Теми статей
Обрати теми

Поштова скринька. Поточний рахунок громадянина: чи можна його використовувати в підприємницькій діяльності?

Редакція ВД
Відповідь на запитання

Поточний рахунок громадянина: чи можна його використовувати в підприємницькій діяльності?

 

ЗАПИТАННЯ. У фізичної особи є два поточні рахунки: один відкрито на неї як на громадянина, другий — як на підприємця (суб’єкта господарювання). Підприємець працює на єдиному податку та надає замовникам послуги шлюбного агентства. У результаті із-за кордону йому часто надходять кошти як оплата отриманих від нього послуг. При цьому частина грошей надходить не на підприємницький рахунок, а на громадянський рахунок фізичної особи. Як податківці можуть це виявити? Що в такому разі загрожує підприємцю?

 

ВІДПОВІДЬ. Почнемо з того, що відповідно до українського законодавства фізична особа зобов’язана для провадження підприємницької діяльності використовувати лише той поточний рахунок, який відкрито на нього як на суб’єкта господарювання (код — 2600). Зрозуміло, це не заважає мати інші рахунки, відкриті на фізичну особу як на звичайного громадянина, але проводити через них підприємницький дохід заборонено (пункт 7.7 Інструкції № 492).

Яким чином перевіряючі можуть виявити порушення?

Є такі операції, на які банк просто зобов’язаний звернути увагу та перевірити їх:

— сума, отримана на рахунок, становить 80000 грн. або більше (для інвалюти — еквівалент 80000 грн.);

— грошові кошти отримано із-за кордону з анонімного рахунка;

— отримання грошей від фізичної особи, котра проживає в країні, яка не бере участі в міжнародному співробітництві щодо запобігання відмиванню грошей;

— тощо (статті 11 і 12 Закону № 249).

Якщо при перевірці зазначених операцій з’ясується, що кошти надходять від підприємницької діяльності, банк може відмовитися зарахувати їх на рахунок фізичної особи (хоча це буває вкрай рідко). Гірше те, що про таку операцію можуть виявити податківці.

У решті випадків під час надходження коштів від підприємницької діяльності на рахунок фізичної особи (непідприємницький рахунок) банки податківців повідомляти не повинні.

При цьому працівники банку, як правило, намагаються всього лише убезпечити себе від відповідальності за неправильне зарахування коштів, і діють так:

— у заяві про відкриття поточного рахунка фізичної особи громадянин сам підписується під тим, що йому відомо про заборону використання свого поточного рахунка фізичної особи в підприємницькій діяльності;

— у договорі на відкриття рахунка фізичної особи (непідприємця) банк може передбачити своє право в договірному порядку списувати з такого рахунка зараховану на нього підприємницьку виручку та повертати її платнику —

лист НБУ від 06.02.2007 р. № 25-112/257-1205;

— банк може вимагати від фізичної особи письмового підтвердження того факту, що ця операція не належить до його підприємницької діяльності

(стаття 64 Закону про банки).

Зрозуміло, якщо суми операцій будуть незначними, а надходження грошових коштів — несистематичними (нечастими), такі операції працівники банку сповна можуть пропустити. Ну а якщо з банком проблем не виникає, то до певного часу все може бути тихо. Податківці про використання непідприємницького рахунка не дізнаються, оскільки

операції за рахунками клієнтів є банківською таємницею та не підлягають розголошенню (стаття 60 Закону про банки).

Однак якщо при перевірці податківці все ж таки виявлять документи, які свідчать про надходження підприємницького доходу на непідприємницький поточний рахунок? У цьому випадку від підприємця вимагають пояснення, а якщо останній відмовиться їх надавати, звернуться за інформацією до банку. Як правило, банки примушують перевіряючих пройти процедуру судового розгляду, однак за наявності рішення суду банк уже не зможе відмовити їм і надасть виписку за всіма рахунками підприємця.

Як можуть покарати підприємця-єдиноподатника податківці, якщо довідаються, що він використовував свій поточний рахунок фізичної особи для отримання підприємницької виручки? Є два варіанти:

1) якщо виявиться, що виручка підприємця, отримана з початку року на обидва рахунки (підприємницький і непідприємницький), не досягла 500 тис. грн.

, то підприємцю може загрожувати:

адмінштраф у сумі 51 — 136 грн. Накладають його податківці за статтею 1641 КУпАП за невідображення у Книзі ф. № 10 доходу, отриманого на непідприємницький рахунок;

— кримінальна відповідальність за

статтею 207 ККУ за приховування виручки в інвалюті: штраф від 10200 до 17000 грн. або позбавлення волі на строк до 3-х років; а при великих розмірах прихованої виручки (еквівалент більше 302500 грн.) відповідальність — позбавлення волі на строк до 5-ти років (але це в разі, якщо буде заведено кримінальну справу);

2) якщо виявиться, що виручка, отримана підприємцем з початку року на обидва рахунки (підприємницький і непідприємницький), перевищила 500 тис. грн.

, його переведуть на загальну систему. А це, крім уже згаданих штрафів, загрожує такими санкціями:

— на суму виручки, отриману після закінчення кварталу, в якому відбулося перевищення, нарахують податок з доходів (ПДФО) за ставкою 15 % довідка 1;

— на цю ж виручку нарахують внесок до Пенсійного фонду (33,2 %) довідка 2;

— якщо підприємець не є платником ПДВ, то змусять зареєструватися таким, а також накладуть штраф за неподання ПДВ-декларації (170 грн. за кожну неподану декларацію довідка 3, стягнуть несплату ПДВ і накладуть штраф за несплату — 10 % від суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримання декларації —

підпункти 17.1.1 і 17.1.2 Закону № 2181);

— накладуть штраф за роботу без патенту, якщо він був необхідний (подвійний розмір вартості патенту —

стаття 8 Закону про патентування);

— якщо були готівкові розрахунки, накладуть 5-кратний штраф за неоприбуткування виручки через РРО і за невиписування чека РРО

(пункт 1 статті 17 Закону про РРО);

якщо сума донарахованого ПДФО або пенсійного внеску перевищує 302500 грн., застосовується штраф за статтями 212 і 2121 ККУ за ухилення від сплати податку з доходів і пенсійного внеску — у сумі 5100 — 8500 грн.: за ухилення від сплати ПДФО та окремо за ухилення від сплати внеску до ПФ. Однак з урахуванням того, що підприємець навряд чи отримує стільки доходу, щоб йому нарахували такі великі суми ПДФО або пенсійного внеску, можна цього виду відповідальності не боятися.

Таким чином, імовірність того, що податківці виявлять використання поточного непідприємницького рахунка з метою утримання офіційної виручки в межах 500 тис. грн. незначна (якщо направляти з цього приводу виручку невеликими сумами та нечасто). Але все ж таки ризик є, особливо якщо врахувати, які штрафи за це можуть загрожувати підприємцю.


Документи консультації

ККУ

— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 249

— Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 р. № 249-IV.

Закон про банки

— Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Інструкція № 492

— Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземній валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

 

Довідкова інформація (довідка)

1 Відповідно до законодавства єдиноподатник, який перевищив 500-тисячну межу, повинен перейти на загальну систему з кварталу, наступного за кварталом перевищення. А взагалі податківці наполягають на тому, що ПДФО потрібно нараховувати навіть на суму виручки, отриману понад 500 тис. грн., у самому кварталі перевищення (про те, як з ними боротися, див. «ВД», 2009, № 16, с. 8, а також с. 17 цього номера).

2 Хоча взагалі працівники ПФ можуть і не довідатися про те, що податківці виявили в підприємця додаткову виручку та донарахували ПДФО (див. «ВД», 2009, № 17, с. 20). А щодо адмінштрафу за несплату пенсійних внесків, то він у цьому випадку не застосовується, оскільки підприємець не є посадовою особою.

3

Відразу після реєстрації платником ПДВ декларація з ПДВ подається щомісячно, принаймні до кінця року (підпункт 7.8.2 Закону про ПДВ).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі