Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

На замітку

Редакція ВД
Власне Діло Березень, 2009/№ 6
Друк
Новини

На замітку

 

Увага! Реєстраційні талони тепер оформляти не обов’язково

 

(Постанова КМУ «Про внесення змін до Правил дорожнього руху» від 11.02.2009 р. № 124, набула чинності 05.03.2009 р.)

 

У зв’язку з набуттям чинності

постановою № 124 у Правилах дорожнього руху з’явилися зміни, які серед іншого стосуються оформлення тимчасових реєстраційних талонів за наявності документа на право користування автомобілем.

На сторінках видання ми нещодавно обговорювали це питання (див. «ВД», 2008, № 23, с. 35). Нагадаємо суть проблеми.

Водії, які не є власниками транспортного засобу і керують ним за довіреністю, договорами оренди, повинні були мати при собі тимчасовий реєстраційний талон. До цього їх зобов’язав

підпункт «б» підпункту 2.1 пункту 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, де зазначалося, що в разі відсутності в автомобілі його власника водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на автомобіль, а крім нього: свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон.

Згідно з

Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, тимчасовий реєстраційний талон оформляється в ДАІ за наявності документа, що підтверджує право користування та (або) розпорядження автомобілем на період дії цього документа .

Якщо звернутися до

Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі — КУпАП), то формально штрафу за відсутність у водія тимчасового реєстраційного талона в переліку санкцій немає. Проте працівники ДАІ застосовували до такого порушення штраф згідно зі статтею 126 КУпАП — від 425 до 850 грн. (від 25 до 50 нмдг) як за відсутність реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування або розпорядження транспортним засобом.

Ми, у свою чергу, вказували на те, що застосування штрафу за цією

статтею спірне.

Тепер після набуття чинності

постановою № 124 формулювання в підпункті «б» підпункту 2.1 пункту 2 Правил дорожнього руху, що нас цікавить, стало таким:

«

2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил — технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, — свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або

реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом...»

Таким чином, тепер, експлуатуючи чужий автомобіль, для підтвердження законності його використання досить мати при собі один з документів або:

— свідоцтво про право спільної власності;

— реєстраційний документ (що посвідчує право керування автомобілем);

інший документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження автомобілем (довіреність, договір оренди тощо).

Отже, водії тепер можуть звертатися в ДАІ за тимчасовим реєстраційним талоном виключно

за бажанням, штраф за статтею 126 КУпАП за його відсутність не застосовуватиметься. Але все одно обійтися без реєстраційного талона можна, лише оформивши документ на право користування автомобілем відповідно до норм Цивільного кодексу України від 07.12.84 р. № 8073-X (довіреність, договір оренди тощо).

Далі поговоримо ще про деякі зміни до

Правил дорожнього руху, унесені постановою № 124.

Зокрема, Кабмін дещо уточнив

порядок проїзду регульованих перехресть на стрілку зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів.

Так, установлено, що

під час руху в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів, водій повинен зайняти крайню праву (ліву) смугу руху та дати дорогу транспортним засобам і пішоходам, що рухаються з інших напрямків.

 

Боротьба з імпортом: плюс 13 % до ввізного мита

 

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв’язку із світовою фінансовою кризою» від 04.02.2009 р. № 923-VI (набув чинності 07.03.2009 р.)

 

Законодавець установив, що в разі досягнення платіжним балансом України

критичного стану ВР України як винятковий захід може застосовувати процедуру запровадження тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита на деякі товари. Відповідні зміни внесено до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.91 р. № 959-XII та до Закону України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III.

Тимчасова процедура запроваджується строком до 6 календарних місяців.

Якщо стан платіжного балансу України, як і раніше, залишається критичним, то КМУ може прийняти рішення про продовження тимчасової процедури, але не більше ніж на наступних 6 місяців.

Важливий момент.

Уперше зазначена процедура буде застосована вже з дня набуття чинності цим Законом, тобто з 07.03.2009 р., строком не менше 6 місяців. Розмір тимчасової цільової надбавки складе 13 % митної вартості імпортованих товарів, що не належать до товарів критичного імпорту. Така тимчасова надбавка справляється додатково до діючих пільгових і повних ставок ввізного мита і вважається ввізним митом.

