Єдиноподатник на межі 500 тис. грн.: куди далі?
Наближається третій квартал, і деякі єдиноподатники можуть виявити, що їх виручка не така вже далека від максимально допустимих 500 тис. грн. Виникає запитання: як краще організувати свою роботу в майбутньому?
Саме таку ситуацію пропонуємо розглянути: єдиноподатник (без ПДВ) бачить, що незабаром йому доведеться відмовитися від спрощеної системи (виручка перевищить 500 тис. грн.). Які існують варіанти дій? Який із них вважати кращим? Ці та інші питання і розглянемо далі.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про господарські товариства
— Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.Закон № 2505
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон про патентування
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про держбюджет на 2009 рік
— Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Положення № 79
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.
На межі
Почнемо з того моменту, коли в підприємця все просто: він працює на єдиному податку і не зареєстрований як платник ПДВ.
Як відомо, більшість покупців — платників ПДВ вважає за краще співробітничати також з платниками ПДВ, щоб мати право на податковий кредит. Тому спочатку підприємець може перейматися такою проблемою:
чи можна залучити додаткових клієнтів, але при цьому не реєструватися платником ПДВ? Як варіант (хоча знову ж таки, можливо, він влаштує не всіх) можна діяти так: якщо є можливість робити покупцям — платникам ПДВ знижку на 1/6 від договірної ціни (начебто замість податкового кредиту, який вони б отримали саме на таку ж суму).У цьому випадку підприємець дещо програє від знижки, але зрештою збільшення кількості покупців приведе до зростання виручки. Якщо все буде добре, то з часом виявиться, що клієнтів вистачає та річна виручка може перевищити 500 тис. грн., отже, час подумати, що робити після того, як працювати на єдиному податку вже не вдається?
Межа
Перше, що можна зробити, — відкласти, тобто відстрочити отримання виручки до початку наступного року або припинити діяльність (детальніше про способи притримання виручки див. «ВД», 2008, № 17, с. 23). Але діяти так доцільно лише в тому випадку, якщо перевищення річної виручки на 500 тис. грн. незначне та може відбутися аж у IV кварталі.
Якщо ж видно, що за підсумками року сума виручки
суттєво первищує 500 тис. грн., можна діяти так:1) зареєструвати родича як підприємця на єдиному податку та передати частину діяльності йому
(оскільки процедура реєстрації потребує часу, слід поквапитися та почати її заздалегідь);2)
зареєструвати родича (або декількох) як підприємця на фікспатенті та перекласти частину діяльності на нього. Щоправда, цей варіант підійде не всім, а лише тим підприємцям, які можуть займатися продажем товарів на ринках (детальніше про умови роботи на фікспатенті див. далі в таблиці).Якщо ж підприємець не бажає розпорошувати діяльність і прийняв рішення не
залишатися на єдиному податку, він повинен знати таке:— єдиноподатник, який виявив, що в поточному кварталі його виручка перевищила межу 500 тис. грн., може спокійно допрацювати цей квартал на єдиному податку
(стаття 5 Указу № 746). Переходити на загальну систему потрібно лише з наступного кварталу;— що стосується суми перевищення виручкою 500 тис. грн., то відповідно до правил роботи на спрощеній системі
виручка, отримана в останньому кварталі роботи на єдиному податку, обкладається лише єдиним податком — податок з доходів (ПДФО) з неї сплачувати не потрібно! Проте податківці часто наполягають на зворотному, вважаючи, що «вершок» виручки (різниця між виручкою та межею 500 тис. грн.) обкладається ПДФО за ставкою 15 %. Про те, як боротися з податківцями у цьому випадку, див. «ВД», 2008, № 21, с. 42;— якщо підприємець не планує створювати підприємство (юридичну особу), а вирішив працювати на загальній системі оподаткування, він повинен
зареєструватися платником ПДВ. Річ у тім, що звільнення від ПДВ під час роботи на єдиному податку після втрати єдиноподатного статусу вже не діє. А оскільки річна виручка підприємця перевищує не лише 300 тис. грн. довідка 1, а навіть 500 тис. грн., від ПДВ-реєстрації йому нікуди не подітися. При цьому заяву до податкової потрібно подати не пізніше ніж через 20 календарних днів з моменту перевищення виручкою 500 тис. грн. (пункт 12.1 Положення № 79).
