Бартер і взаємозалік у підприємців
Усі ми, напевно, добре пам’ятаємо проблеми, пов’язані з кризою неплатежів 90-х. Хронічний брак грошових коштів робив усе популярнішим бартер, і вже до 1997 року так проводилося близько 40 % усіх розрахунків у країні. З часом його популярність значно зменшилася. Сьогодні через фінансово-економічну кризу багато підприємців знову зіткнулися зі старою проблемою — відсутністю вільних грошових коштів. А отже, питання, що стосуються того, як правильно обмінятися товарами/послугами або зарахувати взаємні борги, знову актуальні, і більше того, з ними не можна зволікати. Отже, розбираємося прямо зараз.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про бартер у ЗЕД
— Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. № 351-XIV.Закон № 481
— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Декрет № 13-92
— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.Інструкція № 136
— Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.
Бартер і взаємозалік: у чому різниця?
Поняття «бартер» і «взаємозалік» дуже схожі, але документальне оформлення таких операцій відрізняється. Тому спершу визначимося, що є що.
| Визначення | Бартер | Взаємозалік |
| 1 | 2 | 3 |
| За ЦКУ (правова природа понять: статті 715, 601 ЦКУ)
| Це операція, при якій кожна зі сторін передає іншій стороні один товар в обмін на інший товар. Крім обміну товарами, можна міняти товари на роботи (послуги) або мінятися послугами, виконаними роботами
| Це операція, в результаті якої зобов’язання сторін однієї перед іншою припиняються на підставі зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав довідка 1. Взаємозалік може здійснюватися за заявою однієї зі сторін. Пояснимо: 1) однорідними вважаються дві грошові вимоги, дві товарні або дві вимоги щодо послуг (наприклад, обидва підприємці одночасно винні один одному гроші, або одночасно заборгували товари, або одночасно повинні надати один одному певні послуги, виконати роботи). Припустимо, що: — підприємець А. А. винен підприємцю Б. Б. гроші за отримані товари. У свою чергу, підприємець Б. Б. заборгував підприємцю А. А. оплату за оренду приміщення (тобто за послуги). Вимоги однорідні, оскільки обидва підприємці винні один одному гроші; — підприємець А. А. перерахував підприємцю Б. Б. передоплату за товари (у результаті Б. Б. має відвантажити товари А. А.). Але підприємець Б. Б. не може ні поставити товари, ні повернути передоплату. Проте раніше він надав підприємцю А. А. послуги з ремонту офісу (строк оплати послуг настав, але А. А. їх ще не оплатив), тобто А. А. винен Б. Б. гроші. Такі вимоги неоднорідні, оскільки перший підприємець винен другому товари, а другий винен першому гроші; 2) строк виконання вимоги вважається таким, що настав в останній день терміну, якщо його було встановлено в договорі. Якщо ж у договорі термін не встановлено або визначено так: «Виконання зобов’язання здійснюється у момент пред’явлення вимоги», зарахування вимог можна проводити в будь-який час; 3) при виконанні перших двох умов взаємозалік, у принципі, може бути здійснено з ініціативи лише однієї сторони. Але на практиці, як правило, взаємозалік відбувається за договором обох сторін
|
| Для цілей відображення ПДВ (пункт 1.19 статті 1 Закону про податок на прибуток, пункт 1.17 статті 1 Закону про ПДВ) і, як правило, для цілей відображення доходів/витрат | Це операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи всі види заліку та погашення взаємної заборгованості. Інакше кажучи, якщо за відвантажені товари (роботи, послуги) продавцеві надходять не готівкові або безготівкові кошти, а що-небудь інше — це бартер
| Взаємозалік потрібно оформляти лише відповідно до вимог статті 601 ЦКУ. Проте в цілях відображення ПДВ він прирівнюється до бартеру
|
Важливий момент для
підприємців-єдиноподатників: здійснювати бартер та взаємозалік вони мають повне право . Указ № 746 установлює заборону на негрошові розрахунки лише для єдиноподатників — юридичних осіб, тому до фізосіб-підприємців ця заборона ніякого відношення не має.Єдине обмеження, яке потрібно враховувати
всім підприємцям (не лише єдиноподатникам): здійснюючи бартер або взаємозалік за алкоголь і тютюнові вироби, суми ПДВ та акцизу потрібно сплачувати виключно грошима (стаття 15 Закону № 481).
Документальне оформлення бартерних операцій
З термінами розібралися. Тепер можна переходити до документального оформлення операцій. Почнемо з
бартеру. Припустимо, підприємець вирішив обміняти свою продукцію (роботи, послуги) на продукцію (роботи, послуги) іншого підприємця або підприємства. У цьому разі сторони мають підписати договір бартеру (міни). Орієнтовний зразок такого Договору наведено в кінці статті. Його можна скоротити, змінити або переробити з урахуванням специфіки операції, що укладається, і «потрібності/непотрібності» окремих положень Договору для певної операції. А зараз зробимо лише декілька зауважень.1. Відповідно до
статті 715 ЦКУ право власності на обмінювані товари переходить до сторін після завершальної операції. Інакше кажучи, якщо товар передала лише одна сторона, то сторона, що його отримала, не має на нього права власності до того часу, поки не передасть у відповідь свій товар.Така ситуація може бути не зовсім зручною, тому
ЦКУ дозволяє в бартерному договорі встановити інший механізм переходу права власності. Зокрема, у наведеному в кінці статті зразку Договору в пункті 3.6 ідеться про те, що право власності на обмінюваний товар переходить до приймаючої сторони з моменту передання нею цього товару. Проте, якщо підприємець бажає дотримуватися схеми, встановленої в ЦКУ, він може переписати пункт 3.6 Договору або просто виключити його.2. Застереження про ціни (
пункти 2.2 — 2.3 Договору) дозволить підприємцю у разі необхідності довести, що договірні ціни на обмінюваний товар відповідають звичайним цінам. Слід зауважити, що це підійде далеко не завжди, а лише в разі претензій з боку податківців. До підприємця такі претензії можуть бути пред’явлені, якщо він — платник ПДВ (детальніше див. розділ «ПДВ при бартері (взаємозаліку)»).3. За бажання, щоб обміняти товар на послуги або послуги на послуги, потрібно відкоригувати зразок
Договору, зазначивши в ньому найменування послуг, їх вартість та інші істотні умови. При цьому слід мати на увазі, що факт отримання послуги, як правило, оформляється актом приймання-передачі послуг (форма акта — довільна).
Документальне оформлення взаємозаліку
Цей тип розрахунків використовується у тому разі, коли підприємець наперед не планував обмінювати товари на інші товари або послуги. Але припустимо, що одного дня він виявив таке:
— настав термін сплати за придбані товари (роботи, послуги);
— водночас виявилося, що продавець товарів сам є боржником перед підприємцем за отримані від нього товари (роботи, послуги).
Постає запитання: навіщо ганяти гроші банківськими рахунками туди-сюди і сплачувати комісію банку, якщо можна взаємно зарахувати один одному борги? Саме для цього і використовується процедура взаємозаліку.
Як уже згадувалося, ініціювати взаємозалік може навіть одна сторона (друга просто зобов’язана погодитися), проте на практиці сторони вважають за краще проводити його за взаємною згодою. Для цього вони
складають угоду (акт, протокол) про зарахування зустрічних однорідних вимог і вдвох підписують її.Причому якщо зустрічні вимоги за сумою рівні, то вони повністю припиняються у момент підписання угоди (акта, протоколу).
Якщо ж суми заборгованості різні, то повністю припиняється менша з них, а більша просто зменшується на суму взаємозаліку (залишок боргу можна погасити грішми).Угода про взаємозалік може мати довільну форму, орієнтовний її зразок наведено в кінці статті.
Доходи, витрати та Книга ф. № 10
Спочатку одне застереження:
визначаючи бартерні доходи і витрати, не обов’язково орієнтуватися на звичайні ціни. Такий обов’язок установлено лише для юридичних осіб, тому фізособи-підприємці (ФОП) на звичайні ціни можуть не зважати (не плутати з ПДВ: у цілях визначення бартерного ПДВ звичайні ціни використовуються всіма, у тому числі й фізичними особами — підприємцями).Оскільки правила оподаткування підприємців на загальній системі та єдиноподатників відрізняються, зрозуміло, що виникають нюанси і при відображенні у Книзі ф. № 10 доходів/витрат, пов’язаних з бартером і взаємозаліком. Тому розбираємося окремо.
Єдиноподатники.
Порядок оподаткування у підприємців на спрощеній системі — особливий, установлений Указом № 746. Основний показник для них — сума виручки. Саме з виручки судять, може підприємець надалі залишатися на єдиному податку чи ні. А ось величина витрат і чистого доходу для єдиноподатника (тобто різниця між виручкою і витратами) ніякої ролі не відіграє, оскільки ставка єдиного податку завжди фіксована і залежить лише від виду діяльності.Виходячи з цього, розглядаючи бартерні операції, в першу чергу звернемо увагу на порядок відображення виручки. Так, у
статті 1 Указу № 746, у ній виручку визначено так: «...сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)». Із самого визначення випливає важливий висновок — оскільки при бартерних розрахунках грошові кошти участі не беруть, гроші не надходять ні в касу, ні на розрахунковий рахунок, сума товарів, що надійшли в оплату, не є виручкою підприємця-єдиноподатника. Отже, відображати виручку в Книзі ф. № 10 при здійсненні бартерних операцій не потрібно. Ну а оскільки виручку при бартері відображати не потрібно, витрати на придбання (виготовлення) товару (продукції), переданого за бартером, теж ніде не відображають. Це правильний підхід.Але
думка ДПАУ інша: фахівці податкових органів вважають, що вартість товару, отриманого за бартером, до виручки єдиноподатника включається («Вісник податкової служби України», 2003, № 20; 2007, № 10). Звичайно, жодних підстав стверджувати це немає, але все-таки:— якщо для підприємця показник виручки не принциповий (тобто далекий від критичних 500 тис. грн.), щоб уникнути спорів з податківцями, вартість товарів, отриманих за бартером, краще включити до виручки. При цьому у витрати можна відразу поставити вартість придбання товарів (послуг), переданих в обмін;
— якщо ж виручка близька до 500 тис. грн. і з урахуванням бартерної операції можна позбутися єдиного податку на весь наступний рік, є сенс поборотися (не виключено, що навіть у суді) і не включати до виручки вартість отриманих за бартером товарів.
Кілька слів про
взаємозалік. Як і бартер, його не можна вважати виручкою тому, що при проведенні взаємозаліку підприємець фактично не отримує грошей ні в касу, ні на розрахунковий рахунок. А якщо немає виручки, до Книги ф. № 10 нічого не потрібно записувати: ні дохід у сумі взаємозаліку, ні витрати у вигляді вартості придбання відвантажених товарів (послуг), за якими борг покупця зараховано. Водночас податківці, імовірно, так само, як і при бартері, наполягатимуть на зворотному. Тому, знов-таки, якщо показник виручки не критичний, краще з ними погодитися і включити суму заліку до виручки.Підприємці на загальній системі.
Основне податкове навантаження підприємця на загальній системі залежить від суми чистого доходу, тобто від різниці між доходами і витратами. Тому тут важливо правильно визначити і дохід, і витрати.Відповідно до
статті 13 Декрету № 13-92 виручка підприємця на загальній системі — це будь-яка виручка у грошовій та натуральній формах.Давайте поглянемо, що відбувається під час бартеру. Підприємець віддає один товар (роботу, послугу), а натомість отримує інший товар (роботу, послугу):
Отриманий натомість товар (робота, послуга) — це і є виручка в натуральній формі. Отже, бартерні операції на загальній системі оподаткування завжди приводять до виникнення доходу. Тепер детальніше.
Отримані за бартером товари — це виручка в натуральній формі.
Отже, їх договірну вартість (тобто вартість, зазначену в договорі бартеру) слід включати в доходи і записувати до Книги ф. № 10. Ну а оскільки є дохід, то при дотриманні інших необхідних умов довідка 2 підприємець має право зменшити його на суму витрат, пов’язаних з придбанням або створенням переданих за бартером товарів (продукції, робіт, послуг).
ПРИКЛАД
ФОП А. А. (на загальній системі оподаткування) уклав з ФОП В. В. бартерний договір щодо обміну 60 кг печива на 3 офісні столи. Загальна вартість печива і столів, зазначена в договорі, однакова — 1300,00 грн.
На придбання столів ФОП А. А. витратив 900,00 грн. Як облікувати доходи і витрати?
Припустимо, події відбувалися в такій послідовності:
1)
ФОП А. А. відвантажив печиво. Оскільки на дату відвантаження дохід від продажу печива (у нашому випадку дохід — натуральний: 3 офісні столи) ще не надійшов, до Книги ф. № 10 жодні записи не заносяться;2)
ФОП А. А. отримав столи від ФОП В. В. Отже, отримана виручка — 3 столи. Значить, на дату отримання столів до Книги ф. № 10 до графи «Виручка» записуємо їх вартість, узяту з бартерного договору, — 1300,00 грн.Нагадаємо, що столи — це дохід підприємця від продажу печива, тому одночасно з відображенням доходу в Книзі ф. № 10 у нього з’являється право при підбитті підсумків зарахувати витрати на їх придбання при підрахунку чистого доходу за певний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік). Запис про витрати на придбання печива — 900,00 грн. — до графи «Витрати» Книги ф. № 10 підприємець міг зробити ще на момент їх понесення. З появою
листа ДПАУ про штрафи за статтями 20 та 21 Закону про РРО (див. с. 29 цього номера) краще витрати до Книги ф. № 10 заносити в хронологічному порядку (але враховувати при розрахунку чистого доходу лише на момент отримання доходу). Якщо підприємець торгує за безготівку, проблеми штрафів за статтями 20 та 21 Закону про РРО його не стосуються, тому він цілком може витрати в Книзі ф. № 10 відобразити на момент отримання доходів. Чистий дохід підприємця А. А. від бартерної операції становитиме 1300,00 - 900,00 = 400,00 грн.;3)
якщо надалі ФОП А. А. вирішить продати столи, то на дату отримання оплати за них він повинен буде записати до Книги ф. № 10: до графи «Виручка» — отриману суму оплати, а заповнити графу «Витрати», зазначивши в ній договірну вартість столів, отриманих за бартером, тобто 1300,00 грн., можна або на момент їх понесення, або на дату отримання доходу залежно від ситуації (див. пункт 2).
Існує думка, що отримані за бартером роботи й послуги виручкою в натуральній формі не є, оскільки не мають речової (матеріальної) форми. Але все-таки, на наш погляд, аргумент цей не найбільш переконливий, до того ж і податківці явно будуть проти невключення до доходу вартості робіт (послуг), отриманих за бартером. Тому
ми б рекомендували, підписуючи акт виконаних за бартером робіт (послуг), зазначати їх вартість у Книзі ф. № 10 у графі «Виручка» .Ну а оскільки є дохід, для цілей оподаткування його можна зменшити на суму витрат, пов’язаних з придбанням (виготовленням) переданих за бартером товарів (робіт, послуг).
ПРИКЛАД
ФОП А. А. уклав з ФОП В. В. бартерний договір, відповідно до якого ФОП А. А. передає ФОП В. В.100 погонних метрів (п. м) велюру, а ФОП В. В. оббиває ним 240 стільців підприємця А. А. При цьому на оббивку домовлено використати лише 40 п. м, а решта 60 п. м залишаються у підприємця В. В. як оплата за роботи з оббивки стільців.
Підприємці домовилися, що вартість 60 п. м велюру та послуг оббивки однакова і становить 1500,00 грн. Як облікувати операції, якщо відомо, що на виготовлення 240 стільців (до оббивки) ФОП А. А. витратив 10000,00 грн., а велюр купував по 20 грн./п. м?
За логікою події мають відбуватися в такій послідовності:
1)
ФОП А. А. передав 100 п. м велюру і 240 стільців. Ніякої оплати за велюр немає, тому в Книгу ф. № 10 нічого не записуємо;2)
ФОП В. В. передав оббиті велюром стільці підприємцю А. А. (підписано акт виконаних робіт). Оскільки роботи — це виручка в натуральній формі, Книгу ф. № 10 заповнюємо так:— до графи «Виручка» записуємо вартість робіт (послуг), зазначену в бартерному договорі (це виручка від продажу 40 п. м велюру). Запис здійснюється на дату підписання акта виконаних робіт з оббивки стільців;
— що стосується витрат, то заносити їх до Книги ф. № 10 краще на дату понесення, але якщо підприємець не торгує за готівку, можна і на момент отримання доходів (детальніше див. пункт 2 попереднього прикладу).
У графі «Витрати» зазначаємо вартість, за якою 40 п. м велюру було придбано, — 40 х 20,00 = 800,00 грн.;
3)
припустимо, надалі ФОП А. А. продав усі 240 стільців. У такому разі у Книзі ф. № 10 на момент отримання оплати від покупця слід зазначити:— у графі «Виручка» — суму отриманої оплати;
— у графі «Витрати» (або на момент їх понесення, або на момент отримання доходу — залежно від ситуації, див. вище) — собівартість виготовлених стільців, включаючи вартість велюру, витраченого на оббивку, та вартість оббивних робіт, зазначену в бартерному договорі (1500,00 грн.). Усього маємо: 10000,00 + 40 х 20,00 + 1500,00 = 12300,00 грн.
Що стосується
зарахування заборгованостей, то нам здається, що суму заліку правильніше вважати виручкою в натуральній формі, як і бартер, хоча можуть бути і винятки.Стандартний випадок —
зарахування грошових вимог — особливих запитань не викликає. На дату підписання акта взаємозаліку обидва підприємці заповнюють Книгу ф. № 10 так:— у графі «Виручка» зазначається сума заліку;
— у графі «Витрати» зазначається вартість придбання або виготовлення тих товарів (продукції, робіт, послуг), щодо яких зараховано заборгованість покупця.
Нестандартний випадок —
зарахування товарних вимог (або вимог щодо послуг) — зустрічається досить рідко, і як з ним чинити, до кінця не зрозуміло. Адже підприємці, які винні один одному товари (послуги), мабуть, перед цим перерахували один одному авансові платежі. У свою чергу, якщо зарахувати аванси без фактичного відвантаження товарів, то це виглядатиме дивно, і навряд чи може вважатися доходом. Скоріше навіть навпаки: дохід уже було відображено при отриманні авансу, і тепер його потрібно б зменшити, оскільки фактично товар не відвантажується, а аванс повернено покупцю.Щоб уникнути труднощів і непорозумінь з перевіряючими, підприємцям краще написати один одному претензії з вимогою повернути аванс. Після цього вони вже будуть винні один одному не товари, а гроші і зможуть зарахувати зустрічні грошові вимоги звичайним взаємозаліком. При цьому, на наш погляд, виручку відображати в цьому випадку не потрібно, оскільки залік пов’язаний не з отриманням виручки, а, навпаки, з її поверненням.
ПДВ при бартері (взаємозаліку)
Як уже згадувалося,
Закон про ПДВ не робить відмінності між бартером і взаємозаліком. При цьому в пункті 4.2 Закону про ПДВ зазначено, що на вартість товарів (робіт, послуг), які обмінювалися за бартером, нараховується ПДВ виходячи з договірних цін, але обов’язково не нижче звичайних цін. Тому це обмеження поширюється і на взаємозалік.Слід зауважити, що договірна ціна за умовчанням вважається звичайною, і доводити це не потрібно (
підпункти 1.20.1, 1.20.8 Закону про податок на прибуток). Але податківці при перевірці можуть (мають право) засумніватися і доводити, що підприємець застосував ціну нижче звичайної, у результаті — нарахують борг (недоїмку) з ПДВ. У такому разі є сенс з ними посперечатися і довести, що ціни, зазначені в бартерному договорі, — звичайні. Зробити це буде нескладно, якщо підприємець підпише Договір, скориставшись зразком, наведеним у кінці статті: досить показати податківцям пункти 2.2 і 2.3 Договору і нагадати таке:— відповідно до
підпункту 1.20.1 Закону про податок на прибуток звичайна ціна — це справедлива ринкова ціна;— у свою чергу, справедлива ринкова ціна (на підставі того ж
підпункту 1.20.1) — це «…ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг)».При взаємозаліку довести «звичайність» цін, за якими проводився продаж товарів (робіт, послуг), допоможе наявність прайсу.
При цьому дата затвердження прайсу має приблизно відповідати даті фактичного передання товару. А спиратися в доказах потрібно на підпункт 1.20.3 Закону про податок на прибуток: «Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні». До речі, з тим, що договори, прайси і рекламні оголошення є документами, які підтверджують «звичайність» ціни, погоджуються і податківці.Тепер перейдемо безпосередньо до того, як правильно відображати ПДВ у ході бартеру і взаємозаліку. Нічого складного в цьому немає, оскільки з 2003 року
бартерний ПДВ відображається за тими ж правилами, що й ПДВ при звичайній купівлі-продажу, тобто ніяких особливих правил для бартеру (і взаємозаліку) немає (лист ДПАУ від 24.02.2003 р. № 3100/7/15-3317). Для наочності розглянемо три ситуації.Ситуація 1: перша подія — відвантаження товарів (виконання робіт, послуг) за бартером
:— у першу чергу, виписуємо податкову накладну і відображаємо податкове зобов’язання з ПДВ (ПЗ з ПДВ). Відбувається це на дату відвантаження товару, а при виконанні робіт (послуг) — на дату підписання документа, що свідчить про їх виконання, —
підпункт 7.3.1 Закону про ПДВ;— надалі при отриманні товару (робіт, послуг) замість переданих товарів (робіт, послуг) виникає право на податковий кредит (ПК з ПДВ) за наявності податкової накладної —
підпункт 7.5.1 Закону про ПДВ.Ситуація 2: перша подія — отримання товарів (робіт, послуг) за бартером
:— разом з товаром (роботами, послугами) підприємець отримає від контрагента податкову накладну. Отже, на дату її отримання у нього виникне право на ПК з ПДВ —
підпункт 7.5.1 Закону про ПДВ;— надалі на дату передання свого товару або підписання документа про виконання робіт (послуг) тепер уже потрібно самостійно виписати податкову накладну і відобразити ПЗ з ПДВ —
підпункт 7.3.1 Закону про ПДВ.Ситуація 3: взаємозалік.
Оскільки на момент здійснення операцій з передання товарів (робіт, послуг) сторони не знали про те, що проводитимуть взаємозалік, вони відображали податкові зобов’язання і податковий кредит, як при звичайній купівлі-продажу. Надалі взаємозалік ніяких додаткових податкових наслідків щодо ПДВ, крім тих, які вже сталися, не викличе.
ПРИКЛАД
Підприємець А. А. відвантажив підприємцю В. В. товар на суму 1200,00 грн. (у тому числі ПДВ — 200,00 грн.). Строк оплати товару настав, проте підприємець В. В. не має коштів для оплати. Замість цього він пропонує зарахувати борг підприємця А. А. за рекламні послуги, отримані ним від підприємця В. В. на суму 1200,00 грн. (у тому числі ПДВ — 200,00 грн.). Як відобразити ПДВ?
На дату відвантаження товару
підприємець А. А. виписує податкову накладну і відображає ПЗ з ПДВ — 200,00 грн. На підставі цієї податкової накладної підприємець В. В. відображає ПК з ПДВ — 200,00 грн.На дату підписання акта про надання рекламних послуг
підприємець В. В. виписує податкову накладну і відображає ПЗ з ПДВ — 200,00 грн. На цю ж дату підприємець А. А. відображає ПК з ПДВ — 200,00 грн.На дату взаємозаліку
ніхто не відображає і не коригує ПДВ, оскільки ніяких додаткових наслідків, пов’язаних з ПДВ, не виникає.
Взаємозалік і бартер у ЗЕД
Якщо підприємець займається зовнішньоекономічною діяльністю і в нього виникла необхідність
зарахувати зустрічні борги з контрагентом, зробити це він має право щодо імпортних та експортних договорів. При цьому мають бути дотримані такі умови:— вимоги виникли в результаті взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами;
— вимоги однорідні;
— строк виконання зустрічних вимог настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
— між сторонами не було суперечок щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо (
пункт 1.10 Інструкції № 136, лист ДПАУ від 09.10.2008 р. № 20580/7/22-5017).Розрахуватися з контрагентом, зокрема, здійснити взаємозалік за загальним правилом необхідно протягом
180 календарних днів після відвантаження товару (робіт, послуг).Тепер про бартер.
Обмінюватися товарами (роботами, послугами) з іноземними контрагентами дозволено (частина 3 статті 1 Закону про бартер у ЗЕД), але завершальна операція має бути проведена не пізніше ніж через 90 календарних днів після першої операції (а щодо високоліквідних товарів — 60 календарних днів). При цьому датою відвантаження товарів вважається дата оформлення ВМД, а датою передання результатів робіт або послуг — дата підписання акта приймання-передавання довідка 3.Слід мати на увазі, що
деякі товари заборонено ввозити або вивозити за бартером.Порядок відображення доходів і витрат при бартері та взаємозаліку у ЗЕД такий самий, як і при здійсненні цих операцій з резидентами.
Що стосується ПДВ, то спеціального митного режиму «взаємозалік» або «бартер» не існує, тому всі операції оформляються або як експорт, або як імпорт. Відповідно і ПДВ сплачується за тими ж правилами, які застосовуються для імпорту/експорту.
Висновки
Бартер — це обмін чим-небудь, що не передбачає отримання грошових коштів. При взаємозаліку спочатку передбачається провести купівлю-продаж, але через певні причини надалі просто анулюються зустрічні борги.
Здійснювати операції бартеру і взаємозаліку можна як з вітчизняними суб’єктами, так і з зарубіжними (нерезидентами).Єдиноподатники
в результаті бартеру і взаємозаліку ні доходів, ні витрат відображати не зобов’язані. Проте податківці бажають бачити суму бартеру і взаємозаліку у складі доходів. Тому, якщо виручка далека від критичних 500 тис. грн., краще не сперечатися і записати до Книги ф. № 10 дохід у сумі бартеру (взаємозаліку).Підприємці на загальній системі і бартер, і взаємозалік до виручки включають.
Платники ПДВ
, здійснюючи бартер або взаємозалік, відображають ПЗ і ПК у звичайному порядку, як і при операціях купівлі-продажу. Ніяких додаткових наслідків щодо ПДВ, які були б пов’язані з негрошовими розрахунками, при цьому не виникає.Довідкова інформація (довідка)
1
Не допускається взаємозалік у таких випадках:— відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю;
— стягнення аліментів;
— довічного утримання (нагляду);
— закінчення строку позовної давності;
— в інших випадках, установлених договором або законом (
стаття 602 ЦКУ).2 Підприємці на загальній системі мають право обліковувати витрати лише в тому разі, якщо виконано
одночасно три умови:1) є документ про оплату витрат;
2) витрати пов’язані з отриманим доходом;
3) витрати відповідають переліку зі
статті 5 Закону про податок на прибуток (стаття 13 Декрету № 13-92).3 Якщо у процесі
бартеру резидент надає нерезиденту роботи або послуги, то протягом 5 робочих днів після підписання акта їх приймання-передавання про це потрібно повідомити податківців і митницю, інакше за кожен день прострочення буде нараховано пеню в розмірі 1 % вартості робіт, послуг — лист ДПАУ від 31.03.2009 р. № 6602/7/22-5017.