До

товарів критичного імпорту при цьому не відносяться (за групами чи кодами УКТ ЗЕД): 0202, 0203, 0206-0210, 0504 — 0506, 0509, 0511 (окрім товарної позиції 0511 10 00 00), 0808, 1601—1605, 1701, 1702 (крім патоки крохмальної у товарній позиції 1702 30 99 00), 2204 — 2208, 2701, 4203, 4303, 57, 60 — 65, 6806, 6901, 7201, 7301, 7321, 8401, 8414, 8418, 8501, 8516, 8702, 8703, 8704. Це, зокрема, м’ясо ВРХ морожене, свинина, інші м’ясо і субпродукти, яблука, груші, айва, ковбаси, інші м’ясні продукти та м’ясні консерви, готова або консервована риба, ракоподібні та молюски, цукор, вина виноградні, вермути, інші зброджені напої, етиловий спирт. Відповідно на ці товари зросте плата за ввезення.

З непродовольчого імпорту має на 13 % збільшитися ввізне мито, зокрема, на кам’яне вугілля, предмети одягу і аксесуари зі шкіри, одяг та інші вироби з натурального хутра, килими та інші текстильні покриття для підлоги, трикотажні полотна, одяг, взуття і головні убори, мінеральну вату, цеглу, блоки, плитки та деякі інші керамічні вироби, чавун; опалювальні печі, печі для приготування їжі, повітряні насоси, компресори, холодильники та морозильники, електродвигуни та електрогенератори, електронагрівальні прилади, праски, автобуси, легковий, вантажний та пасажирський транспорт.

Зауважимо також, що в

листі від 26.02.2009 р. № 11/3-15/1643-ЕП ДМСУ зазначає, що ця тимчасова надбавка включається до бази оподаткування ПДВ (ПДВ на неї нараховується). Крім того, надбавка має застосовуватись з урахуванням положень діючих законів України та міждержавних договорів України , що регулюють питання справляння ввізного мита при імпорті товарів на митну територію України (звільнення від сплати ввізного мита, преференції тощо).

Також ДМСУ зазначає, що до внесення змін до

Класифікатора видів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших бюджетних надходжень при відображенні в документах відомостей про нарахування тимчасової цільової надбавки необхідно використовувати такі коди виду платежу:

— «

022» — тимчасова цільова надбавка до ставок ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності;

— «

122» — тимчасова цільова надбавка до ставок ввізного мита на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України громадянами.

 

Допомогу з Фонду «тимчасової непрацездатності» для підприємця, в якого є основне місце роботи, можна отримати лише за основним місцем роботи

 

Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.12.2008 р. № 04-29-2507

 

Цей

лист є відповіддю на таке запитання: якщо жінка-підприємець, крім підприємництва, має основне місце роботи (де знаходиться її трудова книжка), чи може вона звернутися по допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами до Фонду «тимчасової непрацездатності» з тим, щоб отримати допомогу як підприємець, та за основним місцем роботи, щоб отримати допомогу як працівник?

На це запитання представники Фонду відповіли однозначно:

«

якщо особа одночасно займається підприємницькою діяльністю і працює за трудовим договором, вона має право отримати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами за основним місцем роботи, тобто там, де знаходиться її трудова книжка, на підставі листка непрацездатності, виданого в установленому порядку».

Зауважимо, що аналогічну думку вже було висловлено представниками Мінпраці в

листі від 01.11.2006 р. № 682/020/99-06.

Свою позицію представники Фонду обґрунтовують так: допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надаються застрахованим особам за основним місцем роботи та за сумісництвом. Проте провадження підприємницької діяльності не є сумісництвом, тобто підстав отримати допомогу як суміснику у підприємця немає. Звідси висновок: працюючий підприємець може отримати допомогу виключно за основним місцем роботи.

Те, що підприємець не може претендувати на допомогу з Фонду (зокрема йдеться про лікарняний та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами) як сумісник, цілком зрозуміло, і ніхто цього не заперечує. Водночас, на нашу думку, підприємець може претендувати на допомогу з Фонду як за основним місцем роботи, так і як підприємець, адже внески до Фонду працюючий підприємець сплачує і за місцем роботи, і з доходу від підприємницької діяльності (єдиноподатника — 11 % від суми сплаченого єдиного податку). При цьому підприємець є застрахованою особою у Фонді і за місцем роботи (

частина 1 статті 4 та частина 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III; далі — Закон № 2240), і як підприємець (частина 3 статті 6 Закону № 2240).

Водночас не можна не звернути увагу на дуже важливий момент. Як не крути, а схоже, що технічно підприємець усе-таки не зможе отримати «подвійну» допомогу з Фонду. Перешкода — у листку непрацездатності. Річ у тім, що підставою для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (у тому числі й для підприємця) згідно з

частиною 1 статті 51 Закону № 2240 є листок непрацездатності (його оригінал), а за його копією можна отримати допомогу, лише працюючи за сумісництвом (частина 1 статті 51 Закону № 2240). Тому, поза всяким сумнівом, працівники Фонду відмовлять у нарахуванні допомоги на підставі копії лікарняного, завіреної печаткою і підписом керівника з основного місця роботи (по суті, саме на цій підставі і базуються висновки автора листа, що коментується).

Проте зауважимо: навіть якщо виходити з того, що в цьому

листі йдеться про неможливість отримати допомогу підприємцем у двох місцях одночасно, то в жодному разі не можна говорити про те, що у такого підприємця немає права вибору, де саме отримувати допомогу — за місцем роботи чи як підприємець.

Тобто жінка-підприємець має повне право вибору, де отримувати допомогу: за основним місцем роботи або як підприємець.

 

Затверджено порядок державної реєстрації ГМО

 

Постанова КМУ від 18.02.2009 р. № 114 «Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отриманих з їх використанням» (набуває чинності 01.06.2009 р.)

 

Згідно зі

статтею 15 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» від 31.05.2007 р. № 1103-V промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх держреєстрації забороняється. Порядок держреєстрації ГМО повинен був затвердити Кабмін, що він, власне, зараз і зробив.

Порядком

, зокрема встановлено, що держреєстрацію ГМО, а також харчових продуктів, косметичних і лікарських засобів, що містять ГМО або отриманих з їх використанням, проводить Міністерство охорони здоров’я (далі — МОЗ).

Для держреєстрації зазначеної продукції до МОЗ

необхідно подати відповідну заяву, до якої додаються документи:

висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а в разі, якщо продукція містить ГМО або їх частини, здатні до самовідтворення чи передачі спадкових чинників, — також державної екологічної експертизи;

відомості про результати експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на лікарський засіб та контролю за його якістю.

Строк розгляду документів

, поданих для держреєстрації, не може перевищувати 120 днів з дати їх надходження.

Держреєстрація проводиться

безоплатно на 5-річний строк шляхом унесення продукції до відповідного Держреєстру.

Інформація, що міститься в Держреєстрі, розміщуватиметься на офіційному веб-сайті МОЗ, систематично публікуватися у ЗМІ і

безоплатно надаватиметься на запит юридичних і фізичних осіб.

 

Процедура вилучення предмета іпотеки без рішення суду може застосовуватися лише до договорів, укладених після 14.01.2009 р.

 

Наприкінці минулого року, точніше 23.12.2008 р., з’явилося роз’яснення Мін’юсту для громадян щодо примусового стягнення майна, яке є предметом іпотеки, в якому зазначалося, що

примусове стягнення предмета іпотеки (або застави) можливе лише на підставі рішення суду.

Далі, 17.02.2009 р. прес-служба Мін’юсту повідомила про відкликання зазначеного роз’яснення. Підставою для цього стало

набуття чинності з 14.01.2009 р. Законом України «Про попередження впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 р. № 800-VI, яким було внесено зміни до Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV. Зокрема, згідно зі змінами застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, прирівняне за своїми правовими наслідками до окремого договору між іпотекодавцем (позичальником) та іпотекодержателем (кредитором) про задоволення вимог останнього (стаття 36 Закону України «Про іпотеку»).

Тобто внесені зміни фактично

дозволяють банкам (іпотекодержателям) вилучати у позичальників (іпотекодавців) заставне майно (у тому числі квартири) при невиконанні умов іпотечного договору без рішення суду.

Питання надзвичайно актуальне, тому у зв’язку з численними запитаннями фізичних і юридичних осіб з приводу порядку застосування нових змін, унесених до

Закону «Про іпотеку», 18.02.2009 р. Мін’юст на своєму сайті (http://www.minjust.gov.ua) розмістив ще одне роз’яснення. У ньому він звертає увагу на те, що зазначені зміни можуть застосовуватися лише до іпотечних договорів, укладених після 14.01.2009 р. — дати набуття чинності Законом України «Про попередження впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі