Початківцям

Чи зобов’язаний підприємець на загальній системі оподаткування використовувати поточний (банківський) рахунок?

Ні

, такий обов’язок законодавством не встановлено. Підприємець, на якій би системі він не працював — на загальній чи на спрощеній, може або добровільно відкрити рахунок у банку, або взагалі не відкривати його.

Далі наведемо варіанти, які можуть непрямо спонукати підприємця прийняти рішення про відкриття поточного рахунка. Це:

1) небажання використовувати РРО і придбавати торговий патент (у цьому разі від готівкових операцій доведеться відмовитися повністю);

2) намір отримати платіж за векселем (як відомо, такі платежі здійснюються виключно в безготівковій формі —

стаття 6 Закону про обіг векселів);

3) намір отримати з Фонду «тимчасової непрацездатності» деякі суми, оскільки Фонд перераховує їх лише в безготівковій формі (

підпункт 6.10 Інструкції № 16);

4) значні обороти за готівковими операціями. Річ у тім, що

пункт 1 постанови № 32 містить таке обмеження: протягом дня готівкові розрахунки двох суб’єктів господарювання не можуть перевищувати 10000 грн. довідка 1;

5) бажання клієнтів (покупців) розраховуватися в безготівковій формі.

До речі, якщо підприємець усе-таки зважився зупинитися на

роботі з готівкою, він повинен пам’ятати про обов’язок видавати своїм покупцям документ про прийняття від них оплати (у випадку з безготівковими розрахунками його замінює виписка банку) довідка 2;

6) інше.

 

Постачальник підприємця працює лише за безготівковим розрахунком, проте сам підприємець відкривати рахунок у банку не хоче. З покупцями у нього проблем не виникає, їх влаштовує готівкова форма розрахунків. Що можна зробити?

За такої ситуації відкривати поточний рахунок необов’язково. Можна діяти так:

уносити готівку до каси будь-якого банку, який її перераховуватиме на рахунок постачальника. Причому для самого підприємця такі розрахунки будуть готівковими (тобто за день не можна перерахувати більше 10000 грн.), а для одержувача грошей (тобто для постачальника) — безготівковими (пункт 2.5 Положення № 637).

Щоправда, не виключено, що одного дня виникне необхідність отримати назад свої гроші, наприклад, повернувши постачальнику неякісний товар (пересортований, зайвий тощо). При цьому невідомо, чи погодиться контрагент видати їх із каси чи ж вимагатиме наявності поточного рахунка для безготівкового переказу. Тому цей нюанс краще погодити наперед, до початку співпраці.

 

Особа одночасно є підприємцем і працює за трудовим договором. Зарплату отримує на пластикову картку (картку фізособи). Чи може ця особа використовувати свою зарплатну картку для розрахунків, пов’язаних із підприємницькою діяльністю?

Пластикова картка зручна тим, що на неї у будь-який момент можна покласти готівку і в будь-який момент зняти її, навіть не заходячи до банку (за допомогою банкомата). Але

користуватися зарплатною карткою для отримання виручки або проплати підприємницьких витрат, на жаль, не можна. Пояснюється це тим, що ця картка:

1) відкрита на фізичну особу як на громадянина, а не як на підприємця;

2) є банківським рахунком фізособи-громадянина (

пункт 1.8 Інструкції № 492).

Отже, на неї повною мірою поширюється обмеження, зазначене в

пункті 7.7 тієї ж Інструкції: «Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності».

Проте

існує альтернатива: картковий рахунок для підприємця. Називається він корпоративна пластикова картка і оформляється лише для підприємців або юридичних осіб (пункт 2.3 Положення № 137).

У чому відмінність? Підприємець як громадянин і як суб’єкт господарювання може зіткнутися з чотирма видами поточного рахунка (див. схему на с. 15).

 

img 1

 

Кожен із зазначених рахунків — звичайний банківський рахунок клієнта, на який можна перераховувати гроші, зберігати їх і використовувати. Два з них передбачені лише для громадян, решта — лише для підприємців. Причому неможливо відкрити один-єдиний рахунок і використовувати його одночасно як громадянину і як підприємцю (оскільки в банках окремо обліковуються рахунки суб’єктів господарювання, а окремо — рахунки громадян). Тому, якщо вже підприємець вирішив застосовувати безготівкові розрахунки, йому доведеться навідатися до банку і відкрити там саме підприємницький рахунок: поточний, картковий або той і інший одночасно. Особливості їх використання наведено в таблиці.

 

Операція

Поточний рахунок

КПК

Отримання на рахунок грошей від клієнтів

Виписка банку

Виписка банку

Зняття готівки з рахунка

Заповнення чека і відвідини банку

Через банкомат (автоматично формується чек банкомата)

Унесення готівки
на рахунок

Заповнення заяви на переказ готівки, похід до банку і внесення до каси банку готівки

Через банкомат (автоматично формується чек банкомата)

Перерахування грошей клієнтам

Заповнення платіжного доручення (передати його в банк можна за допомогою електронної системи
«клієнт-банк»)

Розрахуватися можна, якщо у клієнта є платіжний термінал або через платіжний термінал, розміщений у касі будь-якого банку (автоматично формується квитанція платіжного терміналу або сліп).
Крім того, можна заплатити готівкою, попередньо знявши її через банкомат

 

Як бачимо,

за допомогою поточного рахунка простіше здійснювати безготівкові розрахунки з постачальниками, а за допомогою карткового — знімати або вносити гроші на рахунок. Виявляється, є можливість використовувати одночасно обидві переваги. Для цього необхідно:

крок 1 — відкрити

поточний рахунок (підприємницький);

крок 2 — відкрити

картковий рахунок (отримати КПК);

крок 3 — підписати з банком

договір про періодичне перерахування певної суми грошей (або всієї суми — як зручно) з поточного підприємницького рахунка на КПК.

Причому багато банків, відкриваючи підприємцю поточний рахунок, самі пропонують додатково до нього відкрити ще й картковий рахунок (КПК), щоб спростити процедуру зняття готівки.

Щоправда, якщо хтось сподівається заощадити на вартості банківського обслуговування, то картка для цього не підійде. Процент за зняття грошей з рахунка сплачувати доведеться в будь-якому разі: як при знятті за допомогою чека (з поточного рахунка), так і при знятті з картки (КПК). Тому з метою економії краще звертати увагу на умови обслуговування, які в кожному банку різні.

Як вибрати банк

Основні критерії

, на які слід орієнтуватися, вибираючи банк:

1)

надійність банку (як довго цей банк працює на ринку фінансових послуг, відгуки клієнтів, розмір статутного і резервного фондів);

2) яка

вартість проведення операції з перерахування коштів (процент за переказ грошей чи фіксована абонплата);

3)

вартість відкриття і закриття рахунка;

4) чи нараховуватиме банк на користь підприємця

проценти на щоденний залишок його грошових коштів на поточному рахунку.

Залежно від того, як часто підприємець планує здійснювати безготівкові розрахунки, чи великі у нього обороти, слід вибирати оптимальний варіант. Проте слід зауважити, що менш надійні банки, як правило, привертають клієнтів вигіднішими умовами, тому краще шукати «золоту середину».

 

Що необхідно підприємцю для того, щоб відкрити поточний рахунок у банку?

Потрібно навідатися до банку і надати

пакет документів (пункт 3.4 Інструкції № 492):

— заяву про відкриття поточного рахунка, підписану підприємцем;

— копію свідоцтва про держреєстрацію, завірену держреєстратором, нотаріусом або підписом уповноваженого працівника банку;

— копію довідки про взяття на облік у податковій, завірену в ДПІ, в нотаріуса або підписану уповноваженим працівником банку;

— копію документа про реєстрацію в ПФ, завірену у відділенні ПФ, в нотаріуса або підписану уповноваженим працівником банку;

— картку зі зразками підписів; зразки підписів посвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально;

— якщо в підприємця є наймані працівники, додатково потрібно подати копію документа, що підтверджує реєстрацію у Фонді страхування від нещасних випадків, завірену Фондом, нотаріусом або підписану уповноваженим працівником банку. Якщо ж найманих працівників немає, необхідно в заяві в рядку «Додаткова інформація» зазначити, що наймана праця не використовується.

При цьому

печатку мати необов’язково: якщо в підприємця її немає, поточний рахунок йому відкриють і без печатки.

Отже, після отримання зазначених документів банк підпише

договір про відкриття рахунка і, можливо (це потрібно наперед обговорити з банком), забезпечить підприємця системою «клієнт-банк», яка дозволяє подавати платіжні документи на переказ грошей з поточного рахунка, не виходячи з офісу (за допомогою надсилання до банку електронних платіжних доручень).

 

Чи потрібно повідомляти в податкову про те, що підприємець відкрив поточний рахунок?

Якщо

в заяві на відкриття поточного рахунка підприємець поставить галочку в полі, біля якого зазначено, що повідомити податковій зобов’язався банк, турбуватися не варто. У принципі, обов’язок повідомляти ДПІ про відкриття рахунків віднедавна закріплено саме за банками, щоправда, за наявності письмового дозволу з боку клієнта (пункт 1 Порядку № 301).

Якщо ж таку відмітку в заяві підприємець не поставив або бажає перестрахуватися, у принципі,

ніхто не забороняє йому повідомити ДПІ про відкриття рахунка самостійно. Тим більше Порядок № 306, що раніше навіть зобов’язував підприємця повідомити податковій про відкриття рахунка, діє до сьогодні (щоправда, тепер як дозвільний, а не зобов’язуючий документ).

 

Звичайні операції за поточним рахунком

Якщо підприємець відкрив поточний рахунок, чи виникає у нього обов’язок уносити туди всю готівкову виручку?

Порядок проведення операцій з готівкою регулюється

Положенням № 637. У пункті 5 цього Положення зазначається про необхідність здавати готівкову виручку на поточний рахунок. Але пункт 5 установлює такі вимоги лише для підприємств (юридичних осіб), тому фізособа-підприємець здавати готівкову виручку в банк не зобов’язана, незалежно від того, є в неї поточний рахунок чи ні.

 

Виручку отримано на поточний рахунок, а потім знято у вигляді готівки і передано до каси. На яку дату її необхідно записати до Книги ф. № 10: на дату надходження на поточний рахунок чи на дату оприбуткування готівки в касі?

Виручка записується до Книги ф. № 10 у день отримання виручки:

— якщо вона отримана

готівкою у день надходження готівкових коштів до каси підприємця довідка 3;

— якщо вона отримана на поточний рахунок (безготівкова форма) —

у день надходження коштів на поточний рахунок підприємця.

Зняття виручки з поточного рахунка і подальше її використання (у тому числі внесення до каси) відбувається на розсуд власника (підприємця), тому відображати такі операції в Книзі ф. № 10 тепер не потрібно.

 

Виручку було отримано готівкою і записано до Книги ф. № 10. Потім цю готівку підприємець уніс на свій поточний рахунок. Чи потрібно цю суму вдруге записувати до Книги ф. № 10?

Ні

, готівкова виручка (виручка, що надійшла підприємцю в готівковій формі) під час внесення на свій поточний рахунок повторно до складу виручки не включається і в Книзі ф. № 10, зрозуміло, вдруге не відображається.

Обґрунтування: оскільки виручку в момент її отримання в касу було відображено в Книзі ф. № 10, отже, вона стала власними коштами підприємця. А внесення власних коштів на поточний рахунок у Книзі ф. № 10 не зазначається (див. далі).

Щоправда, податківці часто схильні розглядати операції з унесення готівки на поточний рахунок як невраховану виручку і наполягають на необхідності включати зазначені суми до Книги ф. № 10. Але це абсурдно, оскільки, виконавши цю вимогу, підприємець збільшить свою виручку на одну і ту ж суму двічі. Тому, щоб уникнути суперечки з перевіряючими, в такому разі можна (але це не обов’язково)

в заяві на переказ готівки в графі «Призначення платежу» написати «поповнення власних оборотних коштів» (а не «внесення виручки на рахунок»).

 

Підприємець уносить власні гроші на свій поточний рахунок. Чи потрібно такі суми записувати до Книги ф. № 10?

Ні, не потрібно.

Згідно з додатком 10 до Інструкції № 12 графа 6 Книг ф. № 10 називається «Сума виручки (доходу)». Відповідно записувати сюди власні кошти неправильно.

Підтвердженням того, що ці надходження не належать до виручки, тобто не мають підприємницького характеру, буде квитанція (одна з трьох частин заяви на переказ готівки). Причому в самій заяві на переказ готівки в графі «

Призначення платежу» слід написати «внесення власних заощаджень готівкою» (додаток 14 до Інструкції № 337). Крім того, таку ж інформацію має бути відображено у виписці банку.

 

Якщо гроші надійшли на поточний рахунок підприємця помилково, чи є вони виручкою? Як діяти в такому разі (підприємець — платник ПДВ)?

Єдиний податок (ЄП) і податок з доходів (ПДФО).

Податківці погоджуються з тим, що суми, помилково отримані підприємцем на рахунок, не є його власністю і не повинні оподатковуватися (лист ДПАУ від 27.04.2006 р. № 4795/6/15-0416). Проте виходячи з їх пояснень можна зробити висновок про наявність деяких особливостей.

 

ЄП і ПДФО у разі помилкового надходження коштів на рахунок

Система оподаткування

Гроші, що помилково надійшли, були повернені в тому ж звітному періоді (кварталі)

Гроші, що помилково надійшли, були повернені в наступних звітних періодах (кварталах)

1

2

3

Єдиний податок. Оскільки фізичні особи — єдиноподатники сплачують єдиний податок у фіксованому розмірі (не залежить від виручки), то для цілей сплати єдиного податку помилкове отримання грошей на поточний рахунок принципового значення не матиме. Що стосується 500-тисячного обмеження виручки (критерій права працювати на єдиному податку), то за наявності документів, які підтверджують, що гроші потрапили на рахунок підприємця помилково (письмові пояснення банку або особи, що перерахувала гроші), ці суми до виручки для порівняння з 500 тис. грн. не включатимуться

Не враховуються у виручці (до Книги ф. № 10 їх можна не записувати)

Їх краще записати до Книги ф. № 10 і відобразити у звіті єдиноподатника, а потім (після повернення коштів банку)  подати уточнюючий звіт за той квартал, у якому сталося помилкове надходження. Оскільки форми уточнюючого звіту для фізичної особи — єдиноподатника не передбачено, можна подати звичайну форму звіту єдиноподатника, але зробити на ній позначку: «Уточнюючий звіт»

Загальна система. ПДФО розраховується виходячи з чистого доходу, тому для цілей оподаткування виручка відіграє значну роль. І хоча роз’яснення ДПАУ призначені єдиноподатникам, суть від цього не змінюється: кошти, отримані помилково, не є власністю підприємця, отже, це — не виручка

Не враховуються у виручці (до Книги ф. № 10 їх можна не записувати)

Їх краще записати до Книги ф. № 10 і відобразити в декларації про доходи. Після повернення банку грошей необхідно подати до ДПІ уточнюючу декларацію про доходи (форма звичайної декларації з позначкою «Уточнююча», підстава — пункт 5.1 Закону № 2181), додавши до неї заяву з документальним підтвердженням того факту, що дохід було отримано помилково. ПДФО підприємець продовжує сплачувати виходячи з сум авансових платежів, визначених податковою ще на початку року.
Остаточний розрахунок у деяких ДПІ здійснюється щокварталу, в деяких — лише після закінчення року. Тому якщо ДПІ вже провела з підприємцем розрахунок з ПДФО (нарахувала ПДФО на помилково отримані гроші), в заяві, що додається, слід додати фразу: «Прошу зарахувати переплату за ПДФО в рахунок майбутніх платежів» або «Прошу повернути переплату»

 

Внески до Пенсійного фонду (ПФ).

Щодо єдиноподатників, то вони «за себе» до ПФ не сплачують нічого, тому в них з ПФ проблем не виникне .

Підприємці

на загальній системі щокварталу сплачують до ПФ авансові внески, суму яких установлено один раз на початку року, і лише після закінчення року відбувається остаточний розрахунок з ПФ. Тому, отримавши помилково гроші на поточний рахунок, до ПФ сплачувати нічого не потрібно, оскільки на момент остаточного розрахунку (кінець року) вже буде відомо про те, що суму грошових коштів було отримано помилково й повернено до банку.

Але раптом підприємець виявить помилкове надходження на рахунок уже після закінчення року? У такому разі він може на підставі

підпункту 7.2 Порядку № 2-4 подати до ПФ заяву з проханням повернути переплату або зарахувати її в рахунок майбутніх платежів. При цьому в заяві необхідно зазначити причину переплати й додати підтверджуючі документи.

ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.3.1 Закону про ПДВ датою виникнення податкового зобов’язання є «<…> дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податків як оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці <…>». Оскільки в разі помилкового зарахування грошей жодної поставки товарів (робіт, послуг) не передбачалося, ПДВ з таких сум сплачувати не потрібно довідка 4.

А ось у тому разі, коли

отримання і повернення припадає на різні звітні періоди (місяць — для місячних платників ПДВ або квартал — для квартальних і єдиноподатників), не виключено, що податківці спробують наполягати на необхідності скласти податкову накладну в періоді отримання коштів. Але це незаконно і навіть неможливо, адже підприємець не знає, від кого і за що йому надійшли «помилкові» гроші.

Якщо перераховані постачальнику гроші, не дійшовши до одержувача, повернулися підприємцю, чи є вони виручкою?

Ні.

Оскільки ці суми одержано не від реалізації товару (робіт, послуг), виручкою вони не є. Отже, записувати їх до Книги ф. № 10 не потрібно. Водночас підприємцям, які вносять до Книги ф. № 10 витрати в момент їх оплати, а не в момент отримання доходу, доведеться відкоригувати суму витрат (виключити оплату, що не дійшла до постачальника).

 

Підприємець отримав на поточний рахунок безповоротну фінансову допомогу. Чи є вона виручкою і чи потрібно її вносити до Книги ф. № 10?

Безповоротна фінансова допомога, отримана фізичною особою —

єдиноподатником, до складу виручки не включається. У статті 1 Указу № 746 зазначено: виручка — це «сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або (та) в касу від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)». А отримання безповоротної фінансової допомоги не належить до операцій продажу, оскільки жодної компенсації не передбачає. Отже, вносити ці суми до Книги ф. № 10 і враховувати в річній виручці для порівняння з граничним значенням (500 тис. грн.) не потрібно.

У підприємця

на загальній системі оподаткування сума безповоротної фінансової допомоги включається до оподатковуваного доходу (частина «д» підпункту 4.2.9 Закону про податок з доходів) і відповідно відображається в Книзі ф. № 10.

 

Як зняти готівку з поточного рахунка? На які цілі її можна використовувати?

Якщо в підприємця є

лише поточний рахунок у банку (немає карткового) , він може зняти готівку одним-єдиним способом — виписати чек (пункт 2 Глави 3 Розділу III Інструкції № 337). Чекову книжку видасть банк після того, як клієнт напише заяву на її отримання (пункт 3 Глави 3 Розділу III Інструкції № 337).

Якщо ж у підприємця

є і поточний, і картковий (КПК) рахунки , то у нього — два способи зняття готівки: перший — за допомогою чека, другий — за допомогою КПК через банкомат або платіжний термінал. Щоб скористатися другим способом, необхідно попередньо:

— подати до банку платіжне доручення на переказ частини грошей з поточного рахунка на картковий, зазначивши в призначенні платежу, наприклад, таке: «Перерахування частини доходу підприємця на картковий рахунок (без ПДВ)»;

— або укласти з банком договір на періодичне перерахування певної суми (чи процента) з поточного рахунка на картковий.

Цілі, на які підприємець може використовувати кошти, отримані в результаті підприємницької діяльності, законодавством не регламентовані. Тому

знятою готівкою можна розпоряджатися без обмежень (лист Держкомпідприємництва від 31.05.2007 р. № 3903). А мета зняття грошей (мета витрат), яка зазначається в чеку, має довідковий характер (для банку).

 

Підприємець на єдиному податку відкрив рахунок в одному з банків. Бажаючи зняти готівкові кошти (свій дохід), він зіткнувся з тим, що банк вимагає надати копію платіжки про сплату єдиного податку за той місяць, за який знімається готівка. Аргументи банку: є Інструкція НБУ, в якій зазначено, що «заробітна плата і дохід видаються лише після сплати всіх податків і зборів». Чи банк має рацію?

Ні, банк не має рації.

Норми, подібної до тієї, на яку посилається банк, немає ні в Інструкції № 337, ні в Інструкції № 492, є вона лише в Інструкції № 22 (але це обмеження не зовсім те, яке має на увазі банк). Розберемося.

Інструкція № 337

дозволяє підприємцям знімати виручку з поточного рахунка за чеками, не встановлюючи жодних додаткових умов (пункт 2 Глави 3 Розділу III).

Інструкція № 492

дозволяє здійснювати з поточного рахунка будь-які розрахунково-касові операції відповідно до законодавства України (пункт 5.1). Що зазначається з цього питання в законодавстві?

Підпункт 8.1.2 Закону про податок з доходів

забороняє банкам приймати платіжні доручення на виплату доходу, якщо не сплачено ПДФО. Але тут, по-перше, мається на увазі та ситуація, за якої сам підприємець виплачує дохід фізособі (найманому працівнику, підряднику тощо) і виступає при цьому податковим агентом. А по-друге, єдиноподатники «за себе» ПДФО не сплачують взагалі.

Аналогічна ситуація і з внесками до ПФ — банки теж повинні стежити за тим, щоб внески було сплачено до виплати доходу фізособі (вимагати відповідні платіжки —

підпункт 9.4.2 Інструкції № 21-1). Але, по-перше: ця норма стосується лише виплати зарплати, а по-друге: єдиноподатники внески до ПФ «за себе» не сплачують.

І, нарешті,

абзац 2 пункту 3.9 Інструкції № 22 встановлює таку вимогу:

«

Банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування доходу або грошовий чек на виплату доходу, на який відповідно до законодавства України нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду України, лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування страхових внесків або документального підтвердження їх сплати раніше». Тут важливо виділити два моменти.

По-перше, в

пункті 3.9 Інструкції № 22 йдеться про виплату зарплати і доходу іншій особі, але не про зняття власних коштів, отриманих підприємцем у процесі господарської діяльності. Отже, це обмеження нашої ситуації не стосується.

По-друге (хоча першого аргументу цілком достатньо), єдиноподатники внесок до ПФ не сплачують, тому до зняття з поточного рахунка їх доходу це обмеження застосовуватися тим паче не може.

 

Чи є обмеження щодо добового обігу коштів на поточному рахунку?

Ні, безготівкові розрахунки протягом доби можна здійснювати в будь-якому розмірі.

Обмеження щодо добового обігу Положенням № 637 встановлено лише для готівкових розрахунків.

При цьому слід пам’ятати про те, що:

1) отримання коштів на поточний рахунок — це завжди безготівкові розрахунки;

2) внесення готівки до каси банку для подальшого її зарахування на поточний рахунок іншого суб’єкта — це вже готівкові розрахунки (

пункт 2.5 Положення № 637).

 

Чи можуть підприємцю заборонити використовувати кошти, які знаходяться на його поточному рахунку?

Перше:

грошові кошти можуть бути списані з рахунка підприємця без його розпорядження у випадках, установлених договором між банком і клієнтом (частина 2 статті 1071 ЦКУ). Тому потрібно уважно читати договір.

Друге:

відповідно до статті 1074 ЦКУ «обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом».

Реалізується це обмеження судом шляхом накладення арешту довідка 5 на кошти, які знаходяться на рахунку клієнта, або за допомогою зупинення операцій довідка 6 за його рахунком. Знімається арешт за постановою держвиконавця або за рішенням суду.

Отже, податківці (та інші органи) не мають права самостійно обмежити підприємця у використанні коштів поточного рахунка. Для цього їм спочатку доведеться звернутися до суду.

До речі,

арешт рахунків може бути накладено не лише на підприємця, а й на його банк. У результаті — рахунок підприємця автоматично виявиться «заблокованим». Це теж потрібно враховувати.

 

Чи мають право податківці вимагати інформацію про рух грошових коштів на рахунку підприємця?

У процесі перевірки податківці

мають право ознайомитися з первинними документами підприємця (до них, зокрема, належать виписка банку, платіжні доручення тощо). Але вилучати оригінали та копії таких документів заборонено, крім деяких випадків:

1) при проведенні перевірок можуть вилучатися копії документів, якщо вони підтверджують порушення законодавства про оподаткування;

2) при адміністративному арешті активів можуть вилучатися оригінали.

Якщо ж підприємець відмовиться показувати податківцям

документи про обсяг грошових коштів або про рух грошей на рахунку, то вони все одно зможуть отримати таку інформацію від банку, щоправда, їм для цього доведеться звернутися до суду (частина 5 статті 11 Закону про ДПС).

 

Якщо підприємець змінить прізвище, чи не виникне проблем з поточним рахунком?

У разі зміни прізвища, імені або по батькові підприємця існуючий

поточний рахунок потрібно закрити (пункт 20.2 Інструкції № 492). Для відкриття нового рахунка слід буде знову подати до банку відповідний пакет документів (див. підзаголовок: «Що необхідно підприємцю для того, щоб відкрити поточний рахунок у банку?»).

 

Додаткові операції

Банк зарахував на рахунок підприємця проценти, нараховані за щоденний залишок грошових коштів на поточному рахунку. Чи є такі проценти виручкою і чи потрібно їх записувати до Книги ф. № 10?

До 1 січня 2010 року доходи у вигляді процентів, нарахованих на поточний банківський рахунок (у тому числі картковий), не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу

фізичної особи (підпункт 22.1.4 Закону про податок з доходів). Отже, на сьогодні суму отриманих процентів не можна вважати виручкою, і не потрібно сплачувати з неї ПДФО.

Що стосується

Книги ф. № 10, то (див. схему на с. 21).

 

img 2

 

Підприємець отримав кредит від обслуговуючого банку для здійснення поточних платежів. Чи є ця сума виручкою?

Відповідно до

підпункту 4.3.23 Закону про податок з доходів сума кредиту не включається до складу оподатковуваного доходу, отже, виручкою не є. Записувати таку суму до Книги ф. № 10 не потрібно.

Проте для підтвердження того, що грошові кошти дійсно надійшли як кредит, необхідно зберігати примірник письмового договору з банком.

 

В умовах кризи поточний рахунок підприємця тимчасово заблоковано банком. Чи можна відкрити другий поточний рахунок?

Чинне законодавство не містить жодних обмежень щодо кількості поточних рахунків у підприємця. Отже,

можна відкрити необмежену кількість поточних рахунків , причому як в одному, так і в декількох банках. Це підтверджується листами НБУ від 07.06.2007 р. № 25-118/1100-5821 і Головного управління НБУ в м. Києві від 01.02.2007 р. № 07-303/2606.

Існує єдиний

виняток: не можна відкривати більше одного рахунка для здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи (пункт 1.11 Інструкції № 492).

Зверніть увагу:

відкривши декілька поточних рахунків у банках, важливо не забути врахувати обороти по кожному з них (не пропустити ні суму виручки, ні суму витрат).

 

Чи можна з поточного валютного рахунка (підприємницького) погашати кредит, узятий підприємцем як звичайна фізособа у валюті (кредит на купівлю автомобіля)?

Спочатку визначимося, чи може взагалі підприємець розраховуватися валютою на території України. Оскільки правила використання валютних рахунків у підприємця такі самі, як і в юридичних осіб (

пункт 5.6 Інструкції № 492), отже, він має право погашати з валютного рахунка кредит, який він узяв у валюті, у тому числі проценти, комісійні, неустойку (пункт 5.4 Інструкції № 492). Отже, якби кредит він узяв як підприємець, відповідь була б ствердною.

Проте в нашому випадку кредит оформлено на громадянина (непідприємця). Якби він перераховував з підприємницького валютного рахунка кошти на погашення заборгованості за «підприємницький» кредит, така операція була б цілком допустимою (

підпункт 5.6, абзац 16 підпункту 5.4 Інструкції № 492). Але погашати «непідприємницький» кредит з валютного рахунка підприємця не можна.

 

Чи можна розраховуватися за свої (особисті) потреби платіжною карткою, яка відкрита на підприємця?

Інструкція № 492

не містить заборони використовувати підприємницький рахунок (у тому числі картковий — КПК) для тих цілей підприємця, які він задовольняє як громадянин (непідприємець). І відповідальності за це жодної немає. Це, якщо виходити з букви Інструкції № 492.

Проте виходячи з духу цього документа можна зрозуміти, що для банку фізособа-громадянин і фізособа-підприємець — зовсім різні суб’єкти (навіть якщо це одна й та сама людина). Причому користуватися рахунком, відкритим на громадянина, в його ж підприємницьких цілях суворо заборонено (

пункт 7.7 Інструкції № 492).

Підсумок:

обережний підприємець КПК для особистих потреб використовувати не буде. Сміливий же може проплачувати особисті витрати з КПК (або поточного підприємницького рахунка). Але не виключено, що в нього можуть виникнути проблеми з податківцями при перевірці з приводу того, чи немає у підприємця прихованих доходів тощо. Тому краще все-таки зняти з КПК гроші як особистий дохід, а потім уже витрачати його на особисті потреби.

 

Чи можна дозволити родичу користуватися рахунком підприємця?

Так

, і необов’язково родичу. Користуватися рахунком підприємця може будь-яка особа, в якої є нотаріально посвідчене доручення, за умови, що її підпис було подано в картці зі зразками підписів при відкритті поточного рахунка.

Для цього підприємець і довірена особа вирушають до банку і разом з іншими документами на відкриття рахунка подають картку зі зразками їх підписів. Зразок підпису довіреної особи посвідчується працівником банку

за умови особистої присутності довіреного і пред’явлення ним паспорта (або документа, що його заміняє), а також довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (абзац 1 пункту 18.18 Інструкції № 492).

Якщо необхідність надати право користування рахунком виникла не відразу, а вже

в процесі діяльності, то особа, яка отримала доручення на користування поточним рахунком, йде з ним до банку і заповнює картку зі зразками підписів (підпис самого підприємця в такій картці не потрібний). Термін дії картки встановлюється на період дії доручення (абзаци 3 і 5 пункту 18.18 Інструкції № 492).

 

Висновки

Для здійснення підприємницької діяльності необов’язково мати поточний рахунок у банку. Рішення про

відкриття банківського рахунка — справа суто добровільна.

Якщо у фізичної особи вже є рахунок у банку, відкритий нею на себе, як на громадянина-непідприємця (поточний рахунок або зарплатна картка), використовувати його для підприємницької діяльності не можна.

Суб’єктам господарювання банк відкриває інші, ніж звичайним громадянам, рахунки, у тому числі карткові (КПК).

Якщо підприємець відкрив рахунок у банку,

готівкову виручку здавати туди не обов’язково (за бажанням).

Поповнювати поточний рахунок можна виручкою, а також власними та позиковими коштами.

Зняти готівку з поточного рахунка можна лише за допомогою чека, а з карткового (КПК) — за допомогою банкомата або платіжного терміналу. Знятими коштами підприємець має право розпоряджатися без обмеження (на власний розсуд).

Використовувати підприємницький рахунок для оплати особистих (непідприємницьких) витрат фізособи небажано, хоча прямої заборони щодо таких дій у законодавстві немає.


Довідкова інформація (довідка)

1 Не має значення, скільки разів протягом дня здійснювалася готівкова оплата від одного підприємця іншому, — у будь якому разі загальна сума переданої одному і тому ж суб’єкту господарювання готівки не повинна перевищувати 10000 грн. Щоправда, штраф за перевищення розраховується виходячи з ліміту каси, а для підприємця ліміт каси не встановлюється. Тому

покарати його можуть лише адмінштрафом за статтею 1642 КУпАП у розмірі від 136 до 255 грн. (від 8 до 15 нмдг). Але оскільки рішення про накладення штрафу мають право виносити посадові особи органів ДКРС (державної контрольно-ревізійної служби), а діяльність приватних підприємців не підконтрольна органам ДКРС, то виходить, що до приватних підприємців цей штраф, як правило, не застосовується.

2 При роботі на загальній системі таким документом буде чек РРО (або квитанція КОРО), а при роботі на єдиному податку достатньо документа довільної форми (проте податківці хочуть бачити його схожим на чек РРО).

3 У підприємця з урахуванням норм

Положення № 637 касою може вважатися те місце, де він:

— проводить готівкові розрахунки: приймає гроші від покупців за допомогою РРО або РК або без них; виплачує гроші: видає зарплату, кошти на відрядження тощо;

— зберігає готівку, КОРО,

Книгу ф. № 10.

4 Тут ми

не розглядаємо той випадок, коли йдеться про отримання коштів в оплату товарів, а потім про повернення цих коштів покупцю в результаті повернення товару. За такої ситуації нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ і проводити його коригування потрібно.

5

Арешт — заборона всіх видаткових операцій у межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли таку суму не встановлено (стаття 59 Закону про банки).

6

Зупинення операцій — заборона здійснення деяких видаткових операцій. Відбувається лише в межах накладення арешту на кошти підприємця (стаття 59 Закону про банки).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі