Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Як правильно заповнити платіжки

Редакція ВД
Власне Діло Березень, 2009/№ 6
Друк
Стаття

Як правильно заповнити платіжки

 

Сьогодні ми розповімо про те, як провести платіж через банк за допомогою платіжного доручення: які реквізити заповнювати, як правильно це зробити, а також коли подати платіжне доручення для того, щоб платіж надійшов отримувачу вчасно.

Отож почнемо.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про платіжні системи

— Закон України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Закон № 249

— Закон України «Про попередження і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом» від 28.11.2002 р. № 249-IV.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Указ № 227/95

— Указ Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р. № 227/95.

Інструкція № 22

— Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1.

Положення № 137

— Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.2005 р. № 137.

Порядок № 301

— Порядок подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов’язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затверджений наказом ДПАУ від 01.07.2002 р. № 301.

Порядок № 71

— Порядок заповнення розрахункових документів у разі сплати платежів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14.09.2004 р. № 71.

Наказ № 604

— наказ Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її впровадження» від 27.12.2001 р. № 604.

Наказ № 260

— наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження класифікації валют і країн світу» від 08.07.2002 р. № 260.

 

Для чого застосовується платіжне доручення?

Платіжне доручення використовують ті підприємці, в яких відкрито поточний рахунок у банку. За допомогою платіжного доручення вони

інформують банк про намір перерахувати певну суму грошових коштів зі свого рахунка на рахунок конкретного отримувача, наприклад:

— фізичній особі (як зарплату або виплату винагороди за цивільно-правовим договором);

— іншому суб’єкту господарювання (постачальнику-підприємцю, підприємству, банку тощо);

— бюджету або фонду.

 

Як подати платіжне доручення до банку?

Існує декілька способів подання платіжних доручень:

1) заповнити

паперовий бланк платіжного доручення (уручну або на друкарському пристрої) і особисто віднести до банку ;

2) заповнити бланк платіжного доручення

на комп’ютері та надіслати його до банку по e-mail (не виходячи з офісу). Це забезпечується завдяки електронній системі «клієнт-банк». Але й тут є обмеження — прив’язка підприємця до робочого місця (оскільки поставити на платіжці електронний підпис і відправити її до банку можна лише з того комп’ютера, на якому встановлено систему «клієнт-банк»);

3) здійснити платіж за допомогою системи

інтернет-банкінг. Ця система дозволяє, перебуваючи в будь-якому місці, стежити за станом поточного рахунка, а також здійснювати платежі. Доступ до рахунка забезпечується за допомогою інтернет-браузера (а електронні цифрові підписи можна зберігати на будь-якому зовнішньому носієві).

Крім того, інформацію про надходження або витрачання коштів за поточним рахунком можна отримувати на мобільний телефон у вигляді текстових повідомлень, заздалегідь уклавши з банком відповідний договір.

Коли краще подавати платіжне доручення до банку?

У принципі, якщо лишається трохи часу до закінчення граничного строку платежу, платіжне доручення краще подавати в другій половині дня. Документи, що надійшли в цей період, банк виконує не відразу, тому в разі виявлення помилки платіжку можна буде анулювати і надіслати нову.

Якщо ж підприємець здійснює платіж

в останній день, то платіжку важливо подати в першій половині дня, оскільки:

— платіж виконується відразу (у день отримання банком платіжного доручення) за умови, якщо платіжка надійшла

до закінчення операційного часу банку (як правило, до 14:00 — 15:00, але в кожному банку по-різному) — пункт 8.2 Закону про платіжні системи. Звичайно, деякі банки йдуть на поступки клієнтам і виконують у день надходження навіть ті платіжки, які отримані після операційного часу (але до закінчення банківського робочого дня). Проте, по-перше, банки беруть за це додаткову плату, а по-друге, виконувати такі платіжки вони не зобов’язані, тому в умовах кризи можуть вчинити формально і відмовитися. Як наслідок у підприємця виникне борг і штраф;

— у договорі на відкриття поточного рахунка банк міг передбачити виконання платіжних доручень не відразу, а протягом певного часу (1 — 3 дні) —

абзац 2 пункту 8.2 Закону про платіжні системи. Тому, якщо в банку виникнуть фінансові труднощі, платіж підприємця на цей час може «зависнути» (потрібно уважно читати договір).

До речі,

виписане платіжне доручення можна подати до банку (тобто воно дійсне) впродовж 10 календарних днів з дати його складання, при цьому день складання не враховується (пункт 3.5 Інструкції № 22) довідка 1.

 

Які вимоги до оформлення платіжного доручення в паперовому вигляді?

Запитання

Відповідь

Де взяти паперовий бланк платіжного
доручення?

Платіжне доручення підприємець може набрати і роздрукувати самостійно на аркуші формату А4. Головне, щоб на ньому розміщувалися всі елементи так, як це показано в зразку платіжного доручення з Інструкції № 22 (див. на с. 18 приклад
заповнення платіжного доручення)

Якою мовою потрібно заповнювати платіжне доручення?

Як і всі документи, платіжне доручення заповнюється українською мовою (пункт 2.2 Інструкції № 22)

У разі частого формування платіжних доручень можна замість підпису підприємця ставити на них факсиміле?

Факсиміле, тобто відтворення підпису за допомогою штампа або інших засобів, на платіжному дорученні неприпустиме (пункт 2.8 Інструкції № 22)

Скільки примірників платіжного доручення потрібно складати?

При складанні платіжного доручення формується така кількість примірників, яка необхідна для всіх учасників безготівкових розрахунків, але не менше двох (пункт 2.6 Інструкції № 22)

 

Які вимоги до заповнення реквізитів платіжного доручення?

Основні вимоги до заповнення кожного реквізиту платіжного доручення наведено в

додатку 8 до Інструкції № 22 (зверніть увагу, що кожен реквізит має свій унікальний номер, тому зорієнтуватися з розташуванням конкретного поля досить просто).

 

Заповнення реквізитів платіжного доручення


поля

Назва реквізиту

Вимоги щодо заповнення реквізиту

1

2

3

1

Назва документа

Зазначається назва — «Платіжне доручення»

2

Код розрахункового документа

Код платіжного доручення завжди однаковий і не змінюється — 0410001.
Це номер форми платіжного доручення, який установлюється Держстандартом України

3

Зазначається порядковий номер платіжного доручення, який може містити як цифри, так і літери. Особливих вимог до нумерації платіжних доручень немає, але за логікою вона має бути крізною і починатися з нового року. У принципі деякі банки (наприклад, Укрексімбанк) не заперечують, якщо це поле залишиться порожнім — у такому разі банк присвоїть номер платіжці самостійно

4

Дата складання

Зазначається дата формування платіжного доручення: число, місяць і рік цифрами у форматі:
— ДД/ММ/РРРР;
— або число — цифрами ДД, місяць — словом, рік — цифрами РРРР

5

Дата валютування

Це поле заповнювати необов’язково (пункт 2.5 Інструкції № 22). Якщо воно залишилося порожнім, це означає, що платіжне доручення слід виконати відразу після його надходження до банку.
Якщо ж підприємець бажає перерахувати гроші не відразу, а на певну дату (але не пізніше ніж через 10 календарних днів після складання платіжного доручення), така дата наводиться в цьому реквізиті. Починаючи з дати валютування сума, зазначена в платіжному дорученні, переходить у власність отримувача. До дати валютування платіжне доручення ще можна відкликати, після — вже ні.
Якщо в реквізиті «Дата валютування» стоятиме поточний день, але платіжка надійде до банку після операційного часу, вона буде відхилена банком (або виконана лише наступного дня).
При формуванні електронних платіжок слід мати на увазі, що цей реквізит розміщується в полі «Допоміжні реквізити»

6

Сума словами

Записується сума, зазначена в платіжному дорученні:

— гривні словами з великої букви і зазначається слово «гривень»,
«гривні» або «грн.»;
— копійки цифрами та слово «копійка», «копійки», «копійок» або «коп.».
Якщо сума складається лише з копійок, то перед її зазначенням обов’язково потрібно написати «Нуль гривень».
Якщо сума починається з тисячі, зазначається «Одна тисяча... гривень».
Якщо сума платежу виражена в цілих гривнях, то зазначається «00 копійок»
або «00 коп.»

7

Сума

Зазначається сума цифрами. Між гривнями і копійками ставиться кома («,»). Копійки позначаються двома знаками. Якщо в платіжному дорученні сума виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00».
Сума цифрами має відповідати сумі словами

8

Код платника

Зазначається ідентифікаційний номер самого підприємця (платника) —
10 цифр. Якщо ідентифікаційний номер не присвоєно, то записується дев’ять нулів («000000000»)

9

Платник

Уносяться свої П. І. Б. так, як вони були зазначені в картці зі зразками підписів і печатки при відкритті поточного рахунка в банку

10

Рахунок платника

Вписується номер свого поточного рахунка

11

Банк платника

Записується назва і місцезнаходження (населений пункт) банку (філії, відділення), в якому відкрито поточний рахунок підприємця.
При формуванні платіжного доручення на комп’ютері допускається скорочення назви за умови, що можна буде однозначно ідентифікувати банк (філію, відділення)

12

Код банку платника

Код свого банку, тобто банку, зазначеного в полі 11 (у договорі банківського рахунка і в інших документах цей код, як правило, називається абревіатурою МФО або МФО ГУДКУ)

13

Банк отримувача

Записується назва та місцезнаходження (населений пункт) банку (філії, відділення), в якому відкрито поточний рахунок особи (органу), що отримує від підприємця платіж.
При формуванні платіжного доручення на комп’ютері допускається скорочення назви за умови, що можна буде однозначно ідентифікувати банк (філію, відділення)

14

Код банку отримувача

Код банку отримувача, тобто банку, зазначеного в полі 13 (у документах цей код називається абревіатурою МФО або МФО ГУДКУ)

15

Отримувач

Уноситься назва отримувача так, як вона була заявлена отримувачем у його банку в картці зі зразками підписів і печатки, або його скорочена назва, зазначена в установчих документах.
Якщо отримувач — це орган державного казначейства (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то це поле може додатково містити номер рахунка такого клієнта в цьому органі державного казначейства (фінансовій установі) та його ідентифікаційний код (номер) (за наявності)

16

Код отримувача

Припустимими є такі варіанти заповнення коду отримувача:
1) для отримувача — юридичної особи:
— код з 8 цифр за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (ЄДРПОУ);
— код з 9 цифр за Тимчасовим реєстром ДПА (ТРДПАУ);
— код «000000000» як ознака того, що отримувачу код не присвоєно;
2) для отримувача — фізичної особи:
— код з 10 цифр за Державним реєстром фізичних осіб (ДРФО);
— код з 9 цифр за Тимчасовим реєстром ДПА (ТРДПАУ);
— код «000000000» як ознака того, що отримувачу код не присвоєно;
— код «99999» як ознака того, що код отримувача не відомий платнику.
Якщо ідентифікаційний код нерезиденту не присвоюється, то в цьому полі проставляються дев’ять нулів («000000000»)

17

Рахунок
отримувача

Зазначається номер поточного рахунка отримувача коштів.
Якщо отримувач — це орган державного казначейства (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то зазначається номер рахунка цього органу державного казначейства (фінансової установи)

18

Код країни нерезидента

Якщо сторони платежу — резиденти, нічого зазначати не потрібно.
Якщо отримувач платежу — нерезидент, проставляється символ «О» і тризначний код країни отримувача (коди всіх країн затверджено наказом № 260
див. с. 37 цього номера).
При формуванні електронних платіжок слід урахувати, що цей реквізит міститься в полі «Допоміжні реквізити»

19

 

Призначення
платежу

 

До заповнення цього реквізиту слід підійти з максимальною відповідальністю, оскільки з нього податківці судять про те, чи можна віднести такі платежі до складу витрат підприємця, чи ні. У заповненні реквізиту «Призначення платежу» є деякі нюанси:
1) зазначаються:
підстава (мета) платежу (наприклад, «штраф за адміністративне правопорушення», «оплата за електроенергію», «оплата за водопостачання» тощо);
документи, згідно з якими здійснюється оплата (номери і дати договорів, рахунків, квитанцій, протоколів тощо). У разі відсутності в документа номера потрібно зазначити «б/н» (без номера);
— період, за який здійснюється оплата (зазначається у разі необхідності, наприклад, при оплаті послуг зв’язку);
— прізвище та ініціали платника — власника рахунка (зазначається, якщо оплата здійснюється з карткового рахунка — КПК);

— інша необхідна інформація (на розсуд платника або за домовленістю платника та отримувача коштів);
2) при заповненні платіжки на перерахування зарплати працівникам зазначаються дата виплати заробітної плати, форма її видачі (перерахування на рахунок працівника) і період, за який здійснюється виплата. Тут же зазначається, що податки і соцвнески до державних цільових фондів, утриманих із зарплати і нарахованих на неї, перераховуються повністю або пропорційно сумі виплаченої зарплати (якщо коштів на рахунку для повного перерахування недостатньо);
3) у зв’язку з уведенням додатка 5 до ПДВ-декларації НБУ вимагає при оплаті клієнтом послуг, отриманих від банку і оподатковуваних ПДВ, зазначити в цьому реквізиті свій ідентифікаційний код і номер ПДВ-свідоцтва (листи Головного Управління НБУ в м. Києві та Київській області від 21.05.2008 р. № 10-207/10242, від 15.07.2008 р. № 10-207/13459). В інших випадках номер свого ПДВ-свідоцтва та ідентифікаційного коду в цьому реквізиті зазначати не потрібно;
4) часто банки наполягають на тому, щоб у цьому реквізиті платники зазначали загальну суму платежу, виділяючи окремо ПДВ. Отже, тепер це робити зовсім необов’язково (наявність або відсутність у платіжному дорученні фрази
«у тому числі ПДВ…» або «без ПДВ» жодним чином не впливає на податковий кредит платника, для отримання якого достатньо мати лише належним чином оформлену податкову накладну). До речі, НБУ з цим теж погоджується — лист від 19.09.2007 р. № 25-113/1774-9575 (див. на с. 21), такої ж думки дотримуються і працівники ДПАУ. Водночас при небажанні конфліктувати з банком можна додатково зазначити і ПДВ, це не заборонено;
5) відповідальність за дані, зазначені в цьому реквізиті, несе платник;
6) у платіжках на перерахування податків до бюджету і внесків до фондів є свої особливості заповнення цього реквізиту, які розглянемо нижче (див. запитання: «Які особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» в платіжних дорученнях на сплату штрафів і податків до бюджету?», «Як заповнити реквізит «Призначення платежу» у платіжних дорученнях на перерахування внесків до ПФ та інших соцстрахівських фондів («непрацездатності», «нещасного випадку», «безробіття»)?»)

40

М. П.

Якщо в підприємця є печатка і вона була зазначена в картці зі зразками підписів і печатки при відкритті поточного рахунка, її відбиток ставиться на цьому реквізиті. Якщо печатки немає, цей реквізит не заповнюється

41

Підписи платника

Ставиться підпис (підписи) тих осіб, які мають право розпоряджатися рахунком підприємця (тобто самого підприємця або іншої особи, в якої є доручення). Причому підписи мають чітко відповідати зразкам, проставленим у картці зі зразками підписів і печатки

50

Дата надходження

Заповнюється працівником банку

51

Дата виконання

Заповнюється працівником банку

 

Як заповнити реквізит «Призначення платежу» при оформленні платіжних доручень для оплати товарів і послуг?

Зміст цього реквізиту суворо не регламентований. Головне, щоб у ньому було зазначено всю необхідну інформацію про платіж, додатково можна зазначити дані про платника. Наведемо декілька прикладів.

 

Вид платежу

Що зазначати в реквізиті «Призначення платежу»

Приклад (обов’язково заповнюється українською мовою)

Оплата навчання працівника у ВНЗ

— період, за який здійснюється оплата;
— прізвище та ініціали студента;
— факультет і курс;
— номер спеціальності та номер студентського квитка;
— номер рахунка про оплату і його дату (у деяких банках додатково — слова «без ПДВ»);
— вказівку «приватний підприємець» (ПП), а також прізвище та ініціали підприємця-платника

«Оплата за навчання 01.09.2009 р. — 07.02.2010 р. за Литовченко І. М., МЕО, курс 2, спец. 6108, студ. квиток 35007 згідно з рахунком від 17.04.2009 р. № 099011 без ПДВ. Платник ПП Скубченко О. В.»

Оплата товарів

— найменування товару, за який здійснюється оплата;
— кількість оплачуваного товару;
— номер і дату рахунка (рахунка-фактури);
— за бажанням банку виділити окремо суму ПДВ
(«у тому числі ПДВ... грн.»);
— вказівку «приватний підприємець» (ПП), а також прізвище та ініціали підприємця-платника

«Сплата за телефони Sаmsung С170 (5 шт.) згідно з рахунком-фактурою № ТВ-000359 від 03.03.2009 р., у т. ч. ПДВ 82,50 грн. Платник ПП
Рибалка Н. І.»

Оплата послуг зв’язку

— за які саме послуги здійснюється оплата;
— період, за який здійснюється оплата (зазначається на квитанції у вигляді цифрового коду);
— номер і дату рахунка або договору;
— за бажанням банку виділяється окремо сума ПДВ («у тому числі ПДВ... грн.»);
— вказівку «приватний підприємець» (ПП), а також прізвище та ініціали і поштову адресу офісу підприємця-платника

«Сплата за послуги зв’язку згідно з рахунком від 02.03.2009 р. № О/Р 2311680054, КС 65, Період 3939 за січень 2009 року, тел. 7352836, 61157 Ак. Богомольця 19, у т. ч. ПДВ 15,06 грн. Платник ПП Сомов Р. О.»

Оплата за електроенергію

— підставу («сплата за електроенергію»);
— період, за який здійснюється оплата;
— номер ЖЕКу;
— особовий рахунок: О/р 000000;
— показники лічильника;
— вказівку «приватний підприємець» (ПП), а також прізвище та ініціали й адресу офісу підприємця-платника

«Сплата за електроенергію за лютий 2009 року згідно з рахунком від 01.03.2009 р. № О-Р 006370-861-23. ЖЕК № 150. Спожито
820 кВтг = 61112 - 61932 (61157 Харків, Кривомазова 34/1. Платник ПП Грач Н. І.), у т. ч. ПДВ — 63,38 грн.»

 

Які особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» в платіжних дорученнях на сплату штрафів і податків до бюджету?

При сплаті податків і штрафів заповнення реквізиту «

Призначення платежу» чітко визначено Порядком № 301. Відповідно до цього документа цей реквізит складається з семи позицій, кожна з яких відокремлюється знаком «;». Отже, схематично заповнення цього реквізиту матиме такий вигляд:

img 1

 

Позиція

Що зазначати

1

2

[1]

Завжди один і той самий знак — «(ознака платежу до бюджету)

[2]

Тризначний код виду платежу, а саме:
«101» — сплата суми податкового зобов’язання (штрафної санкції) або податкового боргу;
«106» — сплата пені;
«109» — погашення податкового векселя;
«116» — сплата процентів за користування податковим кредитом;
«121» — сплата адміністративного штрафу;
«125» — авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів

[3]

Якщо підприємець здійснює платіж за себе (від своєї особи), ставиться пропуск; якщо ж платіж здійснюється за когось, зазначається ідентифікаційний код (номер) третьої особи:
а) юридичної особи — код за ЄДРПОУ (8 цифр або якщо менше 8 цифр, то доповнюється зліва нулями до 8 цифр) або код за ТРДПА (9 цифр);
б) фізичної особи — код за ДРФО (10 цифр)

[4]

Уноситься пояснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі (крім оплати оренди держмайна).
Кількість знаків обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного платіжного доручення, при цьому використовувати символ «;» у пояснювальному тексті неприпустимо.
У разі оплати оренди держмайна зазначається така інформація, що розділяється знаком «*»:
Код доходів держбюджету* код за ЄДРПОУ орендодавця* ідентифікаційний номер підприємця-орендатора* номер договору оренди* дата укладення договору оренди (дд/мм/рррр)* код
за ЄДРПОУ органу приватизації* вид орендної плати (1 — орендна плата, 2 — пеня, 3 — авансовий платіж, завдаток). Пропускати будь-що із зазначеної інформації не можна

[5]

Підприємець не заповнює (тобто не ставить нічого, навіть розділового знака «;», якщо поле [7] теж залишається порожнім; щоправда, деякі банки наполягають на тому, щоб розділові знаки «;» зазначалися)

[6]

[7]

Резервне поле. Як правило, не заповнюється, крім окремих випадків, коли розрахунки здійснюються за рішенням КМУ або при погашенні податкового векселя (зазначається номер такого векселя)

 

Наведемо декілька прикладів заповнення реквізиту «Призначення платежу» при здійсненні платежів до бюджету (нагадаємо, що назва платежу і пояснювальна інформація може наводитися в довільній формі, тому зразок не чіткий, а орієнтовний).

 

Платіж

Зразок реквізиту «Призначення платежу» (допускається скорочення)

ПДВ — податкове зобов’язання, борг або штраф за ним

*;101; ;ПДВ за лютий 2009 року перераховано повністю Строк сплати не пізніше 20.03.2009 р.

Єдиний податок

*;101; ;Єдиний податок за березень Перераховано повністю Строк сплати не пізніше 20.02.2009 р.

Податок з доходів фізичних осіб («за себе»)

*;101; ; Податок з доходів фізосіб з підприємницького доходу за I квартал 2009 року (авансовий платіж) Перераховано повністю Строк сплати до 15.03.2009 р.

Податок з доходів фізичних осіб (за найманих працівників)

*;101; ;Податок з доходів найманих працівників із заробітної плати за першу половину лютого 2009 року.

Штраф у ДАІ

*;121; ;Адміністративний штраф у ДАІ згідно з протоколом № 13/А-71 від 12.02.2009 р.

 

Як заповнити реквізит «Призначення платежу» у платіжних дорученнях на перерахування внесків до ПФ та інших соцстрахівських фондів («непрацездатності», «нещасного випадку», «безробіття»)?

У нормативно-правових актах питання заповнення платіжних доручень на перерахування внесків до ПФ та інших соцстрахівських фондів (крім Фонду «нещасного випадку») не висвітлено. Так склалося, що в кожному з цих фондів існує власний порядок обліку надходжень, тому заповнення реквізиту «Призначення платежу» має низку особливостей.

 

Реквізит «Призначення платежу» в платіжному дорученні на перерахування внесків
до ПФ та інших фондів обов’язкового соціального страхування

Фонди

Як заповнити реквізит «Призначення платежу»

Зразок (допускаються скорочення)

1

2

3

Пенсійний фонд (ПФ)

img 2


1 — знак «*»;
2 — пропуск (або ідентифікаційний код підприємця за ДРФО);
3 — код бюджетної класифікації платежів: 50020100 — «нарахування» на зарплату найманих працівників (33,2 %) і внески підприємця «за себе», а також 50020200 — «утримання» із зарплати найманих працівників (2 %) (наказ № 604);
4 — пояснення про перерахування внесків із зазначенням ставки, періоду нарахування, реєстраційного номера підприємця в ПФ, інформації про повне (або часткове) перерахування і про дату сплати внесків;
5 — не заповнюється;
6 — не заповнюється

*; ;50020100; Перераховано до ПФУ (33,2 %) із заробітної плати за першу половину лютого 2009 року Рег. № 02-2305 Перераховано повністю Дата виплати 25.02.2009 р; ;

*; ;50020200; Перераховано до ПФУ (2 %) із заробітної плати за лютий 2009 року Рег. № 02-2305 Перераховано повністю Дата сплати 20.03.2009 р; ;

Фонд «тимчасової непрацездатності» (ФССТВП)

img 3


1 — знак «*»;
2 — пропуск;
3 — код бюджетної класифікації платежів: 50030100 (наказ № 604);
4 — пояснення про перерахування внесків із зазначенням періоду нарахування, реєстраційного номера підприємця у ФССТВП, ставки «нарахувань» (1,4 %) і суми за нею та ставки «утримань» (0,5 %) і суми за нею, інформації про повне (або часткове) перерахування і про дату сплати внесків

*; ;50030100; Страхові внески до ФССТВП від ФОП за першу половину лютого 2009 року Рег. № 610020002305 1,4 % — 3000,00 0,5 % — 1000,00 Перераховано повністю Дата виплати 25.02.2009 р.

Фонд «безробіття» (Центр зайнятості — ЦЗ)

img 4


1 — знак «8»;
2 — ідентифікаційний код підприємця (за ДРФО);
3 — код бюджетної класифікації платежів: 50040200 (наказ № 604);
4 — код платежу (01 — сплата страхових внесків
за найманих працівників);
5 — пояснення про перерахування внесків із зазначенням ставки (1,6 % або 0,6 %), періоду нарахування, реєстраційного номера підприємця в ЦЗ, інформації про повне (або часткове) перерахування і про дату сплати внесків

8; 2503614520; 50040200;01; Перераховано внесків безроб. (1,6 %) із заробітної плати за першу половину лютого 2009 року Рег. № 3-0235 Перераховано повністю Дата виплати 25.02.2009 р.

Фонд «нещасного випадку» (ФССНВУ)

img 5


1 — знак «*»;
2 — ідентифікаційний код підприємця (за ДРФО);
3 — реєстраційний номер підприємця у ФССНВУ;
4 — код бюджетної класифікації платежів: 50060000 (наказ № 604);
5 — код призначення платежу:

*; 4269530236; 2155236; 50060000; 01 = 1000,00; Відрахування до ФССНВУ (1,1 %) із заробітної плати за першу половину лютого 2009 року Перераховано повністю Дата виплати 25.02.2009 р.

 

01 — страхові внески;
02 — добровільні внески;
03 — пеня;
04 — фінансовий штраф;
05 — адміністративний штраф;
06 — капіталізовані платежі;
07 — інші;
08 — донарахована сума страхових внесків;
09 — недоїмка;
10 — не прийняті до заліку витрати (пункт 4 Порядку № 71).
Потім розділовий знак «=» і сума, перерахована за цим кодом.
Якщо одним платіжним дорученням здійснюється оплата за декількома кодами відразу, вони зазначаються через знак «;» послідовно: код = сума; код = сума;.;
6 — пояснення про перерахування внесків із зазначенням ставки внесків, періоду нарахування, інформації про повне (або часткове) перерахування і про дату сплати внесків

 

Примітка: деякі банки вимагають дещо видозмінити реквізит «Призначення платежу», але в цілому порядок його заповнення залишається практично таким самим, як описано.

 

Наведемо зразок заповненого платіжного доручення на перерахування внесків до ФССНВУ. Припустимо, відомо:

 

Реквізити

Підприємець

Отримувач

Назва

Рудько П. А.

ВВД ФСНВУ Дзержинського району м. Харкова

Код ЄДРПОУ

2653169002

25751291

Банк

Харківська обласна філія
АКБ «УКРСОЦБАНК» у м. Харків

ГУДКУ у Харківській області

Код банку (МФО)

351016

851011

Номер рахунка

26000211189325

37177400900003

Примітка: реквізити для сплати внесків до відповідного Фонду можна дізнатися у своєму відділенні Фонду на дошці оголошень.

 

Тоді платіжне доручення на сплату внесків до Фонду «нещасного випадку» матиме вигляд, як на с. 18.

 

img 6

 

На яку максимальну (або мінімальну) суму можна складати платіжне доручення?

Обмежень

щодо максимальної/мінімальної суми, що зазначається клієнтом у платіжному дорученні, немає, крім випадків, передбачених законодавством довідка 2.

Отже, у платіжному дорученні можна зазначати як яку завгодно малу, так і розумно велику суму. Але не слід забувати про те, що банк виконує платіжне доручення

в межах тієї суми, яка знаходиться на поточному рахунку клієнта на початок операційного дня (пункт 2.25 Інструкції № 22).

ПРИКЛАД

Якщо на початок дня на рахунку підприємця значиться 20000 грн., а протягом дня надійшло ще 10000 грн., платіжних доручень цього дня можна виписати не більше, ніж на загальну суму 20000 грн.

Щоправда,

в договорі банківського рахунка може бути застережена можливість додатково врахувати ті суми, які надійшли на рахунок протягом дня. У такому разі в розпорядженні підприємця виявиться більше коштів (у наведеному прикладі можна виписати платіжних доручень на загальну суму 30000 грн.).

Крім того, деякі банки пропонують клієнтам короткострокові кредити для поточних платежів — овердрафт довідка 3. У разі укладення договору на користування овердрафтом

клієнт може здійснити платіж на будь-яку суму, незалежно від залишку коштів на рахунку, але, зрозуміло, не більш ніж максимальна сума овердрафту . Інакше кажучи, якщо власних грошей у клієнта не вистачає, банк проплатить суму, якої бракує, за рахунок власних коштів, а при найближчому надходженні грошей на рахунок клієнта спише її.

 

Що робити, коли підприємець помилився в реквізитах і перерахував грошові кошти помилково не тому отримувачу?

Вина за неправильне заповнення платіжного доручення повністю лежить на тій особі, яка склала і подала до банку це платіжне доручення —

пункт 2.3 Інструкції № 22. Тому в цьому разі вимагати чого-небудь від банку немає підстав (тут не розглядається той випадок, коли гроші були помилково списані з рахунка з вини банку — в такому разі банк сам зобов’язаний повернути ці кошти на рахунок і відшкодувати збитки — стаття 1073 ЦКУ).

Водночас особа, яка отримала гроші помилково, не є їх законним власником. Отже, відповідно до

статті 1212 ЦКУ вона зобов’язана повернути безпідставно отримані кошти на рахунок платника, що помилився. Причому повернення має відбутися протягом 5 днів, інакше на керівника і головного бухгалтера буде накладено штраф у сумі 24 грн. (стаття 6 Указу № 227/95).

Зауважимо, що особа, яка отримала гроші, може не звернути на них увагу. Тому

краще відразу після виявлення помилки надіслати їй письмове повідомлення про помилково перераховані суми з проханням повернути їх.

Що робити, якщо в платіжці припустилися помилки стосовно суми (сума більша, ніж потрібно)?

Якщо платіж ще не пройшов, клієнт має право відкликати

платіжне доручення, але лише в повній сумі (пункт 2.29 Інструкції № 22). Причому в кожному конкретному банку встановлюються власні правила такого відкликання (при використанні системи «клієнт-банк» можна оперативніше отримати інформацію про невиконані платежі і відкликати платіжку).

У тому разі, коли

платіж уже здійснено , всю відповідальність за помилку несе особа, яка здійснила платіж. Водночас отримувач платежу зобов’язаний повернути надміру отриману суму протягом 5 днів з дня її отримання, оскільки не має права на ці кошти (див. вище).

 

Якщо в платіжці допущено помилку у призначенні платежу (зазначено не той номер договору) і платіж уже пройшов (банк його виконав), як можна це виправити?

На практиці деякі банки надають клієнтам платну послугу, пов’язану з уточненням призначення платежу

(вартість варіюється від 3 грн. до 40 дол. США). Тобто клієнт пише до банку заяву (лист) приблизно такого змісту: «ПП Авраменко А. Н. просить внести зміни до реквізиту «Призначення платежу» в платіжному документі № 112 від 05.02.2009 р. на суму 600,00 грн., у т. ч. ПДВ — 100 грн.; зазначене: «оплата від ПП Авраменко А. Н. за телефони Sаmsung С170 (5 шт.) відповідно до договору № 1/117 від 23.01.2009 р.» замінити на «оплата від ПП Авраменко А. Н. за телефони Sаmsung С170 (5 шт.) відповідно до договору № 1/95 від 21.01.2009 р.».

На підставі такої заяви банк повідомляє про зміну призначення платежу банк отримувача, а своєму клієнту видає письмове підтвердження про змінене призначення платежу (зі штампом, датою і підписом).

Хоча зазначена процедура для платників зручна, не всі банки так діють, оскільки насправді їм цього робити не можна.

Річ у тім, що Інструкція № 22:

1) дозволяє банкам виправляти деякі реквізити в платіжному дорученні, але не реквізит «Призначення платежу» (

підпункти 2.9 та 2.26 Інструкції № 22);

2) всю відповідальність за неправильне заповнення платіжного доручення покладає на особу, що його склала, тобто на самого платника (

пункт 2.3 Інструкції № 22).

Тому в разі виявлення помилки в реквізиті «Призначення платежу» звертатися до банку не обов’язково (

пункт 1.24 Інструкції № 22, лист НБУ від 26.09.2005 р. № 25-113/1506-9580). Достатньо двом сторонам: платникові коштів та їх отримувачу підписати документ про досягнення домовленості щодо зміни призначення платежу.

 

У день отримання з поточного рахунка готівки для виплати зарплати було сформовано і подано до банку платіжку на сплату внесків до ПФ. Проте в коді отримувача (ПФ) було допущено помилку, внаслідок чого платіж через 2 дні повернувся на рахунок підприємця. У день повернення коштів було сформовано нове платіжне доручення (правильне) і внески перераховано до ПФ, причому 20 календарних днів після закінчення звітного місяця ще не пройшло. Чи застосують до підприємця штраф?

Штраф застосувати можуть (якщо податківці при перевірці виявлять порушення), але не до всієї суми внесків.

Так, «

нарахування», дійсно, необхідно було перерахувати до ПФ у день виплати зарплати (авансові платежі за страховими внесками до ПФ). У разі ж невчасної сплати авансових платежів на страхувальника накладається штраф у сумі 50 % несвоєчасно сплачених авансових сум (підпункти 5.1.5 і 9.3.7 Інструкції № 21-1).

А ось «утримання» (2 % із зарплати) можна в день виплати зарплати не перераховувати. Граничний строк їх сплати — 20-й календарний день після закінчення звітного місяця. Отже,

за «утриманнями» штрафу не буде.

До речі, адміністративний штраф за порушення строків сплати внесків до ПФ (

стаття 1651 КУпАП) на підприємця навряд чи накладуть, оскільки цей штраф застосовується лише до посадових осіб (як відомо, фізособи-підприємці такими не є).

 

Підприємець подав платіжне доручення на сплату ПДФО вчасно (без запізнення), але з вини банку платіж не було перераховано вчасно. Податківці вимагають знову сплатити ПДФО та ще й штраф. Що робити?

Незважаючи на те що ДПАУ намагається всю провину за несплату податків банком покласти на платника податків(

лист ДПАУ від 27.10.2008 р. № 21938/7/24-0117), вимоги її безпідставні.

Платіж вважається ініційованим з моменту прийняття банком платіжного доручення (

пункт 2.14 Інструкції № 22). Отже, підприємець свої зобов’язання перед бюджетом виконав (виконав усе від нього залежне).

А ось банк затримав/не перерахував платіж до бюджету. У такому разі

відповідальність за несплату має нести саме банк, у тому числі сплачувати штрафи і пеню. А платник податків від відповідальності повністю звільняється (підпункт 16.5.1 Закону № 2181, лист Держкомпідприємництва від 29.03.2002 р. № 5-532/1815, Ухвала ВАСУ від 06.09.2007 р. у справі № 46/27-А, див. на с. 22 — 23).

 

Чи обов’язково роздруковувати платіжки і ставити на них печатку банку при використанні системи «клієнт-банк»?

Вочевидь, питання це актуальне для підприємців на загальній системі оподаткування, які можуть урахувати у складі витрат лише документально підтверджені витрати. Які ж документи потрібні? Звичайно, у першу чергу  розрахункові, тобто документи про те, що платіж дійсно було здійснено.

При цьому, якщо платіжне доручення було складено і надіслано до банку в електронній формі, роздруковувати його на папері і везти до банку, щоб поставити печатку, немає сенсу.

На наш погляд, для підтвердження витрат достатньо лише виписки банку, отриманої з банку, з його печаткою (не плутати з випискою, яку можна роздрукувати з «клієнт-банку», — вона не має банківської печатки, тому як підтверджуючий документ не годиться).

Водночас

обережні підприємці можуть підстрахуватися, роздруковуючи і зберігаючи платіжки (а в разі якщо знадобиться платіжка з печаткою, можна поїхати до банку і поставити печатку саме на ній).

 

При здійсненні міжнародних безготівкових розрахунків банк пропонує зазначити в платіжному дорученні один із двох способів платежів: «послідовний» або «з покриттям». Який краще?

Як правило, наші банки використовують «

послідовний» спосіб перерахування платежів. Для того щоб платіж потрапив з нашого банку до банку зарубіжного отримувача, він проходить декілька банків, наприклад:

img 7

Недолік

цього методу полягає в тому, що інколи деякі банки з цього ланцюжка не сплачують комісійну винагороду наступному банку, в результаті комісія утримується з суми платежу, і він приходить отримувачеві не в повному розмірі.

Уникнути таких неприємностей можна за допомогою способу оплати «

з покриттям». Суть його полягає в тому, що український банк повідомляє банк отримувача про платіж, і банк отримувача відразу зараховує своєму клієнту гроші на рахунок. У цей час переказ усе ще проходить через ланцюжок банків у вигляді міжбанківського переказу (безкоштовний для всіх банків) і за деякий час потрапляє до банку отримувача. Недолік цього способу — банк отримувача може виставити клієнту нашого банку комісію за зарахування коштів своєму клієнту. Сума такої комісії наперед невідома. Крім того, не завжди наші банки здатні здійснити платіж «з покриттям».

Таким чином,

зваживши переваги і недоліки, підприємець може визначитися з тим, який спосіб оплати йому більше підходить у кожному конкретному випадку.

 

Висновки

Платіжне доручення заповнюється підприємцем для того, щоб перерахувати гроші зі свого поточного рахунка на рахунок отримувача.

Бланк платіжного доручення можна роздруковувати самостійно, дотримуючись установленої форми, а можна заповнити в електронному вигляді і надіслати до банку електронною поштою через систему «клієнт-банк».

Вимоги до заповнення

платіжних доручень чітко застережено в Інструкції № 22, причому особливу увагу приділено реквізиту «Призначення платежу». Цей реквізит у платіжному дорученні на:

перерахування коштів постачальникам, підрядникам та іншим контрагентам заповнюється на розсуд підприємця так, щоб давати повне уявлення про платіж;

— сплату податків, штрафів та інших платежів

до бюджету заповнюється з урахуванням вимог Порядку № 301 — із застосуванням особливого кодування;

— сплату внесків

до ПФ та інших соцстрахівських фондів («непрацездатності», «безробіття», «нещасного випадку») — на підставі діючого в цих фондах порядку обліку надходжень — теж є декілька специфічних вимог.

Після того як

платіж здійснено, змінити реквізит «Призначення платежу» навряд чи вдасться (хіба що доведеться домовлятися з отримувачем коштів), тому потрібно уважно стежити за правильністю його заповнення.

Реквізити розрахункових рахунків і код отримувача та відправника теж потрібно ретельно перевіряти, щоб уникнути перерахування грошей неналежному отримувачу та затримки з оплатою податків і внесків до бюджету (що загрожує штрафними санкціями).


Довідкова інформація (довідка)

1 Щоправда, деякі банки у внутрішніх документах обмежуються трьома днями, тобто не приймають платіжок, «старших» за три дні.

2 Наприклад, операція з переказу коштів у сумі 80000 грн. і більше підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, а отже, банк може відмовитися її здійснювати —

статті 7 і 11 Закону № 249.

3 У

пункті 1.5 Положення № 137 зазначається лише про овердрафт для карткових рахунків, але на практиці овердрафт надається і власникам поточних рахунків.

 

 

Щодо зазначення в платіжних документах суми ПДВ

Лист НБУ від 19.09.2007 р. № 25-113/1774-9575

(

витяг)

 

Національний банк України розглянув <...> лист щодо зазначення платниками в платіжних дорученнях суми податку на додану вартість і повідомляє.

<...>

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлені

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті* (далі — Інструкція).

* Затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976.

Відповідно до

підпункту 2.4 Інструкції банк платника перевіряє відповідність заповнення вимогам додатка 8 до цієї Інструкції таких реквізитів розрахункових документів клієнтів, як «Платник», «Код платника», «Рахунок платника», «Банк платника», «Код банку платника», а також «М. П.» та «Підписи платника».

Якщо розрахункові документи, в яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог, зокрема,

глави 2 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання.

Порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунка клієнтів (

пункт 2.15 Інструкції). Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов’язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

З приводу зазначення платниками в платіжних дорученнях суми податку на додану вартість, то маємо зауважити, що форма платіжного доручення не містить такого окремого реквізиту, а вимоги

додатка 8 до Інструкції та відповідних її глав не потребують від платника обов’язкової вказівки суми податку на додану вартість.

Разом з цим згідно з

пунктом 3.8 Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у главі 3 Інструкції, лише за зовнішніми ознаками.

Виконавчий директор В. Кравець

 

 

Щодо відповідальності платників податків за несвоєчасне зарахування податкових платежів до бюджетів з вини банку

Лист Держкомпідприємництва від 29.03.2002 р. № 5-532/1815

(витяг)

 

<…>

Відповідно до

підпункту 16.5 статті 16 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов’язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов’язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Підпункт 16.5.2 пункту 16.5

вищезгаданого Закону України визначає, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Слід зазначити, що згідно із

Законом України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа та фіксування дати прийняття платіжного доручення банком до виконання. Відповідальність за порушення строків переказу після цього несе банк.

Зважаючи на викладене, вважаємо, що

дії співробітників податкових органів щодо повторного стягнення сум податків із суб’єктів підприємницької діяльності, які в установлені законодавством України строки подали до банку платіжні документи для своєчасного та повного внесення податку, не є правомірними.

<…>

Наказом

Державної податкової адміністрації України від 17.01.2002 р. № 29, затверджено податкове роз’яснення положень підпункту 16.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадку несплати платежу до бюджету (державний цільовий фонд) з вини банку у випадку ліквідації такого банку. Згідно з цим роз’ясненням платник податків за нормами підпункту 16.5.1 зазначеного Закону не звільняється від обов’язку сплатити суму узгодженого податкового зобов’язання у випадках, коли така сума не сплачена до бюджету, у тому числі з вини банку.

Разом з тим відповідно до

абзацу «г» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта.

<…>

Заступник голови Ю. Футоранська

 

 

Ухвала ВАСУ від 06.09.2007 р.

(витяг)

 

Вищий адміністративний суд України <…> встановив:

<…>

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлений факт перерахування позивачем платіжними дорученнями

від 30.09.2005 № 787, від 07.10.2005 № 796, від 18.10.2005 №№ 803, 804, 810 комунального податку в сумі 18,70 грн., податку на додану вартість в сумі 2559,00 грн. <…>. Наведені платіжні доручення були передані позивачем на виконання АКБ «Інтерконтинентбанк», що підтверджено вхідним штампом банка, довідкою банку від 03.02.2006 № 10.1-16/342, однак, банк кошти до бюджету не перерахував.

Дана обставина мала місце до того, як Національним банком України була прийнята

постанова від 03.04.2006 про відкликання банківської ліцензії АКБ «Інтерконтинентбанк», призначено ліквідатора та офіційно оголошено про початок ліквідаційної процедури банку.

<…>

Відповідно до

пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов’язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов’язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку

, збору (обов’язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред’явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Згідно

пп. 16.3.1 п. 16.3 зазначеної статті нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що

порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред’явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3 п. 16.5, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення

щодо перерахування до бюджету податкових зобов’язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

<...>

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі