Як підприємцю оформити члена сім’ї — помічника
ЗАПИТАННЯ. Я працюю як підприємець на єдиному податку, вид моєї діяльності — роздрібна торгівля автозапчастинами. Працюю разом зі своїм чоловіком. Як правильно його оформити: як найманого працівника чи як члена сім’ї, який бере участь у підприємницькій діяльності? У чому різниця?
ВІДПОВІДЬ. Однозначно відповісти на запитання, як правильно оформити чоловіка, складно, оскільки сьогодні законодавство не містить чітких правил щодо оформлення трудових відносин підприємця і членів його сім’ї.
З одного боку, наявність члена сім’ї, який бере участь у підприємницькій діяльності, не зобов’язала єдиноподатника нічим, крім унесення за нього доплати єдиного податку (50 % ставки) — стаття 2 Указу № 746: «У разі коли платник єдиного податку провадить підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або з участю в підприємницькій діяльності членів його сім’ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу».
З іншого боку, часто перевіряючі наполягають на необхідності письмово оформити участь члена сім’ї в підприємницькій діяльності шляхом укладення з ним трудового договору.
Але насправді перевіряючі не мають рації і ось чому.
Аргумент 1:
Указ № 746 абсолютно не вимагає від єдиноподатника укладати трудовий договір з членом сім’ї, який йому допомагає (Указ № 746 уключив членів сім’ї в окрему категорію осіб), і тим більше не вимагає укладати якийсь інший, особливий договір.Аргумент 2: члени подружжя зобов’язані допомагати один одному і спільно дбати про матеріальний добробут сім’ї, а для цього не потрібно жодних письмових зобов’язань
один перед одним (частини 1 і 4 статті 55 СКУ).Виходить, що
підприємець, який готовий сперечатися з податківцями, договір з членом сім’ї може взагалі не оформляти. При цьому розглянемо два варіанти.1. Член сім’ї (у нашому випадку чоловік) часто знаходиться на місці торгівлі, консультує покупців, залишається торгувати навіть у разі відсутності дружини-підприємця
і фактично є продавцем (реалізатором). У такому разі його участь у підприємницькій діяльності не приховаєш, тому дружині необхідно йти до податкової та брати Довідку про те, що її чоловік перебуває з нею у трудових відносинах (знову ж таки, якщо податківці видадуть таку Довідку без трудового договору). У результаті матимемо таке:
| Підприємцю потрібно | Підприємцю не потрібно |
| — щомісяця сплачувати до бюджету 1,5 ставки єдиного податку (одну ставку за себе і 0,5 ставки за чоловіка); — ураховувати чоловіка в загальній кількості найманих працівників, яка в єдиноподатника не повинна перевищувати 10 осіб; — зареєструвати на нього Книгу ф. № 10 як на реалізатора (у разі, якщо він торгує за відсутності дружини) | — сплачувати податок з доходів (ПДФО) і внески до соцфондів, оскільки зарплата чоловіку не виплачується; — сплачувати внески до Пенсійного фонду (ПФ), якщо, звичайно, чоловік не побажає самостійно реєструватися у ПФ; — подавати звітність, пов’язану з наявністю найманих працівників |
На наш погляд, це найправильніший варіант, який відповідає нормам
Указу № 746 і Порядку № 599.2. Чоловік допомагає непомітно
(шукає постачальників, домовляється з ними, укладає договори від імені дружини, дає рекламу запчастин тощо). У цьому випадку його допомога дружині для перевіряючих неочевидна. Отже, повідомляти про це податківців немає сенсу (а укладати договір не потрібно й тим паче). Відповідно доплачувати 50 % єдиного податку теж не доведеться.Ну а
якщо підприємець обережний та уникає конфліктів з податківцями, то можна їм поступитися і все ж таки підписати з чоловіком договір. Це не суперечить нормам СКУ (частина 2 статті 7, стаття 64 СКУ). Діяти краще так:1) якщо чоловік працює як продавець, укласти з ним трудовий договір
(який обов’язково потрібно зареєструвати в центрі зайнятості), а також отримати в податковій Довідку про трудові відносини з найманим працівником. З моменту підписання трудового договору чоловік набуває статусу найманого працівника, а його сімейне відношення до підприємця вже не має значення. У результаті доведеться:— щомісячно сплачувати до бюджету 1,5 ставки єдиного податку (одну ставку за себе і 0,5 ставки за чоловіка);
— виплачувати чоловіку зарплату;
— утримувати з його зарплати ПДФО (15 %);
— утримувати із зарплати внески до фондів: «безробіття» (0,6 %), «тимчасової непрацездатності» (1,0 %), до ПФ (2 %);
— нараховувати на зарплату внески до Фонду «нещасного випадку»;
— нараховувати на зарплату внески до ПФ (33,2 % від зарплати мінус 42 % від суми єдиного податку, що доплачується за нього);
— ураховувати чоловіка в загальній кількості найманих працівників, яка в єдиноподатника не повинна перевищувати 10 осіб;
— зареєструвати на нього Книгу за формою № 10 як на реалізатора (якщо він є реалізатором);
— подавати звітність, пов’язану з наявністю найманих працівників (форма № 1ДФ, «пенсійний» додаток 23, звітність з персоніфікації, а також Розрахунки внесків, сплачених до фондів «тимчасової непрацездатності», «безробіття», «нещасного випадку»);
2) якщо допомога чоловіка непомітна, трудовий договір можна не укладати та Довідку про трудові відносини на нього не отримувати.
Детально про те, як краще оформити трудові відносини з членом сім’ї, див. також «ВД», 2008, № 21, с. 19.Документи статті
СКУ
— Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Порядок № 599 — Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.