За межею
Отже, закінчується останній квартал роботи на єдиному податку — підприємець перестає бути єдиноподатником. Що далі?
У нього є
два шляхи:— перейти
на загальну систему оподаткування;— знятися з реєстрації як фізична особа — підприємець і
зареєструвати приватне підприємство — юридичну особу на єдиному податку зі ставкою єдиного податку 6 % (зі сплатою ПДВ) або 10 % (без сплати ПДВ). Максимальна виручка, яка дозволяє юридичній особі працювати на єдиному податку, — 1 млн грн. (стаття 1 Указу № 746). До речі, знятися з реєстрації підприємцем можна в будь-який час, не обов’язково чекати закінчення кварталу.Для того щоб зважити всі «за» і «проти», порівняємо обидва варіанти в таблиці (крім загальної системи та юридичної особи — єдиноподатника, для порівняння наведено умови роботи на фікспатенті):
Умови роботи на фікспатенті, загальній системі оподаткування
та як юридична особа — єдиноподатник
| Критерій | Фікспатент | Загальна система | Підприємство (юридична особа) на єдиному податку |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Статутний фонд (СФ) | Не потрібний | Не потрібний | СФ потрібний, обмеження щодо суми такі (для найпоширеніших організаційно-правових форм підприємств):
|
| Обмеження щодо виручки | Виручка за попередніх
| Немає | Виручка за попередній рік не повинна перевищувати 1 млн грн.
|
| Обмеження щодо найманих працівників | Не більше 5 осіб (члени сім’ї також ураховуються)
| Немає | Середньооблікова чисельність за рік не більше 50 осіб
|
| Місце провадження діяльності | Лише на території відповідного ринку (ринків)
| Уся територія України | Уся територія України |
| Види діяльності | Можна займатися лише продажем товарів і наданням супутніх такому продажу послуг
| Усі дозволені для фізичних осіб — підприємців | Можна все, окрім:
|
| Книга обліку доходів і витрат | Вести не обов’язково, облік можна здійснювати в довільній формі
| Вести Книгу ф. № 10 обов’язково, заповнювати в ній необхідно всі графи
| Книгу доходів і витрат вести потрібно, крім того, необхідно вести Касову книгу (хоча колишня форма втратила чинність, а нову ще не прийнято, НБУ рекомендує використовувати колишню форму — лист НБУ від 09.07.2008 р. № 11-111/2779-9370) |
| Облік витрат | Витрати не мають значення і не потребують документального підтвердження
| Витрати має бути документально підтверджено, тоді вони обліковуються в повній сумі.
| Витрати не мають значення, оскільки єдиний податок сплачується з виручки, не зменшеної на суму витрат. Але записи у Книзі обліку доходів і витрат здійснюються лише на підставі первинних документів (є документ — пишемо витрати, немає — не пишемо). |
| РРО | Використовувати РРО не обов’язково, якщо підприємець не торгує підакцизними товарами (пиво на розлив не враховується) — частина 5 статті 9 Закону про РРО | Необхідний при здійсненні готівкових операцій | Необхідний при здійсненні готівкових операцій |
| Форма розрахунків за товар | Як правило, лише готівкова. Хоча обмежень немає, але податківці негативно ставляться до безготівкових розрахунків | Будь-яка (готівкова | Будь-яка (готівкова чи безготівкова), за винятком бартеру, векселів та інших негрошових розрахунків |
| Торговий патент | Не потрібний (пункт 2 частини 3 статті 1 Закону про патентування) | Необхідний у разі торгівлі за готівку та надання побутових послуг, послуг у сфері грального бізнесу | Не потрібний (стаття 6 Указу № 746) |
| Основне податкове навантаження | Ставка фіксованого податку — максимум 100 грн. на місяць. Крім нього, необхідно сплачувати мінімальний внесок до ПФ, ринковий збір, а також інші податки та збори (за необхідності, наприклад ПДВ тощо)
| Об’єкт оподаткування — чистий дохід, тобто різниця між доходом і витратами (або підтвердженими документально, або розрахованими за нормами). | Єдиний податок сплачується в розмірі 6 % (або 10 %) виручки, зменшеної на суму акцизу (за наявності акцизу). Виручкою вважається сума, фактично отримана на розрахунковий рахунок або/та до каси від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) — статті 1, 3 Указу № 746. |
| Обов’язок вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність
| Немає | Немає | Є. Крім цього, для юридичних осіб, на відміну від фізичних осіб — підприємців, набагато більший перелік статистичних звітів, які необхідно подавати |
| Обов’язок мати найманих працівників | За бажанням | За бажанням | Як мінімум один працівник необхідний (нехай навіть сам підприємець) для виконання функцій директора та бухгалтера. Йому потрібно виплачувати зарплату, а також сплачувати внески до ПФ та інших соцстрахівських фондів
|
| Розпорядження чистим доходом (прибутком) для власних потреб | Вільне, на розсуд підприємця | Вільне, на розсуд підприємця | Прибуток перебуває у розпорядженні підприємства. Отримати його в розпорядження для власних потреб засновник може лише у вигляді зарплати та дивідендів, сплативши із зарплати внески до ПФ та інших соцстрахівських фондів, а з дивідендів — податок на дивіденди
|
Як же обрати між єдиноподатником — юридичною особою або підприємцем на загальній системі? Вирішувати потрібно, проаналізувавши кожну конкретну ситуацію.
Приклад № 1
Припустимо, протягом місяця отримано виручку від продажу товарів у розмірі 20000 грн., документально підтверджених витрат — 12000 грн. У такому разі підприємець
на загальній системі повинен сплачувати до бюджету як мінімум 15 % ПДФО і 33,2 % внесків до ПФ, розрахованих від чистого доходу: 48,2 % х (20000 - 12000) = 3856 грн.За тих же умов
підприємство-єдиноподатник (платник ПДВ) зобов’язане сплачувати до бюджету єдиний податок за ставкою 6 % від виручки, тобто 6 % х 20000 = 1200 грн.
Щоправда, якщо дивитися в цілому, то на одній чаші терезів — мінімізація платежів до бюджету (аргумент «за» юридичну особу), а на іншій — обов’язок вести бухоблік плюс неможливість використовувати прибуток для себе, не сплативши податки та збори (аргумент «проти» юридичної особи).
На наш погляд, варіант «підприємець на загальній системі» у цьому контексті все ж таки виграє.
Приклад № 2
Протягом I кварталу 2009 року щомісячно надходила виручка від продажу в сумі 20000 грн., а щомісячні витрати дорівнювали 12000 грн.
Якщо
фізична особа — підприємець на загальній системі у Книзі ф. № 10 підсумки підбивала лише щокварталу (щомісячно не підраховувала), вона може оптимізувати так: подаючи звітність до ПФ, поставити весь дохід I кварталу, наприклад, на березень. У результаті до ПФ вона сплатить 33,2 % від «граничного» доходу, на який нараховуються внески довідка 2, тобто 33,2 % х 10035 = 3331,62 грн. А ПДФО за квартал у будь-якому разі становитиме 15 % х 3 х (20000 - 12000) = 3600 грн. Разом — 6931,62 грн.За тих же умов
юридична особа — єдиноподатник повинна буде сплатити до бюджету єдиний податок у сумі 6 % х 3 х 20000 грн. = 3600 грн. Нехтуючи можливими іншими платежами (їх сума не така суттєва), обчислимо прибуток за квартал: 3 х (20000 - 12000) - 3600 = 20400 грн. Для того щоб отримати його на руки, можна використовувати такі варіанти довідка 3:1) нарахувати собі (якщо засновник — працівник підприємства)
заробітну плату в сумі 20400 грн. У такому разі доведеться сплатити нарахування до ПФ та інших соцстрахівських фондів на суму (33,2 % + 1,4 % + 1,6 % + 1 %) х 10035 = 3733,02 грн., а також утримання на суму (2 % + 1 % + 0,6 %) х 10035 = 361,26 грн., а також ПДФО в сумі 15 % х (20400 - 361,26) = 3005,81, разом — 7100,09 грн. і це ще не враховуючи самої суми єдиного податку;2) нарахувати
дивіденди в розмірі 20400 грн. і сплатити податок з дивідендів (підпункт 7.8.2 Закону про податок на прибуток) у сумі 25 % х 20400 = 5100 грн., а також утримати та перерахувати до бюджету ПДФО за ставкою 15 %, тобто 15 % х 20400 = 3060 грн., разом — 8160 грн. плюс ще 3600 грн. єдиного податку;3) виплатити
як винагороду за роботи (послуги) дружньому(ім) підприємцю(ям) 20400 грн. (краще єдиноподатнику(ам), причому у Свідоцтві про сплату єдиного податку має бути зазначено такий вид діяльності, за який йому/їм виплачується винагорода). У цьому випадку сплатити доведеться 2 % нарахувань до ПФ (і то якщо виконувалися роботи, оскільки з послуг внесок до ПФ узагалі можна не сплачувати — лист ПФУ від 09.11.2006 р. № 14663/03-30), а також 2,2 % нарахувань до Фонду «безробіття», разом: 4,2 % х 20400 = 856,80 грн.
Усе ж таки зазначимо: якщо засновник планує використовувати прибуток на розвиток бізнесу, то отримувати його на руки зовсім не потрібно. Такий варіант дозволить уникнути додаткових витрат, пов’язаних з обготівкуванням прибутку.
Остаточне рішення — залишатися в лавах підприємців або організувати підприємство — за вами. Успішного вибору!
Висновки
Підприємець, виручка якого наближається до 500 тис. грн., може діяти так:
1)
якщо сума перевищення орієнтовно буде незначною, можна просто затримати надходження виручки до наступного року або припинити діяльність, при цьому можна продовжувати працювати на єдиному податку;2) якщо
сума перевищення значна, то:— можна зареєструвати
родича як єдиноподатника або підприємця на фіксподатку і перевести на нього частину діяльності (при цьому зберігається можливість роботи на єдиному податку);— знятися з реєстрації підприємцем і зареєструвати
юридичну особу — підприємство на єдиному податку;— залишитися підприємцем, але перейти
на загальну систему оподаткування.На нашу думку, останній варіант — оптимальний. Утім, для того щоб прийняти обґрунтоване рішення, проаналізувати потрібно кожну конкретну ситуацію.
Довідкова інформація (довідка)
1 Обов’язкова умова для реєстрації платником ПДВ: загальна сума оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищила 300 тис. грн.
(підпункт 2.3.1 Закону про ПДВ).2 У 2009 році ця сума становить для кожного місяця року
10035 грн. (стаття 54 Закону про держбюджет на 2009 рік).3
Це не всі можливі варіанти отримання прибутку у свої руки якомога дешевше. Можна проводити операції зі статутним фондом, збільшуючи його на суму дивідендів, а потім, зменшуючи статутний фонд, можна виходити зі складу засновників з отриманням належної частки майна тощо. Проте це процедури досить клопіткі, навряд чи їх доцільно застосовувати малому підприємству.
