З доходу єдиноподатника підприємство утримало податок з доходів
Ситуація.
Підприємець-єдиноподатник надавав юридичній особі послуги за цивільно-правовим договором, причому цю діяльність було передбачено Свідоцтвом платника єдиного податку.Незважаючи на це, підприємство вирішило, що воно є в такій ситуації податковим агентом і помилково утримало з суми виплати, належної єдиноподатнику, податок з доходів (ПДФО). У зв’язку з цим у підприємця виникли запитання: чи підлягає сума неправильно утриманого податку поверненню та як підприємець може це повернення здійснити?
Давайте розберемося.
Маргарита СМИРНОВА, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції Указу від 28.06.99 р. № 746/99.
Підприємець-єдиноподатник і ПДФО
Насамперед декілька слів про те, чи виступає податковим агентом підприємство, якщо за цивільно-правовим договором йому надає послуги підприємець-єдиноподатник. Простіше кажучи, чи потрібно підприємству утримувати в такій ситуації при виплаті доходу ПДФО.
Згідно з
підпунктом 9.12.1 статті 9 Закону про податок з доходів оподаткування доходів фізичної особи, отриманих ним у межах підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, установленими спеціальним законодавством щодо цих питань. Для підприємців на єдиному податку таким документом є Указ № 746.Отже, для оподаткування доходів єдиноподатника правила
Закону про податок з доходів не використовуються. З метою усунення подвійного оподаткування особа, яка при виплатах пересічним фізичним особам виступає податковим агентом, у цьому випадку не повинна здійснювати нарахування та утримання ПДФО. Зауважимо, що це стосується виплат підприємцям на будь-якій системі оподаткування.Таку думку було висловлено податківцями, зокрема в
листах ДПАУ від 13.03.2006 р. № 2241/6/17-0716, від 01.09.2006 р. № 9732/6/17-0716, від 06.02.2007 р. № 2174/7/17-0717, від 28.04.2007 р. № 2125/ч/17-0715, від 16.06.2007 р. № 5882/6/17-0416, від 10.08.2007 р. № 15947/7/17-0717.Як зазначалося в
листі ДПАУ від 06.02.2007 р. № 2174/7/17-0717, підстав для утримання ПДФО з сум, що виплачуються підприємцю, немає лише тоді, коли він сплатив єдиний, фіксований податки чи авансові платежі з ПДФО (загальна система оподаткування). Для підтвердження такої сплати підприємець має надати податковому агенту:—
копії платіжних документів про сплату єдиного податку чи авансових платежів;—
копію свідоцтва про державну реєстрацію як підприємця, а при виплаті сум єдиноподатнику — ще й копію Свідоцтва про сплату єдиного податку. Наявність усіх зазначених вище документів є підставою для неутримання ПДФО. Такі вимоги висуваються податківцями у згаданих листах.Водночас
для неутримання ПДФО з виплачуваних єдиноподатникам доходів податківці висувають додаткову вимогу — ці доходи має бути отримано в межах видів діяльності, передбачених Свідоцтвом про сплату єдиного податку, тобто зазначених у ньому (лист ДПАУ від 28.04.2007 р. № 2125/ч/17-0715). Це і пояснює необхідність надання підприємству копії Свідоцтва.Якщо ж підприємець, надаючи послуги, фактично провадив вид діяльності, не зазначений у Свідоцтві, і це можна відстежити, аналізуючи зміст договору тощо, то підприємство вже виступатиме податковим агентом і повинно утримати ПДФО.
Таку думку податківці висловили в
листі ДПАУ від 23.09.2004 р. № 477/4/15-1210. У ньому зазначається: якщо суб’єкт підприємництва, який обрав спрощену систему оподаткування, отримує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві, то такі доходи протягом року підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за правилами, ставкою та в порядку, установленому Законом про податок з доходів.При цьому, якщо при виплаті такого доходу податковим агентом не було утримано податок з доходів, підприємець повинен подати річну податкову декларацію та зазначити в ній суму доходу, отриманого від провадження діяльності, не визначеної у Свідоцтві, і сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб (сьогодні ставка — 15 %).
Виходячи з наведеного можна дійти таких висновків:
1) якщо підприємець-єдиноподатник надав підприємству необхідні копії документів, то юридична особа укладає договір з ним як із суб’єктом підприємництва та не утримує ПДФО;
2) якщо ж підприємець не виконав вимоги для неутримання і не надав копії документів, то підприємство укладає договір з таким підприємцем як з пересічною фізичною особою та при виплаті утримує ПДФО, навіть якщо це буде дохід від діяльності, заявленої у Свідоцтві.
Як бачимо, сьогодні підстави для неутримання ПДФО чітко визначено податківцями. Далі ми розглянемо можливі причини необґрунтованого утримання та способи повернення цих сум.
Чому могли утримати ПДФО
Серед основних причини, з яких могло бути необґрунтовано утримано ПДФО при виплаті підприємцю-єдиноподатнику, виділимо такі:
1) помилка юридичної особи, у тому разі якщо підприємець надав копії всіх необхідних документів, зазначених вище;
2) підприємець не надав копії документів, що звільняють від сплати ПДФО, або не надав якісь з них, хоча мав їх оригінали.
Зазначимо, що ми розглядаємо ситуацію, коли вид діяльності, відповідно до якого надавалися послуги, зазначено у Свідоцтві, інакше юридична особа могла мати підстави для утримання ПДФО.
1.
Отже, якщо утримання ПДФО — помилка юридичної особи, то податковий агент може її виправити та повернути підприємцю утриману суму, незалежно від того, повідомить про неправильне утримання підприємець чи її виявить бухгалтер підприємства. Причому йтиметься про варіант, коли підприємство «совісне» і покірливо погоджується на виправлення власної помилки.Порядок дій залежатиме від того, закінчився звітний квартал чи ні. Якщо квартал не закінчився, то ще слід ураховувати, чи було на момент виявлення помилки перераховано до бюджету ПДФО.
Якщо ПДФО ще не перераховано, наприклад, виплата здійснювалася з готівкової виручки, то просто переоформляють деякі документи та підприємцю доплачують суму, якої бракує. Якщо ж податок було сплачено, то дії залежатимуть від часу виявлення помилки.
Припустимо, це відбудеться в поточному кварталі. Тоді юридична особа може повернути підприємцю надміру утриману суму ПДФО з власних коштів, наприклад здійснити доплату за договором, а потім компенсувати собі відповідну суму, перерахувавши до бюджету не всю суму ПДФО, утриману із заробітної плати працівників, а її частину, зменшену на помилкову переплату. Про те, що передоплата ПДФО до бюджету навряд чи може вважатися порушенням, ми писали у «ВД», 2008, № 18, с. 3.
У разі коли квартал закінчився, підприємство або вже подало звітність за формою № 1ДФ, або лише готується її подати. Якщо звітність не подано, то помилку можна виправити шляхом заліку разом з майбутніми утриманнями ПДФО, як пропонувалося, а форму № 1ДФ заповнити без унесення даних про «додаткову» виплату підприємцю. У формі № 1 ДФ стосовно такого підприємця зазначається сума виплати за договором, оскільки податок з доходів утримуватися не повинен, то у графах 4а і 4 слід проставити нулі та зазначити ознаку доходу «42».
Якщо звітність за формою № 1ДФ уже було подано, то підприємству слід виправити помилку, подавши Уточнюючий податковий розрахунок за формою № 1ДФ або Новий звітний податковий розрахунок за формою № 1ДФ, якщо граничний строк подання не минув. Детальніше про порядок виправлення помилок у формі № 1ДФ див. «ВД», 2008, № 20, с. 20.
Наведемо приклад виправлення помилки в податковому розрахунку за формою № 1ДФ.
Припустимо, у січні 2009 року податковий агент подав форму № 1ДФ за IV квартал 2008 року, де відобразив суму виплати фізичній особі за договором підряду — 1000 грн. і утриманий з цієї суми ПДФО — 150 грн. Згодом з’ясувалося, що фізична особа є підприємецем-єдиноподатником і на підставі наданих нею документів не потрібно було утримувати ПДФО. Ця помилка виправляється шляхом подання Уточнюючого податкового розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал 2008 року.
У наданій формі № 1ДФ за IV квартал 2008 року інформацію щодо зазначеної фізичної особи було наведено таким чином:
| 1 | 2 | 3а |
| 3 |
| 4а |
| 4 |
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| ... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 2 | 2333333333 | 1000 | 00 | 1000 | 00 | 150 | 00 | 150 | 00 | 01 | — | — | — | — |
| … |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В Уточнюючому податковому розрахунку за формою № 1ДФ
за IV квартал 2008 року інформація щодо зазначеної фізичної особи буде такою:
| 1 | 2 | 3а |
| 3 |
| 4а |
| 4 |
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 2 | 2333333333 | 1000 | 00 | 1000 | 00 | 150 | 00 | 150 | 00 | 01 | — | — | — | 1 |
| 2 | 2333333333 | 1000 | 00 | 1000 | 00 | 00 | 00 | 00 | 00 | 42 | — | — | — | 0 |
| х | х | 2000 | 00 | 2000 | 00 | 150 | 00 | 150 | 00 | х | х | х | х | х |
Що стосується повернення, то, як зазначалося, підприємство має повернути цю суму підприємцю, а в наступному місяці(ях) на неї зменшити ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету за найманих працівників.
2.
Тепер поговоримо про виправлення помилки, якщо така сталася з вини підприємця. У такому разі виходить, що підприємство утримало ПДФО обґрунтовано, оскільки не було надано необхідні копії документів. Крім того, у цій ситуації договір, по суті, укладався не з підприємцем, а з пересічною фізичною особою.Повернути суму ПДФО з бюджету підприємцю в цьому випадку навряд чи вдасться, хіба що в судовому порядку.
Можливо, якщо договір підприємство уклало з підприємцем, а не з фізичною особою, то тут підприємець може розраховувати на лояльність юридичної особи. Залишається шанс домовитися про виправлення помилки, за умови, що підприємець надасть необхідні копії документів (див. вище).
Якщо з підприємством не вдалося домовитися про виправлення помилки, то можна спробувати (хоча шанси дуже малі) повернути цю суму через «підприємницьку» декларацію після закінчення року, відобразивши утриману підприємством суму ПДФО, для того, щоб вона потрапила в залік підприємцю разом зі сплаченими авансами. Щоправда, цей варіант можна спробувати використати лише в тому випадку, якщо підприємець протягом року якийсь період знаходився на загальній системі. Якщо підприємець протягом усього року перебував на єдиному податку, то варіант з «підприємницькою» декларацією для нього є неприйнятним.
Висновки
Підприємець-єдиноподатник, який у межах діяльності, зазначеної у Свідоцтві, виконує роботи або надає послуги за цивільно-правовими договорами юридичним особам, повинен надавати копії документів, що підтверджують його підприємницький статус, для того, щоб з належних йому сум не утримувався податок з доходів.
Якщо підприємець не надав необхідні копії документів, то підприємство повинне буде утримати з нього податок з доходів як з пересічної фізичної особи. Повернути суму ПДФО з бюджету підприємцю навряд чи вдасться, оскільки, виплачуючи винагороду пересічним фізичним особам, підприємство є податковим агентом. Є шанс домовитися про виправлення помилки лише за умови, що договір укладено з суб’єктом підприємництва, а не з пересічною фізичною особою і підприємець надасть необхідні копії документів.
Якщо ж утримання податку з доходів відбулося помилково, коли всі необхідні відомості було надано юридичній особі, то підприємство повинно повернути надміру утриману суму підприємцю та виправити помилку в обчисленні податку з доходів у власному обліку.
