Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Поштова скринька. Якщо немає документів на товар: що загрожує та що робити?

Редакція ВД
Власне Діло Жовтень, 2009/№ 19
Друк
Відповідь на запитання

Якщо немає документів на товар: що загрожує та що робити?

 

ЗАПИТАННЯ. Підприємець придбав товар на ринку в іншого підприємця (який працює на фікспатенті), але документів на куплений товар не витребував (документів немає). Податківці, виявивши це при перевірці, вирішили, що товар було придбано у фізичної особи (непідприємця), а це означає, що потрібно було сплатити податок з доходів (ПДФО) у сумі 15 % від вартості «бездокументних» товарів. При цьому вони загрожують не лише стягнути з підприємця ПДФО, але й накласти на нього штрафи за:

1) несплату ПДФО;

2) відсутність обліку товарів.

Чи мають рацію податківці? Що тепер робити підприємцю?

 

ВІДПОВІДЬ. Насамперед зазначимо, що підприємці на загальній системі та єдиноподатники все ж таки документи на товар повинні мати (хоча б розрахунковий документ) переважно для того, щоб правильно вести Книгу за формою № 10, зокрема заповнювати в ній графу «Витрати». А без документів, які б підтверджували факт придбання товару, цю графу не заповниш (стаття 13 Декрету № 13-92, лист ДПАУ від 04.11.2004 р. № 21434/7/17-3117).

До того ж і ЦКУ вимагає, щоб суб’єкти підприємництва в обов’язковому порядку оформляли свої відносини письмовими договорами (статті 51 і 208 ЦКУ) .

Тому добре, якщо підприємець подбав та оформив договір купівлі-продажу або хоча б акт закупівлі (при купівлі товару на ринку), а також має квитанцію, чек, платіжне доручення або інший документ про сплату грошових коштів за товар. Але якщо вже так сталося, що жодного документа підприємець не має, слід подумати, як вийти з цієї ситуації.

Відразу зазначимо: ситуація з відсутністю документів на товар не безнадійна, але дуже складна і може завдати підприємцю чимало клопоту. Тим більше з огляду на те, що останнім часом податківці все частіше та серйозніше чіпляються до підприємців, які не мають документів на товар, помилково підводячи це порушення під досить штрафонебезпечні норми законів.

Отже, якщо підприємця зловили без документів і йому загрожують серйозні штрафи, слід боротися: або переконувати перевіряючих, або (якщо перше не вдалося) відстоювати свої права в суді. Як це зробити? Розберемося по черзі.

Спочатку про ПДФО. Податківці дотримуються такої думки: підприємець-покупець має право не утримувати ПДФО у продавця, який працює на фікспатенті, лише в тому випадку, якщо отримає від нього копії Свідоцтва про держреєстрацію, фікспатенту та платіжки про сплату вартості фікспатенту за той місяць, в якому йому виплачується дохід (листи ДПАУ від 13.03.2006 р. № 2241/6/17-0716, від 10.08.2007 р. № 3990/С/07115).

З урахуванням того, що в нашому випадку покупець не має не лише зазначених копій документів, але й узагалі жодних документів на товар, у інспектора виник сумнів: а чи не придбав підприємець товар у пересічної фізичної особи (непідприємця)? У такому разі потрібно було б утримати ПДФО та сплатити його до бюджету. Ну а оскільки ПДФО не було своєчасно сплачено, перевіряючий вважає, що можна накласти ще й штраф у подвійній сумі від несплаченого ПДФО

(підпункт 17.1.9 Закону № 2181). Як у такому разі довести свою правоту?

Якщо «бездокументна» купівля була разовою та не у великих обсягах, можна сказати, що товар спочатку отримувався фізичною особою для власних потреб

, тобто при купівлі особа не виступала підприємцем. Отже, вона не була податковим агентом і не зобов’язана була утримувати ПДФО з покупця (пункт 1.15 і підпункт 8.1.1 Закону № 889). Ну а надалі фізична особа вирішила продати цей товар у процесі своєї підприємницької діяльності (використовувати власне майно в підприємницькій діяльності дозволено — стаття 320 ЦКУ). Однак цей аргумент застосувати можна не завжди, а лише в поодиноких випадках.

Якщо «бездокументні» купівлі відбувалися часто

, то наведений аргумент не підійде.

Однак

факт купівлі великої партії товару вже сам говорить за себе, адже всім зрозуміло, що велику партію можна купити лише в суб’єкта господарювання, оскільки громадяни — фізичні особи, як правило, працюють з дрібними партіями або взагалі з одиничним товаром.

А стосовно вимоги податківців, що підприємець повинен мати в себе копії Свідоцтва про держреєстрацію продавця та його фікспатенту, то вона не має під собою жодних законних підстав. Законодавство такої вимоги не містить. І навіть у

Податковому роз’ясненні № 633, яке стосується цієї проблеми, зазначено таке: «...особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб’єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об’єкт оподаткування — оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу...».

Далі за текстом

Податкового роз’яснення № 633 міститься згадка (яка не прямо стосується цієї проблеми) про те, що підприємець, якому ми виплачуємо дохід, повинен мати (і, зрозуміло, пред’явити в оригіналі) Свідоцтво єдиноподатника, або фікспатент, або податкове повідомлення про сплату авансового платежу з ПДФО. Зауважимо, що надавати копії зазначених документів покупцю продавець-підприємець зовсім не зобов’язаний (ніде в законодавстві такої норми немає). Детальніше про це див. «ВД», 2008, № 4, с. 4.

Ще один аргумент, яким можна захищатися: сам факт відсутності документів на товар ще нічого не підтверджує. Адже, якщо вже на те пішло, то документи на товар мають бути в будь-якому разі: як при купівлі товару в підприємця, так і при купівлі товару у громадянина — фізичної особи. Тому відсутність документів ніяк не свідчить про те, що товар було придбано саме у громадянина — фізичної особи.

До того ж слід виходити з того, що

на ринку продають товари саме підприємці, а не громадяни — фізичні особи (не враховуючи продавців сільгосппродукції), в яких на місці торгівлі має бути виставлено фікспатент, що свідчить про підприємницький статус продавця. Тобто покупець товару має можливість переконатися в підприємницькому статусі продавця товарів завдяки виставленому на місці торгівлі фікспатенту. Ну а оскільки законодавство не вимагає брати копії документів, він їх і не брав.

Слід зазначити, що і

в самих перевіряючих немає і не буде достовірних доказів того, що товар було придбано саме у громадянина — фізичної особи, а не у підприємця. Таким чином, якщо все ж таки не вдалося мирно вирішити це непорозуміння і справа дійде до суду, суд обов’язково затребує від податківців докази їх підозр (частина 4 статті 71 КАСУ), яких вони надати не зможуть.

Невеликий нюанс, на який слід звернути увагу: навіть у разі перемоги потрібно бути готовим до штрафу за невідображення у формі № 1ДФ доходу, виплаченого підприємцю-продавцю довідка 1. Цей штраф накладається за

статтею 1634 КУпАП і становить від 34 до 51 грн. (що, імовірно, значно менше суми донарахованого податківцями ПДФО та подвійного штрафу за його несплату).

Тепер

про штраф за відсутність обліку товарів. Детально про нього ми писали у «ВД», 2009, № 9, с. 29. Суть ситуації полягає в такому: податківці вважають, що облік товарів підприємці зобов’язані вести у Книзі за формою № 10. На їх думку, цей облік полягає в тому, щоб відображати вартість придбаних товарів у графі «Витрати» відразу — на дату сплати коштів (лист ДПАУ від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159). А оскільки підприємець не має документів на товар, то запис про його придбання у графі «Витрати» Книги за формою № 10 узагалі відсутній. От податківці й вирішили штрафувати.

Однак насправді:

1) облік товарів підприємець вести не зобов’язаний (немає порядку обліку);

2)

Книгу за формою № 10 призначено виключно для обліку доходу і витрат підприємця, а не для обліку товарів. Отже, в разі неправильного її заповнення (або незаповнення) штрафувати підприємця за статтями 20 і 21 Закону про РРО (за відсутність обліку товару та продаж необлікованого товару) податківці не мають права.

Детальні аргументи на захист підприємця можна знайти там же — «ВД», 2009, № 9, с. 29.

Таким чином,

щоб уникнути проблем з податківцями, а також штрафів за неправильне заповнення (або незаповнення) Книги за формою № 10 (51 — 136 грн., стаття 1641 КУпАП), краще все ж таки документи на товар мати, навіть коли він придбавається на ринку. При цьому, якщо немає можливості оформити договір, достатньо хоча б попросити у продавця будь-який розрахунковий документ довільної форми. У ньому доцільно зазначити найменування та вартість придбаного товару, ідентифікаційний номер підприємця-продавця, реквізити його Свідоцтва про держреєстрацію та фікспатенту, підпис продавця про отримання оплати, а також дату купівлі.

Суму коштів, сплачених продавцю-підприємцю за товар, слід своєчасно відображати у формі № 1ДФ з ознакою «42»

у графах 3 і 3а, а у графах 4 і 4а — поставити «0,00».

Документи консультації

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КАСУ

— Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Декрет № 13-92

— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

Податкове роз’яснення № 633

— Податкове роз’яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», затверджене наказом ДПАУ від 29.12.2003 р. № 633.

 

Довідкова інформація (довідка)

1

Дохід, що виплачується продавцю-підприємцю, відображається у формі № 1ДФ з ознакою «42» із зазначенням «0,00» у графах 4 і 4а. Для того щоб заповнити форму № 1ДФ, необхідно знати ідентифікаційний номер підприємця-продавця.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі