Теми статей
Обрати теми

Розрахунковий документ довільної форми: яким він має бути?

Стаття

Розрахунковий документ довільної форми: яким він має бути?

 

Підприємці, які зобов’язані застосовувати РРО, розрахунковий документ — чек РРО роздруковують автоматично. А що робити тим, хто РРО не застосовує (не зобов’язаний застосовувати)? Чи повинні вони взагалі видавати розрахунковий документ? І якщо так, то якої форми?

Про це зараз і довідаємося.

Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про захист прав споживачів

— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Декрет № 13-92

— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

Положення № 637

— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Украї-ні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Положення № 614

— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Положення № 88

— Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.

 

Що таке розрахунковий документ?

Термін «розрахунковий документ» неодноразово згадується в нормативно-правових актах і означає таке:

«розрахунковий документ — документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну» (пункт 1.2 Положення № 637).

Отже, розрахунковий документ, як бачимо, безпосередньо стосується РРО. А якщо підприємець РРО не має, чи потрібно взагалі виписувати якийсь розрахунковий документ? Давайте розберемося.

 

Чи обов’язково видавати розрахунковий документ?

Насамперед зазначимо, що

при безготівкових розрахунках:

1) РРО не застосовується;

2) документом, що підтверджує здійснення платежу, є платіжне доручення, яке складає сам покупець.

Тому питання, чи зобов’язаний продавець видавати розрахунковий документ при безготівкових розрахунках, узагалі не виникає. Зрозуміло, що

видавати його не потрібно.

Якщо ж ідеться про

готівкові розрахунки , то маємо таку картину:

суб’єкти господарювання (підприємці та юридичні особи) вимагають розрахунковий документ, оскільки без нього не зможуть відобразити витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) — стаття 13 Декрету № 13-92, підпункт 5.3.9 Закону про податок на прибуток. Отже, продавцю доведеться його видати;

громадяни — фізичні особи можуть документ не вимагати, вважаючи, що він їм не потрібний, однак з ними ситуація взагалі особлива.

З одного боку,

Закон про РРО зазначає, що розрахунковий документ потрібно видавати лише якщо покупець його вимагає (частина 15 статті 3).

З іншого боку,

Закон про захист прав споживачів установлює, що розрахунковий документ потрібно видавати завжди (частина 11 статті 8).

Що робити в такій ситуації? Очевидно, що

ідеальний підприємець видаватиме розрахунковий документ кожному покупцю (тим більше, якщо він працює переважно з суб’єктами господарювання, які все одно такий документ вимагатимуть). А ось сміливий продавець, клієнтами якого переважно є громадяни-непідприємці (які не вимагають розрахунковий документ), може спробувати довіритися нормам Закону про РРО та видавати документ лише тим покупцям, які його про це попросять (податківці, судячи з листів ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572, від 30.12.2005 р. № 13365/6/23-8019, не дуже заперечують).

Що виходить? Усе ж таки здебільшого при здійсненні готівкових розрахунків видавати розрахунковий документ доведеться. Якою ж має бути його форма?

 

Якою бачать форму розрахункового документа податківці?

Закон про РРО

зазначає види розрахункових документів, які можна видавати на виконання Закону про захист прав споживачів (зрозуміло, якщо не використовується РРО): чек, квитанція, товарний чек або інший письмовий документ, який підтверджує передачу права власності на товар від продавця покупцю.

Як бачимо, перелік невичерпний (можливі інші документи, крім чека та квитанції). Це по-перше. По-друге, форми документів, які необхідно видавати, якщо немає РРО, теж чітко не встановлено. Отже, фактично розрахунковий документ у цьому випадку

може мати довільну форму.

Податківці, погоджуючись з цим, усе ж

вимагають від «безРРО-шних» підприємців при продажу товарів видавати товарний чек за формою, яка відповідає тій формі, вимоги щодо якої наведено в Положенні № 614 (пункт 3.2)лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572.

Однак ця

вимога податківців є неправомірною, оскільки якщо вже підприємець має право не використовувати РРО, то з якого дива, виписуючи товарний чек, йому потрібно дотримуватися вимог щодо зовнішнього вигляду чека РРО (а в Положенні № 614, на яке посилається ДПАУ, зазначено саме вимоги до чека РРО)?

Якщо ж підприємець не має наміру сперечатися з податківцями, доведеться виписувати товарний чек так, як вони хочуть. Судячи з

листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 (підпункт 2.3.2), податківці все ж дещо спростили його порівняно з фіскальним чеком РРО та встановили такий його вигляд:

 

Рядок

 

1

<Назва суб’єкта господарювання>

2

<Ідентифікаційний код підприємця за ДРФО>

3

<Індивідуальний податковий номер платника ПДВ>

4

<Найменування товару (послуги)>

5

<Ціна за одиницю виміру>

6

<ПДВ, %>

7

<Вартість>

8

<Розрахунок здійснив>

9

<Підпис>

10

<Дата>

11

ТОВАРНИЙ ЧЕК

 

Примітка.

Якщо підприємець не є платником ПДВ, то «ПДВ-шні» рядки ним не заповнюються.

Крім чека, можна видавати

квитанцію, яка свідчить про приймання оплати та передачу товару покупцю. Квитанція, складена за рекомендаціями податківців (схожа на розрахункову квитанцію до КОРО), виглядає так:

 

img 1

 

Примітка.

Порожні рядки в корінці розрахункової квитанції призначено для запису найменування та вартості товарів (послуг).

Ці форми документів можна видавати всім покупцям незалежно від їх статусу: юридичним особам, підприємцям або громадянам.

Однак якщо продавець не бажає керуватися рекомендаціями податківців, то чи може він виписати документ так, як йому це зручно? Відповідь: так, може

, проте необхідно мати на увазі деякі нюанси щодо форми розрахункового документа. Так, покупців — суб’єктів господарювання не влаштує дуже простий розрахунковий документ, а покупцю-громадянину не потрібен документ громіздкий з безліччю реквізитів, важливих для суб’єктів господарювання. Тому розглянемо окремо:

— розрахунковий документ, який підійде покупцям — суб’єктам господарювання (підприємцям або юридичним особам);

— розрахунковий документ, який підійде покупцям — фізичним особам (непідприємцям).

 

Оптовий продаж (покупець — юридична особа або підприємець)

У тому разі коли

покупцем є підприємство (юридична особа), при видачі йому розрахункового документа довільної форми (не тієї, яку рекомендує ДПАУ) слід дотримуватися вимог Положення № 88, а саме зазначити обов’язкові реквізити первинного документа: П. І. Б. продавця, назву документа, дату складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посаду, прізвище і підпис особи, відповідальної за складання документа, а також місце складання довідка 1(пункт 2.4 Положення № 88).

Якщо ж

покупцем є підприємець, то в розрахунковому документі доцільно відобразити такі факти:

1) оплату за товар прийнято;

2) товар продано підприємцем, а не громадянином довідка 2 (як обґрунтування того, що з продавця не утримано податок з доходів).

Інакше кажучи, розрахунковий документ повинен містити: П. І. Б. підприємця-продавця, його ідентифікаційний номер, номер і дату його Свідоцтва про держреєстрацію (а також Свідоцтва єдиноподатника або фікспатенту — за наявності), дату і номер платіжки на сплату ПДФО (єдиного податку або вартості фікспатенту), найменування та вартість проданого товару, підпис продавця про отримання оплати і дату покупки.

Об’єднавши вимоги щодо розрахункового документа, який видається юридичним особам і підприємцям, отримаємо єдиний

розрахунковий документ для покупця — суб’єкта господарювання. Орієнтовно його вигляд такий:

 

img 2

 

Роздрібний продаж (покупець — звичайна фізична особа)

Продавець, який займається роздрібною торгівлею, в основному має справу із звичайними фізичними особами (непідприємцями). Такі клієнти купують товар виключно для особистих потреб, тому розрахунковий документ, що їм видається, може мати зовсім простий вигляд, головне, зазначити у ньому дату продажу товару

(частина 11 статті 8 Закону про захист прав споживачів).

 

img 3

 

Висновки

При здійсненні безготівкових розрахунків видавати розрахунковий документ покупцю не потрібно.

У разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку видавати розрахунковий документ необхідно на вимогу покупця.

При цьому суб’єкти господарювання (підприємці та юридичні особи) документ такий точно вимагатимуть, оскільки він їм потрібний для підтвердження факту понесення витрат. А щодо покупців — фізичних осіб, навіть якщо вони розрахунковий документ не вимагають, безпечніше його видати.

Форму розрахункового документа чітко не встановлено, тому вона може бути

довільною. Однак податківці вимагають, щоб розрахунковий документ (товарний чек) відповідав формі фіскального чека РРО. Ця вимога є неправомірною, однак, щоб уникнути конфліктів з перевіряючими, виконувати її доведеться.

Довідкова інформація (довідка)

1 Такий реквізит, як «

місце складання документа», на практиці не завжди міститься в первинних бухгалтерських документах. Тому його в розрахунковому документі ми не наводили. Однак обережні підприємці можуть передбачити спеціальне поле: «Місце купівлі», в якому потрібно зазначити: «м. Харків», «м. Київ» тощо.

2

Податківці вимагають від покупців для неутримання ПДФО у продавця-підприємця просити останнього надати копії його Свідоцтва про держреєстрацію та платіжки про сплату ПДФО — листи ДПАУ від 13.03.2006 р. № 2241/6/17-0716, від 10.08.2007 р. № 3990/С/07115. Якщо ж продавець не бажає надавати покупцю копії цих документів, бажано хоча б згадати в розрахунковому документі їх реквізити.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі